|
|
Скачати 1.95 Mb.
|
|
Контрольні питання 1.Пояснити сутність фінансової надійності страховика і факторів, що на неї впливають. 2. Навести перелік видів страхових резервів, що створюються страховиками України. 3. Навести методики визначення резерву незароблених премій. 4. Які існують принципи розміщення тимчасово вілних коштів страхових резерів страховика у активи? 6. Навести перелік активів, у які можуть вкладатися тимчасово вільні кошти страховика. 7. Навести перелік основних критеріїв забезпечення платоспроможності страхових компаній відповідно до Закону України „Про страхування”. 8. Навести методику визначення фактичного запасу платоспроможності страховика. 9. Пояснити методику розрахунку нормативного запасу платоспроможності страховика за показником страхових премій. 10. Пояснити методику розрахунку нормативного запасу платоспроможності страховика за показником страхових виплат. Тести для самоперевірки 1. Фінансова надійність страховика забезпечується? а) розміром статутного фонду; б) кількістю учасників страховика; в) величиною страхових резервів; г) правильна вiдповiдь а) i в). 2. До власних коштів страховика належать? а) статутний фонд; б) страхові та вiльнi резерви; в) вiльнi резерви; г) статутний фонд i вiльнi резерви. З. Фактичний запас платоспроможності розраховується на підставі? а) валюти балансу; б) вільних коштів; в) кредитів; г) страхових резервів. 4. Страхові резерви, якi формуються страховиками — це? а) технічні резерви i резерви із страхування життя; б) резерв збитків; в)резерви належних до виплати страхових сум; г) резерв заявлених, але ще не врегульованих збитків. 5. Страхові резерви розмащуються, виходячи з принципів? а) тільки прибутковості; б) безпечності, прибутковості, лiквiдностi, диверсифікованості; в) безпечності та лiквiдностi; г) поверненості страхових внесків. 6. Розрахунковий нормативний запас платоспроможності визначається на основі? а) розміру статутного фонду; б) надходжень страхових премій та страхових виплат; в) страхових премій, сплачених перестраховикам; г) кількості страхових полісів. 7. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами, іншими, ніж страхування життя, згідно з чинним законодавством встановлений у сумі? а)100 тис. євро; б) 1 млн. євро; в)1,5 млн., євро; г) 3,5 млн. євро. 8. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається страхуванням життя повинен бути? а) 1,5 млн. євро; б) 3,5 млн. євро; в)1,0 млн. євро; г) 500 тис. євро. 9. Страхові резерви, якi формуються страховиком, є? а) гарантією виконання зобов’язань перед страхувальниками; б) власними коштами страхування; в) витратами страховика на проведення страхування; г) правильна вiдповiдь відсутня. 10. Резерв незароблених премій в Україна визначається на основі? а) методу плаваючих кварталів; б) методу 1/365; в методу 40% i 36%: г) правильні вiдповiдi б) i в). Література; [1; 2; 6; 7; 15; 16; 17; 19; 20; 22; 26; 28; 29; 30; 33; 35; 37; 39; 41; 45; 46; 48; 49; 50; 51; 55; 58] СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Основна Законодавчі і нормативні документи 1.Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” від 12 .07.2001 р. № 2664 – III. //: http://www.rada gov.uа. 2. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про страхування „ від 04.10.2001 р. № 2745 –III.// : http://www.rada gov.ua. 3. Закон України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту” від 01.07.2004 р. № 1961-IV.// : http://www.rada gov.ua 4. Закон України „Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” від 20.09.2001 р № 2740 – III. //: http://www.rada gov.ua 5. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті „ від 14 .08.1996 р. № 959 //: http://www.rada gov.ua 6. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками „ від 18.12.1996 р. № 1523 //: http://www.rada gov.ua 7.Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про особливі умови діяльності страхових брокерів” від 29.04.1999 р. № 747//: http://www.rada gov.ua 8.Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку та правил обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень сільгосппідприємствами державної форми власності та врожаю цукрових буряків і зернових культур сільгосппідприємствами всіх форм власності „ від 11.07.2002 р. . № 1000//: http://www.rada gov.ua 9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та правил обов'язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, що може бути заподіяна третім особам» від 9.09.2002 р. № 944//: http://www.rada gov.ua 10. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку та правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї „ від 29.03.2002 р. № 402//: http://www.rada gov.ua 11. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку та правил обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації„ від 12.10.2002 р. № 1535//: http://www.rada gov.ua 12. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку та правил обов'язкового страхування сільськогосподарських тварин „ від 23.04.2003 р. № 590//: http://www.rada gov.ua 13. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження розмірів страхових платежів за міжнародними договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів „ від 6.01.2005 р. № 5//: http://www.rada gov.ua 14. Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг від 4.04.2003 р. : Указ Президента України № 292/2003// 15. Про затвердження методики формування резервів із страхування життя від 27.01.2004 р.: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 24 //: http://www.rada gov.ua 16. Про затвердження Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 104 від 17.12.2004//: http://www.rada gov.ua Додаткова
ГЛОСАРІЙ Авансові премії — платежі, якi страхувальник сплачує страховику до настання терміну їх сплати, вказаного в договорі. Аварійний комісар — фахівець, який за дорученням страховика визначає причину, характер, розмір збитків i видає аварійний сертифікат, на нього може покладатися участь у проведенні превентивних заходів, лiквiдацiї наслідків страхового випадку. Іноді страховик може доручити аварійному комісару розгляд претензій страхувальника. Аварійний сертифікат — документ, що підтверджує розмір, причини i характер збитку щодо застрахованого майна. Адендум – у страхуванні доповнення договорів страхування чи перестрахування, в яких містяться погоджені між сторонами зміни до раніше встановлених умов таких договорів. Аквізитор — співробітник (агент) страхової компанії, в обов’язки якого входить залучення нових клієнтів й укладення нових або поновлення діючих договорів страхування (переважно з фізичними особами). Аквiзицiйнi витрати — витрати, пов’язані із залученням нових страхувальників i укладенням нових страхових договорів при посередництві страхових агентів. Аквiзицiя — діяльність страховика чи страхового посередника щодо залучення клієнтів i укладення нових договорів страхування. Акт про нещасний випадок – документ, що складається адмiнiстрацiєю та комітетом професійної спілки підприємства чи установи, якщо з їхнім працівником стався нещасний випадок, пов’язаний із виконанням службових обов’язків i який надсилається страховий організації для оформлення страхових виплат у разі, якщо потерпілого було застраховано від нещасних випадків. Акт страховий — офіційний документ про причину, дату, місце пошкодження або втрати майна, розмір нанесеного збитку. Активне перестрахування - приймання іноземних ризиків для покритгя або продажу страхових гарантій. Актуарій — офіційно вповноважена особа, яка має вiдповiдну фахову підготовку та обчислює страхові тарифи. На актуарія покладається відповідальність за те, щоб страхові фонди були достатніми на той момент, коли страховику доведеться виконувати свої зобов’язання за договорами страхування. Актуарні розрахунки — система математичних i статистичних методів обчислення страхових тарифів та частки кожного страхувальника у створенні страхового фонду. Методологія актуарних розрахунків ґрунтується на застосуванні теорії ймовірностей, демографічної статистики та довгострокових фінансових обчисленнях інвестиційного доходу страховика. Акціонерне страхування — організаційна форма страхової дiяльностi, при якій страховиками виступають акціонерні товариства. Андерайтер — висококваліфікований спеціаліст у сфері страхового бізнесу, уповноважений страховою компанією виконувати необхідні процедури з розгляду пропозицій i прийняття ризиків на страхування (перестрахування). Він оцінює ризик, визначає ставки премій та iншi умови страхування, оформляє страхові поліси. Асортимент страхових послуг — сукупність різних видів страхування, якi пропонуються одним страховиком за відповідний період часу. Асортимент страхового ринку — набір видів страхових послуг, що пропонуються страхувальникам у даній країні, регіоні. Бордеро — перелік ризиків, якi підпадають під перестрахування. Цей перелік висилає цедент перестраховиковi в облігаторному перестрахуванні. Брокерська комісія — відрахування із страхової премії на користь брокера. Комісія враховує прибуток i витрати брокера щодо розміщення перестрахового договору. Брутто-премiя — загальна сума страхових платежів, що їх сплачує страхувальник. Визначається на підставі страхової суми i брутто-ставки (страхового тарифу). Брутто-ставка —сума визначеної нетто-ставки та навантаження. Нетто-ставка має забезпечити відшкодування витрат на покритгя збитків з ризикових видів страхування, а також на страхові виплати за договорами страхування життя. Навантаження призначене для забезпечення фінансування витрат страховика на ведення справи та отримання прибутку від страхових операцій. Викупна сума — частина резерву внесків на день припинення страховиком сплати внесків, яка підлягає виплаті страхувальнику за договором страхування життя в разі припинення його дії. Розмір викупної суми залежить від часу, який минув від початку дії договору страхування, i строку, на який він був укладений. Розмір викупної суми визначається за спеціальними таблицями страховика. Виплата страхового відшкодування — найважливіше зобов’язання страховиків, стан, який завершує страхові відносини у разі втрати або пошкодження майна. Порядок i строки виплати страхового відшкодування визначено законодавством, нормативними документами i залежать від категорій страхувальників, форм страхування, видів застрахованого майна та інших чинників. Виплата страхової суми — основна умова особистого страхування, спрямована на надання необхідної грошової допомоги застрахованим або їхнім сім’ям у разі настання страхового випадку. Витрати на ведення страхової справи — витрати, пов’язані з обслуговуванням процесу страхування i перестрахування. Включають такі види витрат: організаційні, аквiзиційнi, лiквідацiйнi, управлінські, iнкасацiйнi. Витрати страховика — сукупність усіх витрат страховика з надання послуг як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так i опосередкованих, тобто витрат пов’язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії. Формують собівартість страхових послуг. Відшкодування збитку — повна або часткова компенсація страховиком втрат вартості майна в результаті його втрати чи пошкодження внаслідок стихійного лиха та інших подій або відновлення втраченого доходу шляхом виплати страхового відшкодування. Відшкодування страхове — сума, яка виплачується страховиком у майновому страхуванні i страхуванні вiдповiдальностi на покриття збитку внаслідок настання страхових випадків. Обсяг страхового відшкодування визначається на основі страхового акта, в якому вказується причина втрати або пошкодження майна, наводиться інформація про пошкоджені об’єкти. Власне утримання — частина ризику, яку залишає собі страховик згідно із своїми фінансовими можливостями. Галузь, підгалузь, вид страхування — ланки класифікації при класифікації за об’єктами страхування. Диверсифікація — розподіл інвестиційних коштів між категоріями активів інвестування. Диспашер – з спеціаліст у галузі морського страхування, який здійснює розрахунки з розподілу витрат при аварії між заінтересованими сторонами. Довгострокове страхування життя — особисте страхування на строк, більший трьох років. Довгострокове страхування життя передбачає обов’язок страховика сплатити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення терміну дії договору страхування або досягнення нею визначеного договором віку та в разі нещасного випадку. Договір страхування — письмова угода між страхувальником i страховиком, за якою страховик бере на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи iншiй особі, на користь якої укладено договір, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові внески у визначені терміни та виконувати iншi умови договору. Договір страхування стає чинним з моменту внесення страхового платежу, якщо інше не передбачено умовами страхування. Дорожньо-транспортна пригода — подія, що сталась під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або дістали поранення люди чи завдано матеріальних збитків. Доходи від інвестування —доходи від участі у прибутку перестраховиків, відсотки на суму залишку коштів на рахунках, відсотки за облігаціями, дивіденди за акціями, відсотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку та iншi. Доходи від інших операцій — доходи від врегулювання безнадійної заборгованості, від здавання майна в оренду, курсові ризниці, від індексації та передачі (продажу) основних засобів i нематеріальних активів, від надання консультаційних послуг, штрафи, пені та iншi доходи. Доходи від страхової дiяльностi — страхові платежі за договорами страхування та перестрахування, частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками, повернутi суми з централізованих страхових резервних фондів, повернутi суми з технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій. Ексцедент —залишок страхової суми, що утворюється понад власне утримання страховика i повністю надходить у перестрахування. Закон України “Про страхування” — законодавчий акт, прийнятий Верховною Радою України 4 жовтня 2001р. Регулює відносини у сфері страхування i спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надійності страхового захисту юридичних i фізичних осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування. Зароблені страхові премії — частки від сум надходжень страхової премії, що відповідають ризикам, якi вже минули станом на звітну дату. Застрахована особа — особа, яка бере участь в особистому страхуванні, об’єктом страхового захисту якого є життя, здоров’я та працездатність. Може набувати прав та обов’язків страхувальника згідно з договором страхування i має право на отримання у визначених договором випадках страхової суми або меншої її частини. Збитковість страхової суми — показник дiяльностi страховика, що характеризує відношення страхового відшкодування до страхової суми всіх застрахованих об’єктів у ризикових видах страхування. Визначається у відсотках i показує ймовірність збитку. “Зелена картка” — назва системи міжнародних договорів i страхового поліса зi страхування цивільної вiдповiдальностi власників транспортних засобів, якi виїжджають у країни-члени цієї системи. Інвестиційна стратегія — вибір ефективних напрямів інвестування власних коштів страховика, а також розміщення коштів страхових резервів. Класифікація страхового ринку — поділ ринку за відповідними класифікаційними ознаками. Найбільш поширеною є класифікація ринку за елементною, інституціональною, територіальною та галузевою ознаками. Елементна структура ринку включає страховиків, страхувальників, страхових посередників та страхові продукти. Інституціональна структура передбачає виділення ринку за організаційно-правовим статусом страховиків. За територіальною ознакою виділяють світовий (міжнародний), національний (вітчизняний) та місцевий (регіональний) страхові ринки. За галузевою ознакою страховий ринок ділять на ринок майнового, особистого страхування та страхування вiдповiдальностi. Класифікація страхування — система поділу страхування на сфери дiяльностi, галузі, підгалузі, види i класи за певною ознакою (ознакою класифікації). Ковернота страхова — свідоцтво про страхування, що видасться брокером страхувальнику. Є підтвердженням укладання договору страхування. Коефіцієнт збитковості — показник, який визначає питому вагу виплаченого страхового відшкодування у страховій сумі усіх об’єктів, що постраждали. Коефіцієнт кумуляції (накопичення) ризику — середнє число об’єктів, що постраждали від страхової події.. Ліквідаційні витрати — витрати з лiквiдацiї збитків, спричинених страховим випадком: на оплату праці ліквідаторам; судові витрати; поштово-телеграфні; витрати на відшкодування збитків страхувальнику. Ліміт вiдповiдальностi страховика — максимально можлива вiдповiдальнiсть страховика, що випливає з умов договору страхування. Ліміт перестрахового покриття — максимальний обсяг збитків, який перестраховик може покрити за ризиком. Ліцензія — документ, що підтверджує право страховика на проведення конкретних видів страхування. Медичне страхування — форма соціального захисту інтересів населення в охороні здоров’я, яка має на меті гарантувати громадянам при настанні страхового випадку одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів i фінансувати профілактичні заходи. Місткість перестрахового договору — максимальна сукупна сума ризику, що залишається на власному утриманні компанії, яка прийняла цей ризик i ліміт вiдповiдальностi перестраховиків за договором перестрахування. Незароблені страхові премії —частки від сум надходжень страхової премії, що відповідають ризикам, якi ще не минули станом на звітну дату. Нетто-премія — внесок, необхідний для формування страхового фонду, з якого здійснюються страхові виплати за даним видом страхування. Нетто-ставка — частина страхового тарифу, що призначена для формування ресурсів страховика, спрямованих на здійснення страхових виплат. Методи розрахунку нетто-ставки у майновому та особисто му страхуванні рiзнi. Нещасний випадок — раптова короткочасна подія, яка настала проти волі людини i спричинила шкоду здоров’ю або смерть. Норма збитковості (коефіцієнт виплат) — відношення суми виплаченого страхового відшкодування до суми зібраних страхових премій, виражене у відсотках. Об’єкт страхування — майновий інтерес страхувальника, пов’язаний з життям, здоров’ям, працездатністю страхувальника (особисте страхування); з володінням, користуванням i розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третій особі (страхування вiдповiдальностi). Організаційні витрати — витрати, пов’язані із заснуванням страхової компанії, що їх відносять до активів страховика, інвестицій. Особисте страхування — галузь страхування, у якій об’єктом страхових відносин є життя, здоров’я та працездатність людини i яке спрямоване на забезпечення захисту сімейних доходів громадян, а також на нагромадження ними коштів для підвищення рівня свого фінансового добробуту. Пасивне перестрахування — передача ризиків іноземним страховикам. Перестрахувальна комісія — відрахування з премії на користь ретроцедента. Використовується в ретроцесії. Поліс страховий, страхове свідоцтво — документ страховика, що підтверджує угоду про страхувальника. Видається страховиком страхувальнику після укладених страхового договору; письмова угода між страхувальником i страховиком, яка засвідчує, що страховик у разі настання страхового випадку бере на себе зобов’язання виплатити страхову суму або в межах страхової суми відшкодувати збиток страхувальникові чи iншiй особі, зазначеній в полiсi, за умови сплати страхових платежів у визначені строки. Правила страхування —розробляються страховиком на кожний вид страхування i погоджуються з уповноваженим органом з нагляду за страховою дiялънiстю. Містять такі елементи: перелік об’єктів страхування, порядок визначення страхових сум, перелік страхових ризиків, термін i місце дії договору страхування, порядок його укладання, права й обов’язки сторін, дії страхувальника в разі настання страхового випадку та перелік документів, що підтверджують ці випадки, порядок i умови сплати страхових сум, термін прийняття рішення про виплату або відмову щодо відшкодування, умови припинення дії договору i порядок вирішення суперечок. Превентивні заходи у страхуванні — комплекс заходів, здійснюваних страховиком або за його рахунок, пов’язаних із запобіганням або зниженням руйнівного впливу можливих страхових випадків, що випливає із сутності страхування, його превентивної функції. Прибуток страховика — різниця між доходами від страхової дiяльностi та собівартістю страхових послуг. Пріоритет — власна участь цедента в покритті збитків. Репресивні заходи у страхуванні — боротьба зi стихійним лихом (повінь, пожежа, снігові замети) чи іншими ризиками з метою зменшення розмiрi втрат від знищення або пошкодження застрахованих об’єктів. Ретроцесiя — подальша передача цесiонарiєм ризику (частково або повністю) наступному пере страховику. Середня страхова сума – відношення загальної суми всіх об’єктів страхування до кількості всіх об’єктів страхування. Страхова виплата — грошова сума, яка виплачується страховиком вiдповiдно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхова компанія —суб’єкт підприємницької дiяльностi, який бере на себе обов’язки страховика i мас на це вiдповiдну ліцензію. Страхова сума — 1) грошова сума, в межах якої страховик вiдповiдно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку; 2) сума, на яку укладається договір особистого страхування, а також конкретний розмір грошових коштів, що повинен сплатити страховик страхувальнику у разі настання страхової події. У добровільному страхуванні життя страхова сума не обмежується. Страховий акт — документ, що складається за наслідками огляду застрахованого об’єкта, який постраждав від страхового випадку. Страховий випадок — стихійне лихо, нещасний випадок або інша подія, при якій виникає зобов’язання страховика сплатити страхувальникові (застрахованому, вигодонабувачеві) страхове відшкодування або страхову суму. Страховий захист — сукупність економічних розподільчих i перерозподільних відносин, що склалися у процесi запобігання, подолання i відшкодування збитків, завданих конкретним об’єктам, матеріальним цінностям юридичних i фізичних осіб, життю i здоров’ю громадян. Страховий інтерес — матеріальна заінтересованість у страхуванні, виливає з права власності або володіння тим чи іншим об’єктом. Кожен власник зацікавлений у тому, щоб вкладені в цей об’єкт кошти не були втрачені через стихійне лихо, нещасний випадок тощо. Фізичні особи мають страховий інтерес в організації захисту на випадок втрати свого здоров’я, втрати годувальника, а також у разі настання інших спеціально обумовлених подій. Страховики, у свою чергу, мають інтерес отримати прибуток. Страховий маркетинг — система організації дiяльностi страхового товариства (компанії), що базується на по передньому вивченні стану страхового ринку i перспектив попиту на страхові послуги, визначенні завдань поліпшення організації роботи з реалізації наявних у розпорядженні страховика послуг й на розробці нових видів страхових операцій. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування. Страховий ризик — певна подія, або сукупність подій, на випадок якої (яких) проводиться страхування, має ознаки ймовірності та випадковості. Страховий ринок — особлива сфера грошових відносин, де об’єктом купiвлі-продажу виступає специфічна послуга, а саме страховий захист i на якому формуються попит i пропозиція на цю послугу. Страховий тариф — ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Страхові (перестрахові) брокери — юридичні особи або громадяни, якi зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької дiяльностi та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого iменi на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові агенти — громадяни або юридичні особи, якi діють від iменi та за дорученням страховика i виконують частину його страхової дiяльностi (укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, виконана робіт, пов’язаних з виплатами страхових сум i страхового відшкодування). Страхові операції — сукупність видів дiяльностi страховика, безпосередньо пов’язаних зi здійсненням обов’язкового i добровільного страхування юридичних i фізичних осіб. До страхових операцій відносяться укладання договорів страхування, інкасація внесків i виконання безготівкових розрахунків, складання страхових актів, ведення розрахунків страхувальників тощо. Страхові посередники — страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Страхові послуги — діяльність страховика, яка проводиться в інтересах страхувальників для забезпечення їх потреби в страховому захисті. Через страхові послуги відбувається купiвля-продаж страхового захисту. Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, якi уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками вiдповiдно до законодавства України. Страхування —економічні відносини, за яких страхувальник в результаті сплати грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг вiдповiдальностi i для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього. Ступінь ризику — ймовірність настання страхового випадку, а також можливий збиток від нього. Відображає обсяг можливої вiдповiдальностi страховика за укладеними договорами. Кількісний вираз страхового ризику — показник збитковості страхової суми. Суб’єкти страхового ринку — страховики, страхувальники, перестраховки, страхові посередники, об’єднання страховиків. Суброгацiя — документ, за якам оформляється передача страхувальником страховику, що виплатив страхове відшкодування, прав на стягнення збитків з третіх (винних) осіб або інше розпорядження вантажем (його часткою) у межах виплаченої суми. Таблиця смертності — форма подання статистичних даних, в якій мастяться розрахункові показники, що характеризують смертність населення в різному віці i дожиття при переході від одної вікової групи до іншої. Таблиця смертності складається в цілому за населенням, а також щодо чоловічої та жіночої статі. Тантьєма — своєрідна комісія, що сплачується цеденту з чистого прибутку перестраховика за результатами проходження договору перестрахування. Форми страхування – порядок організації страхування на засадах добровільності або обов’язковості. Франшиза — частина збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування. Цедент — сторона, яка передає ризик у перестрахування (прямий страховик, перестрахувальник). Цесіонарій — сторона, яка приймає ризик у перестрахування (перестраховик). Цесiя —процес передавання ризику в перестрахування. |
|
«Сутність, принципи та роль страхування» Страхування – це самостійна економічна категорія чи елемент фінансових або кредитних відносин? |
Знання принципів страхування необхідно для всіх учасників страхового... Виду страхування. Цей принцип повною мірою стосується лише добровільних видів страхування. Страхувальникові надається можливість... |
|
Зміст, структура та види майнового страхування До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших... |
Тема: Економічна ефективність. Розподіл, обмін та споживання. Мета Розкрити роль основних суб'єктів економічного процессу; пояснити сутність економічних систем, їх фундаментальні засади; знати, як... |
|
1. Соціологія права це науковий напрям науки про суспільство, який... Беручи до уваги її принципи системності та історизму, слід зазначити, що вона вміщує в собі і філософію права, сутність, тенденції... |
СТРАХУВАННЯ Страхування”, оволодіти теорією і практикою страхової справи, набути навики фінансово-економічної роботи у сфері страхування, що... |
|
Необхідність, зміст та структура страхування відповідальності Страхування відповідальності галузь страхування, в якій об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або... |
Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку Характеристики впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Принципи нормування |
|
1. Сутність музичної педагогіки та її основні категорії Музичне виховання як важлива складова естетичного виховання відіграє особливу роль у всебічному розвитку особистості дитини. Ця роль... |
ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ Сутність інфраструктури товарного ринку Сутність інфраструктури товарного ринку. (Роль та місце інфраструктури товарного ринку в ринковому процесі. Порівняльний аналіз особливостей... |