|
|
Скачати 2.89 Mb.
|
|
Тема. Синонімія і полісемія. Евфемізми. Перифрази Мета. Дати учням поняття про евфемізми, перифрази, синонімію і полісемію, навчити розрізняти їх у тексті, вживати їх у зв’язному мовленні, пояснити доцільність вживання у певних випадках; виховувати любов, пошану до рідної мови Обладнання. Картки, таблиці, ілюстрації Епіграф Чи не чари й не диво? Мова – спів, мова – казка. Все сказати можливо: Є і гнів, є і ласка. Д. Білоус Хід заняття І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.
доберіть синоніми й запишіть у тому самому порядку в колонку. Момент, педагог, ароматний, гравій, алфавіт, лозунг, горизонт, пілот, контур, гігант, актор. Синоніми: абетка, артист, велетень, гасло, духмяний, льотчик, мить, обрис, обрій, рінь, учитель. Ключ. З перших букв дібраних синонімів повинен скластися фразеологізм. Запишіть його. ІІ. Повідомлення теми і мети. ІІІ. Сприймання навчального матеріалу.
Синонімія – це повний або частковий збіг значення двох чи кількох слів або словосполучень, це явище подібності змісту при відмінностях у формі. Синоніміка – це сукупність синонімів, наявних у мові. Синоніми бувають лексичні, морфологічні, синтаксичні, фразеологічні. У кожній мові є слова, які мають кілька значень. Здатність слова мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією. Синтаксичні синоніми - різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки: для створення (нейтральний варіант), щоб створити, з метою створення (книжно-офіційний варіант). Одним із виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових та безсполучникових речень. Словотвірна синонімія - наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико-стилістичними відтінками: писав, написав, понаписував, попописав; темніти - темнішати, біліти - білішати; їсти, їстки, їстоньки; спати, спатки, спатуні. Фразеологічні синоніми - варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття "бути байдужим до чогось" - тримати нейтралітет, про мене - хай вовк траву їсть. На грунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичного плану, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови. Фонетичні синоніми, точніше, дублети - різні форми того самого слова, що з'являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних приголосних або голосних: імення - ймення, іти - йти, уже - вже, узяти - взяти, імла - мла, іржа - ржа. Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони, як уже наголошувалося, називають одне поняття. Сутність синонімів визначаються наявністю в них різних відтінків значення. Синоніми поділяються на ідеографічні й стилістичні. Ідеографічні синоніми відрізняються відтінками значення. Ці синоніми забезпечують можливість передати відтінки того самого поняття, оскільки його позначення існує кілька слів: дивувати - "викликати подив незвичайністю"; приголомшувати - "справляти надзвичайно сильне враження". Палати й горіти означають "давати жар". Стилістичні синоніми характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним емоційним забарвленням. З-поміж синонімів ознаки і симптоми перше слово нейтральне, друге має забарвлення книжності, науковості. З-поміж синонімічної лексики виділяються слова цілком тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення. В основному це нейтральна лексика: пейзаж, краєвид, ландшафт; кавалерія, кіннота; борошно, мука; майдан, площа. Це абсолютні синоніми. Вони з'являються в мові:
діалектів (чорногуз - бусол - лелека);
навчальний);
(біографія - життєопис, красоля - настурція; голкіпер - воротар). Українська синоніміка, як і синоніміка будь-якої мови, створювалася впродовж історичного розвитку мови. Насамперед виникнення синонімів пов'язане з ходом пізнання людиною навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис, предметів, явищ. У процесі пізнання виникає потреба не тільки назвати якесь явище, а й висловити свою думку про нього, виявити ставлення до нього. Так виникають синоніми ідеографічні й стилістичні. Синоніміка збагачується також словами іншомовного походження (атеїст - безбожник, унікальний - рідкісний, екземпляр - примірник, біном - двочлен, дисперсія - розсіяння). Синонімічні ряди зростають і внаслідок розвитку багатозначності: пильний (уважний), пильний (терміновий, невідкладний). У синонімії найяскравіше виявляється багатство мови. Уміле й доречне використання синоніміки - один з найважливіших показників майстерності письменника, публіциста, оратора. На основі синонімії будуються такі стилістичні явища, як перифраза (перифраз) - описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки. Розвинені синонімічні відношення в лексико-семантичній системі - одне з найвиразніших свідчень багатства і гнучкості виражальних засобів мови, використовуваних у різних формах спілкування для передачі найтонших відтінків значень слів, з метою осягнення глибинної суті найрізноманітніших проявів позамовної дійсності. Синонімія якнайкраще репрезентує багатство мови, є невичерпним джерелом стилістики. Перифраз (перифраза) – описовий зворот мови, або стилістична фігура, троп, за допомогою якого передається зміст іншого слова чи виразу, шляхом підкреслення якоїсь особливості, якості, істотних у певному контексті чи ситуації. Наприклад, щоб у тексті не повторювати раз у раз слово Київ вживають перифразу столиця України, місто Кия, місто каштанів; Лесин край – Волинь, Шевченків край – Черкащина; лев — цар звірів; вугілля — чорне золото, тверде паливо; газ — блакитне паливо; засоби масової інформації — четверта влада; рибалка — лицар гачка і наживи. Перифраза часто несе в собі оцінку явища; вона може мати позитивне, схвальне або негативне, іронічне значення. Внаслідок цього підвищується емоційність повідомлення, виявляється ставлення автора до повідомлюваної інформації Шевченків край – Черкащина Збагаченню мови лексичними синонімами сприяють такі мовні явища, як табу та евфемізми. Табу — слово, вживання якого заборонено з різних причин: через забобони, вірування, з цензурних і етичних міркувань. У такому разі той самий предмет починають називати іншим словом, з іншим конотативним відтінком: чорт — дідько, лихий, куций, люципер, нечиста сила; брехня — неправда, вигадка, плітка, дезінформація, інсинуація; смерть — кончина, летальний кінець. Евфемізми — слова або вислови, що вживаються замість слів із грубим чи непристойним змістом або з непристойним у певних умовах забарвленням, наприклад, брехати — говорити неправду, вигадувати, фантазувати; смердіти — погано пахнути, відгонити; старий — похилого віку, літній; дурний — недалекий, наївний. IV. Систематизація знань учнів.
Запишіть текст, вибираючи з дужок потрібний за змістом і стилістичним забарвленням синонім. Аргументуйте свій вибір. І група Перепели давали (натхненний, піднесений, захоплений, окрилений, пристрасний) вечірній концерт. Я (йшов, ступав, крокував, чимчикував, шкандибав) серед пташиних пісень, серед (замислених задуманих) колосків жита, що (хилилися, гнулися, клонилися, никнули) з (тихим, спокійним, негучним, нечутним, беззвучним, безшумним) шепотінням і (кланялися, вклонялися, шапкували) землі, сонцю і людині. Мені не видно було кінця житньому лану, бо хліб (виріс, вимахав, піднявся, витягнувся) вище мого зросту, і я (думав, гадав, мислив, розмірковував, кумекав), що тут, серед цієї (гущавини, хащі, гущі, гущави, гущини), можна заблудитися, як у джунглях. ІІ група Цвіте полин Чи знаєте ви, як (цвітуть, квітнуть, буяють) полини, чи бачили, як на (старих, старезних, ветхих, дряхлих) облогах-перелогах (квітнуть, буяють, цвітуть) гіркі (сиві, сріблясті) трави? Чи знаєте ви, як після нагрітого сонцем дня встає над полинами (сивий, сріблястий) дим і (млосний, знеможений) чад (плине, лине, стелиться) над степом? І, здається, тоді до вас говорять віки.
стилістичне забарвлення кожного слова у синонімічних рядах. Визначте стрижневе слово кожного ряду. Складіть п’ять-шість речень. Картка № 1 Берегти – боронити – уборонити – зберегти. Бігти – мчати – нести – гасати – ганяти – дременути – скакати – махати. Картка № 2 Парубок – юнак – хлопець – леґінь – молодик – молодець. Безліч – багато – чимало – чималенько – тьма – багацько – сила – силенна. Труд – праця – діло – справа – заняття – робота. Картка № 3 Обличчя – лице – лик – пика – фізіономія – вид. Чудовий – чудесний – дивний – дивовижний – чарівний – чудовний – пречудесний.
Дібрати до виділених слів синоніми, пояснити авторський добір.
позолоти мої чорні терни, нехай буде красно.
вогнем, променіє і по степу розлива своє світлонько красне. Онде балочка весела, в ній хороші, красні села...
Лесі Українки)
садочку. Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; цвіте — процвітає мак повний, і сивий, і білий, і червоний розкинувся по землі синій ряст, розрослася зелена рута (Марко Вовчок.)
синонімів, з’ясуйте їх причину. Обґрунтуйте недоцільність ужитих синонімів у поданих висловлюваннях. 1. Дорога була захаращена снігом. 2. Ворог чинив наполегливий опір. 3. Марійка сиділа на ослінчику і тихенько квилила. 4. Багаття почало повільно спалахувати.
довідкою, поясніть, чи можуть бути взаємозамінювані у наведених реченнях виділені синоніми-іменники. 1.Простір землі, який можемо окинути оком, називається горизонтом. 2. Неначе райдуга з металу, через Дніпрові береги мости за обрій пролягли – з землею небо поєднали. 3. Сміється сонце з небозводу. 4. Починало світати. Крайнебо жевріло рожевим вогнем, горіло і миготіло ясним полум’ям. 5. На гарячім світанку зорею цвіте небокрай. 6. Над нами від сонця гарячі стоять небосхили. 7. На виднокрузі розпускалась вітрилами яхта, як дерево цвітом. 8. Голубі сніги блищать на видноколі. 9. Який чудовий кругозір і даль яка барвиста. 10. Ген, там, на протилежному березі, – село, а за селом, аж до самісінького виднокраю, зеленіє озима пшениця. 11.Торкнулось надвечір’я небосхилу – приспало шторм на безмірі людськім. Словник:
бачити на відкритій місцевості;
поверхнею;
горизонту;
простору;
кругозір – те саме, що горизонт, обрій.
«Енеїди» І. Котляревського синоніми. Пояснити їх стилістичне забарвлення. Ремнями драла, мов биків; Кусала, гризла, бичувала, Кришила, шкварила, щипала, Топтала, дряпала, пекла. Порола, корчила, пиляла, Вертіла, рвала, шпиговала І кров із тіла їх пила.
Ситуація 1. Ви побували на виставці сучасної молодіжної моди. Поділіться враженнями із своїми однокласниками у формі невеликого твору. Запишіть тематичні групи слів, які ви використаєте, розповідаючи про виставку, та синонімічні ряди із загальною семантикою «вражати», «захоплювати». Ситуація 2. У школі має відбутися зустріч з поетами рідного краю. Запишіть запитання, які б ви хотіли поставити, використовуючи різні синонімічні форми мовленнєвого етикету.
аркуш паперу, на якому зазначене слово є домінантою синонімічного ряду, отримують учні, які сидять за першими партами. Дібравши свій один приклад синоніма до зазначеного слова, фіксують його на аркуші і передають назад товаришеві. Перемагають учні, чий ряд швидше закінчив роботу і записав довший синонімічний ряд. Сміливий, красивий, ласкавий.
російської мови українською й підібрати синоніми до них. Лгать – ...(брехати, обманювати, вигадувати). Испугать –... (злякати, перелякати, настрахати). Двигать – ...(рухати, пересувати, переміщати). Нужный – ...(потрібний, необхідний). Радость – ...(радість, радощі, утіха, відрада). Путешествие – ...(подорож, мандрівка).
і діячів культури стосуються наведені перифрази. Дочка Прометея, співець чуття єдиної родини, Кобзар, перший громадянин Всесвіту, великий комік, генеральний конструктор ракет, Каменяр, українська Сапфо, корифей українського театру, Орлеанська Діва. Довідка. І. Карпенко-Карий, П. Тичина, Т. Шевченко, Маруся Чурай, Леся Українка, Чарлі Чаплін, Ю. Гагарін, С. Корольов, І. Франко.
в них перифрази. 1. Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, почування. (Панас Мирний). 2. Нині щороку у світі знищується приблизно 20 мільйонів гектарів (територія, що дорівнює площі Англії) тропічних лісів – справжніх легенів Землі. (З жур.). 3. Білі прапори на знак капітуляції звисали з кожного ґанку, з кожного балкона. Черниш з гордістю кидав погляди на оці символи покори, які наче стверджували його безмежні права, законність його волі і непереможну міць. (О. Гончар). 4. У нас останніми роками розроблено більш як 200 різних модифікацій залізних «співбратів» людини… І цілком закономірно, що роботи дедалі впевненіше переступають заводську прохідну. (З газ.). 5. Лісовим хлібом, лісовими овочами, лісовим м’ясом називають в народі гриби. (З газ.). 6. Заклопотані зв’язківці вже прокладали кабель кудись уперед. Слідом за ними з термосами на горбах чвалали ротні старшини, невтомні солдатські годувальники.(О. Гончар). 7. Я слів коваль, і молот мій нелегкий, та не зів’януть м’язи від ваги. (Д. Павличко)
боксери, хлібороби, прикордонники, геологи, залізниця, риба, вугілля, ліс, Хрещатик, лікарі, хутро. Довідка: легені Землі, майстри врожаїв, люди в білих халатах, м’яке золото. Живе срібло, майстри шкіряної рукавички, люди в зелених кашкетах, розвідники підземних надр, чорне золото, головна магістраль України, сталева магістраль.
які з поданих синонімів може використати в колі малознайомих людей ввічлива, вихована людини. Випишіть ці синоніми. Спить, спочиває, дрихне; злодій, нечистий на руку; помер, врізав дуба, спочив навіки; бреше, говорить неправду; смердить, має неприємний запах; хворіє, погано себе почуває; помиляється, відходить від істини, верзе дурниці; блюдолиз, підлабузник, лакиза, улеслива людина; б’є, дубасить, духопелить, періщить, чухрає; говорить, оповідає, мимрить, мовить, цокоче, вичавлює із себе, варнякає, плете, торочить; зажурився, потупив очі, похнюпив ніс, понурив голову; бебехнувся зі всієї сили, упав. V. Підсумок заняття.
Дати короткі і влучні відповіді на питання.
явище називають не прямо, а описово, через характерні їх риси – це … . Навести приклади.
пом’якшення враження від сказаного – це … . Навести приклади.
Піднесений, святковий (одяг, настрій), Задушевний, сердечний (розмова, друг), Власник, володар (кубка, будинку), Череда, отара (овець, корів).
старий, смердить, варнякає. Використана література
художнього твору. – К.: Рад. школа, 1983. – с. 69.
диктанти з української мови. Методичний посібник з української мови для вчителя. – К.: Культорол. М.П. «Боривітер», 1994. – с.45-47.
Уклад. Т.К. Співак. – Х.: Весна, 2008. – с. 3-104.
Коряцька Г.Р. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – с. 45-46.
української мови. – К.: Рад. школа, 1970. – 265 с.
для вчителів. – Рад. школа, 1987. – с. 32-34.
Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина- Мельник, К.В. Ленець та ін.; За ред.. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – с. 35-36.
мова:Посібник. – 2-ге вид. стер. – К.: Либідь, 1996.- с. 66-69.
української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 176 с. 10.Г. Передрій, Т. Карпенко. У світі звуків і слів. Цікаві завдання з фонетики, лексикології і словотвору. – К.: Богдан, 1998. – С. 173. 11.Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з української мови: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1987. – с. 71. 12.Словник синонімів української мови: В 2 т. К.; 1984. 13.Сучасна українська літературна мови: Підручник /М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; За ред. М.Я. Плющ. – 4-те вид., стер. – К.: Вища школа, 2003. – с. 124-125. 14.Українська мова: Енциклопедія / редколегія: Русанівський В.М. (співголова), Тараненко о.О. (співголова), М.П. Зяблюк та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. м.П. бажана, 2004. - 824 с.: іл. 15.Ющук І.П. Рідна мова: Підручник для 7 класу. – К.: Освіта, 1995. – с. 1 А.М.Бондар Заняття № 12 |
|
Керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів Лебединського НВК №1, керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів |
Відповідальні за випуск: В. М. Кавун, Н. П. Задорожня Коваленко Віра Петрівна, керівник районного методичного об’єднання учителів-україністів,учитель вищої категорії, вчитель-методист... |
|
Засідання творчої групи директорів сільських малокомплектних шкіл... Керівник творчої групи – Гладка Ніна Миколаївна, завідувач лабораторії розвитку освіти та педагогічних інновацій Черкаського обласного... |
Використання проектної технології в методичній роботі Валентина Попова,... Організовано роботу творчої групи, яка здійснювала відбір запропонованих методичних проектів. Були проведені методичні консультації... |
|
План роботи творчої групи по впровадженню ІКТ у навчально-виховний... Формування творчої групи по проблемі впровадження ІКТ у навчально-виховний процес |
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ З метою активізації професійної діяльності педагогічних працівників, підвищення їх компетентності, підняття особистої відповідальності... |
|
Для підготовки матеріалів самоаналізу в школі створена творча група... «Про створення робочої групи по узагальненню матеріалів самоаналізу освітньої діяльності школи». Головне завдання, яке поставлене... |
Характеристика групи №46 У 46 групі навчається 25 учень, всі хлопці. Вік дітей 15-17 років. Класний керівник Моргун Роман Володимирович |
|
Конспект відкритого заняття на тему: «Динаміка в музиці. Музично-дидактична гра «Дзвіночки» Підготувала: керівник гуртка «Музична абетка» школи ранньої творчої орієнтації «Малюк» |
Конспект відкритого заняття на тему: «Тема зими в музиці. Слухання... Підготувала: керівник гуртка «Музична абетка» школи ранньої творчої орієнтації «Малюк» |