|
|
Скачати 2.89 Mb.
|
|
Тема. Антоніми. Основи антонімічної протиставлення слів. Словник антонімів Мета. Активізувати знання учнів про антоніми;навчити добирати антоніми ,формувати загально пізнавальні вміння аналізувати групи слів, порівнювати їх між собою;розглянути антоніми з точки зору логіки та лінгвістики, дати поняття про однокореневі та різнокореневі антоніми, познайомити із словником антонімів; розвивати увагу, вмінні виділяти головне і другорядне, спостережливість, формувати відчуття слова Хід заняття І.Організаційний момент. ІІ.Оглошення теми і мети заняття. ІІІ.Підготовчий момент.
Чорний – білий, день – ніч, зачинити – відчинити, назад – вперед.
сьогоднішньому занятті?
сьогоднішньому занятті ми будемо говорити про антоніми. «А на тому боці, - співається у пісні, - там живе Марічка в хаті, що сховалась у зелений бір». У мові ж на тому, тобто протилежному,боці живуть дуже цікаві слова – антоніми. Це слова з протилежним значенням. Проте не всяке слово може дібрати собі антонімічну пару. Обов’язковою умовою антонімічності є не будь – яка протилежність значень слів, а певна їх смислова в співвідносність, їх об’єднання на основі загальнішого значення. Наприклад, антоніми білий і чорний виражають протилежний зміст, водночас об’єднуючись значенням кольору як явища одного плану. За допомогою протиставлення яскравіше змальовуємо ознаки предметів і явищ. Немовби ми завжди тримаємо напоготові слово – антонім, щоб глибше передати особливості повідомлюваного. Якщо говоримо про тишу, то мимоволі зіставляємо її з голосним звучанням. Яскраве, що грає світлими барвами, рельєфно сприймається на тлі неяскравого, темного. Рух і спокій, початок і кінець, правда і кривда, любов і ненависть, добро і зло, радощі і сум, працьовитість і лінощі,минуле і сьогодення – такі контрасти можна продовжувати і продовжувати. Як же з’явились такі слова, за якими законами вони живуть, навіщо потрібно – все це ми дізнаємось на сьогоднішньому занятті. Тож приступаймо до роботи: засвоювати новий матеріал нам допоможе Броунівський рух, займаємо місце у групу та опрацьовуємо новий матеріал з картки (7 – 8 хв.) ІV.Вивчення нового матеріалу Броунівський рух Картка №1 Антоніми (від гр.anti - проти та onyma – ім’я )- слова з протилежним значенням, що виражають несумісні поняття: радість – журба, успіх – невдача, сила – слабкість, далекий – близький, веселий – сумний. Тобто поняття, в яких зміст одного заперечує зміст другого. Ці поняття належать до одного ряду явищ об’єктивної дійсності. Так , слова глибокий – мілкий показують розмір по вертикалі, солодкий – гіркий відтворюють смакові якості, далеко – близько вказують на відстань, минуле – майбутнє позначають час. Тож не можна сказати, що антоніми – це слова, що виражають протилежні значення, між ними немає жодного зв’язку. Поняття, як правило, викликає в мовця логічний антонім (парне слово). Це природна особливість людського розуму, важливий наявний у нашому розпорядженні спосіб закріплення й аналізу відчуттів. У людській свідомості абстрактні поняття закладені парами, кожне зі слів цієї пари так чи інакше викликає уявлення про друге? Швидкий – повільний1, краса – потворність, багатство – бідність. Таким чином, в антонімічні зв’язки вступають не всі слова, а лише ті, що об’єднані змістом на основі їх протилежності, протиставлення. Передусім це слова, що мають якісні, кількісні. Часові, просторові значення: темний – світлий, холодний – гарячий, злий – добрий, тихий – голосний, шкідливий, корисний, мало – багато, ніч – день, вечір – ранок, сьогодні – вчора, північ – південь, земля – небо. Антонімами визначаються протилежні значення дій і станів: говорити – мовчати, хвалити – гудити, любити – ненавидіти, вставати – лягати, розкошувати – бідувати, старатись – лінуватись. Усі значення наведених антонімічних пар звуться протилежними тому, що вони взаємно виключають одне одного. Будь – яка річ, наприклад, не може бути одночасно важкою і легкою, великою і малою,далекою і близькою. Тобто слова, що мають протилежне значення, перебувають на крайніх точках ряду. Інколи між ними стоїть середнє, проміжне поняття – ме6зоніми: початок – середина, кінець; минуле – сучасне – майбутнє. Картка №2 За своєю структурою антоніми неоднорідні. Вони бувають різнокореневі та однокореневі, причому різнокореневих набагато більше. Крім перелічених прикладів, можна навести ще : ніжний – грубий, бадьорий – стомлений, сміливець – боягуз, зустріч – розлука, тепер – колись. Такі антоніми називають власне лексичними. Серед них частіше спостерігаються прикметники, потім іменники, дієслова та інші частини мови. Другий розряд антонімів – однокореневі: правда – неправда, воля – неволя, друг – недруг, надія – безнадія, безпека – небезпека спокійний – неспокійний, можливий – неможливий, корисний – безкорисний. Такі антоніми називаються лексико – граматичними. Протилежність у них зумовлена приєднання антонімічних префіксів: зачинити – відчинити, внести – винести, ввійти – вийти, хоч бувають і такі конструкції, як надія – безнадія. Однокореневі антоніми трапляються серед усіх лексико – граматичних розрядів слів, але особливо активні вони у дієсловах, оскільки ця частина мови відзначається ряснотою префіксальних утворень. Крім наведених прикладів, можна подати ще такі: недорости (- брати, - дати, - солити, - вчитися). Однокореневі антоніми часто утворюються за допомогою іншомовних префіксів а-, анти–, де-, контр-, ре–(логічний – алогічний санітарний – антисанітарний,мобілізація – демобілізація, інформація – дезінформація, гармонія – дисгармонія, розвідка – контррозвідка,мілітаризація - ремілітаризація). З – поміж однокореневих антонімів виділяються слова, що виражають семантику протилежності стримано, м’яко(поганий – непоганий, малий - чималий).Важливою рисою антонімії є те, що багатозначні слова можуть мати не один антонім, а кілька, наприклад, свіжий хліб – черствий хліб, свіжий огірок – солоний огірок, свіжий букет – зів’ялий букет, свіжий вигляд – утомлений вигляд. Картка №3 Антонімам притаманна спільність сполучуваності, тобто здатність поєднуватись з тими самими словами в процесі висловлення думки. Так слова талановитий і бездарний сполучаються з лексемами твір, учень, людина, гра, слово, але не сполучаються зі словами будинок, дим, вода, дерево; слово активний поєднується зі словами учасник, натура, знання, словниковий запас так само, як і його антонімічний відповідник пасивний; водночас вони обидва не сполучаються зі словами стілець, зупинка, надвечір’я. Отже, спостерігається тісний зв'язок антонімії та багатозначності. Проте не завжди всі значення багатозначного слова мають антонімічні відповідники Наприклад, день має чотири основні значення: «частина доби від світання до смеркання,» , «проміжок часу 24 години, доба,»««число місяця, присвячене якійсь події»,» час , пора, період». Але як антонім це слово виступає тільки в першому значенні: день – ніч. Тут діють внутрішні закономірності лексичної системи, характер позначуваного словом поняття. Ось чому іменник з чітко закріпленим значенням не мають антонімів (кава, чай, вода, стіна, димар, одвірок, клямка). Не існує антонімів у числівників,у більшості займенників. Тобто антонімів не мають слова, в значенні яких відсутній прямий зв'язок, відсутні оцінно – якісні ознаки. Картка №4 Антонімія, як і синонімія, - явище синхронне. Зміна в значенні слова може привести до втрати антонімічних зв’язків. Розвиток нових значень породжує нові антонімічні зв’язки між словами: знатний – належний до шляхетного роду, вельможний – просто бідний,і знатний – відомий великими заслугами в якісь галузі - маловідомий, недосвідчений. Регулярне протиставляння антонімів один одному спричинює те, що кожен з них викликає в нашій свідомості уявлення про свою протилежність: високий – низький, товстий – тонкий, радість – журба, життя – смерть, загубити – знайти. Це антоніми мови, тобто загальномовні, постійні; слова, антонімічні зв’язки яких зрозумілі поза будь – яким контекстом. Такі антоніми існують у лексико семантичній системі мови незалежно. Вони зафіксовані в усіх словниках української мови і регулярно відтворюються в подібних або однакових умовах. Поряд із загальномовними в антонімічні зв’язки в певній ситуації можуть вступати слова, які в звичайному вживанні не мають протилежних значень. Протиставність значень у таких слів створюється лише в індивідуальному використанні, тобто в спеціальному контексті. Це антоніми мовлення, або контекстуальні, тобто слова, що набувають антонімічних відношень тільки в певному контексті. Контекстуальні антоніми тісно пов’язані з ознаками, властивими поняттями, вираженим загальномовними антонімами. Так, в уривку з вірша В.Симоненка «Безпорадні агонії злості, Злість гармонії не порве! Сонце сходить до нас не в гості – Сонце з нами живе!» контекстуальні антоніми злість і сонце передають протилежні якості, оскільки сонце тут переносно вжито в значення «добрість, лагідність». ( Учні змінюють свої групи та пояснюють опрацьований матеріал)
в перекладі?
(чоловік , жінка)?
значенням?
зустрічаються антоніми?
мови?
сполучуваності»?
V.Вправи на закріплення вивченого матеріалу.
запропонованих слів за допомогою префіксів без-, не-). Вітряна погода, грамотна людина, діяльне життя, димне повітря, зоряна ніч, людна вулиця, росяний ранок, сердечне ставлення, сніжна зима, хмарне небо, акуратна дівчина, ввічливе запитання, балакуча сестра, велике місто, вдалий виступ, відомий факт, голосна розмова, смачна страва, чесана розповідь.
виписати із них попарно антонімічні пари, учні по черзі виходять до дошки і кожен записує пару слів). Великий, низький, холод, полегшувати, рано, тліти, малий, високий, далекий, широкий, близький, вузький, палати, ускладнювати, пізно, товстий , короткий, тонкий,довгий, мороз,тепло,спека.
приказки, учні виписують антоніми попарно). Добрі діти – батькам вінець, злі діти – кінець. Поганий на вроду, та гарний на вдачу. Кохання робить розумних дурними, тихих – буйними, а сердитих – смирними. Мати рідна б’є – так гладить, а мачуха і гладить – так б’є. Краще маленька риба, ніж великий тарган. Чорна земля білий хліб родить. Гори високі мають доли широкі.
представляє словник антонімів. Лексикографія – розділ науки предметом якого є теорія та практика укладання словників різних типів. Розрізняють словники двох типів – енциклопедичні та лінгвістичні. Ми сьогодні познайомимося із лінгвістичним словником антонімів. Ось він перед вами. У словнику подаються спільнокореневі й різнокореневі антоніми. Якщо заголовне слово має кілька значень, антонім добирається до кожного з них, тлумачення і пояснення в такому випадку подаються в круглих дужках курсивом відділяються від наступного крапкою і комою. Наприклад: Свіжий (про квіти) зів’ялий; (про хліб)черствий;(про новини, газету)старий, вчорашній; (про воду, повітря – який втратив свої природні властивості)забруднений; (про вигляд)стомлений. Звичайно словникові статті розміщені за алфавітом. VІ.Підсумок заняття. А.М.Бондар Заняття № 13 Тема.Загальномовні та контекстуальні антоніми. Стилістичне використання антонімів. Оксюморон. Антитеза Мета. Узагальнити та систематизувати знання про антоніми,виробляти вміння використовувати антоніми для увиразнення, чіткого окреслення висловленої думки ;розширити знання про загальномовні та контекстуальні антоніми, стилістичні фігури : оксюморон та антитеза, визначити стилістичну роли антонімів у мовленні; виховувати відчуття правильного та стилістично довершеного мовлення Хід заняття І.Організаційний момент. ІІ.Оголошення теми і мети заняття. ІІІ. Активізація знань.
учневі і каже слово, спіймавши м’яч, учень повинен сказати антонім до слова, сказаного вчителем). Акуратний, батьківщина, багатство, балакучий,вертикаль, вереск, втіха, вчора, кохання, крик, назад, наодинці, хворіти, повільний, рабський, схід, сюди, твердий,утрата, чистий, янгол.
фразеологізми антоніми та записати їх парами). Жити своїм горбом, ні пари з уст, сидіти на чужій шиї, язик розв’язати, душа в душу, вилетіти з голови, як кіт з собакою, намотати на вус. ІV.Пояснення нового матеріалу.
говорили про загальномовні антоніми, а сьогодні - про контекстуальні, а щоб зрозуміти це поняття: прочитайте речення із дошки і подумайте, чи можна виділені слова вважати антонімами в даному тексті. Усміхається правда очима легенд і свобод – очима неволі. Він Шевченко прихилився до колони. Сльоза чомусь раптом набігла до повік. Бо, знаєте із каторги в салони… не зразу усміхнеться чоловік. І в епіцентрі логіки і стресу, де все змішалося – рідне і чуже, цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні стереже. Так, ви правильно помітили, що ці слова можна назвати антонімами тільки в даному контексті, тому вони й називаються контекстуальними антонімами. У мовленні можуть протиставлятись будь – які слова, навіть синоніми. Особливо коли одна назва предмета чи явища емоційно чи експресивно нейтральна, а друга містить у собі виразну оцінку, має позитивне чи негативне забарвлення: кінь – шкапа, будинок – халупа, палац – хата. Прослухайте уривок із поезії І .Драча, знайдіть контекстуальні антоніми: ..У кругосвітній похорон пішли, Щоб зупинитись на горі Чернечій, Йшла вперше Україна по дорозі У глибину епох і вічних злетів – Йшла за труною сина і пророка. За нею по безсмертному шляху Ішли хохли, русини, малороси, Щоб зватись українцями віднині. Уживання антонімів робить мовлення виразнішим і значно багатшим. Слова – антоніми сприяють увиразненню, чіткішому окресленню висловленої думки. Явище антоніміє також використовується письменниками та поетами, як саме зараз нам про це розкажуть наші доповідачі. Перший доповідач. Антитеза (гр.antithesis)- стилістична фігура, побудована на підкресленому протиставленні протилежних явищ, понять, думок, почуттів, образів. В основі антитези лежить антонімічна пара. Різке протиставлення понять дає можливість авторові створити надзвичайно виразний, об’ємний образ. Антитеза сприяє змалюванню картин, у яких зіставляються прямі і переносні значення слів, використовується різке й несподіване зіткнення різнорідних понять. Антитеза буває проста і складна. Тобто це може бути антонімічна пара в межах одного речення: «Гірко заробиш – солодко з їси»; «Піймав карася за порося». Це може бути просте речення чи складне речення: «У лісі був, а дров не бачив»; «У бороді гречка цвіте, а в голові й не орано». Але є антитези, в основі яких лежить не просто антонімічна пара. Це може бути цілий ряд таких пар, що створюють певний образ: «земля пахне торішніми травами і молодою м’ятою, вічністю і миттю»(Григір Тютюнник). Я – Оксана, вічна твоя рана, Журна вишня в золотих роях, Я твоя надія і омана, Іскра не роздмухана твоя! І.Драч Часом антитеза являє собою дуже поширене речення чи навіть цілий твір, у якому дві частини протистоять одна одній: Зринає, голосний і розмаїтий, На шістдесят земних коротких літ З грузького дна – латаття ніжний цвіт, Щоб нам жагу неситу упоїти. Як тішать нас озера, гори, квіти, Роса, і теплий грім, і шепіт віт, І людська творчість споруджає міт Під саме небо, зорями розшите, Та скоро попіл сутінних обслон Спадає, глушить веселковий тон Думок, жадань і щирого завзяття. А дні летять, як вітер, рвуть стерно І топлять нас. І білий цвіт латаття Вертають на мульке і чорне дно. Другий доповідач. Оксюморон (гр.oxymopon «дотепно - безглузде») – мовна фігура, в якій поєднуються два протилежних за змістом слова, що в сукупності дають нове поняття. Такі фігури допомагають повніше відтворити складність і суперечливість зображуваних явищ. Уміле використання оксюморонів надає мовленню витонченості й дотепності, тому поети, прозаїки, публіцисти часто вдаються до цієї фігури, зокрема в заголовках: «Безчесна доброчесність, Отруйна протиотрута, Невлаштований благоустрій, Небезпечна безпека, Солодкий біль, Гаряча мерзлота, Далеке стало близьким, Гірчить від солодкого». Прощавай, прощавай, чужа мені людино! Ще не було ріднішого, як ти, Оце і є той випадок єдиний, Коли найбільша мужність – утекти. Л.Костенко Сам я сонний ходив землею. Але ти, як весняний грім, Стала совістю, і душею, І щасливим нещастям моїм. В. Симоненко V.Вправи на закріплення
антоніми, пояснюють, яке стилістичне навантаження вони несуть та які фігури утворюють).
зникне ніколи (східна мудрість).
поезій ,запишіть їх у зошит, знайдіть антитезу, поясніть її призначення). Випала ж зима! – Що тепер всім воля, Врізала вам поля, В головах тополя, А голів нема! П.Тичина За городом качки пливуть, Каченята прячуть. Вбогі дівки заміж ідуть, А багаті плачуть. Народна пісня
запропонований оксюморонів: страшенно веселий, запеклі друзі, вперед до світлого майбутнього, ходячий труп.
значення слова. Учні повинні записати це слово і дібрати до нього антонім).
абсолютний – відносний.
/ багатий – бідний.
дріб’язковий.
10. Який легко вгинається від дотику / м’який – твердий. VІ.Підсумок заняття. Використана література
школа», 1990.
мова: Підручник / За ред А.П.Грищенка. – К.: Вища школа, 1997.
завдання .- К.: «А.С.К.», 2005.
Академія, 1997.
1968.
– К.: «Либідь», 2005.
мови. – Тернопіль.: Навчальна книга – Богдан, 2000.
Інтерактивні технології навчання. – К.: «А.С.К.», 2004.
мови .- Тернопіль.: «Мандрівець», 2007. 10. Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з української мови. - К.: «Радянська школа», 1987. 11. Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки. – Харків. : «Торсінг»,2006. 12. Шкільний словник української мови. – Харків .: «Весна», 2007. 13.Чак Є.Д. Барви нашого слова. – К.: «Радянська школа», 1989. В.М.Кавун Заняття № 14-15 |
|
Керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів Лебединського НВК №1, керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів |
Відповідальні за випуск: В. М. Кавун, Н. П. Задорожня Коваленко Віра Петрівна, керівник районного методичного об’єднання учителів-україністів,учитель вищої категорії, вчитель-методист... |
|
Засідання творчої групи директорів сільських малокомплектних шкіл... Керівник творчої групи – Гладка Ніна Миколаївна, завідувач лабораторії розвитку освіти та педагогічних інновацій Черкаського обласного... |
Використання проектної технології в методичній роботі Валентина Попова,... Організовано роботу творчої групи, яка здійснювала відбір запропонованих методичних проектів. Були проведені методичні консультації... |
|
План роботи творчої групи по впровадженню ІКТ у навчально-виховний... Формування творчої групи по проблемі впровадження ІКТ у навчально-виховний процес |
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ З метою активізації професійної діяльності педагогічних працівників, підвищення їх компетентності, підняття особистої відповідальності... |
|
Для підготовки матеріалів самоаналізу в школі створена творча група... «Про створення робочої групи по узагальненню матеріалів самоаналізу освітньої діяльності школи». Головне завдання, яке поставлене... |
Характеристика групи №46 У 46 групі навчається 25 учень, всі хлопці. Вік дітей 15-17 років. Класний керівник Моргун Роман Володимирович |
|
Конспект відкритого заняття на тему: «Динаміка в музиці. Музично-дидактична гра «Дзвіночки» Підготувала: керівник гуртка «Музична абетка» школи ранньої творчої орієнтації «Малюк» |
Конспект відкритого заняття на тему: «Тема зими в музиці. Слухання... Підготувала: керівник гуртка «Музична абетка» школи ранньої творчої орієнтації «Малюк» |