1. Сутність принципи і роль страхування
Скачати 1.95 Mb.
Назва 1. Сутність принципи і роль страхування
Сторінка 2/10
Дата 22.04.2013
Розмір 1.95 Mb.
Тип Конспект
bibl.com.ua > Фінанси > Конспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 2. КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ


  1. Класифікація страхування за історичними і економічними ознаками.

  2. Класифікація за об’єктами страхування.

  3. Класифікація страхування за юридичними ознаками.


1.Класифікація страхування за історичними і економічними ознаками

Класифікація – це підпорядкованість деякій ознаці певних понять (класів) використовувану як засіб для розуміння взаємозв’язку між цими поняттями. Якщо класифікаційна ознака має суттєвий характер, то класифікація називається натуральною, а якщо ні то штучною.

Страхування класифікується за історичними, економічними і юридичними ознаками. Для поділу страхування на середньовічне, античне, капіталістичне використовують такі ознаки, як:

  • виникнення нових видів страхування;

  • диференціація нових видів страхування;

  • диференціація страхових виплат.

Для класифікації страхування використовують наступні види економічних ознак:

  1. термін страхування;

  2. характер дії договору;

  3. рід небезпек;

  4. статус страховика;

  5. статус страхувальника;

  6. об’єкт страхування.

За першими 2-ма ознаками страхування поділяється на 2 великі сфери:

  • страхування життя;

  • загальне або короткострокове ризикове страхування.

Страхування життя – це довгострокове страхування. Мінімальний термін дії цього договору 3 роки. Максимальний – 20 років. Для того, щоб страхова компанія мала податкову пільгу необхідно, щоб договір страхування був укладений на термін не менше 10 років. Страхувальники вносять страхові платежі щомісячно, щоквартально, щорічно. Страхова сума накопичується самим страхувальником з урахуванням норми доходності, яку нараховує страхова компанія на сплачувані внески. На поточний момент величина норми доходності урегульована Законом України «Про страхування» в межах 4 % річних. Страхова сума виплачується як за ризиком дожиття безпосередньо страхувальникові, так і за ризиком смерті вигодонабувачам з інвестиційним доходом. В разі дострокового припинення дії договору страхування виплачується викупна сума, що відповідає сумі накопичених внесків за мінусом витрат за веденням справи.

В загальному страхуванні страховий договір укладається на термін від декількох днів до одного року. Платежі сплачуються одноразово і по закінченні терміну страхування не повертаються. Якщо настає страховий випадок то страхувальник отримує страхову суму чи відшкодування. У разі дострокового припинення дії договору страхування страхові внески повертаються пропорційно до невикористаного терміну страхування.

В Україні всі компанії поділяються на дві великі групи:

  1. компанії, що страхують життя;

  2. компанії, що здійснюють загальне страхування.

Досить часто виникає потреба у страхуванні декількох різнорідних об’єктів на випадок одних і тих же небезпек. В цій ситуації доцільно класифікувати страхування за родом небезпек.

Рід небезпек – це сукупність спеціальних ризиків, що супроводжують певну діяльність конкретного суб’єкту. Розрізняють страхування ядерних космічних, морських, кредитних, фінансових ризиків.

За статусом страховика страхування поділяється на:

  • державне;

  • комерційне;

  • взаємне.

Державне страхування здійснювалось національними страховими компаніями за рахунок коштів бюджету. Існувало в Україні до 2001р. і поширювалось на ряд категорій посадових осіб у сфері державної служби, а також спортсменів вищих категорій, донорів крові та її компонентів, медперсоналу на випадок ураження вірусом імунодефіциту людини.

Комерційне страхування здійснюється будь-якими страховими компаніями з метою отримання прибутку.

Метою взаємного страхування є братерська взаємодопомога і реалізується воно через товариства взаємного страхування.

За статусом страхувальника всі види страхових послуг об’єднують у дві групи:

  • послуги, що обслуговують майнові інтереси фізичних осіб;

  • послуги, що обслуговують майнові інтереси юридичних осіб.

Інколи послуга може бути універсальною (страхування відповідальності). Розподіл видів страхування за статусом страхувальника зумовлений різним змістом умов страхування ризиків, притаманних діяльності юридичних осіб і громадян як носіїв ризиків особистого походження.


  1. Класифікація страхування за об’єктами

Об’єкт страхування – це певні групи майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, що не суперечить чинному законодавству і пов’язані з:

  1. життям, здоров’ям, працездатністю і додатковою пенсією фізичної особи (особисте страхування);

  2. правом володінням, користування та розпорядження майном (майнове);

  3. відшкодуванням шкоди заподіяної життю, здоров’ю чи майну третьої фізичної особи, або майну третьої юридичної особи.

Класифікація страхування за об’єктами дає змогу виявити три галузі страхової діяльності:

  1. особисте страхування;

  2. майнове страхування;

  3. страхування відповідальності.

Галузь особистого страхування складається з трьох підгалузей:

  1. страхування життя (водночас окрема сфера страхової діяльності);

  2. страхування від нещасних випадків (відноситься до загального страхування);

  3. медичне страхування (відноситься до загального страхування).

Особливістю страхування від нещасних випадків вважається те, що страховим випадком є не сам нещасний випадок а його наслідки (втрата життя, здоров’я, працездатності). Страхування від нещасних випадків може бути:

  • індивідуальним і колективним;

  • добровільним і колективним.

Медичне страхування може бути як короткостроковим так і довгостроковим. В частині короткострокового медичне страхування не може бути віднесене до страхування від нещасних випадків, через відсутність такого принципового моменту як нещасний випадок. Оскільки медичне страхування відшкодовує витрати, що пов’язані з будь-якими захворюваннями. В частині довгострокового страхування не відносять до страхування життя через відсутність накопичувального характеру договору.

Майнове страхування поділяється на дві підгалузі:

  1. страхування майна фізичних осіб;

  2. страхування майна юридичних осіб.

Особливостями майнового страхування є використання таких понять як страхова оцінка та страхове забезпечення. Страхове забезпечення може бути організоване за системою пропорційної відповідальності, системою першого ризику чи системою граничного відшкодування (докладніше про це див. тему «Майнове страхування»).


  1. Класифікація страхування за юридичними ознаками

З метою класифікації страхування використовують 2 юридичні ознаки:

  1. відповідність певних видів страхування вимогам внутрішнього та зовнішнього законодавства

Дана ознака використовується з метою ліцензування страхової діяльності. Директиви ЄС виділяють 18 класів загального страхування та 7 класів страхування життя, на які може видаватися ліцензія.

Компанія, яка тримала ліцензії на страхування життя, не має права на отримання ліцензії на загальні види страхування.

Така вимога існує і в законодавстві України, але з метою ліцензування страхування поділяється не на класи, а на види.

  1. форма проведення страхування

За формою проведення страхування поділяється на добровільне та обов’язкове. Всього існує 22 види добровільного страхування (ст.6 Закону України «Про страхування») і 42 види обов’язкового страхування (ст.7 «Закону України «Про страхування»)

Як виключно добровільний вид існує страхування життя. До добровільних видів належать також: страхування від нещасних випадків, медичне страхування (безперервне страхування здоров’я), страхування здоров’я на випадок хвороби, страхування наземного транспорту крім залізничного, тощо.

Найбільш важливі види обов’язкового страхування: медичне страхування, особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, страхування сільськогосподарських тварин, страхування врожаю сільськогосподарських культу та багаторічних насаджень сільгосппідприємствами державної форми власності і врожаю зернових культур і цукрових буряків сільгосппідприємствами всіх інших форм власності, страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки, страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів тощо.

На кожен вид добровільного страхування страхові компанії розробляють правила страхування та подають їх на затвердження у складі ліцензійної справи до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Держкомфінпослуг).

На кожен вид обов’язкового страхування порядок та правила затверджуються Кабінетом Міністрів або Верховна Рада приймає відповідний закон.
Контрольні питання

1. Класифікація страхування за історичними і економічними ознаками.

2. Класифікація страхування за юридичними ознаками.

3. Практичне значення класифікації страхування для діяльності страхових компаній.

4. Аналітичний огляд розвитку окремих галузей страхування в Україні.

5. Вимоги українського законодавства щодо договорів обов’язкового та добровільного страхування.

6. Призначення та види обов’язкового страхування в Україні.
Тести для самоперевірки

1. Страхування життя відрізняється від загального страхування ?

а) переліком страхових ризиків;

б) галузевою приналежністю;

в) терміном дії договору;

г) терміном та характером дії договору.

2. За родом небезпек страхування поділяється на?

а) космічне;

б) взаємне;

в) комерційне;

г) транспортне

3. Існують такі галузі страхування?

а) життя, відповідальності;

б) відповідальності, майнове;

в) добровільне, особисте;

г) майнове, особисте, відповідальності.

З метою ліцензування страхової діяльності в статті 6 Закону України “Про страхування” наведено такі види страхування?

а) пенсійне страхування;

б) страхування життя;

в) страхування тварин;

г) страхування транспортних засобів;

За формами проведення страхування поділяється на?

а) життя та загальне

б) добровільне та обов’язкове;

в) медичне та майнове страхування;

г) взаємне та добровільне.

Які з наведених нижче видів страхування є обов’язковими?

а) страхування фінансових ризиків;

б) страхування інвестицій;

в) страхування сільськогосподарських тварин за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

г) страхування кредитних ризиків;

7. Які з наведених нижче видів страхування є добровільними?

а) страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень у державних сільськогосподарських підприємствах та врожаю цукрових буряків і зернових культур підприємствами всіх форм власності;

б) страхування судових витрат;

в) страхування здоров'я на випадок хвороби;

г). страхування домашнього майна.

8 Перелік видів обов’язкового та добровільного страхування в Україні визначено?

а) спеціальною Постановою Кабінету Міністрів;.

б) Законом “Про страхування” ;

в) наказом Міністерства фінансів;

г) розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

9. Страхова компанія отримала ліцензію на здійснення страхування життя . Чи може така компанія мати ліцензію на надання послуг у сфері загального страхування?

а) так ;

б) ні;

в) може, але тільки на деякі види послуг за спеціальним переліком;

г) може, за умови формування належного статутного капіталу

10. В основі якого страхування перебуває мета отримання прибутку?

а) взаємного;

б) державного ;

в) комерційного;

г) античного.

Література: [1; 2; 17; 19; 20; 22; 28; 29; 30; 33; 39; 41; 46; 48; 49; 50; 51]
Тема 3. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ СТРАХОВИХ РИЗИКІВ


  1. Теоретична характеристика ризику. Класифікація ризиків.

  2. Сутність і основні завдання актуарних розрахунків у страхуванні.

  3. Страховий тариф: сутність, структура, методи розрахунку.

  4. Показники страхової статистики.

  5. Сутність та різновиди страхових премій.

1.Теоретична характеристика ризику. Класифікація ризиків

Ризик – це ймовірність настання небажаної події та ймовірність збитків пов’язаних з цією подією.

Збитки можуть мати подвійний характер:

  1. прямі матеріальні втрати;

  2. внаслідок недоотримання доходів виникає втрачена фінансова користь

Тому ризик – це ймовірність зазнати як прямих матеріальних втрат, так і втрат очікуваної фінансової користі внаслідок настання випадкової події щодо майнового інтересу членів суспільства.

Методичні підходи до вимірювання ризиків охоплюють три види ймовірності:

  1. ймовірність математична;

  2. ймовірність статистична;

  3. ймовірність експертна.

Математична ймовірність – є найбільш точною і найбільш складною в розрахунках. Визначається вона відношенням кількості ситуацій при яких випадок настав до кількості ситуацій при яких можлива поява такого випадку за умови, що всі випадки є взаємонезалежними і можуть настати з однаковою ймовірністю.

Статистична ймовірність є менш точною, базується на законі великих чисел і найбільш часто використовується в економічних розрахунках. Визначається як відношення кількості випадків певного виду до загальної кількості подібних випадків.

Експертна ймовірність базується на особистих відчуттях, знаннях та практичному досвіді

З метою управління ризиками використовують їх класифікацію за такими ознаками:

  1. За сферою походження:

  • природні (мають статичний характер);

  • антропогенні (мають динамічний характер);

  • техногенні (сукупна взаємодія людини і природи)

2. За критерієм субстанції, що виступає носієм ризику розрізняють:

  • майнові ризики;

  • особисті ризики. Найбільш складно передбачуваними є особисті ризики.

  1. За сферою діяльності людини розрізняють ризики:

  • політичні,

  • економічні,

  • транспортні та інші.

  1. За критерієм величини розрізняють: катастрофічні, великі, середні, малі, незначні ризики.

  2. За критерієм можливих наслідків ризики поділяються на чисті і спекулятивні.

Наслідком спекулятивного ризику може бути як прибуток та к і збиток. Такі ризики не покриваються страховим захистом.

Наслідком чистих (страхових) ризиків є або збиток або його відсутність. Крім того цей ризик повинне відповідати ряду критеріїв:

  1. критерій випадковості;

  2. критерій вимірювання в грошових одиницях;

  3. критерій однозначності;

  4. оцінка ризику повинна бути достатньою для накопичення страхового фонду;

  5. критерій незалежності (відсутність кумуляції ризиків);

  6. критерій величини.


2.Сутність і основні завдання актуарних розрахунків у страхуванні

В діяльності страхових компаній процес оцінки ризиків та управління ними базується на актуарних розрахунках.

Актуарні розрахунки – це система математичних і статистичних методів розрахунку страхових тарифів. Методологія актуарних розрахунків ґрунтується на застосуванні теорії ймовірностей, демографічної статистики та довгострокових фінансових обчислень інвестиційного доходу страховика. процес визначення витрат, необхідних для проведення страхування. За їх допомогою визначається собівартість та вартість страхової послуги, а також частка кожного страхувальника у формуванні страхового фонду.

Форма для визначення ціни страхової послуги називається актуарною калькуляцією.

За допомогою актуарних розрахунків розв’язуються такі завдання:

  1. Дослідження та групування ризиків, як за окремими об’єктами, так і в цілому за страховою сукупністю.

  2. Визначення ймовірності настання страхових випадків та міри складності понесених збитків як за окремими групами ризиків, так і в цілому за страховою сукупністю.

  3. Визначення необхідного розміру страхового фонду.

  4. Визначення витрат на ведення справи.

  5. Дослідження норми доходності на інвестований капітал та визначення тенденцій її зміни.

Актурні розрахунки класифікуються за певними ознаками:

  1. За галузями страхування розрізняють:

а) актуарні розрахунки в майновому страхуванні;

б) актуарні розрахунки в особистому страхуванні;

в) актуарні розрахунки в страхуванні відповідальності.

  1. В залежності від часу складання розрізняють:

а) планові;

б) фактичні.

Фактичні актуарні розрахунки корегують страховий тариф на підставі зібраної страхової статистики.

  1. За територією дії:

а) місцеві актуарні розрахунки;

б) регіональні актуарні розрахунки;

в) розрахунки, що використовуються на рівні національного страхового ринку.


  1. Страховий тариф: сутність, структура, методи розрахунку


Страховий тариф - це ставка внеску з одиниці страхової суми. За економічним змістом – це ціна страхового ризику. Синонімами страхового тарифу є терміни брутто – ставка і брутто – тариф.

Структура брутто – ставки показана на рис .3.1.

Брутто – тариф




Нетто – ставка

Навантаження



Тариф основний

Ризикова надбавка

Витрати на ведення справи

Прибуток


Рис. 3.1. Структура брутто – ставки

Собівартість страхової послуги – це нетто – ставка + витрати на ведення справи.

Витрати на ведення справи охоплюють організаційні, аквізиційні, інкасаційні, ліквідаційні і управлінські витрати.

Страхові тарифи встановлюються у відсотках від страхової суми або в твердих ставках з одиниці страхової суми ( зі 100 грн.). Для розрахунку страхових тарифів на добровільні види страхування страховики використовують послуги актуаріїв. На види обов’язкового страхування страхові тарифи затверджуються в установленому законодавством порядку.

Актуарії для розрахунку страхового тарифу використовують ряд методів:

  1. На основі теорії ймовірності, математичної статистики та стійких часових рядів (найбільш поширений).

  2. Метод, що заснований на експертних оцінках.

  3. За аналогією до інших об’єктів.

Розрахунок страхового тарифу за першим методом складається із декількох етапів:

1.Визначення тарифу основного (Т0): Т0= Р ∙ К∙100, де (3.1)

Р – ймовірність страхової події. Розраховується як співвідношення кількості страхових виплат (Кв), здійснених за тарифний період і кількості укладених договорів страхування (Кд);

К – коефіцієнт ймовірності збитку. Розраховується як співвідношення середньої страхової виплати (Св) на один пошкоджений (знищений об’єкт) і середньої страхової суми (Сс) на один застрахований об’єкт:

100 – одиниця страхової суми (100 грн) .

Т0 =; (3.2)

Добуток величин, наведених у числівнику відображає загальну суму страхових виплат (СВ), що ймовірно можуть бути здійснені за рік. У знаменнику наведені величині дадуть добуток загальної страхової суми всіх застрахованих об’єктів (СС).

Т0 = (3.3)

Результатом ділення ймовірних страхових виплат на страхову суму всіх застрахованих об’єктів є показник збитковості страхової суми (Зсс). Він свідчить про те, скільки копійок страхової виплати припадає на 1 гривню страхової суми і є мінімальним внеском страхувальника, що йде на покриття ризику.

Т0= Зсс∙100. (3.4)

  1. Визначення ризикової надбавки (Рн):

Рн = Т0 ∙ α (у)∙, де (3.5)

Т0 – основна ставка страхового тарифу, %;

α (ту) – коефіцієнт гарантії безпеки страхового фонду (визначається за математичними таблицями);

Р – ймовірність страхової події;

Кд – кількість укладених договорів страхування;

Rк - показник розсіювання страхових виплат від середнього рівня, грн.;

Св – середній рівень страхових виплат, грн..

За умови, що показник розсіювання страхових виплат відсутній ризикову надбавку рекомендовано визначати у такий спосіб:

Рн = 1,2 ∙ Т0 ∙ α (у) ∙ (3.6)

4. Визначення нетто – ставки (Нс)

Нс= Т0 + Рн

  1. Визначення витрат на ведення справи. Відсоток витрат здебільшого відповідає емпіричній величині, що склалася за попередні періоди.

  2. Обчислення брутто – ставки (Бс):

Бс= (3.7)



  1. Показники страхової статистики

Показники страхової статистики необхідні для адекватного визначення страхових тарифів і корегування їх в процесі поточної діяльності. Розрізняють абсолютні та відносні показники. Абсолютні накопичуються страховими компаніями в процесі діяльності. За джерело інформації слугують договори страхування, що втратили свою чинність і пройшли архівну обробку.

До абсолютних показників відносять:

  1. n – число застрахованих об’єктів (кількість укладених договорів страхування);

  2. е – число страхових подій;

  3. m – число пошкоджених (знищених) об’єктів;

  4. СП – сума зібраних страхових платежів;

  5. СВ – сума виплат страхових відшкодувань;

  6. ССn – страхова сума за всіма застрахованими об’єктами;

  7. ССm – страхова сума за всіма об’єктами, що були пошкоджені чи знищені.

Відносні показники розраховуються на основі абсолютних. Розглянемо найважливіші з них.

  1. Частота страхових подій: ; Чсп< 1. (3.8)

Показує скільки страхових подій припадає на один застрахований об’єкт.

  1. Коефіцієнт кумуляції ризику: ; Ккр міn = 1. (3.9)

Показує скільки страхових випадків тягне за собою одна страхова подія.

  1. Частота збитку: Чз = =; Чзмах = 1. (3.10)

Показує, яка частка пошкоджених (знищених) об’єктів припадає на один застрахований об’єкт.

  1. Складність збитку: Сз = : . (3.11)

Показує, яка частина страхової суми знищена страховою виплатою.

  1. Збитковість страхової суми: Зсс = Чсп х Чз х Сз = = . (3.12)

Збитковість страхової суми (ймовірність збитку) показує скільки копійок страхової виплати припадає на одну гривню страхової суми всіх застрахованих об’єктів. Можна також розглядати як міру величини ризикової премії.

  1. Коефіцієнт збитковості: Кз = ; Кз≤ 1. (3.13)

Значення коефіцієнта збитковості не може перевищувати одиницю. Це б означало знищення застрахованих об’єктів більше, ніж один раз.

  1. Норма прибутковості: Нп = . (3.14)

Може бути менше, більше чи дорівнювати одиниці. Величина норми прибутковості свідчить про міру перевищення рівня страхових премій над страховими виплатами.

  1. Норма збитковості: Нз = = . (3.15)

Величина норми збитковості свідчить про фінансову стабільність певного виду страхування.

  1. Середня страхова сума, що приходиться на один застрахований об’єкт:

= . (3.16)

Є довільною величиною.

  1. Середня страхова сума, що приходиться на один пошкоджений (знищений) об’єкт:

= . (3.17)

Є довільною величиною.

Розрахунок середніх страхових сум має практичне значення. На їх основі обчислюється показник складності ризику, що дозволяє оцінити і переоцінити частоту страхової події.

11. Складність ризику: Ср = : . (3.18)

  1. Сутність та різновиди страхових премій

Страхова премія ( страховий внесок, страховий платіж) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

З економічної точки зору страхова премія – це частина національного доходу.

З юридичної точки зору страхова премія – є грошовим виразом зобов’язань страхувальника.

З математичної точки зору страхова премія – набуває форми періодично повторювального платежу.

Страхові премії класифікують:

  1. за призначенням;

  2. за характером ризиків;

  3. за формою сплати;

  4. за часом сплати;

  5. за способом відображення балансів;

  6. за способом нарахування;

  7. за величиною.

  1. За призначенням страхову премію поділяють на:

А) ризикову премію;

Б) заощаджувальний внесок (ризикова надбавка);

В) достатній внесок;

Г) брутто премія.

Ризикова премія – це чиста нетто премія.

Заощаджувальний внесок – повинен покрити всі платежі страхувальника до закінчення терміну страхування. Використовується тільки в страхуванні життя. В загальному страхуванні розраховується тільки ризикова надбавка.

Достатній внесок – складається з чистої нетто премії, заощаджувального внеску і витрат на ведення справи.

Брутто премія – покриває всі витрати страховика плюс прибуток.

  1. За характером ризиків страхові премії поділяються на:

А) натуральна – дорівнює ризиковій премії і відповідає характеру розвитку ризику. Із зростанням ступеню ризику премія змінюється;

Б) постійна премія – є незмінною і властива сталим ризиком;

  1. За формою сплати:

А) одноразові;

Б) поточні;

В) річні;

Г) розстрочені.

Одноразова премія вноситься одразу на весь період страхування.

Поточна премія є частиною одноразової.

Річні премії – використовуються в загальному страхуванні і цей внесок є неподільним в більшості випадків.

Розстрочені – вносять щомісячно, щоквартально в залежності від економічного стану страхувальника.

  1. За часом сплати:

А) авансовий – внесок за економічним змістом тотожний річному внеску;

Б) попередня премія – це внесок заощаджувального характеру до настання терміну його сплати. На попередні внески нараховуються відсотки і вони мають місце тільки у страхуванні життя.

  1. За способом відображення балансів розрізняють:

А) перехідну страхову премію;

Б) результативну;

В) ефективну.

Перехідна премія – утворюється внаслідок незбігання терміну страхування і календарного року.

Результативна премія – визначається як різниця між страховою премією і перехідною премією.

Ефективна премія – це сума всіх зібраних страховою компанією платежів.

  1. За способом нарахування розрізняють:

А) індивідуальну премію;

Б) середню премію;

В) ступеневу премію.

Індивідуальна премія – враховує індивідуальні особливості ризику і об’єкта страхування.

Ступенева премія – залежить від ступеня розвитку ризику.

Середня премія – розраховується як середня величина.

  1. За величиною розрізняють:

А) необхідну страхову премію;

Б) справедливу страхову премію;

В) конкурентну страхову премію.

Необхідна страхова премія повинна покрити всі витрати страховика, пов’язані із веденням справи і виплатою страхових сум і страхового відшкодування.

Справедлива премія відображає еквівалентність зобов’язань (СП = СВ).

Конкурентна враховує розміри страхових премій конкурентів.
Контрольні питання

1.Розкрийте сутність ризику з суб’єктивної та об’єктивної точок зору.

2. З якою метою класифікують ризики? Розкрийте види ризиків за окремими класифікаційними ознаками і підкресліть, які ризики з виділених відносять до страхових.

3. Яка мета використання актуарних розрахунків? Хто такий актуарій?

4. Поясніть, що таке страховий тариф і яку структуру він має.

6. Які існують методи для обчислення страхових тарифів?

7. Розкрийте основні етапи розрахунку страхового тарифу на основі методу, що базується на теорії ймовірності, математичної статистики і стійких часових рядів.

8. Наведіть перелік абсолютних показників страхової статистики.

9. Які відносні показники страхової статистики розраховуються. Поясніть порядок розрахунку і зміст кожного з них.

10. Що таке страхова премія. Які існують синоніми даного поняття? Розкрийте класифікацію страхових премій.
Тести для самоперевірки

1. Які з наведених нижче завдань є завданнями актуарних розрахунків ?

а) збір абсолютних показників страхової статистики;

б) математичне обґрунтування необхідного та достатнього обсягу страхового фонду;

в) визначення класифікаційних ознак страхових премій;

г) математичне обґрунтування необхідного обсягу витрат на ведення справи.

2. Нетто-ставка страхового тарифу за своїм економічним змістом є ?

а) показником складності ризику;

б) показником збитковості страхової суми;

в) показником складності збитку;

г) показником норми збитковості.

3. Структуру брутто-тарифу формують ?

а) нетто-ставка та прибуток;

б) витрати на ведення справи та прибуток;

в) нетто-ставка та навантаження;

г) нетто-ставка та витрати на ведення справи.

4. Витрати на ведення справи складаються з ?

а) аквізиційних витрат;

б) ліквідаційних та управлінських витрат;

в) інкасаційних витрат;

г) всі вище перераховані види витрат є витратами на ведення справи.

5. Коефіцієнт кумуляції ризику показує ?

а) частоту збитку;

б) частоту ризику;

в) кількість страхових випадків, спричинених однією страховою подією;

г) частоту страхової події.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

«Сутність, принципи та роль страхування»
Страхування – це самостійна економічна категорія чи елемент фінансових або кредитних відносин?
 Знання принципів страхування необхідно для всіх учасників страхового...
Виду страхування. Цей принцип повною мірою стосується лише добровільних видів страхування. Страхувальникові надається можливість...
Зміст, структура та види майнового страхування
До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших...
 Тема: Економічна ефективність. Розподіл, обмін та споживання. Мета
Розкрити роль основних суб'єктів економічного процессу; пояснити сутність економічних систем, їх фундаментальні засади; знати, як...
1. Соціологія права це науковий напрям науки про суспільство, який...
Беручи до уваги її принципи системності та історизму, слід зазначити, що вона вміщує в собі і філософію права, сутність, тенденції...
 СТРАХУВАННЯ
Страхування”, оволодіти теорією і практикою страхової справи, набути навики фінансово-економічної роботи у сфері страхування, що...
Необхідність, зміст та структура страхування відповідальності
Страхування відповідальності галузь страхування, в якій об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або...
 Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку
Характеристики впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Принципи нормування
1. Сутність музичної педагогіки та її основні категорії
Музичне виховання як важлива складова естетичного виховання відіграє особливу роль у всебічному розвитку особистості дитини. Ця роль...
 ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ Сутність інфраструктури товарного ринку
Сутність інфраструктури товарного ринку. (Роль та місце інфраструктури товарного ринку в ринковому процесі. Порівняльний аналіз особливостей...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання

При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Уроки
Конспекти лекцій
Довідники
Документи

Історія
Філософія
Фінанси
Економіка
Фізика

Головна сторінка