Керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів
Скачати 2.89 Mb.
Назва Керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів
Сторінка 2/20
Дата 21.03.2013
Розмір 2.89 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
Тема.Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови

Мета. Поглибити знання учнів із розділу мовознавства «Лексикологія», вивченої у попередніх класах, розвивати логічне мислення, вміння користуватися

довідковою літературою (словниками); виховувати повагу до слова та бажання робити своє мовлення образним, багатим, змістовним.

Обладнання. Тлумачні словники, блок-схема «Лексикологія»

Епіграф

Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!.. Т. Шевченко
Хід заняття

І. Мотиваційний етап.

ІІ.Повідомлення теми уроку.

  • Як пов’язати епіграф з темою заняття? (Учні за допомогою вчителя формують мету заняття)

ІІ. Операційно-пізнавальний момент.

  • Робота з текстом.

Виразне читання уривка статті Б. Харчука «Слово і народ»

«Слово, мова – не просто будматеріал, а твоє покликання. Вони – і совість, і правда, їх нема про будень і про свято. Вони – одні, єдині. Без них не дихнеш. Ти мусиш, ти повинен давати відповідь, як на суді честі».

  • Які розділи мовознавчої науки ви знаєте?

  • Як називається розділ мовознавства, що вивчає

слово, його значення?

  • Що ви розумієте під лексичним значенням слова?

  • Яким словником слід користуватися, якщо значення

слова незрозуміле?

  • Повторення відомостей про «Лексикологію» за допомогою блок-схеми. (Додаток 1, додаток 2.)

  • Словникова роботаКористуючись тлумачним

словником, записати значення слів: «лексема», «лексикологія», «лексика», «лексикон», «лексикографія».

Лексема – слово.

Лексикологія – розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови.

Лексика – словниковий склад, сукупність слів певної мови.

Лексикон – запас слів і висловів, характерних для певної особи чи якоїсь галузі людської діяльності.

Лексикографія – розділ мовознавства, що розробляє теоретичні принципи укладання словників.

  • Подорож у «Поселення слів»

Уявіть собі, що словниковий склад української мови — це велика країна, яку називають Лексикою. У ній безліч жителів-слів. І мешкають вони не поодинці, а родинами. Зробімо уявну подорож у країну слів і побуваймо хоча б в одній родині. Ось ми ступаємо на землю району, названого словом Рослина. Він має кілька поселень-слів, зв'язаних між собою тематично. Завітаємо до одного з них на ім'я Дерево. Воно розкішне, вражає свіжістю повітря, всіма відтінками зелені. Розлогі садиби, де проживає роди­на Дуба, Верби, Явора, Ясена, Берези та багатьох-багатьох інших, своєрідно оформлені, стрічають вас музикою — ше­лестом листя. З таким же успіхом ви можете побувати в інших поселеннях. Наприклад, там, де живуть назви почуттів або процесів праці.

То, як бачите, слова пов'язані між собою тематично.

За лексичним значенням назвіть слова, запишіть їх до клітин фігури. Якої теми вони стосуються?

1.Центральне небесне світило. 2.Передавати своє теп­ло.

3. Висока температура повітря в гарячу літню пору. 4. Більший або менший рух повітря. 5. Навальний, різкий раптовий порив сильного вітру. 6. Розноситись, ширитись у повітрі.

Відповіді. 1. Сонце. 2. Гріти. 3. Спека. 4. Вітер. 5. Шквал. 6. Віяти. – Погода

  • Пошуково-вибіркова робота.Подані

словосполучення записати у дві колонки: 1 - слова з прямим значенням; 2 - слова з переносним значенням.

Пташині крила, крила літака;

стальна сокира, стальна воля;

гострий ніж, гостре слово;

світлі ночі, світлі думи;

холодна вода, холодна зустріч;

соковита груша, соковита осінь.

Учитель. Підсумуйте, будь ласка, які слова називають пряме значення, а які – переносне.

  • Робота в групах. Завдання на картках.

Визначити, у яких парах словосполучень вжито:

1 група – омоніми

2 група – синоніми

3 група – антоніми

4 група – пароніми.

  1. Широка площа, широкий майдан.

  2. Щира людина, лицемірна людина.

  3. Передовий досвід, вдалий дослід.

  4. Збагнути істину, зрозуміти істину.

  5. Літня людини, літня спека.

  6. Громадянський обов’язок, громадський інспектор.

  7. Веселий настрій, сумний настрій.

  8. Глибока балка, сталева балка.

  9. Знялася хуртовина, знялася завірюха.

10.Водяна пара, пара черевиків.

11.Зазнати щастя, зазнати горя.

12.Бронзовий пам’ятник, літературна пам’ятка.

Лідер команди зачитує вибрані словосполучення, дає пояснення і визначення.

  • Учитель.Підсумовуємо за нашою блок-схемою.

Закінчіть речення: за лексичним значенням слова поділяються на такі групи: …. (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми).

  • Повідомлення учня «Лексика за її походженням і вживанням»

  • Завдання для допитливих. Самостійна робота.

Підібрати до слів іншомовного походження український відповідник.

Орфографія. Лінгвістика. Екземпляр. Міраж. Екзамен. Екстрений. Аналогічний. Ерудований. Ідентичний. Віртуозний. Демократія. Дистанція.

Довідка. Правопис. Мовознавство. Відстань. Марево. Народовладдя. Іспит.Примірник. Начитаний. Обізнаний. Подібний, схожий. Однаковий, тотожний. Високомайстерний. Терміновий.

ІІІ. Підсумок заняття.

  • Мовний диктант. Закінчити речення.

  1. Словниковий склад певної мови…… (лексика).

  2. Словниковий запас людини …. (лексикон).

  3. розділ мовознавства, що розробляє теоретичні

принципи укладання словників … (лексикографія).

  1. Розділ лінгвістики, який вивчає лексику …

(лексикологія).

  1. Здатність слова мати одночасно кілька значень …

(полісемія)

  1. Слова, які мають одне лексичне значення …

(однозначні).

  1. Слова, однакові за звучанням і написанням, але

різні за значенням … (омоніми).

  1. Слова, які позначають одне і те ж, але з різними

відтінками значення … (синоніми)

  1. Слова, близькі за звуковим складом і вимовою,

але різні за значенням і написанням … (пароніми).

10.Слова, які вживаються лише в мові людей певної місцевості … (діалектні).

11.Слова, що вживаються людьми певної професії … (професійні).

12.Слова, що називають певні наукові поняття … (терміни).

Додаток 1,2





Використана література

  1. Грищенко А.П. та інші. Сучасна українська мова. –

К.: Либідь, 1991. – С. 67-71

  1. Культура української мови: Довідник / С.Я.

Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина-Мельник та ін.; за ред. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – С. 39-40

  1. Передрій Г., Карпенко Т. У світі звуків і слів. Цікаві

завдання з фонетики, лексикології і словотвору. – К.: Богдан, 1998. – С. 173.
І.І.Чекмак

Заняття №2

Тема. Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова

Мета. Сформувати поняття про функцію слова, його лексичне значення, ознайомити з поняттям „словниковий склад мови”, формувати навички використання тлумачного словника; збагачувати словниковий запас, формувати увагу до слова; розвивати усне й писемне мовлення

Обладнання. Схеми

Хід заняття

I.Актуалізація опорних знань.

  • Проаналізуйте висловлювання вчених про

слово. Спробуйте дати визначення, що таке слово.

  1. У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме

пізнання механізму мови. Ця одиниця – слово. Це щось центральне в механізмі мови (Фердинанд де Соссюр).

  1. Слово – наше найрізкіше око, наймогутніша сила.

Через слово людина пізнає те, що недоступно було безпосередньому сприйманню (І.Вихованець).

  1. Слова ... несуть у мозок інформацію і впливають на

його формування, розбудову процесів мислення (І.Білодід).

  1. У слові, як у краплі води океан, відображена вся

система мови.

II.Оголошення теми, мети заняття.

III.Вивчення нового матеріалу.

  • Пояснення учителя.

Слово – одна з основних одиниць мови. Усі слова, наявні в мові, становлять її словниковий склад. Отже, одиницею лексики є слово. Зовні воно сприймається як звук або сукупність звуків. Проте не кожен звук, не кожне поєднання звуків можна назвати словом. Слово – це звук, абак комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мові як самостійне ціле. У цьому визначенні слова береться до уваги його подвійна природа. Зовнішній бік слова – його звукова оболонка, внутрішній бік – значення слова. Без зовнішньої оболонки слово не може бути почуте, без внутрішнього наповнення воно буде незрозумілим. Звукова оболонка – форма, значення слова – його зміст. Тож слово існує завдяки єдності форми ф змісту.

IV. Вправи на закріплення.

  • Прочитайте текст. Назвіть функцію слова в мові.

У чому полягає узагальнююча роль слова?

За допомогою слів людина називає предмети і явища навколишньої дійсності, їхні ознаки, дії, стан, тощо. Тому основна функція слова в мові – називна або номінативна.

Одна з найважливіших рис людського мислення – здатність до узагальнення, до абстрагування.

Абстрагування – це виділення найістотніших ознак, властивості предметів і явищ навколишньої дійсності.

Спостерігаючи безліч однотипних речей та об’єктів, скажімо дерев, людина помічає, що незважаючи на низку відмінностей (у зеленому покрові, у розмірах, у видах і способах плодоносіння), між усіма деревами є щось спільне, яке підлягає визначенню: „багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону”. Так завдяки абстрагуванню в людському мисленні утворилися поняття.

Поняття – це форма людського мислення, в якій узагальнюються суттєві ознаки речей і явищ об’єктивної дійсності.

Наприклад, слово картина є спільною назвою однорідних предметів, воно ж і називає будь-який одиничний предмет з цього ряду. (О.Пономарев)

  • Дослідження–спостереження. З’ясуйте, чи є

схожість між формою слова (звуковою або писемною) і його змістом. Інакше кажучи, чи можна дати відповідь на питання, чому саме дане поєднання звуків має такий зміст?

Щоб дати правильну відповідь, поміркуйте над таким фактором: українському слову гуляти відповідає російське слово гулять, німецьке spasieren, французьке se promener, англійське to wolk. Тобто, з різними звуковими формами поєднується одне і те ж значення.

  • Зя’суйте, слово є безпосередньою назвою

предмета чи назвою нашого уявлення, поняття про предмет.

Щоб дати правильну відповідь, поміркуйте над таким питанням. Чи одне і те ж саме буде означати слово земля для малої дитини і для вченого-геолога або географа? Порівняйте, що люди думали про будову Землі в давнину і тепер.

  • Як ви розумієте слова відомого письменника

М.О.Рубакіна?

Слово являє собою вкрай своєрідну посудину, яка хоч і наповнена змістом, але так ним наповнена, що ніхто ніяким чином не може одержати її і випити: його доводить самим творити, стараючись вникнути в нього, але творити з власних елементів і за своїм образом і подобою.

Під час пояснення скористайтеся поняттями зміст, форма, значення, смисл.

  • Порівняйте пари слів. Які з них мають конкретніше

значення, а які – загальніше?

Біле море – море, береза – дерево, рослина – дерево, тварина –істота, продукт – сир, сир – сир голландський, сонячна система – всесвіт.

Яке із слів є найзагальнішою назвою?

  • Робота над схемою.

Слова




Повнозначні Неповнозначні

(самостійні) (службові)




Мають лексичне Не мають лексичного

значення значення

  • За поданим лексичним значенням знайдіть і запишіть слова.

  1. Спокійна, досить широка поверхня води річки або

ставу.

  1. Відбиття звуку від будь-якої перешкоди; відгомін.

  2. Такий самий, який збігається з чимось.

  3. Розрізати тканину або шкіру на шматочки визначеного

розміру і форми для виготовлення одягу або взуття.

  1. Початкові літери імені, по батькові та прізвища.

Довідка: плесо, луна, тотожний, кроїти, ініціали.

  • Попереджувальний диктант. З’ясуйте лексичне

і граматичне значення виділених слів. При потребі зверніться до тлумачного словника.

  1. Моя любов, квітуча Україно! Мов білий легіт вишень

навесні, люблю я слово й пісню солов’їну, що предок в спадок залишив мені (І.Турчин).

  1. Де гарцювали яничари, дзвенять на сонці лемеші

(І.Турчин)

  • Розгляньте моделі. Яке лексичне явище вони відображають?

1. ФОРМА = ФОРМА 2. ФОРМА = ФОРМА

ЗМІСТ = ЗМІСТ ЗМІСТ = ЗМІСТ

Довідка. 1. Синонімія. 2. Антонімія.

V.Підсумки заняття.

  • Бесіда

  • Що таке слово?

  • Яку функцію воно виконує?

  • Як пов’язане слово і поняття, слово і предмет?

  • Яке значення слова називається лексичним?

  • Які слова не мають лексичного значення?

  • Який словник допоможе з’ясувати лексичне значення

слова?
О.П.Діхтяренко

Заняття № 3

Тема.Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова (полісемія)

Мета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до прийнятих у ній норм, формувати в учнів уміння правильно вживати слова з урахуванням стилістичних особливостей; розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності;виховувати бажання опановувати український мовленнєвий етикет; виховувати національно свідомого громадянина

Обладнання. Словники, картки, роздруковані завдання

Хід заняття

І.Організаційний момент. Створення емоційного настрою.

Учитель пропонує учням заримувати слова „багатозначність” та „обачність” і скласти двохрядковий вірш. Після колективних зусиль це може мати такий вигляд:

Будемо сміливими, проявимо й обачність,

Вивчимо сьогодні ми багатозначність.

ІІ.Перевірка засвоєння раніше вивченого матеріалу.

На попередньому занятті розглядалася тема „Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова”. Пригадаємо вивчене і спробуємо відповісти на запитання коротко – „Так” чи „Ні”.

Учитель роздає учням картки . Читає запитання. Учні у табличці ставлять позначки „Так” (+), „Ні” ( - ).


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

+
-
+
...




























































Правильних відповідей






  1. Чи є слово найменшою самостійною одиницею

мови, що складається із відокремленої сукупності звуків та пов’язаного з ним значення ?(Так, слово є найменшою самостійною одиницею мови. Воно складається із відокремленої сукупності звуків та пов’язаного з ним значення).

  1. Чи потрібно мовцеві в процесі мовлення

утворювати нові слова ?(Ні, не потрібно. Слово в пам’яті мовця існує в готовому вигляді).

  1. Чи є звучання чи написання слова , яке

зберігається в пам’яті мовця, його граматичною формою?(Так, граматичною формою слова є його звучання чи написання, яке зберігається в пам’яті мовця).

  1. Чи є початковою формою іменника його клична

форма?(Ні, початковою формою іменника є слово

в називному відмінку чоловічого роду однини).

  1. Чи є різниця між поняттям „слово” і „словоформа”?

(Так, слово – одиниця мови, а словоформа – одиниця мовлення).

  1. Чи є слово основною одиницею мовлення ?(Так,

бо всі інші одиниці мови можуть себе проявити тільки через слово).

  1. Чи є основною функцією слова комунікативна

функція ?(Ні,основною функцією мови є номінативна, називна функція. Комунікативну функцію виконує речення).

  1. Чи може окрема словоформа складатися з

декількох частин?(Так, може. Наприклад, двадцять п’ять, з переляку).

  1. Чи є вся сукупність відомостей, що міститься в

слові, його значенням ?(Так, значення слова – це вся сукупність відомостей, що в ньому міститься).

10.Чи є поняття основою лексичного значення

слова ?(Так, основою лексичного значення слова є поняття).

11.Чи пояснюється лексичне значення слова в

орфографічному словнику ?(Ні, лексичне значення слова пояснюється в тлумачному словнику).

12.Чи є різниця між реченням з одного слова і просто

одним словом ?(Так, слово – це назва, а речення – повідомлення, виражена одним словом думка).

  • Робота в парах. Взаємоперевірка. Учні

міняються бланками відповідей. Учитель ще раз читає запитання і правильні відповіді. Учні підраховують, позначаючи правильні відповіді відповідним значком, здають вчителю.

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

+
-
+
-
+
+
-
+
+
+
-
+

v
v
v
v
v
v
v
v
v
v
v
v

Правильних відповідей
12



Учитель швидко сортує бланки. Називає тих, хто найкраще виконав завдання, отже, засвоїв матеріал попереднього заняття.

ІІІ.Оголошення теми заняття. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми поговоримо про слова однозначні та багатозначні. Послухайте запитання, а відповіді ми знайдемо в процесі уроку.

  • Як ви гадаєте, у мові більше однозначних чи

багатозначних слів?

  • Чи варто інколи боротися із багатозначністю?

  • Яким іноземним словом – терміном називається

багатозначність?

  • А чи веселе це заняття – використовувати

багатозначність слова у творчості ?

Висновки зробимо в кінці нашої роботи

ІV.Засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

Оскільки у нас на факультативні заняття приходять люди, які багато знають, проявляють допитливість, то є така пропозиція: більше на занятті займатися дослідженням. Всі пристають на таку пропозицію? Так і будемо працювати.

Щоб відповісти на запитання, які слова називаються однозначними, а які багатозначними, нам, гадаю, не потрібно багато думати.

Це вивчалось у початкових класах, про це говорили на уроках у 5 класі.

  • То які слова називаються однозначними?

(Слова, що мають одне лексичне значення).

  • Які слова називаються багатозначними?

(Слова, які мають два і більше значень).

  • Запишіть слова. Поясніть на прикладі

записаних слів, чому вони належать до однозначних?

Паралелепіпед, іменник, протокол, лексикологія,азот, олівець, ямб, суфікс, капелюх.

Висновок. До однозначних слів належать слова-терміни, більшість канцеляризмів і професіоналізмів та деякі загальновживані слова, що називають чітко окреслені предмети та явища.

  • Чи багато в нашій мові однозначних слів?

(Можна стверджувати, що майже кожне слово в нашій мові багатозначне).

  • Відшукати у тлумачному словнику пояснення

таких багатозначних слів: баба, барабан, вал, вальс

Застереження. У 5 класі ми вивчили омоніми. Яка різниця між багатозначними словами і омонімами? Як вони позначаються у словниках?

(Багатозначність властива одному й тому ж слову, а омоніми – це різні слова. У словнику багатозначні слова пояснюються під номерами в одній статті, а омоніми позначені як окремі слова, кожне має окрему статтю в словнику).

  • Зі словами, значення яких пояснено вище,

скласти і записати власні речення.

( Наприклад. Січ запорожці оточували земляним валом. Селяни покоси сіна згрібали у вали. Хвилі накочувались на берег за валом вал. Футбольні фанати посунули валом у відчинену браму стадіону. Кондитерська фабрика збільшила вал своєї продукції.

Баба Марусина пригостила внуків смачними пирогами. Випав сніг, діти зліпили серед двору величезну бабу. До магазину слідом за хлопцем зайшла баба.).

  • За поданим тлумаченням встановити, які це слова.

  1. Люди, які щось охороняють; сторожа. Група

людей, вишикуваних для вшанування когось. Постійне перебування в якомусь місці протягом певного часу, наприклад, біля хворого. (Варта)

  1. Людина, яка хвилюється, турбується про когось,

співчуває. Пристрасний любитель спортивних змагань,

прихильник якогось виду спорту, спортсмена чи команди. (Вболівальник)

  1. Дво- або триколісний транспортний засіб, що

приводиться в рух ногами за допомогою педалей.

(Велосипед).

  • Тепер,користуючись тлумачним словником,

спробуємо загадати по слову кожен (на літеру „Д”).

Відповіді не вигукувати. Відповідатиме той, хто першим підніме руку. Порахуємо, хто найбільше дасть правильних відповідей.

(Учні вгадують значення слів за їх тлумаченням).

  • Записати речення, пояснити значення

полісемічного (багатозначного) слова .

„Горить,” - прошепотіла дівчина, і не знати було, про що вона думала: про небо, чи про Хрещатик, чи про те, що горить її власне обличчя.

(Учні пояснюють, які значення має слово горить).

  • У названому жартівливому реченні пояснити

значення слова йти.

На вулиці йшов дощ і два студенти, один – в університет, а другий – у калошах.

(Учні пояснють значення слова йти ).

  • Спробуймо й ми складати усмішки,

використовуючи багатозначність.

Наприклад.

  • Ти вчора стояв на воротах?

(Ні, я вчора грав у нападі).

(Так, я стояв на воротах, коли ти їхав мимо на велосипеді).

( Ні, на воротах стояв дідусь, а я стояв за тином).

Учні роблять спроби використати багатозначні слова для створення комічних ситуацій.

V.Узагальнення. Підсумок заняття.

  • Про яке мовне явище ми сьогодні говорили на

занятті? (Про однозначні і багатозначні слова).

  • Яким іноземним словом-терміном можна назвати

багатозначність? (Полісемія).

  • Як у тлумачних словниках пояснюються

багатозначні слова, а як омоніми? (В одній словниковій статті багатозначні слова під номерами, в різних статтях – омоніми).

  • Коли багатозначність у мові небажана? (Коли

вносить плутанину у розуміння змісту сказаного мовцем).

О.П.Діхтяренко

Заняття № 4
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

Керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів
Лебединського НВК №1, керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів
 Відповідальні за випуск: В. М. Кавун, Н. П. Задорожня
Коваленко Віра Петрівна, керівник районного методичного об’єднання учителів-україністів,учитель вищої категорії, вчитель-методист...
Засідання творчої групи директорів сільських малокомплектних шкіл...
Керівник творчої групи – Гладка Ніна Миколаївна, завідувач лабораторії розвитку освіти та педагогічних інновацій Черкаського обласного...
 Використання проектної технології в методичній роботі Валентина Попова,...
Організовано роботу творчої групи, яка здійснювала відбір запропонованих методичних проектів.  Були проведені методичні консультації...
План роботи творчої групи по впровадженню ІКТ у навчально-виховний...
Формування творчої групи по проблемі впровадження ІКТ у навчально-виховний процес
 ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ
З метою активізації професійної діяльності педагогічних працівників, підвищення їх компетентності, підняття особистої відповідальності...
Для підготовки матеріалів самоаналізу в школі створена творча група...
«Про створення робочої групи по узагальненню матеріалів самоаналізу освітньої діяльності школи». Головне завдання, яке поставлене...
 Характеристика групи №46
У 46 групі навчається 25 учень, всі хлопці. Вік дітей 15-17 років. Класний керівник Моргун Роман Володимирович
Конспект відкритого заняття на тему: «Динаміка в музиці. Музично-дидактична гра «Дзвіночки»
Підготувала: керівник гуртка «Музична абетка» школи ранньої творчої орієнтації «Малюк»
 Конспект відкритого заняття на тему: «Тема зими в музиці. Слухання...
Підготувала: керівник гуртка «Музична абетка» школи ранньої творчої орієнтації «Малюк»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання

При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Уроки
Конспекти лекцій
Довідники
Документи

Історія
Філософія
Фінанси
Економіка
Фізика

Головна сторінка