Ризик менеджмент у міжнародному бізнесі ”, 3 курс М. Б

Вимір волатильності

• 
  Параметричний (Дельта-нормальний)
  
• 
  Історичного моделювання
  
• 
  Монте-Карло
  

1. 
   Дельта-нормальний метод
   

• 
  Відносна простота реалізації.
  
• 
  Швидкість обчислень.
  
• 
  Дозволяє використовувати різні варіанти значень волатильності і кореляцій.
  

• 
  Неможливість використання інших розподілів, крім нормального, в силу чого не враховуються "важкі хвости".
  
• 
  Неможливість коректного обліку ризиків нелінійних інструментів.
  
• 
  Складність для розуміння топ-менеджментом.
  
• 
  Імовірність значущих помилок у використовуваних моделях.
  

2. 
   Метод історичного моделювання
   

• 
  Відносна простота реалізації.
  
• 
  Швидкість обчислень.
  
• 
  Можливість позбутися похибок моделювання.
  
• 
  Можливість коректного обліку ризиків нелінійних інструментів.
  
• 
  Легко пояснити суть методу топ-менеджменту.
  
• 
  Стійкість оцінок.
  

• 
  Некоректність результатів у разі, якщо базовий період не був репрезентативним.
  
• 
  Неможливість використання прогнозних значень волатильності і кореляцій.
  
• 
  Незастосування при значній зміні положення на ринках.
  

3. 
   Метод Монте-Карло
   

1. 
   визначення ринкових факторів, що впливають на ціну активу
   
2. 
   змінюються припущення стосовно розподілу за яким змінюється цей ринковий фактор.
   
3. 
   застосовується генератор випадкових чисел і отримують n з гіпотетичних змін ціни активу, де, як правило n більше 1000
   

• 
  модель залежності вартості фінансового результату по портфелю від змін факторів ризику;
  
• 
  модель волатильності і кореляцій факторів ризику.
  

• 
  Можливість розрахунку ризиків для нелінійних інструментів.
  
• 
  Можливість використання будь-яких розподілів.
  
• 
  Можливість моделювання складного поведінки ринків - трендів, кластерів високої або низької волатильності, мінливих кореляцій між факторами ризику, сценаріїв "що-якщо" і т.д.
  
• 
  Можливість подальшого, практично нічим не обмеженого розвитку моделей.
  

• 
  Складність реалізації.
  
• 
  Вимагає потужних обчислювальних ресурсів.
  
• 
  Складність для розуміння топ-менеджментом.
  

• 
  При найпростіших реалізаціях може виявитися близький або до історичного або параметричного VaR, що призведе до спадкоємства всіх їх недоліків.
  
• 
  Імовірність значущих помилок у використовуваних моделях.
  

• 
  індикатори поточної діяльності (відображають найбільш значущі аспекти діяльності компанії),
  
• 
  індикатори ефективності контролю (показують кількість помилок, які були попереджені завдяки системі внутрішнього контролю)
  
• 
  індикатори ризику (будуються шляхом зіставлення індикаторів поточної діяльності та ефективності контролю).
  

• 
  Корпоративні фінанси 18%
  
• 
  Торговельні операції 18%
  
• 
  Роздрібний банківський бізнес 12%
  
• 
  Комерційне кредитування 15%
  
• 
  Платежі та розрахунки 18%
  
• 
  Агентські послуги 15%
  
• 
  Управління активами 12%
  
• 
  Роздрібні брокерські операції 12%
  

1. 
   Недбалих(некваліфікованих) дій персоналу або менеджменту організації.
   
2. 
   Недбалих та некваліфікованих дій персоналу або всупереч існуючих правил та процедур.
   
3. 
   В результаті несанкціонованого втручання в системи управління організації.
   
4. 
   В результаті протиправних дій третіх осіб або персоналу та менеджменту організації
   

• 
  ризик персоналу — ризик витрат, пов'язаний із можливими помилками співробітників, шахрайством, недостатньою кваліфікацією персоналу, можливістю несприятливих змін у трудовому законодавстві тощо;
  
• 
  ризик процесу — ризик витрат, пов'язаний із помилками в процесах проведення операцій і розрахунків за ними, їхнього обліку, звітності, ціноутворення тощо;
  
• 
  ризик технологій — ризик витрат, який обумовлений недосконалістю технологій, що використовуються, тощо;
  
• 
  ризики середовища — ризики витрат, пов'язані з нефінансовими змінами в середовищі, в якому діє організація — змінами в законодавстві, політичними змінами, змінами системи оподатковування тощо;
  
•