3.1 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ
І ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
людські ресурси – це працівники, які мають певні професійні знання і кваліфікацію і можуть використовувати їх в трудовому процесі. Їх специфіка, в порівнянні з іншими чинниками економічного розвитку (засоби виробництва, земля, підприємницькі здібності), полягає в наступному:
- люди не тільки створюють, а і споживають матеріальні і духовні цінності;
- багатогранність людського життя не вичерпається тільки трудовою діяльністю;
- науково-технічний прогрес і гуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань, інтелектуального потенціалу і інших якостей працівників.
Тому однією з умов успішного економічного розвитку як на мікро-, так і на макрорівні є облік інтересів людей, направлених на підвищення ефективності функціонування господарського механізму. Людські ресурси характеризуються різними соціально-економічними категоріями, які використовуються економікою праці: населення, трудові ресурси, економічно активне населення.
Населення – сукупність людей, що проживають на певній території, – в районі, місті, регіоні, країні. Населення – це всі люди незалежно від їх характеристик, тобто це найширше поняття для позначення людських ресурсів.
Вивчення чисельності, складу і динаміки населення важливо для економіки праці і дозволяє:
а) оцінювати ринок праці, судити про можливості соціально-економічного розвитку країни, його тенденції;
б) розробити відповідну демографічну політику з метою впливу на процеси відтворення населення і його зайнятості.
Все населення в економічній літературі розподіляється за традиційною методикою та методикою Міжнародної організації праці (рис. 3.1).
Розділення за традиційною методикою
Трудові ресурси (працездатне населення в працездатному віці – непрацюючі інваліди І та ІІ груп – непрацюючі пільгові пенсіонери + працюючі підлітки + працюючі пенсіонери)
|
Населення, яке не відноситься до трудових ресурсів (діти + непрацюючі пенсіонери, в т.ч. пільгові + підлітки + інваліди)
|
Розділення за методикою МОП
Економічно активне населення (всі,
хто працює або активно шукає роботу)
|
Економічно неактивне населення
|
Населення молодше 15 і старше 70 років
|
Зайняті
|
Безробітні
|
Рис. 3.1 Варіанти класифікації населення в економіці праці
Трудові ресурси — це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві.
Щоб кількісно визначити межі трудових ресурсів, потрібно уяснити поняття "працездатне населення", "працездатний вік", "працюючі підлітки", "працюючі пенсіонери".
Працездатний вік — поняття узагальнене, а тому дещо умовне. Воно визначається системою законодавчих актів. Нині в Україні працездатним віком вважається для жінок 16—54 роки, для чоловіків — 16—59 років включно. Нижня межа працездатного віку передбачає, що до початку трудової діяльності людина повинна здобути певний рівень фізичного та розумового розвитку, для чого потрібен час (мінімум перші 16 років життя).
Все сказане стосується працездатних, тобто людей, фізично і психічно досить здорових для того, щоб працювати. На жаль, в кожному суспільстві є значний прошарок людей, не досить здорових для цього. Тобто є люди непрацездатні, хоча їхній вік працездатний. Такі люди одержують статус інвалідів першої або другої групи, що дає їм право на отримання пенсії незалежно від віку.
Слід сказати, що одним з принципів цивілізованого гуманного суспільства є створення умов для трудової самореалізації інвалідів. Наша держава зобов'язує роботодавців до 5 % робочих місць виділяти для осіб з обмеженою конкурентоспроможністю на ринку праці (в тому числі інвалідів), однак на практиці проблеми працевлаштування інвалідів вирішуються дуже важко.
Разом з тим серед людей непрацездатного віку є чимала частка працездатних і бажаючих працювати. Працівників, молодших працездатного віку, звичайно називають працюючими підлітками, а старших — працюючими пенсіонерами.
Таким чином, ми підійшли до кількісного визначення поняття "трудові ресурси". Щоб зрозуміти сутність поняття "трудові ресурси", потрібно знати, що все населення залежно від віку поділяється:
на осіб, молодших від працездатного віку (від народження до 16 років включно);
осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки — від 16 до 54 років, чоловіки — від 16 до 59 років включно);
осіб, старших від працездатного віку, після досягнення якого встановлюється пенсія за віком (в Україні: жінки — з 55, чоловіки — з 60 років).
Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і непрацездатних. Непрацездатні особи у працездатному віці — це інваліди 1-ї та 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці — це підлітки і пенсіонери за віком, які працюють.
До трудових ресурсів належать:
населення у працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими і шкідливими умовами праці);
працюючі особи пенсійного віку;
працюючі особи віком до 16 років.
3.2. ЕКОНОМІЧНО АКТИВНЕ НАСЕЛЕННЯ
Міжнародною організацією праці рекомендована система класифікації, відповідно до якої населення віком від 15 до 70 років- поділяється на економічно активне і економічно неактивне.
Економічно активне населення, або робоча сила, відповідно до методики МОП, — це населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили на ринку праці.
Економічно неактивне населення за методикою МОП — це особи у віці 15—70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. До цієї категорії належать:
учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;
особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;
особи, що одержують пенсії за інвалідністю;
особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;
особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;
інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом. Поняття "трудові ресурси" ширше, ніж поняття "економічно активне населення", оскільки включає ще і працездатних непрацюючих людей та тих, що стаціонарно навчаються.
3.3. ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА
Трудовий потенціал — сукупність працездатного населення з врахуванням інтелектуального розвитку, здібностей, знань, умінь, досвіду, духовних цінностей, звичаїв, традицій, переконань і патріотизму. Поняття «трудовий потенціал» ширше, ніж трудові ресурси, тому що воно характеризується не тільки загальною чисельністю індивідів, а й включає сукупність різних якостей людей, що визначають працездатність. Трудовий потенціал — це складне структурне утворення, загальний термін особового фактора виробництва.
Формування трудового потенціалу здійснюється за схемою: «населення - трудові ресурси — трудовий потенціал».
Трудовий потенціал залежить від ряду факторів, що видно з рис. 3.2.
Якісна визначеність трудового потенціалу формується в залежності від потреб виробництва, кон'юнктури ринку праці, системи соціально-економічних відносин.
Рис. 3.2. Фактори, що впливають на трудовий потенціал
Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприємства, території, суспільства. Трудовий потенціал складається з багатьох компонентів, головними з яких є здоров'я, рівень освіти, організованість, творчий потенціал та активність, моральність тощо (табл. 3.1).
Здоров'я населення країни характеризується середньою тривалістю життя, часткою інвалідів, смертністю за різними віковими групами залежно від різних причин, розміром і часткою витрат на охорону здоров'я тощо.
Моральність суспільства визначається його релігійністю, ставленням до інвалідів, дітей, осіб похилого віку, показниками соціальної напруги, злочинності тощо.
Творчий потенціал та активність проявляються темпами науково-технічного прогресу в країні, доходами від авторських прав, кількістю патентів міжнародних премій тощо.
Організованість на рівні суспільства можна оцінити якістю і стабільністю законодавства, обов'язковістю дотримання законів та угод, стабільністю політичної ситуації, якістю доріг і громадського транспорту тощо.
Рівень освіти населення характеризується середньою кількістю років навчання в розрахунку на одну особу, часткою витрат на освіту в державному бюджеті, доступністю різних рівнів освіти тощо.
Ресурси робочого часу оцінюються кількістю працездатного населення, кількістю і часткою зайнятих, рівнем безробіття, кількістю відпрацьованих людино-днів за рік тощо.
Трудовий потенціал території (регіону) характеризують сукупні характеристики трудових ресурсів, що вже зайняті чи можуть бути зайняті в суспільному регіональному виробництві, тобто у виробництві валового регіонального продукту. Особливості трудового потенціалу регіону полягають у тому, що існує міграція трудових ресурсів, пов'язана зі зміною місця роботи.
Трудовий потенціал регіону формується з трудових потенціалів кожного працівника і становить сукупність їхніх внутрішніх можливостей і засобів реалізації цих можливостей. При цьому до внутрішніх можливостей окремого працівника необхідно віднести його професіоналізм, кваліфікацію, працездатність, а до засобів їхньої реалізації — умови праці та побуту, рівень доходів, систему мотивації та стимулювання, рівень технічного оснащення робочих місць. Професіоналізм працівника визначається його здатністю справлятися з певними функціональними обов'язками у процесі трудової діяльності. Кваліфікація працівника визначається рівнем його освіти та досвідом роботи.
Трудовий потенціал підприємства становить граничну величину можливої участі працівників у виробництві з урахуванням їхніх психофізіологічних особливостей, рівня професійних знань, нагромадженого досвіду за наявності необхідних організаційно-технічних умов.
Трудовий потенціал працівника формується під впливом таких якостей: уміння та бажання реалізовувати свої можливості у праці та господарській діяльності, ініціативність, творча активність та ін. Трудовий потенціал працівника включає: психофізіологічний потенціал, кваліфікаційний потенціал, особистісний потенціал.
|