Л. В. Стецьків АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ. КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ (для студентів 2-го курсу фармацевтичного факультету заочної форми навчання) Івано-Франківськ 2013

Скачати 1.88 Mb.

Назва	Л. В. Стецьків АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ. КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ (для студентів 2-го курсу фармацевтичного факультету заочної форми навчання) Івано-Франківськ 2013
Сторінка	4/21
Дата	31.03.2013
Розмір	1.88 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 21

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

1.Ознайомитись з видами хімічного скла, типами хімічного посуду для аналізу і правилами роботи з аналітичними терезами.

2.Виготовляти стандартні розчини методу нейтралізації.

3.Виконати лабораторні роботи, вказані в цих методичних матеріалах.

4.Оформити та захистити протокол.

5.Відповідати на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.

Теоретична частина

Титриметричний аналіз

В основі титриметричних методів аналізу лежить точне вимірювання об’єму розчину титранта, який вступає в хімічну взаємодію з досліджуваною речовиною. При титруванні до розчину досліджуваної речовини невеликим порціями додають розчин титранту. Момент коли титрант додають в кількості, еквівалентній досліджувані речовині, називають точкою еквівалентності.

На практиці найчастіше фіксують точку кінця титрування (момент, коли індикатор змінює забарвлення). Титриметричні методи можна класифікувати за:

- типом хімічної реакції:

а) кислотно-основне титрування,

б) окислювально-відновне титрування,

в) осаджувальне титрування,

г) комплексонометричне титрування.

- способом титрування:

а) пряме титрування,

б) зворотнє (титрування залишку),

в) непряме ( титрування замісника).

Спосіб приготування титранту залежить від властивостей вихідної речовини з якої готують стандартний розчин. Якщо речовина відноситься до стандартних, то з неї готують первинний стандартний розчин. До стандартних речовин ставлять такі вимоги:

речовина повинна легко одержуватись в хімічно-чистому вигляді, мати відомий склад, який відповідає хімічній формулі;
бути стійкою при зберіганні, як в сухому вигляді, так і в розчині;
речовина повинна добре розчинятися у воді (або в іншому розчиннику);
мати по можливості, велику молярну масу, що зменшує помилки при зважуванні наважки.

До стандартних речовин відносять: калію дихромат K₂Cr₂O₇; калію бромат KBrO₃; щавелеву кислоту H₂C₂O₄; натрію оксалат Na₂C₂O₄; буру Na₂B₄O₇ тощо.

Речовини, які не відповідають цим вимогам відносяться до нестандартних речовин. З них готують вторинні стандартні речовини. В цьому випадку готують розчин наближеної концентрації, дещо більшої, ніж потрібно за розрахунками. Концентрацію одержаного розчину встановлюють за допомогою стандартних речовин або іншого стандартного розчину. Установку точної концентрації вторинного стандартного розчину (стандартизація титранту) за стандартними речовинами проводять двома способами:

окремих наважок;
піпетування.

В кислотно-основному титруванні користуються різними методами встановлення точки еквівалентності. Найбільш широко використовують для цієї мети різні органічні речовини, які мають характер кислот, які міняють своє забарвлення в залежності від величини рН розчину. Деякі індикатори являються амфолітами, тобто володіють кислотними і основними властивостями, відомі також індикатори з основними властивостями. Кислотні індикатори характеризуються рівновагою:

НІnd ↔ H⁺ + Іnd^-

Молекулярна форма (НІnd) відрізняються за забарвлення від йонної (солевої) форми Іnd^-.

Константа дисоціації індикатора – є основною характеристикою індикатора:

Найважливіші представники:

метиловий фіолетовий;
метиловий оранжевий;
метиловий червоний;
лакмус;
фенолфталеїн та інші.

Якщо відома К_інд., можна розрахувати умови, при яких даний індикатор міняє своє забарвлення.

При поступовій зміні кислотності середовища забарвлення індикатора досить різко змінюється в деякому інтервалі значень рН розчину. Цей інтервал, в якому із зміною рН розчину помітно змінюється колір індикатора, називається інтервалом переходу індикатора, причому рН = рК_інд. ± 1. Значення інтервалу переходу індикатора потрібне при виборі індикатора при титруванні.

В об’ємному аналізі зручніше характеризувати індикатор не інтервалом переходу, а показником титрування. В межах інтервалу переходу можна знайти значення рН, при якому спостерігається різка зміна забарвлення індикатора. Це значення рН називається показником титрування і позначається рТ. Величина рТ визначає рН кінця титрування. рТ має значення, близьке до рК_інд. і знаходиться приблизно в середині інтервалу переходу. Вибір рН–індикаторів проводиться двома способами: за продуктами реакції та за кривими титрування.

Вибір за продуктами реакції проводиться з врахуванням рН середовища розчину в кінцевій точці титрування. Якщо рН середовища > 7, то потрібно використовувати індикатор, інтервал переходу забарвлення якого знаходиться в лужній області значень рН. Наприклад:

H₂C₂O₄ + 2 NaOH → Na₂C₂O₄ + 2H₂O

Продукт реакції Na₂C₂O₄ – сіль, що піддається гідролізу, утворюючи лужне середовище:

Na₂C₂O₄ + HOH → NaHC₂O₄ + NaOH

NaHC₂O₄ + HOH → H₂C₂O₄ + NaOH

H₂C₂O₄ – щавелева кислота, яка є слабкою. В даному визначенні використовують фенолфталеїн, інтервал переходу забарвлення якого лежить в межах рН = 8,2 -10,0.

Якщо продукт реакції в кінцевій точці титрування утворює кисле середовище (рН < 7), то підходить індикатор, інтервал переходу забарвлення якого лежить в кислій області значень рН. Наприклад:

NaHCO₃ + HCl → H₂CO₃ + NaCl

Для визначення кінцевої точки титрування можна використати метилоранж (інтервал переходу рН = 3,1 – 4,0).

Найбільш точним є вибір індикатора за кривими титрування. Крива титрування графічно відображає зміну рН розчину в процесі титрування. Будують графік залежності рН від V титранту і для титрування підходить індикатор, інтервал переходу забарвлення якого повністю або частково знаходиться в межах стрибка титрування.

Способи вираження концентрації:

1) Масова частка – це кількість грамів розчиненої речовини, що міститься в 100 г розчину.

2) Титр розчину – це кількість грамів розчиненої речовини, що міститься в 1 см³ розчину (вимірюється в г/см³).

3) Молярність (молярна концентрація) – це кількість розчиненої речовини, що міститься в 1 дм³ розчину (вимірюється в моль/дм³).

4) Нормальність (нормальна концентрація) – це кількість молярних мас еквівалентів, що міститься в 1 дм³ розчину(вимірюється в моль/дм³)..

5) Титр титранту за досліджуваною речовиною – це кількість грамів досліджуваної речовини, що еквівалентна 1см³ титранту.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 21

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ №2 з ОРГАНІЗАЦІЇ... Схвалено цикловою методичною комісією фармацевтичного факультету і рекомендовано до друку (протокол №1 від 30 серпня 2012 р.)	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ІВАНО–ФРАНКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Програмові вимоги з навчальної дисципліни «Фінансове право» для студентів денної та заочної форми навчання.– Івано–Франківськ, 2011....
РОЗКЛАД для студентів заочної форми навчання на екзаменаційну ЗАНЯТЬ...	НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з курсу "Фінансовий менеджмент у банку"... Навчально-методичний комплекс з курсу "Фінансовий менеджмент у банку" для студентів V курсу фінансового факультету денної та заочної...
Закон діючих мас 7 Методичні вказівки до лабораторної роботи з курсу “загальна хімія” для студентів І-го курсу всіх спеціальностей денної та заочної...	Курс лекцій для студентів факультету заочної форми навчання
РОЗКЛАД для студентів заочної форми навчання факультету фізичного виховання	НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліні "ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБЮНИЦТВА"... Навчально-методичний комплекс з дисципліні "Організація виробництва" для студентів IV курсу заочної форм навчання / Укл., доцент...
ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ... МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної...	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Методичні вказівки до лабораторного практикуму з курсу „ Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу ” для студентів II курсу...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання