1. Сутність принципи і роль страхування
|
|
Скачати 1.95 Mb.
|
СО = Всрх ЗП х Ц (6.1)Вср – врожайність середньорічна за попередні 5років (ц/га) ЗП – фактична площа посіву чи посадки (га) Ц – ціна одного центнера врожаю за минулий рік (грн.) СО врожаю багаторічних насаджень визначається аналогічно. Страхова сума не може перевищувати 70% розрахованої страхової оцінки врожаю. Загальним збитком є втрата застрахованого врожаю. Зниження його якості не вважається збитками. Якщо врожай повністю знищується, то збиток відповідає обсягу страхової суми. Якщо частково пошкоджується, то для обпилення суми збитку (З) використовується формула 6.2. З = (Вср – Вф) хЗП х Ц, де (6.2) Вф – фактична врожайність, ц/га Якщо на звільненій чи пошкодженій площі пересівались чи підсівались с/г культури, то сума збитків зменшується на вартість врожаю пересіяних або підсіяних культур. Обов’язкове страхування тварин проводиться з метою забезпечення економічної та продовольчої безпеки держави та на підставі Порядку й правил, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 23 квітня 2003р. №590, а також з метою створення сприятливих умов для розвитку племінної справи в аграрному секторі економіки, захисту економічних інтересів с/г товаровиробників. Обов’язковому страхуванню підлягають:
До страхових ризиків, на випадок яких проводиться обов’язкове страхування, належать загибель, знищення, вимушений забій тварин внаслідок інфекційних хвороб, стихійні лиха та нещасні випадки. Не страхуються тварини, що перебувають на карантинній території; тварини, догляд за якими має неналежний рівень; а також тварини у яких виявлено позитивну реакцію на лейкоз чи туберкульоз. Страхова сума обов’язкового страхування визначається за балансовою вартістю, але не повинна перевищувати ринкової вартості тварини. Безумовна франшиза передбачається на рівні 10% від страхової суми. Максимальний розмір страхового тарифу - 5% від страхової суми. Страховий платіж та пільги як і при обов’язковому страхуванні врожаю, аналогічний термін повідомлення про страховий випадок. Якщо в господарстві фактична кількість тварин відхилялась від застрахованої , то збиток визначається з розрахунку фактичної кількості тварин. Спочатку визначається середня страхова сума на 1 застраховану тварину. Середня страхова сума множиться на кількість загиблих тварин. Отримуємо величину, що дорівнює сумі збитку.
Страхування транспортних засобів (страхування каско) охоплює страхування наземного, авіаційного та морського транспорту. Довідково: страхування каско (hull insuranse ) – страхування вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів ) без урахування вантажів. Страхування каско автотранспортних засобів є найбільш популярним серед страхувальників видом страхової послуги В правилах визначено об'єкт страхування: майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству та пов'язані з правом володіння, користування й розпорядження засобом наземного транспорту, термін експлуатації якого не перевищує 10 років. Разом із транспортним засобом на страхування береться відповідне приладдя та додаткове обладнання до нього Страховими випадками є знищення пошкодження або втрата транспортного засобу внаслідок:
Страхова сума встановлюється на підставі страхової оцінки автотранспортного засобу, яка може бути визначена експертним шляхом, на підставі каталогу офіційного дилера чи рахунку – фактури заводу виробника. На ринку пропонуються такі страхові тарифи в розрізі ризиків:
Обов'язково встановлюється безумовна франшиза. Договір може укладатись на термін від декількох днів до одного року і набуває чинності з 00 годин дня наступного за днем надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страхової компанії. Не відшкодовуються збитки, пов'язані зі знищенням або пошкодженням транспортного засобу внаслідок військових дій, громадських заворушень; захоплення, конфіскації, арешту, здійснених цивільною або військовою владами; радіоактивного забруднення, внаслідок якого неможлива подальша експлуатація транспортного засобу; вибуху внаслідок перевезення, зберігання боєприпасів, вибухових речовин; пожежі через порушення правил техніки безпеки при користуванні горючими рідинами на транспортних засобах. До страхових випадків не відносяться та виплата страхового відшкодування не здійснюється у разі: 1. відсутності у страхувальника або особи, допущеної до управління автотранспортним засобом посвідчення водія, що дає право управляти транспортним засобом; 2. пошкодження транспортного засобу у технічно несправному стані в момент настання страхового випадку; 3. гниття, корозії та інших природних матеріалів, що використовуються в транспортному засобові , внаслідок зберігання в невідповідних умовах; 4. обробка теплом, вогнем або іншим термічним впливом на транспортний засіб (сушка, зварювання, гаряча обробка тощо); 5. використання транспортного засобу у заздалегідь відомому страхувальникові технічно аварійному стані; 6. управління транспортним засобом особою, яка знаходиться в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; 7. не підпорядкування владі; 8. перевезення транспортного засобу морським, залізничним та іншими видами транспорту; 9. участі у спортивних змаганнях; 10. використання автотранспортного засобу для учбової їзди; Страховик не відшкодовує збитки при пошкодженні, знищенні тільки шин унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також крадіжку інструментів та коліс, що входять у комплект транспортного засобу. До страховик випадків не відносяться також захоплення транспортного засобу третіми особами, добровільно допущеними страхувальником або його довіреною особою в салон та при використанні транспортного засобу у якості таксі, якщо це не обумовлено в заяві про страхування. Відшкодуванню не підлягають непрямі збитки, пов'язані зі страховим випадком: штраф , плата за використання орендованого транспортного засобу, плата за проживання у готелі під час ремонту, витрати на відрядження, втрати внаслідок простою тощо. Розмір збитку визначається:
Обов’язкове страхування каско повітряних суден Цей вид страхування здійснюється з метою захисту майнових інтересів власника повітряного судна, що пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням повітряним судном. Застрахованими вважаються ризики, що виникають під час руління, у повітрі чи на землі . Страхова сума, встановлена договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою, ніж балансова вартість повітряного судна. На повітряне судно, що підлягає обов'язковому страхуванню, повинні бути в наявності: 1. Посвідчення про державну реєстрацію цивільного повітряного судна; 2. документи, що підтверджують право власності на повітряне судно або його оренди. Страхувальники мають право під час укладання договорів обов'язкового страхування призначати громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхового відшкодування. Якщо повітряне судно є власністю кількох осіб, кожна особа отримує страхове відшкодування пропорційно її частці у праві власності на повітряне судно. Розміри максимальних страхових тарифів на один рік для повітряних суден із максимальною злітною масою до 15 000 кілограмів не повинні перевищувати восьми відсотків, від 15 001 кілограма і більше - шести відсотків, для вертольотів - десяти відсотків страхової суми. Страховим випадком є повна загибель повітряного судна, а також пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції. Страхового відшкодування виплачується на підставі оригіналів або натораіально засвідчених копій:
Страхування каско суден Страхування каско суден (СКС) — вид морського страхування, що забезпечує захист судновласників та інших осіб, пов'язаних з експлуатацією суден (далі — судновласників), від ризиків заподіяння збитку через загибель* належних їм суден. *або іншої шкоди належних їм й юридично інакше пов'язаних з ними суден. Договір страхування може бути укладений на будь-який термін. У морському страхуванні прийнято укладати договір на термін 1 рік або на рейс (перехід судна від місця відправлення до місця призначення, а у випадку необхідності і зворотний перехід). Договір страхування чинний у межах певного географічного регіону. Правила страхування передбачають п'ять різновидів умов страхування суден, але за будь-яких умов підлягають обов'язковому відшкодуванню збитки: а) від повної загибелі судна (фактичної або конструктивної) унаслідок вогню, блискавки, бурі, вихру та інших стихійних лих, катастрофи, посадки на мілину, зіткнення з іншим судном або яким-небудь нерухомим або плавучим об'єктом, включаючи лід, або внаслідок того, що судно перекинеться або затоне, а також унаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладанні і вивантаженні вантажу або прийомі палива, вибуху на борті судна, вибуху казанів, недбалості або помилки капітана, механіка або інших членів команди або лоцмана; б) від пропажі судна без звістки. Різновиди умов страхування каско суден 1. Страхування на умовах "З відповідальністю за загибель і пошкодження". Найбільш широкий обсяг відповідальності страховика по цих умовах виявляється, по-перше, у тому, що по страхових ризиках, перерахованим вище, страховик відшкодує збитки як від повної загибелі, так і від ушкодження судна; по-друге, у тому, що коло страхових ризиків при цих умовах значно ширше, ніж при інших, і містить: - збитки від ушкодження судна внаслідок заходів, ужитих для порятунку або гасіння пожежі; - збитки, внески і витрати по загальній аварії; - збитки, що страхувальник зобов'язаний оплатити власникові іншого судна внаслідок зіткнення суден; - усі необхідні і доцільні витрати з порятунку судна, по зменшенню збитку і по встановленню його розміру, якщо збиток підлягає відшкодуванню за умовами страхування. 2.Страхування на умовах "Без відповідальності за ушкодження крім випадків катастрофи". Дані умови зобов'язують страховика лише до відшкодування збитків від повної загибелі судна. Збитки від ушкодження підлягають відшкодуванню тільки якщо їх причинами явилися катастрофа, посадка на мілину, пожежа або вибухи на борту судна, зіткнення суден або судна з усякими нерухомими або плавучими предметом (включаючи лід), перевертання або затоплення судна, заходи, вжиті для рятування або для гасіння пожежі. По цих умовах страхування відшкодовуються також: - збитки від пропажі судна без вісти; - збитки, внески і витрати по загальній аварії; - збитки, що страхувальник зобов'язаний оплатити власникові іншого судна внаслідок зіткнення суден; - усі необхідні і доцільно зроблені витрати по рятуванню судна. 3.Страхування на умовах "Без відповідальності за окрему аварію". Специфіка цих умов порівняно з попередніми полягає у подальшому обмеженні випадків, що стосуються відшкодування збитків при частковому пошкодженні судна. Збитки, що відносяться до загальної аварії, відшкодовуються тільки в тому випадку, якщо ушкодження заподіяні устаткуванню, механізмам, машинам і казанам, але не корпусові судна і керму. По цих умовах відшкодовуються тільки збитки від ушкодження судна, заподіяні гасінням пожежі або зіткнення з іншим судном під час рятувальних операцій, і не відшкодовуються збитки, викликані посадкою судна на мілину, пожежею або вибухом на борті судна, зіткненням суден між собою (не вчасно зді1йснених рятувальних операцій) або судна з рухливим або нерухомим предметом (включаючи лід), перекиданням або затопленням судна. 4.Страхування на умовах "З відповідальністю тільки за повну загибель судна, включаючи витрати по рятуванню". Ці умови страхування гарантують відшкодовування збитків тільки від повної загибелі судна і пропажі його без звістки (що прирівнюється до повної загибелі судна), а також розумні і необхідні витрати по рятуванню судна. Ніякі інші збитки, у тому числі ті , що відносяться до загальної аварії, не підлягають відшкодуванню. 5. Страхування на умовах "З відповідальністю тільки за повну загибель судна". Ці умови забезпечують відшкодовування збитків від повної загибелі судна і пропажі його без звістки. Не відшкодовуються навіть необхідні і доцільні витрати по рятуванню судна. Страхування вантажів (cargo insuranse) - один із найпоширеніших видів страхових операцій, що передбачає страхування вартості вантажів на всіх видах транспорту, без урахування страхового захисту самого транспортного засобу. Об'єктом страхування є вантаж, перевезення якого обумовлюється економічними взаємовідносинами сторін. При здійсненні зовнішньоторговельних операцій суб'єкти підприємницької діяльності використовують угоди, встановлені відповідно до Правил ІНКОТЕРМ. Ці угоди розподіляють зобов'язання між продавцями й покупцями, в тому числі визначають сторону, на яку покладається обов'язок страхування вантажу. Усі торговельні умови згідно ІНКОТЕРМС поділено на чотири групи: Е, F, С, D. Група Е – продавець надає покупцеві товари безпосередньо у своїх приміщеннях. Група F – продавець зобов'язаний надати товар у користування перевізника, який надається покупцем. Група С – продавець зобов'язаний укласти договір перевезення, проте без прийняття на себе ризику випадкового пошкодження товару або інших додаткових витрат після відвантаження товару. Група D – продавець несе всі витрати і приймає на себе всі ризики до моменту доставки товару в країну призначення. Доведено, що найширшого застосування набули чотири основні базиси поставки продукції:
Самі умови страхування вантажів визначаються правилами страхування, що розробляються індивідуально кожною страховою компанією. Різниця між правилами різних страховиків полягає у визначенні обсягу відповідальності. Ризики перевезення, як правило, досить докладно описано в правилах (умовах) страхування будь-якої страхової компанії, що страхує вантажі. Ось найважливіші з них:
За цією умовою відшкодовуються: а) збитки від пошкодження або повної загибелі всього або частини вантажу або багажу, що сталися з будь-якої причини, крім загальних виключень; б) видатки та внески по загальній аварії вчинені для запобігання збитків із будь-якої причини, крім загальних виключень; в) усі необхідні та доцільно вчинені видатки по рятуванню вантажу, а також по зменшенню збитку та встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування, крім загальних виключень.
За Договором страхування, що укладений на цій умові, відшкодовуються, крім загальних виключень: а) збитки від повної загибелі або пошкодження всього або частини вантажу, завдані пожежею, блискавкою, бурею, вихором та іншими стихійними лихами, загибеллю або зіткненням поїздів, судів, літаків та інших засобів перевезення між собою або ударом їх о нерухомі або плавучі предмети, посадкою судна на мілину, провалом або обвалом мостів, намокання водою з-за борту, а також унаслідок заходів, прийнятих для рятування вантажу або для гасіння пожежі; б) збитки внаслідок зникнення транспортних засобів без вісті; в) збитки від повної загибелі всього або пошкодження всього або частини вантажу внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладанні, вивантаженні й прийманні судном палива; г) збитки від повної загибелі або пошкодження всього або частини вантажу внаслідок викидання на беріг, затоплення або перевертання судна, перевертання або сходження з рейок наземного засобу транспортування, розвантаження вантажу в порту лиха, пожежі або вибуху на судні, літаку або іншому засобі перевезення; д.) видатки та внески по загальній аварії понесені для запобігання збитків за будь-якої причини, крім загальних виключень; е) збитки від загибелі або пошкодження вантажу внаслідок викидання за борт при небезпеці аварії або змиву за борт, надходження води моря, озера або ріки усередину судна, кораблю, засобу транспортування, контейнеру або міста зберігання, повної втрати любої упаковки, що впала за борт або була упущена під час навантаження або розвантаження судна, якщо вони не віднесені на рахунок загальної аварії; є) всі необхідні і доцільно здійснені витрати по рятуванню й збереженню вантажу, а також по попередженню подальшого його пошкодження.
За Договором страхування, укладеним на цій умові, відшкодовуються, крім загальних виключень: а) збитки від повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок вогню, блискавки, бурі, вихору та інших стихійних лих, катастрофи чи зіткнення судів, літаків та інших транспортних засобів між собою, або удару їх у непорушні або плаваючі предмети, посадки судна на мілину, провалу мостів, вибуху, пожежі, пошкодження судна льодом, підмокання внаслідок дії забортної води, а також унаслідок дій, прийнятих для рятування або для гасіння пожежі; б) збитки внаслідок пропажі судна або літака без вісті; в) збитки від повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладці, вивантаженні вантажу та прийомі судном палива; г) збитки від пошкодження вантажу внаслідок катастрофи або зіткнення судів, літаків та інших транспортних засобів між собою або з будь-яким непорушним чи плаваючим предметом (включаючи кригу), посадки судна на мілину, пожежі або вибуху на судні, літаку чи іншому транспортному засобі; д.) видатки та внески по загальній аварії понесені для запобігання збитків за будь-якої причини крім загальних виключень; е) збитки від загибелі вантажу внаслідок викидання за борт при небезпеці аварії або змиву за борт; проникнення морської , річкової або озерної води на судно, контейнер ,човен або підйомник ; повної втрати будь-якої упаковки, що впала за борт або була упущена під час навантаження або розвантаження судна, якщо вони не віднесені на рахунок загальної аварії; є) усі необхідні та доцільно вчинені видатки по рятуванню вантажу, а також по зменшенню збитку та встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування. Страховий поліс видається страховиком лише від свого імені і набирає чинності з моменту сплати страхувальником страхової премії. За терміном дії страхові поліси поділяють на рейсові, тобто вантаж страхується від одного пункту до іншого, та на визначений період часу. За умовами змішаного поліса страхування вантажу здійснюється одночасно за обома умовами. Вантаж приймається на страхування в сумі, заявленій страхувальником. Страхова сума має відповідати дійсній страховій вартості вантажу. Страхові компанії не відшкодовують збитків від ушкодження вантажу за відсутності зовнішніх ушкоджень транспортного засобу, контейнера або тенту чи за наявності цілої пломби. Причиною таких збитків може бути лише неправильне розміщення вантажу. Відповідальність за порушення правил навантаження несе перевізник, а не страховик.
Страхування будівель. До переліку об'єктів, що підлягають страховому захисту, належать різні споруди: житлові, садові й дачні будинки, господарські (сараї, погреби, гаражі) та зовнішні (тротуари, тераси, огорожі, ворота) будівлі, зведені на постійному місці, у тому числі ті, під заставу яких страхувальник отримав кредит в установі банку. Одночасно з будівлями приймається на страхування додаткове обладнання до них (газопровід, водяні, газові лічильники, грати на вікнах тощо). При цьому страхувальник має право використати вибіркове страхування. Винятком із переліку об'єктів страхування є будівлі, що підлягають знесенню, дуже старі, аварійні, а також ті, що містяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені або інші стихійні лиха, якщо про це оголошено в установленому порядку. У рамках страхування будівель не підлягає страхуванню рухоме майно, що там перебуває. Відповідальність страховика зі страхування будівель полягає у відшкодування збитків, що виникли внаслідок стихійного лиха (буря, ураган, блискавка, злива, град, обвал, зсув, сель, вихід ґрунтових вод, осідання ґрунту, повінь, землетрус); нещасного випадку (пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу); неправомірних дій третіх осіб. Страхування будівель не передбачає відшкодування збитків, що виникли через гниття, знос, ураження домовим грибком; конструктивні вади будівель, які були відомі страхувальникові до настання страхового випадку; навмисні дії страхувальника; ведення військових дій, виникнення громадських заворушень, конфіскацію майна, екологічні катастрофи. Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника терміном на 1 рік або на кілька місяців. Під час укладання договору страхування будівель насамперед важливо визначити їхню вартість (страхову оцінку). На її підставі визначають розмір страхової суми, страхового платежу, а в разі знищення або ушкодження будівель - розмір збитку та страхового відшкодування. В Україні страхова сума визначається окремо для кожної будівлі, що приймається на страхування, за домовленістю страхувальника зі страховиком, але не може перевищувати дійсної вартості будівлі (страхова оцінка). Коли договір укладено на страхову суму, що менша за страхову оцінку, страховик несе пропорційну відповідальність. Страхові платежі визначаються за розміром страхової суми, терміном страхування та ступенем ризику з одночасним використанням граничних розмірів тарифних ставок. Сплата можлива готівкою – представникові страховика або безготівково – через бухгалтерію підприємства, де працює страхувальник. Договір страхування набирає чинності з наступного дня, якщо він сплачується готівкою, або з дня надходження його на рахунок страховика – у разі безготівкового розрахунку. Дія договору страхування припиняється через такий термін, на який його було укладено, у день, що передує числу, із якого договір набрав чинності. Водночас припиняється дія додаткового договору. Передбачається також умова дострокового розірвання договору страхування з ініціативи страхувальника (наприклад, втрата права власності у разі продажу або дарування будівель та ін.). Тоді, якщо в період страхування не було страхового випадку, страхувальникові повертається частина сплаченого платежу: СП = СП1 – СП1 х К1 , (6.3) де СП – премія, що підлягає поверненню у випадку дострокового розірвання договору страхування; СП1 – сплачена страхова премія; К1 – коефіцієнт, який враховує пропорційність терміну страхування та частку витрат на ведення справи. У випадку збільшення страхової суми страхувальник сплачує додаткову страхову премію, величину якої можна обчислити за формулою: ДП = (СП2 – СП1) х  , (6.4)де ДП – додаткова страхова премія; СП1 – премія, що визначена за меншою страховою сумою; СП2 – премія, що визначена за більшою страховою сумою; Т – кількість місяців, що залишилась до закінчення терміну страхування від моменту збільшення страхової суми. При зменшенні страхової суми страхувальник має право на повернення частки надмірно сплаченої страхової премії, величина якої розраховується за формулою: ЧП = СП1 х К2 - СП2 х К1, (6.5) де, ЧП – частина страхової премії, що підлягає поверненню страхувальникові у випадку зменшення страхової суми; СП1 – страхова премія, що обчислена за більшою страховою сумою; СП2 – страхова премія, що обчислена за меншою страховою сумою; К1 та К 2 – відповідні коефіцієнти, що враховують пропорційність терміну страхування та витрати на ведення справи залежно від моменту зменшення страхової суми. Укладений договір страхування свідчить про те, що в разі настання страхового випадку страхувальникові буде відшкодовано збиток. Методика визначення збитку залежить від ступеня знищення або пошкодження будівлі. У випадку повного знищення нерухомого майна збиток дорівнює його дійсній вартості з урахуванням витрат на рятування, а у випадку часткового пошкодження - величина збитку підраховується на основі вартості відновлювальних робіт. Страхування домашніх тварин. Страхування тварин – вид майнового страхування, який забезпечує захист власником на випадок загибелі тварин. Договори добровільного страхування тварин укладаються з фізичними особами, які є власниками тварин. Характер страхування спричинює низку обов'язкових вимог до укладання договорів. 1) Визначається об'єкт страхування, це можуть бути здорові тварини (з певними віковими обмеженнями): велика рогата худоба, коні – віком від 1 місяця; свині - від 6 місяців; мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки – від одного року; хутрові звірі: нутрії, кролі – із 45 – денного віку; собаки – від 6 місяців до 10 – 12 років; бджолосім'ї, коти, декоративні птахи: папуги, хом'яки; - екзотичні тварини, мавпи, змії та ін. На страхування не приймаються тварини хворі, виснажені, а також ті, які перебувають у місцевості, де оголошено карантин (крім тварин тих видів, які до цього захворювання не сприйнятливі). 2) Такі тварини, як собаки, приймаються на страхування, якщо вони зареєстровані у спілці собаководів-аматорів, Українському товаристві мисливців і рибалок або в товаристві сприяння обороні України, бджолосім'ї – після перевірки ветеринарно – санітарного паспорта пасіки. 3) Власники тварин зобов'язані суворо дотримуватись установлених у цій місцевості рекомендацій, щодо догляду за тваринами, їх годівлі і утримання, а також ужити всіх заходів, аби попередити їх захворювання та загибель. Якщо у господарстві не дотримують зазначених умов, договір страхування не укладається. Ризики, пов'язані зі страхуванням тварин, можна поділити на чотири групи. 1) Страхування на випадок загибелі або падежу тварин від хвороб чи стихійного лиха, нещасних випадків. 2) Страхування на випадок вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок і це робить неможливим подальше її використання. Або якщо вимушений забій (за розпорядженням спеціальної ветеринарної служби) пов'язаний із ужиттям заходів, спрямованих на боротьбу з епізоотією або невиліковною хворобою, що також виключає подальшу можливість використання тварини. 3) Страхування на випадок лікування тварини від хвороби чи травми, отриманої внаслідок нещасного випадку. 4) Страхування на випадок викрадення або навмисних дій третіх осіб. Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника зазвичай терміном на 1 рік, з обов'язковим оглядом тварин, за умови страхування всіх наявних у господарстві тварин цього виду. Якщо в господарстві є тварини різних видів, наприклад, за бажанням страхувальника можуть бути застраховані тварини всіх видів або лише один вид. Страховий захист тварин обмежується територією, обумовленою як місце страхування, тобто за адресою, зазначеною у страховому свідоцтві. Якщо тварини не перебувають за місцем страхування, страховий захист припиняється. Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, причому її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вартості тварини (страхова оцінка). Для всіх тварин одного виду та вікової групи страхова оцінка має бути однаковою. Страховий платіж страхувальник може сплатити готівкою представникові страховика одночасно з укладанням договору або безготівково через бухгалтерію підприємства, де він працює, на рахунок страховика в установі банку. У разі настання страхового випадку збитки розраховуються на кожну тварину. Й у випадку загибелі чи викрадення дорівнюють її дійсній вартості, у випадку захворювання – вартості лікування, вимушеного забою – дійсній вартості за вирахуванням для деяких видів тварин вартості придатних для реалізації м'яса та шкіри. Якщо причиною вимушеного забою є інфекційне захворювання, то збиток дорівнює дійсній вартості. Правила страхування домашніх тварин передбачають організацію страхового забезпечення за системою „першого ризику”. Це означає, що збитки страхова компанія відшкодовує повністю , але не більше страхової суми. У випадку, якщо величина збитку перевищує страхову суму, то утворюється недовідшкодована різниця, що називається „другим ризиком” (франшизою, власним утриманням страхувальника). Страхування домашнього майна Страхуванням охоплюється різне майно, що належить по праву приватної власності страхувальникові і членам його родини, які разом із ним проживають і ведуть спільне господарство. Зокрема, це таке майно: меблі, радіо-, відео- і телеапаратура, електроприлади, килимові вироби, одяг, білизна, взуття, вироби з дорогоцінних металів, предмети домашнього господарства та вжитку, господарський і спортивний інвентар; книжки, предмети образотворчого мистецтва тощо. На страхування приймаються не лише предмети домашньої обстановки, побуту та особистого споживання, а й будівельні матеріали, корми, паливо, сільськогосподарські культури, елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень у будинках державного, громадського фонду, житлово-будівельних кооперативів, приватизованих квартир. На страхування може прийматися все домашнє майно, яке є в господарстві, окремі групи предметів або окремі предмети. Особливо цінне майно (вироби з дорогоцінних металів, коштовне, напівкоштовне каміння, картини, колекції, унікальні та антикварні речі тощо) може прийматися на страхування за спеціальним договором. Страховик відповідає за збитки, що виникли внаслідок таких причин: стихійне лихо, нещасний випадок (пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцій житлових або підсобних приміщень); викрадення або неправомірні дії третіх осіб. Страховий захист не поширюється на різні документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, фотознімки, кімнатні рослини, запасні частини, деталі, приладдя до транспортних засобів та інше майно, страхування якого провадиться за іншими правилами. Крім того, не вважаються застрахованими предмети, які використовуються з комерційною чи професійною метою чи не належать страхувальникові або членам його родини на правах особистої власності (наприклад, речі взяті на прокат, у тимчасове користування або на зберігання від інших осіб). Крім того, не приймається на страхування домашнє майно, що перебуває в аварійних або дуже старих будівлях чи в зоні, якій загрожують повені, зсуви, обвали та інші стихійні лиха, із моменту оголошення у встановленому порядку про таку загрозу. До обсягу страхової відповідальності не включаються збитки, які виникли внаслідок ведення бойових дій, введення військового стану, зносу, технічного браку, технічних поломок, перевищення терміну експлуатації домашнього майна, навмисних дій страхувальника або члена його родини. Дія договору страхування у просторі обмежена місцем страхування. Страхова сума кожного застрахованого предмета домашнього майна має відповідати страховій оцінці. Страховою оцінкою може бути погоджена сторонами страхування дійсна або первісна вартість майна з урахуванням витрат, пов'язаних із його рятуванням або приведенням у порядок під час страхового випадку. За бажанням страхувальника майно може бути застраховано на повну дійсну (первісну) вартість або на певну частину від цієї вартості. Тільки колекції, картини, унікальні та антикварні речі приймаються на страхування в розмірі їх повної вартості згідно з експертною оцінкою відповідних компетентних органів. Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника. Термін страхування становить здебільшого 1 рік, але можуть бути установлені інші терміни страхування згідно з конкретними запитами страхувальника. Розмір тарифної ставки залежить від обсягу відповідальності страховика, виду домашнього майна, типу будівлі, в якій міститься майно, умов дотримання безпеки житла та інших факторів. Порядок сплати страхових платежів і терміни договору здебільшого відповідають умовам, які передбачено в разі страхування будівель. У розрахунку розміру збитку є такі особливості: 1) Розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна. 2) Збиток визначається окремо за кожним ризиком знищення або ушкодження домашнього майна (попри одночасність їх страхування), оскільки втрати в обох випадках будуть різні. З огляду на сказане збиток визначається: у разі знищення майна – у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна з урахуванням залишків (якщо такі є); у разі викрадення – у розмірі дійсної вартості; у разі пошкодження майна збиток дорівнює втраченій вартості, що визначається як різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знецінення, тобто втрати якості та цінності майна через страховий випадок. За електропобутовими виробами у випадку їх часткового пошкодження збиток дорівнює вартості ремонту, зменшену на величину зносу. У разі знищення чи пошкодження елементів оздоблення чи обладнання житлових та господарських приміщень збиток дорівнює вартості ремонту (відновлення) за розцінками, що діють на день страхового випадку. Страхове відшкодування за цим видом страхової послуги виплачується за системою першого ризику. Контрольні питання
Тести для самоперевірки 1. На яке майно юридичних осіб не поширюється страховий захист? а) незавершене виробництво; б) технологічне обладнання; в) офісну техніку; г) колекції картин, марок, гроші готівкою; |
Схожі:
|
«Сутність, принципи та роль страхування» Страхування – це самостійна економічна категорія чи елемент фінансових або кредитних відносин? |
Знання принципів страхування необхідно для всіх учасників страхового... Виду страхування. Цей принцип повною мірою стосується лише добровільних видів страхування. Страхувальникові надається можливість... |
|
Зміст, структура та види майнового страхування До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших... |
Тема: Економічна ефективність. Розподіл, обмін та споживання. Мета Розкрити роль основних суб'єктів економічного процессу; пояснити сутність економічних систем, їх фундаментальні засади; знати, як... |
|
1. Соціологія права це науковий напрям науки про суспільство, який... Беручи до уваги її принципи системності та історизму, слід зазначити, що вона вміщує в собі і філософію права, сутність, тенденції... |
СТРАХУВАННЯ Страхування”, оволодіти теорією і практикою страхової справи, набути навики фінансово-економічної роботи у сфері страхування, що... |
|
Необхідність, зміст та структура страхування відповідальності Страхування відповідальності галузь страхування, в якій об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або... |
Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку Характеристики впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Принципи нормування |
|
1. Сутність музичної педагогіки та її основні категорії Музичне виховання як важлива складова естетичного виховання відіграє особливу роль у всебічному розвитку особистості дитини. Ця роль... |
ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ Сутність інфраструктури товарного ринку Сутність інфраструктури товарного ринку. (Роль та місце інфраструктури товарного ринку в ринковому процесі. Порівняльний аналіз особливостей... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua