Ризик менеджмент у міжнародному бізнесі ”, 3 курс М. Б
|
|
Скачати 0.93 Mb.
|
|
Несприятливий вибір (Adverse selection) — проблема розрізнення клієнтів з високим та низьким ступенем ризику перед наданням позики чи страхуванням Ризик “неправильного” вибору (adverse selection) - це ризик того, що саме ті страхувальники, які найбільше наражаються на ризики, укладуть страхову угоду зі страховиком, і тим самим збільшать загальний ризик настання страхової події. Нобелівська премія з економіки 2001 року присуджена трьом американським ученим - Джордж Акерлоф, Майкл Спенс і Джозеф Стігліц. Роботи вчених пов'язані з проблемою "несиметричною інформацією " на ринку. У отримавшому широку популярність есе «Ринок лимонів» Дж. Акерлоф заклав в 1970 р. основу теорії економіки інформації (economics of information). Запропонована ним концепція недосконалої інформації була водночас і проста і універсальна для того, щоб її можна було використовувати в різних прикладних областях. В есе Дж. Акерлоф вперше запропонував структурну модель аналізу інформаційної проблеми, відомої як «несприятливий вибір» (adverse selection). У вітчизняній економічній літературі вона також відома як «проблема помилкового вибору», «несприятливого відбору» або «негативної селекції». В якості вихідного об'єкта аналізу був обраний ринок товарів, на якому продавець знає про якість товару більше, ніж покупець. Як ілюстрацію Дж. Акерлоф привів ринок «лимонів» - так в розмовній мові називали старі автомобілі. За оцінкою Дж. Акерлоф, інформаційна проблема гіпотетично може привести ринок до колапсу або відмови від придбання будь-яких низькоякісних товарів. Дж. Акерлоф також вперше застосував концепцію асиметричної інформації до фінансових ринків. В Індії 1960-х рр.. провінційні позичальники мали вкрай низькою кредитоспроможністю. Через побоювання неповернення кредитів позичкодавець запитували більш високий відсоток, у результаті чого процентні ставки між містом і селом розрізнялися в два рази. Крім того, потенційні позичальники, вкрай ненадійні у кредитному плані, надзвичайно активно прагнуть взяти кредит. Парадокс помилкового вибору полягає в тому, що кредит, швидше за все, видадуть саме ненадійним позичальникам, в результаті чого кредитори будуть прагнути не видавати кредити взагалі, навіть незважаючи на наявність цілком надійних позичальників. При погіршенні загального становища в нефінансовому секторі оцінка ризиків і відбір позичальників ускладнюються, процентні ставки підвищуються, що примушує кращих позичальників піти з ринку. При цьому ненадійні щодо фінансів позичальники згодні на високу плату, позаяк знають, що навряд чи повернуть кредит. Слідством цього стає або ризикована кредитна політика і загроза фінансової спроможності самих кредиторів, або їх прагнення максимально обмежити видачу позик, незважаючи на наявність на ринку надійних позичальників. Світовий досвід показує, що вирішити ці проблеми можливо тільки за допомогою кредитного бюро, створеного для обміну інформацією про позичальників між кредиторами. При цьому досягається потрійний результат 18. Економічний ризик : моральна проблема (moral hazard) Моральний ризик (англ. Moral Hazard) - ризик, що виникає в результаті зміни поведінки боку за контрактом . Являє собою різновид постконтрактного опортунізму . Виявляється в тому, що одна зі сторін за контрактом змінює своє ставлення до предмета контракту (здійснює дії або бездіяльність), в результаті чого збільшуються ризики для іншої сторони. Наприклад, у страхуванні, організація / громадянин, які уклали договір страхування від вогню, починають менше приділяти уваги протипожежної безпеки, або, власник автомобіля, який уклав договір страхування автомобіля, після вступу в силу даного договору починає менше піклуватися про автомобіль. Виникнення і застосування терміна Згідно закордонним дослідженням термін виник в XVII столітті в страхуванні і широко застосовувався в практиці роботи британських страхових компаній. У подальшому поняття морального ризику міцно увійшло в страхування, як особливу систему економічних відносин. Умовами виникнення морального ризику є :
Моральний ризик у страхуванні Проблема морального ризику у страхуванні виникає у зв'язку з тим, що отримання страхового поліса знижує для страхувальника стимули до прийняття запобіжних заходів. Для зменшення впливу морального ризику у страхуванні застосовується метод поділу ризиків між страховиком і страхувальником. Договір страхування передбачає, щоб страхувальник взяв на себе певну частину витрат на покриття збитків. Це досягається шляхом використання абсолютної і відносної франшизи у договорі страхування. . Інший спосіб зменшення морального ризику полягає в тому, що страхувальник бере на себе додаткові зобов'язання проведення заходів, що зменшують ступінь ризику, і контролем за дотриманням цих заходів протягом усього терміну дії договору страхування з боку страховика. Моральний ризик у фінансах Суть морального ризику у фінансових відносинах полягає в несумлінному виконанні стороною своїх зобов'язань по фінансовому договором. Наприклад, позичальник взяв кредит на одні цілі, а використовує позикові кошти на інші. Або надав кредитору невірні (помилкові) дані для оцінки їм платоспроможності позичальника. Моральний ризик у менеджменті Моральний ризик виникає не тільки на страхових або фінансових ринках. Наприклад, власник підприємства як правило нездатний здійснювати повний контроль за діяльністю працівників даного підприємства. Це виникає в силу інформаційної асиметрії, тобто сторони за договором мають різною можливістю отримання інформації в процесі реалізації контракту. Наприклад, після того, як власник фірми прийняв на роботу менеджера, він може бути не в змозі спостерігати, яких зусиль докладає менеджер до виконання своїх обов'язків. Ці проблеми мають велике значення в ситуаціях, коли один індивід наймає іншого для того, щоб останній здійснював деякі дії як агент першого. Проблема такого складання контрактів отримала назву проблеми «принципал-агент», або «замовник - виконавець» . Небезпека несумлінної поведінки (морального ризику, ризику недобросовісного контрагента - moral hazard) також породжується асиметричністю інформації, але тільки після проведення операції. Вона полягає в тому, що позичальник після укладення контракту може займатися такою діяльністю, яку кредитор вважатиме небажаної в силу високих ризиків. З цієї причини кредитори також будуть прагнути не видавати позики взагалі. Всі перераховані недоліки сприяють тому, що вільна мобільність капіталу закінчиться неефективними інвестиціями і фінансовою кризою системи. Саме через небезпеку потрясінь уряди різних країн вдаються до контролю для обмеження негативних ефектів мобільності міжнародного капіталу. Неблагоприятный отбор и моральный риск Есть рынки (например, рынок подержанных автомобилей) на которых качество конкретного экземпляра товара покупатель может определить с трудом, зато оно неплохо известно продавцу. Рыночная цена едина и не зависит от качества. Чем больше доля некачественных товаров, тем ниже цена, а чем ниже цена, тем менее выгодно продавать качественные товары. Такой процесс может закончиться полным вытеснением качественных товаров с рынка. Разрушение рынка при несимметричной информированности называют неблагоприятным отбором. Следующий пример иллюстрирует это явление. Пример 8.1 (Модель Акерлова) Пусть, для простоты, качество бывает всего двух градаций: хорошее ("груша") или плохое ("лимон"45), есть один тип покупателей и один тип продавцов. Каждый продавец знает, "лимон" или "грушу" он продает, полезность в деньгах сохранения лимона у себя равна I, а груши — д > I. Полезность лимона для типичного покупателя равна I' > I, а груши — д' > д, причем покупатель узнает только в процессе использования, лимон или грушу он купил. Он знает только вероятность р, попадания лимона среди всех продаж, соответственно вероятность попадания груши есть I — /л. Соответственно, если покупатель нейтрален к риску, то цена р, которую он заплатил бы за покупку не превышает р < р' = (1 — Іл}д' jjil'. Если окажется, что эта цена не ниже резервной цены груши д, то можно ожидать, что в равновесии происходит торговля и лимонами и грушами. Если же р' < д, то никто из продавцов не вынесет на продажу груши, оставив их у себя, хотя их потенциальная полезность у покупателя выше, что приводит к неоптимальности. Действите льная вероятность /л' =^ А* появления лимонов среди продаж станет выше. Когда покупатели узнают об этом по опыту, резервная цена покупателей еще более понизится. Такой рынок разрушается. Заметьте: если продавцы тоже не знают, лимон или грушу они продают, и являются, как и покупатели, нейтральными к риску, то торговля сохранится, и равновесие будет Парето-оптимальным, так что добавление информации (несимметричное) ухудшает положение! На рынке, описываемом некоторым вариантом модели Акерлова ситуация меняется, если возможно посредничество. Пусть есть эксперты по грушами и лимонами, которые могут, затратив с денежных единиц, отличить их. Посредники либо торгуют сами, либо дают платные советы. Если посредники дорожат "маркой фирмы" (репутацией), то оценивают товар достоверно. Перед потребителем выбор: покупать "кота в мешке" самому или заплатить за совет специалиста (либо покупать товары у посредников). Еще одним возможное решением проблемы асимметричности информации является гарантия. В момент совершения сделки покупатель не может определить качество товара, но это качество выявляется в процессе использования. Продавцу хорошего товара выгодно взять на себя обязательство замены или ремонта некачественного товара. Наличие гарантии служит сигналом для покупателя, что этот товар хороший. Сигнализированием называют действия владельцев лучшего товара, направленные на информирование покупателей о качестве товара. Сигнал должен быть такой, чтобы владельцам "лимонов" было бы трудно произвести его. Пример 8.2 (Сигналы на рынке труда) Пусть есть только две категории работников: "способные" (Н) и "неспособные" (L). Первые для нанимателя характеризуются производительностью ан а вторые — аь < ан дохода на единицу зарплаты. Предполагается, что выяснение качества работника занимает много времени и увольнение затруднено, поэтому модель Акерлова остается в силе. Работники могут просигнализировать о своем качестве, проучившись xi > 0 лет, причем для "способного" это легче и составит снхн > 0 затрат, а для "неспособного" — CLXL, CL > сн. Задача нанимателя — установить некоторое пороговое значение в х* лет учебы, которое разделяло бы тех, кому после найма следует платить низкую зарплату (WL), и тех, кому платить высокую (WH). В результате при некоторых параметрах "способные" станут учиться х* лет, а "неспособные" — 0 лет, то есть учеба как способ сигнализирования оправдает себя. Равновесие не будет Парето -оптимальным: поскольку в модели игнорирована реальная польза от учебы, то учеба носит чисто рекламный характер, поэтому снхн > 0 — чистые потери. В модели Акерлова перед владельцем товара стоит только выбор продавать или не продавать товар. Ситуация усложняется, если продавец сам является производителем товара и может повлиять на его качество. Здесь появляется другой эффект — моральный риск (moral hazard) . Его можно показать на примере гарантий. Фирме, дающей гарантию, трудно отличить, вызвано ли повреждение товара его плохим качеством при покупке или действиями покупателя. Покупатель поэтому, имея гарантию, может обращаться с товаром менее аккуратно. Другой пример морального риска — страхование. Часто трудно определить, вызван ли страховой случай случайностью или небрежностью и даже намеренными действиями страхуемого. Например, если дом застрахован от пожара на сумму большую его стоимости, то существует опасность, что владелец дома сам его подожжет с целью получения страховки. 19. Взаємозв’язок прибутковості та ризику. Градація ступеня економічного ризику Ризик і прибутковість - взаємозалежні і прямо пропорційні. Чим більше прибуток, тим більший ризик, і навпаки; якщо ризик великий, прибутковість теж повинна бути велика і т.д. Співвідношення ризику і прибутковості повинне бути оптимальним, і метою має бути збільшення прибутковості при зменшенні ризику. Безризикова ставка або прибуток (англ. risk-free rate) - описує ту прибутковість, яку в конкретній економіці можна отримати без ризику. Безризикова ставка є найменшою з усіх можливих передбачуваних норм прибутковості. Але через те, що вона передбачувана, вона і низька. Мірою такої безризикової норми прибутковості є ставка на державні облігації. Оскільки ймовірність дефолту уряду дуже мала, можна розраховувати на повернення з вашим інвестицій практично не ризикуючи, але одержуючи назад лише мінімальний прибуток. Для прикладу, в США безризиковий дохід коливається навколо 6%, у Швейцарії - 3%, а в Росії і України - 8-9%. Отже, стає зрозуміло, що ми можемо отримувати 9% річних практично без ризику. Але кому захочеться мати прибуток у 9%, коли комерційні банки пропонують 15% -20%? Для того, щоб оцінити співвідношення ризику і доходності використовується модель оцінки активів (CAPM). Оптимальний портфель і кордон ефективності Марковіца Коротенько, теорія Марковіца твердить, що приріст до прибутковості супроводжується більшим приростом до ризику. Отже, треба чітко підбирати інструменти, щоб ваш інвестиційний портфель приносив справедливу, а не занижену прибуток.  Risk Loss = RE1 - RE2 / Rmc => 0, Risk Loss – збиток від ризику, RE (risk exposure) – чутливість до ризику , RE1 - чутлив.до початку застосування сценаріїв, RE2 - ..після, Rmc – витрати на сценарії. Ризики можна класифікувати за наслідками:
21. Сутність ринкового ризику. Ринковий ризик (market risk) - це можливість невідповідності характеристик економічного стану об'єкта значенням на які очікували соби, які приймають рішення під дією ринкових факторів. Проте часто використовується (перш за все, при поясненні методології Value At Risk) поняття ризику, пов'язане з можливістю лише несприятливих результатів, збитків та негативних наслідків. Наприклад, інвестор очікує, що прибутковість портфеля цінних паперів буде перебувати в межах деякого діапазону. Можливість відхилення ринкового рівня доходності за межі цього інтервалу є ринковим ризиком. При цьому часто під ризиком розуміється можливість відхилення прибутковості тільки в негативному діапазоні. Ринкові ризики - одна з трьох основних груп економічних ризиків, які найчастіше виділяються на практиці , і включають також кредитні та операційні ризики. Ринкові ризики пов'язані з невизначеністю коливань ринкової кон'юнктури - ціновими та курсовими (валютними) ризиками, процентним ризиком, ліквідністю і т. п. - і чутливістю до цих коливань несучих ризики об'єктів (наприклад, активів тощо). Ринкові ризики іноді називають технічними (не плутати з різновидами операційних та інших ризиків!) Не тільки прямі цінові фактори є джерелами ринкових ризиків. Наприклад, кореляція між прибутковістю різних інструментів не є прямим ціновим фактором, але побічно впливає на цінові характеристики портфеля, що містить ці інструменти. Класифікація ринкових ризиків потрібна, тому що вона дозволяє чітко структурувати проблеми і впливає на аналіз ситуацій і вибір ефективного управління. Класифікація ризиків повинна відповідати конкретним цілям кожного дослідження і проводитися з позицій системного підходу. Виходячи з цих принципів, можна виділити найбільш широко вживану класифікацію ринкових ризиків за сегментами ринку, у тому числі: • процентний ризик (interest rate risk) – ризик зміни процентних ставок Основними джерелами процентного ризику є: - Розбіжність термінів погашення активів, пасивів та позабалансових вимог і зобов'язань по інструментах з фіксованою процентною ставкою; - Розбіжність термінів погашення активів, пасивів та позабалансових вимог і зобов'язань по інструментах з мінливих процентною ставкою (ризик перегляду відсоткової ставки); - Зміни конфігурації кривої прибутковості по довгих і коротких позиціях за фінансовими інструментами одного емітента, що створюють ризик втрат у результаті перевищення потенційних витрат над доходами при закритті даних позицій (ризик кривої прибутковості); - Для фінансових інструментів з фіксованою процентною ставкою за умови збігу строків їх погашення - розбіжність ступеня зміни процентних ставок за залученими і розміщеними Банком ресурсів; для фінансових інструментів з плаваючою процентною ставкою за умови однакової частоти перегляду плаваючої процентної ставки - розбіжність ступеня зміни процентних ставок (базисний ризик). • валютний ризик (exchange rate risk) – ризик зміни курсів валют • ціновий ризик ринку акцій, або фондовий ризик (equity risk) - ризик зниження ціни акцій • ціновий ризик товарних ринків, товарний ризик(commodity risk)– ризик зміни цін товарів • ризик ринку похідних фінансових інструментів (derivative risk). Часто фондовий та товарний ризик об'єднується в одну категорію - ціновий ризик. Для оцінки ринкових ризиків широко застосовується методика оцінки ризиків VAR. У міру розгляду проблеми, тих чи інших вимірників ризику, часто вводять у вжиток види ризиків, пов'язані з конкретним аспектом проблеми або параметром, наприклад ризик, пов'язаний з можливістю паралельного зсуву кривої процентних ставок, ризик, пов'язаний з можливістю повороту кривої процентних ставок, ризик, пов'язаний зі зміною фінансових результатів через коливання валютних курсів, ризик, пов'язаний зі зміною показників при трансляції фінансових звітів у різних валютах для консолідованої фінансової звітності через коливання валютних курсів (так званий трансляційний ризик) і т. д. 22. VAR як інструмент управління ринковим ризиком Найбільш поширена на сьогодні методологія оцінювання ринкових ризиків – розрахування показника «Інвестиції з урахуванням ризику» (Value at Risk, VaR) . VaR являє собою сумарну міру ризику,яка здатна порівнювати ризик різних портфелів (наприклад портфель з акцій та облігацій) і різних фінансових інструментів (наприклад форвардів та опціонів). За останні кілька років VaR став одним із найпопулярніших засобів управління ризиками і контролю за ним у компаніях різного типу. Викликано це було декількома причинами. Однією з них стало оприлюднення 1994 року найбільшою інвестиційною компанією США Дж.П.Морган системи оцінювання ризику Riskmetrics і надання у вільне користування бази даних для цієї системи всім учасникам ринку. Значення VaR, отримані з використанням системи Riskmetrics , і дотепер певний еталон для оцінок VaR. Друга причина полягає в інвестиційному кліматі , що панував на прикінці 90-х років. ХХ століття і був пов»язаний з величезними втратами, яких зазнали фінансові інститути. VaR характеризується трьома параметрами:
VaR - це величина збитків, яка з ймовірністю, яка дорівнює рівню довіри (наприклад, 99%), не буде перевищена. Отже, в 1% випадків збиток складе величину, більшу ніж VaR. Простіше кажучи, обчислення величини VaR проводиться з метою укладення затвердження подібного типу: "Ми впевнені на X% (з ймовірністю X/100), що наші втрати не перевищать Y доларів протягом наступних N днів".  K – коефіцієнт, який віддзеркалює довірчий рівень, табличне значення Р – розмір транзакцій, тобто сума, що інвестується в актив.  - показник валютної волатильності даного активу у порівнянні з ринковою волатильністю.Волатильність (мінливість) є основою міри ризику ринкового фінансового інструмента та випадковоюскладовою зміни ціни фінансового інструмента, що розглядається в такий спосіб:  ,де r - зміна ціни за інтервал; m - середня зміна ціни (тренд) - постійна величина; v - волатильність, випадкова величина (часовий ряд) з нульовим математичним очікуванням. |
Схожі:
|
ПИТАННЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ” Визначити сферу діяльності стратегічного менеджменту у малому, середньому та великому бізнесі |
ПИТАННЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ” Дати визначення стратегічному менеджменту. Визначити сферу діяльності стратегічного менеджменту у малому, середньому та великому... |
|
Реферат на тему: МІЖНАРОДНИЙ БІЗНЕС Кожна форма міжнародних економічних відносин відображена в міжнародному бізнесі, і виходячи з них можна говорити про такі види міжнародного... |
Божаткін С. М., Жиленко В. П., Марущак С. М «Вступ до спеціальності», «Економіка підприємства», «Статистика», «Менеджмент», «Операційний менеджмент», «Стратегічний менеджмент»,... |
|
1. Теоретичні та організаційні основи податкового Курс „Податковий менеджмент” є складовою навчального плану підготовки таких фахівців |
1. ЗЕД та її роль у розвитку національної економіки Менеджмент організацій” і 050207 “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” |
|
Рецензія На посібник О. В. Комаровського Менеджмент соціокультурної діяльності”, „Менеджмент організацій”,які вивчають дисципліну |
Курс лекцій з дисципліни „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент.... Рекомендовано цикловою комісією напряму «Суспільно-гуманітарні та економічні дисципліни» |
|
Програма "Основи кадрового менеджменту" для професії "Офіс-адміністратор" Сутність менеджменту персоналу й напрямки його розвитку. Менеджмент персоналу як суб’єктивне соціальне явище та сфера професійної... |
Методична робота Підготовлені і випробувані персоніфіковані завдання для самостійної і індивідуальної роботи з дисципліни «Вступ до спеціальності»,... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua