Закономірності
|
|
Скачати 1.25 Mb.
|
|
471   Є.Л. Посольська «Кредитно-модульний курс з філософії...тути, політичні відносини є найважливішою складовою частиною надбудови відповідно до економічного базису. Залежно від об'єкта політика поділяється на соціальну, економічну, технічну, демографічну тощо. Відносини між націями, групами людей певної країни становлять сферу внутрішньої політики, відносини між державами - зовнішньої політики. Основу політики становить проблема завоювання, утримання й використання державної влади.. Політика є концентрований вираз, узагальнення і завершення економіки. Важливе значення у розвитку суспільних відносин відіграє політична культура - рівень і характер політичних поглядів, знань, переконань громадян, уміння застосовувати їх у процесі громадсько-політичної діяльності, а також зміст і якість соціальних цінностей, традицій та норм, що регулюють політичні відносини. У середині XX ст. сформувалася така соціально-філософська течія, як деідеологізація, що виправдовувала об'єктивізм і безпартійність у науці, ЇЇ підґрунтям була «соціологія знання» Манхейма, який протиставляв науку як об'єктивне і вірогідне знання про факти ідеології, що тлумачив як свавільне судження про соціальні і моральні цінності, що виявляють суб'єктивні інтереси. У 50-60-ті роки Арон, Белл, Поппер надали деідео-логізації характеру соціологічної концепції, спрямованої проти марксизму. Вони доводили, що на зміну ідеологічним догмам XIX ст. прийшла наука, розвивали теорії «індустріального суспільства», конвергенції двох систем, мирного співіснування і у сфері ідеології. У 70-ті роки концепцію деідеологізації змінила реідеологізація, яка зберегла основну тезу деідеологізації - протиставлення науки і ідеології, але доповнила її ідеєю, що суспільні науки не здатні виконувати функції ідеології, бо цінності не можна обгрунтувати раціонально. З політикою тісно пов'язане право - сукупність установлених та санкціонованих державою загальних обов'язкових правил (норм) поведінки, додержання яких забезпечується її цілеспрямованою діяльністю. Право завжди виявляє державну волю класу або класів, що тримають в руках державну владу. Право-ATI Модуль IV. Суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу ва ідеологія є систематизованим теоретичним вираженням правосвідомості класу, тобто його поглядів на природі/ й призначення правових відносин, норм і установ на питання законодавства, суду, прокуратури тошр, її мета ~ захист або утвердження правовою порядку, що відповідає інтересам цього класу. Право виникає лише на певному ступені розвитку, коли розклад первіснообщинного ладу призводить до розшарування суспільства на антагоністичні класи, до виникнення приватної власності і прагнення економічно пануючої меншості увічнити і зміцнити своє панування. Право виникає з появою держави, від її імені загальнообов'язковими проголошуються норми та звичаї, що відповідають його класовим інтересам. Держава забезпечує і реалізує правові норми, застосовує для цього в разі необхідності державне примушення. Мораль - система поглядів і уявлень, норм і оциюк, що регулюють моральну поведінку людей. Вона виконує пізнавальну, оціночну, виховну фунції. Складовими частинами моралі є: моральна діяльність (вчинки, поведінка людини); моральні відносини; моральна свідомість. Норми і принципи моралі, моральні ідеали, иочуггя становлять систему моралі, що визначає життєву позицію певної соціальної спільності (соціальної групи), індивіда, орієнтує їх у світі цінностей. Специфікою моралі є те, що вона, па відміну від таких форм суспільного регулювання, як економічне право, адміністративне тощо, які спираються на снеціаіьні установи спеціального державного примушення (право), базується на силі переконання, громадської думки, традицій, моральних авторитетів. Мораль - цс історичне явище: змінюються уявлення про добро і зло, обов'язок, щастя, справедливість. Можна говорити про загальнолюдську мораль, основні правила людського співжиття (співчуття, дружелюбність, ввічливість), деякі загальні морально-психологічні почуття (сором, вдячність та ін.). Важливим є співвідношення класового і загальнолюдського. У наш час здійснюється повернення до загальнолюдських цінностей, відмова від зведення в абсолют класових норм моралі. 173  Є.А. Подолъсъка «Кредитно-модульний курс з філософії...» активніш стан (зумовлений, наприклад, бажанням більшості суспільства включитись у виконання певних соціальних програм); акцептований стан (наприклад, масового патріотизму чи військової агресії); пасивний стан (соціальної апатії чи скепсису); збалансований стан (який припускає наявність моментів всіх можливих станів без очевидної переваги якогось окремого) Схема 35. Стан духовно/о життя суспільства Отже, мораль - система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що стосуються регулювання поведінки індивідів, погодження вчинків окремих осіб з інтересами інших людей або певної спільності способів виховання людей, створення і зміщення певних моральних якостей і відносин. Людина вихована в дусі певної моралі, сама усвідомлює свій моральний обов'язок, тобто свої особисті обов'язки щодо інших людей і певної спільності, сама оцінює свої вчинки, морально засуджує себе за неправильний вибір вчинків, за порушення своїх обов'язків. Ця самооцінка поведінки, почуття особистої відповідальності за поведінку, за вибір вчинків має назву совісті. Найбільш віддаленою від економічного базису формою суспільної свідомості виступає релігія. Основна ознака релігії -віра в надприродне - Бога. Релігія виконує у суспільстві певні функції: втішально-компенсаційну, регулятивну, світоглядну, комунікативну, інтеграційну. Однією з найдавніших форм суспільної свідомості є естетична свідомість, тобто мистецтво, виникнення якого належить до докласового суспільства. Мистецтво - естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості - особливого виду людської 474 Модуль IV. Суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів. Відтворюючи дійсність у художніх образах, художник робить ідейно-естетичну оцінку дійсності, тобто виявляє своє ставлення до неї відповідно до свого естетичного ідеалу, своїх уявлень про прекрасне. Художній твір до чогось закликає, щось засуджує, викликає певні почуття, прагнення. Мистецтво задовольняє незліченні людські запити, виконує численні суспільні фірікщі: комунікативну, пізнавальну, виховну, естетичну та інші. Художній образ виявляє ідейну оцінку відображуваного, моральне, естетичне чи інше схвалення його або заперечення. Тому важливу роль у художній творчості відіграють світогляд митця, розуміння ним дійсності, його ідеали. Мистецтву властива відносна самостійність, яка полягає в тому, що воно не механічно йде за економікою, а взаємодіє з політичними, моральними та іншими формами свідомості. Всі розглянуті вище форми суспільної свідомості, а також різні галузі природознавства беруть участь у формуванні світогляду людей. Суспільна й індивідуальна свідомості постійно взаємодіють між собою, взаємно збагачують одна одну. Кожний індивід протягом свого життя через відносини з іншими людьми, шляхом навчання, виховання відчуває вплив суспільної свідомості. 475      Є.Л. Подольсъка «Кредитно-модульний курс з філософії...»-СЕМІНАР №11 Суспільство: сутність та специфіка пізнання Цілі та завдання заняття: визначити категорії, що дозволяють осмислити суспільство як систему у сукупності його основних сфер та як процес поступального розвитку; виявити основні риси, що характеризують громадянське суспільство та спланувати основні перспективи його формування в Україні; визначити принципові відмінності та гуманістичну спрямованість тлумачення нації як політичного, громадянського, а не етнічного утворення; осмислити методологічні можливості формаційного та цивілізацій ного підходів до аналізу історії суспільства. Основні поняття та категорії теми: виробництво, виробничі відносини, всесвітньо-історичний процес, географічне середовище, громадянське суспільство, ідеологія, інтеращія, історичне мислення, історичний проще, клас, конфлікт, людство, людська пращ, мистецтво, мораль, народність, нація, плем'я, політика, право, природа, продуктивні сили, релігія, рід, сім'я, соціальна спільнота, соціальна стратифікація, страта, суспільні відносини, суспільно-економічна формація, суспільство, форми суспільної свідомості, цивілізаційний підхід, цивілізація. ПЛАН
476 Модуль IV. Суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу Проблемно-пошукові питання:
а) прагнення змінити природу; б) розвиток науки, постійне розширення знань; в) характер виробничих сил; г) економічні інтереси, що виапливають з певного став лення до власності? 4. Яке твердження є вірним: а) спосіб виробництва відбувається на основі взаємодії людини і виробництва; б) спосіб виробництва розвивається на основі розвитку техніки; в) спосіб виробництва розвивається па основі розвитку продуктивних сил та виробничих відносин; г) спосіб виробництва розвивається на основі пануючих виробничих відносин?
477    Є.А. Подолъсъка «Кредитно-модульний курс з філософії...9. Чим викликана актуальність формування громадянсько го суспільства? Назвіть його основні інститути та познач те перспективи їх розвитку в сучасному українському суспільстві.
16. Визначте структуру суспільної свідомості. Виявіть відмінності буденної та теоретичної свідомості, ідеології та суспільної психології.
Модуль IV. Суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу Теми доповідей та рефератів
Література
479  Є.А. Подольська «Кре'дитио-мо'дульний курс л філософії...»Змістовий модуль 12 ОСОБИСТІСТЬ У СИСТЕМІ СУСПІЛЬНИХ ЗВ'ЯЗКІВ
Теоретична наповненість даного модуля розкриває сутність людини як біопсихосоціальної істоти; виявляє основні риси, що характеризують людину, індивіда, особу, особистість, індивідуальність. Позначені поняття, вбираючи в себе емпіричні та теоретичні, ціннісні й нормативні, раціональні та підсвідомі уявлення, допомагають обгрунтувати екзистенційний характер категорій людського буття, значущість «власності», «свободи», «відповідальності» для реалізації людиною сенсу свого життя, усвідомити всебічні зв'язки людей з інститутами влади та поміж собою з приводу участі в управлінні суспільством та державою, а також гармонізації міжособистісних стосунків. У цьому модулі автори намагаються з'ясувати пояснювальний потенціал категорій «діяльність» та «активність», охарактеризувати їх основні типи та форми, визначивши відмінності та ціннісну спрямованість; осмислити умови успішного опанування соціальних ролей, зв'язок «соціальної ролі» з «соціалізацією» та «індивідуалізацією». 480 Модуль IV. Суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу |
Схожі:
| Конспект заняття з біології на тему: «Закономірності дії екологічних факторів на живі організми» Мета: сформувати уявлення про екологічні фактори, показати їхню класифікацію й загальні закономірності впливу екологічних факторів... |
Екологічні фактори. Закономірності дії екологічних факторів на організми та їхні угруповання Мета: сформувати наукове поняття про екологічні фактори, їх класифікацію, закономірності дії екологічних факторів на організми та... |
| Психологічні закономірності та принципи здійснення соціально-педагогічної... |
Закони та закономірності менеджменту Формування організаційних структур управління в умовах зовнішньоекономічної діяльності |
| ЗАКОНОМІРНОСТІ МАКРОЕВОЛЮЦІЇ Філогенетика — наука, присвячена вивченню особливостей еволюції великих груп органічного світу |
КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З БІОЛОГІЇ Виявив закономірності кількісного вмісту залишків азотистих основ у молекули ДНК |
| ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІАГНОСТИЧНОЇ МЕДИЧНОЇ АПАРАТУРИ Скіалогія розділ рентгенології, що вивчає закономірності утворення рентгенівського зображення |
Закономірності спадковості при моногібридному схрещуванні. Органічні речовини клітини. Значення ліпідів та вуглеводів у життєдіяльності організмів |
| Закони,закономірності Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
Лекція Основні закономірності Навчальний посібник для вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2003 рік |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua