|
Скачати 1.95 Mb.
|
Тема 9. ДОХОДИ, ВИТРАТИ І ПРИБУТОК СТРАХОВИКА
Страхова діяльність відноситься до сфери фінансових послуг і тому ця обставина суттєво впливає на склад доходів страхових компаній. Усі доходи страховиків залежно від виду діяльності можна поділити на декілька груп:
У сфері загального страхування дохід від основної діяльності формується на основі сум страхових платежів та резерву незароблених премій і називається такий дохід заробленою премією. Формується в наступній послідовності: страхові платежі – частки страхових платежів, належних перестраховикам (у тому числі перестраховикам-нерезидентам) + резерв незароблених премій на початок звітного періоду – резерв незароблених премій на кінець звітного періоду - частка перестраховиків у резерві незароблених премій на початок звітного періоду + частка перестраховиків у резерві незароблених на кінець звітного періоду. У сфері страхування життя дохід від реалізації страхових послуг визначається так: страхові платежі – частки страхових платежів, належні перестраховикам Дохід від надання послуг для інших страховиків та інших послуг (виконання робіт ) складається з сум агентських винагород (в тому числі тих, що отримуються від страховиків, які здійснюють страхування життя, а також доходу від надання послуг (виконання робіт), які безпосередньо пов'язані з видами діяльності, зазначеними у статті 2 закону України «Про страхування» Інші операційні доходи складаються із: 1.сум що повертаються з технічних резервів, інших ніж резерв незароблених премій; 2. сум, що повертаються з резервів із страхування життя; 3.часток страхових виплат та відшкодувань, що отримуються від перестраховиків; 4. частки викупних сум, що отримуються від перестраховиків; 5. сум, що повертаються з централізованих страхових резервних фондів; 6. сум, що отримуються в результаті реалізації переданого страхувальником або іншою особою права вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки; 7. сум комісійних винагород за перестрахування; 8. інших доходів (дохід від операційної оренди, дохід від реалізації оборотних активів, дохід від реалізації іноземної валюти, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, гранти, субсидії тощо). Фінансова та інвестиційна діяльність страхових компаній Результатом фінансової та інвестиційної діяльності страхових компаній є відповідні доходи. Нагадаємо, що фінансова діяльність – діяльність, що призводить до зміни розміру й складу власного та позичкового капіталу підприємства (у результаті здійснення емісій акцій акціонерними товариствами, виплати дивідендів за акціями, одержання та погашення банківських позик, виплати процентів за ними тощо). Інвестиційна діяльність – операції з придбання й реалізації тих необоротних коштів, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Напрямками інвестиційної діяльності є придбання та реалізація основних фондів, нематеріальних активів, вкладення капіталу в акції, облігації, їх реалізація, одержання дивідендів, процентів, тощо. Свобода дій страховика у сфері інвестиційної та фінансової діяльності безпосередньо пов'язана з джерелом походження коштів. що використовуються для інвестування. Страховик має у своєму розпорядженні дві групи коштів: 1.Власні кошти у формі статутного фонду, резервного капіталу та нерозподіленого прибутку; 2. Кошти страхових резервів. Використання 1 групи коштів державою жорстко не регулюється. Виняток становить статутний фонд. Так, Закон України „Про страхування” вимагає формування статутного фонду новоствореного страховика або збільшення статутного фонду вже діючого страховика за рахунок внесків виключно у грошові формі. Закон допускає як частку у статутному фонді державні цінні папери у розмірі 25 %. Обмежені також засновницькі можливості страховиків . У цілому сукупний внесок до статутних фондів інших страховиків не повинен перевищувати 30 % у тому числі до статутного фонду окремого страховика – 10 %. Інвестування коштів страхових резервів жорстко регламентується державою. Згідно чинного законодавства за рахунок коштів страхових резервів можна здійснювати як фінансові так і реальні інвестиції. Реальні інвестиції обмежуються тільки правом на придбання нерухомого майна. Решта вкладень – фінансові інвестиції і, то тільки портфельні. Це означає, що страхова компанія має право купувати цінні папери на вторинному біржовому ринку. Тим самим обмежуються можливості страховиків щодо реалізації корпоративних прав шляхом участі у статутних фондах емітентів акцій. Відповідно до вище розглянутих обмежень можна виділити такі види доходів від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів: 1.відсотки, що їх нараховує банк на суми залишків на розрахунковому рахунку; 2. відсотки за депозитами; 3. відсотки за облігаціями; 4. дивіденди за акціями; 5. участь у прибутку перестраховиків ( тантьєма); 6. участь у прибутку підприємств у складі засновників яких виступає страхова компанія ( доходи від реалізації корпоративних прав); 7. відсотки, сплачені страховикові за надання довгострокових кредитів на будівництво житла в межах викупної суми страхувальникам , що мають діючі договори страхування життя. Доходами від надзвичайних подій є відшкодування збитків, отриманих унаслідок настання страхових ризиків та інші надзвичайні доходи. 2. Витрати страхових компаній Витрати в бухгалтерському обліку визначаються як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів (нарахування амортизації) чи збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення розміру власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникми). Всі витрати страхових компаній діляться на декілька груп (табл. 9.1): Таблиця 9.1 Витрати страхових компаній
В діяльності страхових компаній можуть також з'являтись втрати від надзвичайних подій, що пов’язані із збитками, завданими страховим компаніям випадковими подіями. 3.Фінансові результати діяльності страхових компаній та порядок їх обчислення Фінансовий результат – це вартісний підсумо діяльності страхової компанії, що може бути виражений прибутком або ж збитком. Відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» прибуток трактується як сума, на яку доходи перевищують витрати. В табл. 9.2. наведено звіт про фінансові результати страхової компанії Таблиця 9.2 Звіт про фінансові результати страхової компанії
Відповідно до ПС(Б)О 3 фінансовий результат (прибуток) суб’єктів господарювання в тому числі страхових організацій, складається з таких елементів: - фінансові результати від звичайної діяльності; - фінансові результати від надзвичайних подій. Різниця між доходами і витратами страховика, які є аслідками звичайної діяльності та надзвичайних подій за вирахуванням податків являє собою чистий прибуток, отриманий ним у звітному періоді. Чистий прибуток відповідно до П(С)БО 3 – це алгебраїчна сума прибутку (збитку) ві звичайної дяльності, надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку та подаків. Варто зауважити, що Форма 2 специфіку страхової діяльності не відображає, бо ця форма є стандартною і однаковою для всіх без винятку суб’єктів господарювання. Особливості формування прибутку від страхової діяльності знаходить своє відображення лише у спеціалізованій страховій звітності. 4. Особливості прямого оподаткування страхових компаній Оподатковувані доходи від страхової діяльності (крім страхування життя) страховиків – резидентів оподатковуються за ставкою у розмірі 3 % суми валового доходу , одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою , визначеною статтею 10 Закону „Про внесення змін до Закону України” „Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 24 грудня 2002 № 249 . Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів ( страхових внесків, страхових премій), одержаних (нарахованих) страховиком –резидентом протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами (крім договорів страхування життя ), зменшених на суму страхових платежів, сплачених (нарахованих ) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді. Страховики (інші резиденти), які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином: а) при страхуванні або перестрахуванні ризику у страховиків та перестраховиків – нерезидентів, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України на підставі прилюдного оголошення рейтингів таких компаній, - за ставкою 0 %; б) в інших випадках - за ставкою 15 % від суми таких виплат за власний рахунок. Облік операцій зі страхування життя ведеться страховиком окремо. Оподатковувані доходи страховиків-резидентів від страхування життя оподатковуються за ставкою у розмірі 3 % , крім доходів від операцій за договорами довгострокового страхування життя. Договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що проводяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до повної стійкої втрати нею працездатності. Оподатковувані доходи страховиків – резидентів, отримані за договорами довгострокового страхування життя, оподатковуються за ставкою 0 % у разі дотримання вище вказаних вимог. Для цілей оподаткування операцій зі страхування життя під оподатковуваним доходом від страхування (перестрахування) життя слід розуміти суму страхових платежів, одержаних (нарахованих) страховиком протягом звітного періоду, за договорами страхування (перестрахування ) життя, зменшених на суму страхових платежів, сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентами та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентами у тому ж податковому періоді. Доходи, джерело походження яких не пов'язано зі страховою діяльністю оподатковуються на загальних підставах. При цьому як об'єкт оподаткування визначається прибуток шляхом віднімання від валового доходу валових витрат та амортизаційних відрахувань. Ставка податку складає 25 %. До категорії валових витрат не включаються витрати, понесені страховиком під час здійснення операції зі страхування (перестрахування). Інвестиційний дохід, одержаний страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя, оподатковується у страховика в частині, яка належить страховику. Частина інвестиційного доходу, одержаного від розміщення коштів із страхування життя, що належить страховику, визначається як різниця між сумою доходу, одержаного (нарахованого від розміщення коштів резервів із страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи, які не можуть перевищувати 15 % отриманого інвестиційного доходу. Якщо страховик здійснює відрахування у математичні резерви із страхування життя , то сума інвестиційного доходу, що належить страховику, зменшується на суму відрахувань у такі математичні резерви, що не можуть перевищувати 85 % суми інвестиційного доходу, який належить страховику. Доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму здійснених страховиком – цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (в межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними зі страховиком-цедентом договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному порядку за ставкою, 25 %. У разі порушення вимог договору довгострокового страхування життя, в тому числі його дострокового розірвання протягом визначеного граничного строку, доходи, одержані страховиком за таким договором, оподатковуються за ставкою 6 % у податковому періоді, в якому відбувся факт такого порушення, з нарахуванням пені на суму такого доходу, розрахованої з початку податкового періоду, наступного за податковим періодом, на який припадає отримання таких доходів страховиком, до дня включення до валового доходу такого страховика згідно із цим підпунктом. Якщо платник податку достроково розриває договір довгострокового страхування життя до закінчення граничного строку або порушує інші вимоги, то він зобов'язаний включити до валового доходу суму страхових платежів за таким договором за наслідками податкового періоду, на який припадає таке дострокове розірвання або порушення інших вимог, збільшену на суму пені, нараховану на суму таких страхових внесків, яка розраховується з початку податкового періоду, наступного за періодом, в якому такий платник податку вперше збільшив валові витрати на суму таких страхових платежів у межах такого договору, до дня подання податкової декларації за наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого дострокового розірвання або порушення таких інших вимог. При цьому викупна сума, яка повертається платнику податку страховиком, не включається до складу валових доходів такого платника податку. Штрафні санкції за заниження об'єкта оподаткування у випадках, визначених цим підпунктом, як до страховика, так і до платника податку не застосовуються. Якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя платник податку сплачує за свій рахунок добровільні страхові платежі на користь найманих працівників, які перебувають із ним у трудових відносинах та у яких це місце є основним місцем роботи, то такий платник податку може віднести до складу валових витрат кожного календарного кварталу суму фактично сплачених страхових платежів, що не перевищує 15% від заробітної плати, отриманої таким працівником від такого платника податку протягом такого календарного кварталу, але не більше ніж 6 000 гривень у розрахунку на одного застрахованого працівника протягом звітного податкового року. При цьому якщо платник податку одночасно сплачує внески на додаткове пенсійне забезпечення (страхування) працівника відповідно. такий платник податку може віднести до валових витрат кожного календарного кварталу суму внесків, фактично сплачених на довгострокове страхування життя працівника та на його додаткове пенсійне забезпечення (страхування), які сукупно не перевищують 15 % від заробітної плати, отриманої таким працівником від такого платника податку протягом такого календарного кварталу. 5. Відповідальність страхових компаній за порушення податкового заонодавства Страхові компанії в установленому законодавством порядку складають податкові декларації. Декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Якщо останній день строку подання декларації (сплати податку) припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем такого строку вважається наступний за вихідним (святковим) операційний (банківський) день. Якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в податковій декларації , що призвело до заниження суми податкового зобов'язання і самостійно нараховує суму податкового зобов'язання платника податків , останній повинен сплатити штраф у розмірі 5% суми донарахованого податку , але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.). За умови, що платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством , такий платник зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
У разі неподання декларації у строки, визначені законодавством, платник податків сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковув за кожне таке неподання або затримку. Якщо платник податків не подав у встановлені терміни податкову декларацію і контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, додатково до вказаного вище штрафу, платник податків сплачує штраф у розмірі 10 % суми податкового зобов'язання за кожний повний чи неповний місяць затримки податкової декларації , однак не більше 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання або не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо при перевірці контролюючими органами було виявлено заниження суми податкового зобов'язання і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання, платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5 % від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата та, закінчуючи податковим періодом, в якому платник податків отримав відповідне повідомлення контролюючого органу. При цьому зазначена сума штрафу не повинна перевищувати 5 % суми недоплати та бути не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо платник податків до початку його перевірки контролюючими органами самостійно погашає суму недоплати й штраф у розмірі 10 % суми недоплати, додаткові штрафи, а також адміністративні штрафи не застосовуються. Контрольні питання 1.Навести алгоритм розрахунку зароблених страхових премій. 2. Розкрити склад доходів від іншої операційної діяльності у страхування. 3. Пояснити особливості фінансово – інвестиційної діяльності страхової компанії. 4. Розкрити склад доходів від фінансової діяльності у страхуванні. 5. Розкрити склад доходів від інвестиційної діяльності у страхуванні. 6. Які витрати існують у страхуванні? 7. Як обчислюється фінансовий результат згідно вимог П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати? 8. Показати відмінності у визначенні доходів від страхової діяльності відповідно до страхового і податкового законодавства. 9. Самостійно вивчити непрямі податки, збори та інші обов’язкові платежі, які повинні сплачувати страхові компанії. 10. Яку відповідальність несуть страхові компанії за порушення податкового законодавства. Тести для самоперевірки 1. Доходи страховика формуються від таких видів діяльності? а) страхових операцій; б) виробництва продукції; в) страхової діяльності, розміщення та інвестування коштів та інших операцій; г) правильна вiдповiдь а) і б). 2. Витрати страховика пов’язані з необхідністю? а) формування фінансових результатів; б) виплати страхових сум та страхових відшкодувань; в) проведення самого страхування; г) правильна вiдповiдь а) i б). 3. Основним джерелом доходів від страхової діяльності є? а) комiсiйнi винагороди за перестрахування; б) страхові премії за договорами страхування та перестрахування; в) повернутi суми технічних резервів; г) частки, сплачені перестраховиками. 4. Доходом страховика від основної діяльності є? а) загальний розмір страхових внесків; б) зароблені страхові премії; в) незароблені страхові премії; г) ризикові надбавки. 5. Дивіденди за акціями відносять до доходів від? а) страхової діяльності; б) інвестиційної діяльності; в)фінансової діяльності; г) іншої діяльності. 6. Доходи від участі у прибутку перестраховиків — це? а) інвестиційний дохід; б) дохід від страхової діяльності; в) дохід від іншої діяльності; г) дохід від фінансової діяльності. 7.Витрати страховика формуються із таких груп? а) на проведення страхування та інших операцій; б) на утримання страхової компанії; в на здійснення перестрахування; г) правильна вiдповiдь а) і б). 8. Основною статтею витрат страховика є? а) витрати на обслуговування процесу страхування; б) витрати на утримання страховика; в) виплати страхових сум та страхових відшкодувань; г) аквізицiйнi витрати. 9. З метою сплати податку страхові компанії обчислюють? а) прибуток від страхової діяльності; б) прибуток від всіх видів діяльності; в) валовий дохід, що являє собою суму нарахованих (отриманих) страхових премій за договорами страхування та перестрахування ризиків на території України; г) сукупний валовий дохід. 10. Аквiзицiйнi витрати — це: а) витрати, пов’язані із залученням нових страхувальників і укладенням нових страхових договорів за участю страхових посередників; б) загальні управлінські витрати та витрати з управління майном; в) втрати, пов’язані із заснуванням страхової компанії, що відносяться до активів стаховика (інвестицій); г) витрати, пов’язані з обслуговуванням готівкового обороту надходжень страхових платежів. Література; [1; 2; 6; 7; 17; 19; 20; 21; 22; 23; 26; 28; 29; 30; 31; 33; 35; 37; 39; 41; 45; 46; 48; 49; 50; 51; 55; 58] |
«Сутність, принципи та роль страхування» Страхування – це самостійна економічна категорія чи елемент фінансових або кредитних відносин? |
Знання принципів страхування необхідно для всіх учасників страхового... Виду страхування. Цей принцип повною мірою стосується лише добровільних видів страхування. Страхувальникові надається можливість... |
Зміст, структура та види майнового страхування До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших... |
Тема: Економічна ефективність. Розподіл, обмін та споживання. Мета Розкрити роль основних суб'єктів економічного процессу; пояснити сутність економічних систем, їх фундаментальні засади; знати, як... |
1. Соціологія права це науковий напрям науки про суспільство, який... Беручи до уваги її принципи системності та історизму, слід зазначити, що вона вміщує в собі і філософію права, сутність, тенденції... |
СТРАХУВАННЯ Страхування”, оволодіти теорією і практикою страхової справи, набути навики фінансово-економічної роботи у сфері страхування, що... |
Необхідність, зміст та структура страхування відповідальності Страхування відповідальності галузь страхування, в якій об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або... |
Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку Характеристики впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Принципи нормування |
1. Сутність музичної педагогіки та її основні категорії Музичне виховання як важлива складова естетичного виховання відіграє особливу роль у всебічному розвитку особистості дитини. Ця роль... |
ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ Сутність інфраструктури товарного ринку Сутність інфраструктури товарного ринку. (Роль та місце інфраструктури товарного ринку в ринковому процесі. Порівняльний аналіз особливостей... |