|
|
Скачати 2.3 Mb.
|
|
Тема 4. Формування витрат за місцями і центрами відповідальності. Лекція 6
Побудова та регламентація роботи центрів відповідальності утворює організаційну складову управління витратами та результатами діяльності підприємства. Ядром функціонального аспекту, що відповідає управлінню підприємством за центрами відповідальності, є механізм бюджетування. У найбільш загальному розумінні бюджетування являє собою процес узгодженого або цілісного планування та контролю діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому. Ключовим технологічним елементом бюджетування є бюджет. Бюджет можна визначити як оперативний (зазвичай у межах до одного року) план роботи окремого підрозділу або всього підприємства, в якому залежно від характеру центру відповідальності детально відображають фінансово-економічні параметри його діяльності. Поряд із терміном «бюджет» у вітчизняній науковій та навчальній літературі часто використовується термін «кошторис», як різновид бюджету, в якому відображаються показники витрат даного підрозділу чи підприємства за певний період. Кошториси підрозділів виконують такі важливі функції :
З погляду групування позицій кошториси будуються за калькуляційними статтями або економічними елементами витрат. Кожний з цих підходів має свою інформаційну цінність і сферу застосування. У постатейному кошторисі органічно інтегруються кошторис непрямих (загальновиробничих) витрат та калькуляції за прямими витратами окремих виробів. Розроблення кошторису за елементами витрат дозволяє відобразити ресурсну структуру, матеріало-, зарплато-, і капіталомісткість виробництва, а також, що суттєво, чітко ув'язати витрати підрозділу (цеху) в цілому з витратами його структурних одиниць (дільниць, робочих місць), оскільки останнім плануються лише окремі їх елементи. Як свідчить практика, для центрів відповідальності високого рівня перевага віддається постатейній структурі кошторисів. Такий кошторис цexу поданий в табл. 1.1. Таблиця 1.1 КОШТОРИС ЦЕХУ НА РІК (тис. грн.)
Є сенс коротко з'ясувати зміст статей кошторису, представленого в табл. 1.1. Сировина та матеріали (за вирахуванням зворотніх відходів), у цю статтю входять витрати на матеріали, що утворюють матеріально-речову основу продукції, що виготовляється, а також на матеріали допоміжного призначення, які припускають пряме віднесення на окремі вироби (з'єднуючі деталі, фарби, лаки, формотворчі матеріали тощо). Розглядувані витрати обчислюються на підставі норм витрачання та цін матеріалів, а також виробничої програми. В цінах на матеріали, окрім цін придбання, враховуються транспортно-заготівельні витрати (плата за транспорт, вантажно-розвантажувальні роботи, комісійні заготівельним організаціям та ін.). Із вартості матеріалів виключаються зворотні відходи. Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби. Купівельними напівфабрикатами вважаються вироби, які підлягають додатковій обробці на підприємстві (штамповки, відливки, поковки та ін.). До комплектуючих належать вироби, які купуються для укомплектування продукції, що виготовляється, і потребують витрат на їх установку чи складання (вузли агрегатів, двигуни,прилади, механізми тощо). Паливо і енергія на технологічні цілі. Ця стаття містить витрати на всі види палива і енергії, пов'язані з безпосереднім здійсненням технологічних процесів: плавлення, нагрівання, зварювання, сушіння і т. п. Вихідними параметрами для обчислення витрат на паливо і енергію є норми витрат і ціни (тарифи). Основна заробітна плата виробничих робітників. До статті входить оплата праці робітників, безпосередньо задіяних у виготовленні основної продукції. Структурно її складає відрядна та погодинна заробітна плата, які розраховуються згідно з нормами витрат часу на виконання технологічних операцій, відрядними розцінками і тарифними ставками. Додаткова заробітна плата виробничих робітників. У статтю включають виплати за трудові успіхи (премії), оплату відпусток, часу виконання державних та громадських обов'язків, доплати за виконання додаткових функцій та ін. Відрахування на соціальні заходи. До них належать відрахування в Пенсійний фонд і фонди соціального страхування та сприяння зайнятості. Вони обчислюються у встановлених процентах від суми основної та додаткової зарплати. Втрати від браку (у звіті). Ця стаття складається з витрат за остаточно забракованою продукцією (виробами, напівфабрикатами), а також витрат на виправлення браку за вирахуванням: вартості остаточно забракованої продукції; суми, що відшкодовується працівниками, які допустили брак; суми, одержаної від постачальників за неякісні матеріали і комплектуючі вироби тощо. Загальновиробничі витрати. Охоплюють широке коло непрямих витрат. Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування пов'язані з роботою устаткування у межах виробничого процесу, а також необхідні для підтримання його в стані експлуатаційної готовності. Сюди входять амортизаційні відрахування на відтворення машин і устаткування, поліпшення та відновлення їхніх техніко-економічних параметрів; витрати на експлуатацію устаткування (передусім на електроенергію для приведення машин в дію, стиснуте повітря, воду, мастило, охолоджуючі рідини, оплату праці наладчиків, слюсарів, ремонтників, електриків та ін.); витрати на внутрішнє переміщення вантажів; витрати на ремонт устаткування і транспортних засобів; витрати на швидкозношуваний інструмент. Витрати на обслуговування і управління виробництвом охоплюють: витрати на управління виробництвом, до яких належать оплата праці управлінського персоналу, а також витрати на соціальні заходи й медичне страхування; витрати на службові відрядження персоналу підрозділу; амортизаційні відрахування для пасивної частини основних засобів підрозділу, що не бере безпосередньої участі у виробничому процесі, а лише створює умови для належного здійснення операційної діяльності (будівлі, споруди, інвентар, обчислювальна техніка та ін.); некапітальні витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, підвищення якості продукції (оплата праці задіяних у відповідних роботах працівників, вартість необхідних матеріалів, оплата послуг сторонніх організацій тощо); витрати на обслуговування виробництва, включаючи оплату праці, відрахування на соціальні заходи й медичне страхування для обслуговуючого (загальновиробничого) персоналу; витрати на охорону праці і техніку безпеки; витрати на утримання і ремонт будівель, споруд, інвентарю; витрати на швидкозношуваний інвентар; витрати на пожежну і сторожову охорону; страхові платежі по страхуванню майна; інші витрати загальновиробничого призначення. Закономірним розвитком методології складання кошторисів є матрична (зведена) форма кошторису, в якій витрати групуються одночасно постатейно і поелементно. Приклад указаного кошторису наведено в табл. 1.2. З одного боку, в матричному кошторисі поєднується інформаційно-аналітичний потенціал постатейного і поелементного підходів, а з другого — на його основі зручно здійснювати перевірку правильності обчислень, а також розподіляти всі витрати на змінні та постійні, що є необхідним під час поваріантних обчислень. Таблиця 1.2 Кошторис цеху на рік за статями і елементами витрат (тис.грн)
Загальновиробничі витрати – це витрати на організацію виробництва та управління цехами, відділеннями та іншими підрозділами основного та допоміжного виробництва, а також витрати пов’язані з управлінням та експлуатацією машин та обладнання. До загальновиробничих витрат належать:
Непрямі витрати основних виробничих підрозділів за джерелом їх формування, складаються з двох груп:
Як зазначалося, розподіл витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами здійснюється пропорційно обсягу наданих ними послуг. Для конкретного віднесення витрат зазвичай використовують один з трьох методів:
Щоб з'ясувати зміст названих методів, розглянемо умовний приклад. Нехай підприємство має два основні виробничі підрозділи і два підрозділи допоміжного і обслуговуючого виробництв. Їхні витрати за квартал (без урахування витрат підрозділів допоміжного й обслуговуючого виробництв у кошторисах основних структурних одиниць) складають:
Частки обсягів наданих послуг, що є базою розподілу витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів, наведені у таблиці 2.1. Таблиця 2.1 ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ВИТРАТ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЗА ПОСЛУГАМИ ПІДРОЗДІЛІВ ДОПОМІЖНОГО І ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВИРОБНИЦТВ, %
Необхідно обчислити витрати основних виробничих підрозділів з урахуванням послуг структурних одиниць допоміжного й обслуговуючого виробництв за допомогою методів прямого розподілу, повторного розподілу і системи рівнянь. Метод прямого розподілу. За цим методом усі витрати допоміжних і обслуговуючих підрозділів відносяться на основні виробничі підрозділи одразу, без врахування взаємних послуг між підрозділами допоміжного й обслуговуючого виробництв. Результати використання методу прямого розподілу для запропонованого прикладу подано в таблиці 2.2. Таблиця 2.2 ПРЯМИЙ РОЗПОДІЛ ВИТРАТ ПІДРОЗДІЛІВ ДОПОМІЖНОГО Й ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВИРОБНИЦТВ, грн.
Представлений метод простий і зручний у використанні. Сфера його застосування обмежується ситуаціями, коли взаємні послуги допоміжних і обслуговуючих підрозділів мають відносно незначний обсяг. Метод повторного розподілу. За цього підходу витрати кожного допоміжного й обслуговуючого підрозділу розподіляються між відповідними основними, допоміжними і обслуговуючими структурними одиницями поетапно. Процес розподілу триває доти, доки суми витрат, віднесені на обслуговуючі й допоміжні підрозділи, стають настільки малими, що їх подальший перерозподіл є недоцільним. Коли такий момент настає, вказані суми витрат відносять на основні виробничі підрозділи прямо, минаючи розподіл на допоміжні й обслуговуючі підрозділи, і процес розподілу на цьому завершується. Результати розподілу витрат повторним методом для розглядуваного прикладу представлено в таблиці 2.3. Таблиця 2.3 РОЗПОДІЛ ВИТРАТ ПІДРОЗДІЛІВ ДОПОМІЖНОГО Й ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВИРОБНИЦТВ ПОВТОРНИМ МЕТОДОМ, грн
Цей метод є більш точним, ніж метод прямого розподілу, але й більш трудомістким. Його застосовують тоді, коли не можна ігнорувати взаємні послуги допоміжних і обслуговуючих підрозділів. Метод системи рівнянь. Цей метод ідейно повторює попередній, але базується на іншому обчислювальному апараті, пов'язаному із положеннями теорії рядів.
Процес складання кошторисів окремих підрозділів завершується побудовою загального (зведеного) кошторису підприємства і визначенням собівартості продукції. Таким чином, планування витрат, як і їх фактичне формування, відбувається знизу вгору, починаючи з місць витрат і центрів відповідальності. Кошторис виробництва – це витрати підприємства, зв’язані з основою його діяльності за певний період, незалежно від того, відносять їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Кошторис виробництва складається за економічними елементами, його приклад наведено в таблиці 3.1. Таблиця 3.1. Кошторис виробництва на _____ рік
Кошторис виробництва дозволяє обчислити виробничу собівартість готової продукції підприємства. Порядок розроблення кошторису виробництва може різнитися залежно від етапу планування, стану інформаційної бази та масштабу підприємства. На етапі прогнозних оцінок величини витрат кошторис виробництва припускає складання шляхом коригування фактичних витрат за минулий період. Позиції фактичних витрат коригуються на прогнозні коефіцієнти зміни обсягу виробництва, чисельності персоналу і вартості основних фондів, з урахуванням закономірності динаміки витрат, очікуваної зміни норм і цін (тарифів). Оскільки зміст витрат виробництва, що виникають на рівні виробничих підрозділів, дуло стисло розглянуто в попередньому питанні , опишемо лише елементи адміністративних витрат, витрат на збут та інші витрати. Адміністративними є витрати, пов’язані з обслуговуванням виробництва й управління ним у межах усього підприємства. До них належать:
Витрати на збут – це витрати, зумовлені операціями та заходами щодо реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг). До них належать витрати:
До інших витрат включають ті з них, які за змістом не можна віднести до щойно перелічених. До них належить широке коло витрат різного призначення, а саме: оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони, витрати на відрядження, страхування майна , винагорода за винаходи й раціоналізаторські пропозиції, оплата робіт із сертифікації продукції, витрати на гарантійний ремонт, орендна плата за окремі об’єкти основних фондів та ін. Питания для самоконтролю
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Методичні рекомендації для самостійного вивчення тем з дисципліни... «Економіка підприємства», 03050901 «Бухгалтерський облік», 03050801 «Фінанси і кредит» |
Курс лекцій СУМИ 2003 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ... Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів... |
|
ПРОХОДЖЕННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ Методичні рекомендації до проходження переддипломної практики для студентів спеціальності 050107 „Економіка підприємства”. – Полтава:... |
Я Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки... Політична економія: Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства», 030509... |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни “ Економіка підприємства ” для студентів... ВСТУП |
Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів... |
|
1. Сутність принципи і роль страхування Говорушко Т. А., Еш С. М., Дем’яненко І. В., Г.І. Лановська. Страхування. Курс лекцій для студентів спеціальності «Фінанси» денної... |
КУРС ЛЕКЦІЙ з дисципліни “ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ГАЛУЗІ”... Всі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам |
|
ПРОГРАМ А Програма та методичні вказівки щодо проходження виробничої практики для студентів денного відділення спеціальності 050107 "Економіка... |
Курс лекцій: “Загальне мовознавство” для студентів IV курсу Для спеціальності 030507 “Переклад” Уклав: Дмитрієва Т. А. – доцент, кандидат філологічних наук, рецензент: Лазаренко Л. М. – доцент, кандидат педагогічних наук, Маріуполь... |