Я Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства», 030509 «Облік і аудит») Харків ХНАМГ 2012


НазваЯ Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства», 030509 «Облік і аудит») Харків ХНАМГ 2012
Сторінка1/11
Дата18.04.2013
Розмір1.39 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ
Тексти лекцій

(для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки

6.030504 - «Економіка підприємства», 6.030509 - «Облік і аудит»)

Харків – ХНАМГ – 2012

УДК 330.101

Політична економія: Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 6.030504 - «Економіка підприємства», 6.030509 - «Облік і аудит»). Укл.: Островський І.А., Решетило В. П., Стадник Г.В., Штефан С. І.. – Харків: ХНАМГ, 2012. – с.

Укладачі: І. А. Островський,

В. П. Решетило,

Г. В.Стадник,

С. І. Штефан
Рецензент: к. е н О. Ю. Єгорова


Рекомендовано кафедрою економічної теорії, протокол №1 від 28. 08. 2012
Зміст






Стор.

Вступ....................................................................................................................

4

ЗМ 1. Загальні основи економічного розвитку

5

1.1. Предмет і метод політичної економії…………………………………….

5

1.2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці….

10

1.3. Економічні потреби та інтереси………………………………………….

15

1.4. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку…………………………………………………………

17

1.5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші.

23

ЗМ 2. Загальні основи ринкової економіки

36

2.1. Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата……………………………………………………………


36

2.2. Витрати виробництва і прибуток………………………………………..

41

2.3. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення……………………………………………………………..


44

2.4. Домогосподарство в системі економічних відносин……………………

51

2.5. Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток…………

54

2.6. Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента………………………………………………..


59

ЗМ 3. Економічне зростання і соціально-економічний прогрес

66

3.1. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми…..

66

3.2. Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою…………………………………………………..


80

3.3. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції…………………………………………………..


88

ЗМ 4. Формування і розвиток сучасних соціально-економічних систем


94

4.1. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік…………………………………………………………………...


94

4.2. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин…………………………………………………….


102

4.3. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України………………………………………………………….


109

Список джерел ............................................................................................

114


ВСТУП
Розвиток і удосконалення системи підготовки бакалаврів посилює інтерес до економічних знань. Потреба в ґрунтовних економічних знаннях за сучасних умов зростає. Вивчення дисципліни «політична економія» є актуальним в умовах розвитку ринкової економіки в сучасній Україні. Важливо розуміти, як здійснюються перетворення одних господарських форм в інші, в якому напрямку відбуваються ці зміни, яким тенденціям і закономірностям вони підпорядковуються. Тільки знання багатого історичного досвіду, різноманітних теорій і концепцій економічної науки, основних економічних категорій та законів допоможе вирішити проблему раціонального використання економічних ресурсів країни. Із багатьох можливих напрямків соціально-економічного розвитку вибрати той, що в повній мірі реалізує національні інтереси і приведе до зростання рівня і якості життя українського народу. Забезпечення зростання економічного добробуту вимагає пізнання теоретичних і практичних аспектів економічної теорії, постійного творчого осмислення реальної економічної ситуації на всіх рівнях господарювання.

Головною метою конспекту лекцій є надання студентам практичної допомоги у самостійному вивченні механізмів функціонування ринкової економіки при підготовці до практичних занять і іспиту. Ці тексти лекцій і глосарій, наведений в виданні, покликані допомогти студентам молодших курсів засвоїти категоріальний апарат, оволодіти методами економічного аналізу, сформувати ґрунтовні знання про економічну систему суспільства, закони її функціонування і розвитку для розуміння чинників зародження, утвердження і напрямів розвитку сучасних соціально-економічних систем.

Перелік запропонованих тем відповідає вимогам освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за напрямами 6.030504 - Економіка підприємства», 6.030509 - «Облік і аудит». З точки зору кредитно-модульної організації навчального процесу, всі 17 тем укрупнені в 4 змістові модулі (далі ЗМ):

ЗМ 1. Загальні основи економічного розвитку.

ЗМ 2. Загальні основи ринкової економіки.

ЗМ 3. Економічне зростання і соціально-економічний прогрес.

ЗМ 4. Формування і розвиток сучасних соціально-економічних систем.

ЗМ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Обов’язкові укрупнені навчальні елементи (теми)

  1. Предмет і метод політичної економії.

  2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці.

  3. Економічні потреби та інтереси.

  4. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку.

  5. Товарна форма організації суспільного виробництва.


1.1. Предмет і метод політичної економії


  1. Предмет і функції політекономії.

  2. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.




    1. Предмет і функції політекономії.

Будь-яка наука має предмет свого дослідження. Вперше термін “економіка” ввів Арістотель у 3 ст. до н.е. У перекладі з грецької “економіка” означає мистецтво ведення домашнього господарства (“ойкос” – дім, “номос” – вчення). Арістотель відрізняв економіку і хрематистику. Перша пов’язується із задоволенням потреб людей, друга – з накопиченням грошей.

Термін “політична економія” вперше використовував французький вчений-меркантиліст Антуан де Монкретьєн у 1615 році при виданні своїй книги “Трактат політичної економії”.

А. Сміт вважав предметом політекономії природу, причини багатства і шляхи його збільшення.

Видатний український економіст М. Туган-Барановський вважав політекономію як науку про суспільні відносини людей у межах їх господарської діяльності, яка удосконалюється в середовищі історично вільного світового господарства.

Предметом політекономії є виробничі відносини в їх взаємодії з продуктивними силами, а також політичними, ідеологічними. соціальними інститутами суспільства.

Об’єктом дослідження науки є економіка в цілому, на всіх рівнях:

- мікрорівень з особливостями діяльності окремих споживачів і виробників, продавців і покупців;

- макрорівень зі специфікою функціонування господарства країни в цілому;

      • мегарівень з оцінкою діяльності в межах світового господарства і міжнародних економічних зв’язків;

      • мезорівень з вивченням міжгалузевих зв’язків;

      • метарівень з вивченням міжрегіональних відносин.

Політекономія аналізує економічні закони й категорії які діють на різних рівнях економічного аналізу.

Економічні закони – об’єктивні, постійно відновлювані стійкі причинно-наслідкові зв’язки між економічними процесами і явищами.

Визначають всезагальні, загальні й специфічні (спеціальні) закони.
Всезагальні закони описують взаємодію продуктивних сил і виробничих відносин протягом усієї історії людства. Наприклад, мова йдеться про закони економії часу, підвищення потреб.

Загальні закони відображають взаємозв’язки організаційно-економічних відносин і продуктивних сил протягом довготривалих періодів історії, наприклад, закони товарного виробництва: закон попиту, закон вартості та ін.

Специфічні (спеціальні) закони аналізують особливості розвитку виключно виробничих відносин на вузьких відрізках історичного розвитку.

Економічні категорії – найбільш абстрактні, загальні поняття, що відображають принципові умови економічного життя суспільства (наприклад, товар, гроші, розподіл, багатство та ін).

Одними з основних економічних категорій є продуктивні сили і виробничі відносини, взаємодія між якими визначає спосіб виробництва.

Продуктивні сили у свою чергу представлені двома елементами:

  1. Робоча сила – особистий фактор виробництва, це здатність людини діяти в матеріальній і духовній сферах.

  2. Засоби виробництва – уречевлений фактор виробництва, що є сукупністю предметів, засобів і умов праці.

Предмет праці – об'єкт людської дії, речовина природи або продукт попередньої переробки, на які впливає людина в процесі виробництва (сировина, напівфабрикати).

Засоби праці – провідники людської дії на предмети праці (устаткування, інструменти, ЕОМ, знання, інформація і ін.)

Умови праці – об'єкти, необхідні для нормальної виробничої діяльності, хоча вони не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва (будівлі, споруди, комунікації і ін.).

Виробничі відносини – сукупність організаційно-економічних і соціально-економічних відносин, що виникають між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Організаційно-економічні відносини – система зв'язків між людиною і виробничим процесом, тобто сукупність відносин між людьми, виникаючих в процесі безпосереднього здійсненнях їх виробничих функцій (розподіл праці, організація праці і ін.)

Соціально-економічні відносини – сукупність відносин людини і людини в процесі здійснення господарської діяльності (відносини власності, розподілу доходів і багатства і т.д.)

Політична економія виконує такі основні функції:

  1. теоретико-пізнавальна, або методологічна;

  2. практична, або рекомендаційна;

  3. виховна, або ідеологічна.

Визначають також позитивну і нормативну науку.

Позитивна наука аналізує наявні факти й процеси економічної дійсності (те, що є).

Нормативна наука надає рекомендації щодо подальшої практичної діяльності на підставі узагальнень позитивної науки.

2. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.

Кожна наука спирається на сукупність інструментів вивчення свого предмета, або на систему методів пізнання. Політична економія має також власний інструментарій досліджень, або методологію.

Взагалі методологія – це вчення про методи наукового пізнання суті явищ предмета науки. У перекладі з грецької “метод” – шлях до чого-небудь.

Політекономія теорія користується двома групами методів досліджень:

  • загальнонаукові;

  • спеціальні.

Загальнонаукові методи містять такі складові:

1. Структурно-функціональний аналіз, що передбачає розгляд явища як складної системи з обов’язковим розглядом функцій елементів. Вказані функції об’єднуються такими угрупованнями взаємозв’язків:

  • координаційні, що пов’язані з узгодженістю структурних елементів системи;

  • субординаційні, що підкреслюють ранжирування елементів за пріоритетністю;

  • генетичні, що аналізують історію розвитку зв’язків.


2. Поєднання кількісного і якісного аналізу з використанням математичного моделювання соціально-економічних процесів.

3. Метод наукової абстракції з виділенням істотних рис явищ з одночасним уникненням від розгляду другорядних процесів. Істотні, глибинні характеристики є науковими абстракціями, які не існують у чистому вигляді, але дозволяють описати суть явищ з подальшим доповненням новими формами.
4. Аналіз і синтез, що поєднує початкове розчленування явища на окремі частини з подальшим розглядом кожної з них і складанням різних елементів у цільну систему.
5. Індукція і дедукція, - передбачають протилежні підходи до взаємодій часткового і загального. Індуктивний метод дозволяє робити загальні висновки після находження закономірностей рис часткового. Дедуктивний підхід спочатку надає загальний алгоритм, а часткові висновки є тільки окремими випадками вихідного положення. Індуктивний метод передбачає аналіз економічних явищ від фактів до теорії, а дедуктивний - дозволяє здійснювати аналіз на основі висування теоретичної гіпотези і перевірку її фактами. Ці методи часто взаємодоповнюють один одного.
6. Поєднання логічного й історичного. – вивчення процесів в їх історичній і логічній послідовності, в якій вони виникли, розвивалися і змінювалися. Метод передбачає розгляд ідей, теорій, закономірностей у порядку їхнього виникнення та логіки розвитку. Дає змогу проаналізувати сукупність поглядів, ідей, явищ на певному історичному етапі та їхню еволюцію, пояснити механізми функціонування економічних систем.

Специфічні (спеціальні) закони аналізують особливості розвитку виробничих відносин на вузьких відрізках історичного розвитку. Наприклад, закони додаткової вартості, монопольного прибутку та ін. Специфічні закони характеризують економічну систему в процесі її розвитку, а також окремі її сфери або періоди.

Спеціальні методи в політичній економії мають такі основні форми:

  1. Економічний експеримент.

  2. Використання статистичних, або економетричних інструментів.

  3. Використання вихідних принципів поведінки економічних суб’єктів: раціональної поведінки споживача; досягнення рівноваги; «за певних рівних умов».

  4. Економічне моделювання -. рівнобіжне використання словесного (вербального), графічного й аналітичного методів аналізу економічних процесів.

Економічна теорія і практика тісно взаємозв'язані: теорія дозволяє обґрунтувати шляхи підвищення ефективності практичної діяльності, а практика дає матеріал для удосконалення теорії. Практика – єдиний критерій цінності і істинності теорії.

Для проведення ефективної економічної політики необхідно чітко визначити економічні цілі – економічне зростання, повна зайнятість, економічна ефективність, стабільний рівень цін, свобода економічної діяльності, ефективна зовнішньоекономічна діяльність, вирішення соціальних проблем, реалізація соціальних програм та ін.

Отже, визначення предмета, функцій політичної економії і методів соціально-економічного аналізу дозволяє в подальшому якісно і кількісно розуміти і вивчати складні явища в економіці.
1.2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці

  1. Процес виробництва і виробничі можливості суспільства.

2. Продукт виробництва. Зміст і характер праці.


  1. Процес виробництва і виробничі можливості суспільства.

Як визначалось раніше, об’єктом політекономії є економічні відносини на усіх рівнях. Тому в другій темі ми повинні підкреслити ключові загальні моменти існування і розвитку економічних систем.

Важливою для суспільства є проблема обмеженості наявних ресурсів. Вона полягає у принциповій неможливості одночасного і повного задоволення всіх потреб, необхідності турбуватися про найкраще їх використання. Тому перед суспільством завжди постає проблема вибору напрямів і засобів використання обмежених ресурсів з різних конкуруючих між собою цілей.

У процесі вибору, який нав’язаний обмеженістю наявних ресурсів, люди стикаються з необхідністю вирішення трьох фундаментальних завдань: Що, тобто, які товари чи послуги і в якій кількості виробляти? Як, тобто за допомогою яких обмежених ресурсів й технічних засобів, виробляти необхідні людям блага? Для кого виробляти ці товари чи послуги?
Стрижнем економічної дійсності є виробнича діяльність, або виробництво. Виробництво - широка система дій , яка створює:

  • матеріальні й духовні блага, які необхідні для існування людини;

  • інші умови відтворення життя людей, зокрема виробничі відносини.

Виробництво має двоїстий характер.

По-перше, йдеться про створення благ для подальшого споживання.

По-друге, мається на увазі створення вартості для можливого подальшого обміну.

Виробництво як безперервний процес, якій постійно повторюється, має назву відтворення.

Слід відрізняти поняття: виробництво і праця. Праця - цілеспрямована діяльність людей щодо створення необхідних благ за допомогою інших чинників. Але особливий вплив на виготовлення блага має природа, що найбільш помітно у сільському господарстві, наприклад, вегетація рослин. Матеріальні блага можуть створюватися і без безпосередньої участі людини, наприклад у випадку автоматизованого виробництва, тоді праця переміщується у сферу регулювання, управління. Таким чином, спільна взаємодія людської праці й природних чинників створюють безпосередній виробничій процес. На цей випадок доречна цитата англійського економіста 17 ст. Уїльяма Петті: “Праця є батьком багатства, а земля його матір`ю”.

У політекономії відрізняють виробництво у вузькому й широкому значенні.

Вузьке значення характеризує безпосереднє створення благ.

Широке значення складається з чотирьох основних фаз:

  • безпосередньо виробництво (вузьке значення терміну);

  • розподіл;

  • обмін;

  • споживання.

Виробництво є складним процесом поєднання чинників (факторів):

  • особистий чинник у вигляді людини, яка працює;

  • речовий чинник у вигляді засобів виробництва.

Процес поєднання слід розглядати за допомогою категорій характер і спосіб поєднання.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни “ Економіка підприємства ” для студентів...
ВСТУП
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»
Економіка і підприємництво», напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Управління персоналом та економіка праці»,...
“Економічна ефективність використання виробничих та трудових ресурсів...
...
І. Загальні положення Виробничу практику студенти ІІІ курсу напряму...
Виробничу практику студенти повинні проходити на середніх та великих промислових підприємствах, в установах і організаціях різних...
Екзаменаційна програма з дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові...
«Облік і аудит», 030508 «Фінанси і кредит», спеціалізації: «Фінанси», «Банківська справа» денної форми навчання
Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання
Гуць В. С., Володченкова Н. В., Основи охорони праці: Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання....
Навчально-методичний посібник для студентів напрямів підготовки 030508 «Фінанси і кредит»
«Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505 «Управління персоналом та економіка праці»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Робоча програма та методичні рекомендації щодо виконання програми виробничої практики для студентів галузь знань 0305 „Економіка...
РОБОЧА навчальна програма дисципліни “ УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА” для...
«Міжнародна економіка», «Облік і аудит», «Фінанси і кредит» денної та заочної форм навчання складена відповідно до навчальної програми...
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Робочий зошит для проведення навчальної практики студентам факультету обліку та аудиту денної форми навчання галузі знань 0305 «Економіка...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка