Ризик менеджмент у міжнародному бізнесі ”, 3 курс М. Б

Скачати 0.93 Mb.

Назва	Ризик менеджмент у міжнародному бізнесі ”, 3 курс М. Б
Сторінка	3/8
Дата	02.04.2013
Розмір	0.93 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Банк > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8

експертний аналіз ризиків.

Як правило, даний вид оцінки застосовують на початкових етапах роботи над проектом. Основними перевагами даного методу можна вважати: можливість оцінки ризику до розрахунків показників ефективності, відсутність необхідності у точних первинних даних і сучасному програмному забезпеченні, а також простоту розрахунків. Однак експертний аналіз ризиків, як і будь-яка експертна оцінка, не завжди дозволяє дати незалежну характеристику події, що аналізується.

За невеликої кількості змінних і можливих сценаріїв розвитку проекту для аналізу ризику можна скористатися методом «дерева рішень».

Дерево рішень будується на основі виділених робіт (подій), у яких відображаються життєвий цикл проекту, ключові події, що впливають на проект, час їх настання і можливі рішення, які можуть бути прийняті в результаті виконання кожного ключового виду роботи, з визначенням імовірності їх прийняття і вартості робіт.

За результатами побудови дерева рішень визначається ймовірність кожного сценарію розвитку проекту, ефективність по кожному сценарію, а також інтегральна ефективність проекту. Ризик по проекту може вважатися прийнятним у випадку позитивної величини інтегрального показника ефективності проекту, наприклад чистої теперішньої вартості.

Аналіз сценаріїв звичайно готують за трьома сценаріями: очікуваним (базовий випадок, що був основою проведення аналізу чутливості) та двома додатково розробленими сценаріями — оптимістичним і песимістичним.

«Найкращий», або оптимістичний, сценарій відбиває уявлення аналітика про те, наскільки поліпшуються умови реалізації проекту у тому випадку, коли всі обставини будуть більш сприятливими, ніж заплановано.

«Найгірший», або песимістичний, сценарій показує, наскільки невдалим буде проект, якщо умови його реалізації виявляться набагато гіршими, ніж передбачається.

Метою аналізу сценаріїв є розгляд екстремальних результатів та визначення ймовірності розподілу чистої теперішньої вартості проекту.

Моделювання методом Монте-Карло

У випадку, коли визначення ймовірності наступу нового сценарію реалізації проекту можна обчислити за допомогою електронних таблиць, проводять аналіз ризику за методом імітаційного моделювання, тобто коли аналітик визначає вид та ймовірність розподілу масштабів реалізації проекту і методом відбору мір значущості невизначених змінних розраховує можливість розвитку кожної моделі.

Метод Монте-Карло можна розглядати як свого роду імітацію майбутнього в лабораторних умовах.

Метод Дельфі – що дає можливість дати оцінку ризику, про який відсутня історично-статистична інформація.

Rent Corporation – експертний осередок – 30-40 осіб-фахівців. Після ознайомлення експертів з питанням дається оцінка.

метод VAR (Value-at-Risk) - є універсальною методикою розрахунку різних видів ризику:

Суттю розрахунків VaR є чітку і однозначну відповідь на питання, що виникає при проведенні фінансових операцій: який максимальний збиток ризикує зазнати інвестор за певний період часу з заданою ймовірністю? Звідси випливає, що величина VaR визначається як найбільший очікуваний збиток, який із заданою вірогідністю може отримати інвестор протягом n днів. Ключовими параметрами VaR є період часу, на який здійснюється розрахунок ризику, та задана ймовірність того, що втрати не перевищать певної величини.

Метод «мозкової атаки» - застосовується для оцінки ризиків,які не мають або не можуть мати кількісного виміру і передбачає отримання якісних оцінок з урахуванням ідей,які висловлюються під час процедури і називаються мозкова атака. На відміну від методу Делфі, мозкова атака передбачає безпосереднє спілкування експертів, залучених до оцінки ризиків. Обговорення питання, що є предметом вивчення – недискусійне.

10 експертів, кожен з яких по черзі висловлює свою оцінку ризику.

Якісний аналіз передбачає ідентифікацію ризиків, виявлення джерел і причин їх виникнення, встановлення потенційних зон ризику, виявлення можливих вигод та негативних наслідків від реалізації ризикового рішення.

Таким чином, якісний аналіз ризиків – швидкий і ефективний (з погляду вартості) метод встановлення пріоритетів для планування реакції на ризики, а також є основою для кількісного аналізу ризиків (якщо він виконується).
14. Методи оцінки ризику: кількісні методи, загальна характеристика

Кількісна оцінка ризиків визначає ймовірність виникнення ризиків і вплив наслідків ризиків на проект, що допомагає групі управління проектами вірно приймати рішення і уникати невизначеностей. Кількісна оцінка ризиків дозволяє визначати:

• Імовірність досягнення кінцевої мети проекту

• Ступінь впливу ризику на проект і обсяги непередбачених витрат і матеріалів, які можуть знадобитися.

• Ризики, що вимагають якнайшвидшого реагування та більшої уваги, а також вплив їх наслідків на проект.

• Фактичні витрати, передбачувані терміни закінчення.

Кількісна оцінка ризиків часто супроводжує якісну оцінку і також потребує процесу ідентифікації ризиків.

На етапі кількісного аналізу ризику обчислюються числові значення величин окремих ризиків і ризику об'єкта в цілому. Також виявляється можливий збиток і дається вартісна оцінка від прояву ризику і, нарешті, завершальною стадією кількісної оцінки є вироблення системи антиризикових заходів і розрахунок їх вартісного еквівалента.

Метод Гауса

У тих випадках, коли інформація обмежена, для кількісного аналізу ризику використовуються аналітичні методи, або стандартні функції розподілу ймовірностей, наприклад нормальний розподіл, або розподіл Гауса, показовий (експоненціальний) розподіл ймовірностей, що досить широко використовується в розрахунках надійності.

Ймовірна оцінка ризику математично достатньо розроблена, але спиратися тільки на математичні розрахунки у підприємницькій діяльності не завжди буває достатнім, оскільки точність розрахунків багато в чому залежить від вихідної інформації.

Математичне очікування – середнє значення ринкової ціни фінансового інструменту.

σ
2

= ∑(rm-ri) /n(-1) rm – середня ціна, ri – звичайна ціна, n – кількість спостережень

Волатильність – схильність в даному випадку цін на активи на фінансовому ринку до змін ; чутливість дл коливань ціни.

Ціна коливається в межах (правило 3 сігм) :

-36 < ri < 36

Метод VaR

VaR - це величина збитків, яка з ймовірністю, яка дорівнює рівню довіри (наприклад, 99%), не буде перевищена. Отже, в 1% випадків збиток складе величину, більшу ніж VaR.

K – коефіцієнт, який віддзеркалює довірчий рівень, табличне значення

Р – розмір транзакцій, тобто сума, що інвестується в актив.

- показник валютної волатильності даного активу у порівнянні з ринковою волатильністю.

15. Суспільство ризику
«Суспільство ризику» У.Бека – суспільство виробництва ризиків. Нові суспільні умови викликали появу нової якості ризиків, що обумовили вмнмкнення й обгрунтування концепції суспільства ризику. Німецький мислитель У.Бек, один з фундаторів цієї концепції, стверджує, що найважливішою властивістю сучасної епохи стає невизначеність. Це по-перше, означає, що ризик завжди є подією або явищем з невизначеними наслідками. По-друге, невизначеність і подвійність суспільства ризику обцмовленні руйнуванням традиційного підгрунтя цього суспільства (тобто основ індустріального суспільства) і перебудовою суспільства на нових засадах.

На думку Бека та інших прихильників концепції суспільства ризику, ризик – це не вийнятковий випадок, не наслідок і не побічний продукт громадського життя. Ризик може бути визначений як систематична взаємодія суспільства із загрозами та небезпеками, що спричинені процесом модернізації.

За нових умов головними стають відносини «виробник – споживач», які піддаються значній політизації. Саме влада визначає, що є ризикованим, а що – ні. Виробництво та споживання ризику набуває відверто політичного характеру, тому важливою проблемою стає питання управліня політичними ризиками.

Бек також стверджував,що з розширенням виробництва ризиків роль науки в суспільному та політичному житті істотно змінюється. Більшість ризиків,що породжені успіхами науково-технічної модернізації (радіоактивне й хімічне забруднення, неконтрольовані наслідки генної інженерії,…) існують лише у формі знання про них а не сприймаються безпосередньо органами чуттів людини. Звідси фахівці, відповідальні за визнвчення ступеня ризикогенності нових технологій та технічних систем, а також ЗМІ, що поширюють знання про них, «здобувають ключові соціальні та політичні позиції»

Отже, суспільство ризику на даному етапі розвитку соціуму є продуктом діяльності homoeconomicus і означає, що продукування матеріальних благ в сучасних умовах має обов»язковим наслідком також і продукування ризику.

16. Поняття економічного ризику
Економічні ризики - це ризики, обумовлені несприятливими змінами в економіці підприємства або в економіці країни.

ЕКОНОМІЧНИЙ РИЗИК - можливість втрат внаслідок випадкового характеру результатів прийнятих господарських рішень або здійснюваних дій.

В інвестиційній сфері. Е.Р. - Це ймовірність виникнення збитків в результаті вкладення капіталу. Коли капітал вкладається в облігації, не виключена можливість не тільки несплати відсотків, але і неотримання номінальної вартості облігацій. При вкладанні коштів, наприклад, в акції, доходи компанії можуть виявитися настільки незначними, що за підсумками фінансового року акціонери не отримають дивіденди на свої акції і їх курс впаде нижче рівня, зафіксованого на момент придбання цих акцій.

Економічний ризик має довгостроковий характер, пов'язаний з перспективним розвитком компанії і більш легко прогнозований.

Якщо компанія регулярно купує або продає товари за кордон, вона постійно стикається з ризиком скорочення виручки чи зростання витрат, пов'язаних з несприятливими змінами курсів валют. Такий довгостроковий ризик і називається економічним.

У міжнародній торгівлі виникає загроза збитків для будь-якої компанії, яка несе витрати в одній валюті, а доходи отримує в іншій. Будь-які зміни курсів валют можуть спричинити погіршення або поліпшення фінансового та ринкового становища компанії.

Економічні ризики виникають, якщо компанія планує в перспективі укласти окремі контракти або проводити операції. Економічні ризики є довготерміновими і потенційно найбільш небезпечними проявами ризиків, пов'язаних з іноземними валютами. Економічний ризик може мати самі згубні наслідки для стратегії розвитку великих компаній.

Існує два головних наслідки економічного ризику для компанії в разі несприятливої зміни обмінного курсу:

зменшення прибутку по майбутніх операціях. Такий економічний ризик називається прямим;
втрата певної частини цінової конкурентоспроможності в порівнянні з іноземними виробниками. Такий економічний ризик називається непрямими.

Джерелом прямого економічного ризику є операції, які будуть проведені у майбутньому. Після укладання угоди прямий економічний ризик трансформується в операційний. Прикладом виникнення загрози збитків може служити пропозицію контракту, оціненого в іноземній валюті, або подання прайс-листа в іноземній валюті. Будь-яка компанія, яка купує або продає товар за кордоном, піддається прямому економічному ризику.

До непрямого економічного ризику відноситься зміна витратної та цінової конкурентоспроможності, викликане рухом курсів валют.

Непрямим економічним ризиком називається ризик збитків, пов'язаних з погіршенням конкурентоспроможності даної компанії в порівнянні з іноземними (а може навіть і внутрішніми) конкурентами, викликаному, внаслідок руху курсів валют, відносно високими витратами або відносно низькими цінами.

Під економічним ризиком розуміють такий вид ризику, який виникає при будь-яких видах підприємницької діяльності, спрямованих на одержання прибутку і пов'язаних з виробництвом продукції, реалізацією товарів,наданням послуг, виконанням робіт; товарно-грошовими і фінансовими операціями; комерцією, а також реалізацією науково-технічних проектів.

Сутність економічного ризику становлять такі елементи:

• можливість відхилення від передбачуваної мети, заради якої здійснювалася обрана альтернатива;

• імовірність досягнення бажаного результату;

• відсутність впевненості в досягненні поставленої мети;

• можливість матеріальних, моральних та інших утрат, пов'язаних зі здійсненням обраної в умовах невизначеності альтернативи.

Важливим елементом економічного ризику є наявність імовірності відхилення від обраної мети. При цьому можливі відхилення як негативного, так і позитивного характеру. Зазначені елементи, їхній взаємозв'язок і взаємодію відбивають змістовність економічного ризику.

Поряд з цим економічному ризику притаманні ряд рис, що сприяють розумінню його змісту. Можна виділити такі основні риси економічного ризику:

• суперечливість;

• альтернативність;

• невизначеність.

Виходячи з вищесказаного, виділимо основні джерела економічного ризику, до яких відносяться:

• спонтанність природних процесів і явищ, стихійні лиха;

• випадковість подій;

• наявність різних тенденцій, зіткнення суперечливих інтересів (наприклад, конкуренція);

• імовірний характер науково-технічного прогресу;

• неповнота і невірогідність інформації про об'єкт, явище;

• обмеженість і недостатність ресурсів;

• неможливість однозначного пізнання об'єкта, процесу, явища;

• відносна обмеженість свідомості діяльності підпри ємця, розбіжності в соціально-психологічних установ ках, оцінках, стереотипах поведінки;

• незбалансованість основних компонентів господарсь кого механізму.

Визначимо необхідні умови виникнення економічного ризику.

Насамперед, ризик виникає лише тоді, коли має місце невизначеність, відсутність вичерпної інформації про умови прийняття рішень. Якщо все відомо — ризик відсутній. Тільки при багатоваріантності майбутнього, наявності елементів не-передбаченості можна казати про наявність ризику. Так, при абсолютній впевненості у недоторканості внеску його власнику не спаде на думку застрахувати внесок. Отже, невизначеність є однією з причин виникнення ризику.

Під невизначеністю розуміється наявність неповної інформації про умови прийняття господарських рішень, а не відсутність будь-якої.

Наявність економічного ризику є певна ознака зрілості економіки, її розвинутості. В економіці з низьким рівнем виробництва траєкторія її розвитку практично детермінована стратегією виживання, суворою необхідністю забезпечення мінімальних потреб населення. Якщо ж відсутні альтернативи рішень, то й відсутній ризик. Отже, ризик може існувати лише за умови активного управління та регулювання економікою.

Ризик відсутній також у випадку, коли немає зацікавленості в результатах прийняття рішень. Припустимо, що питання про набір на спеціальність вирішує колектив кафедри. Якщо співвідношення між "попитом" на фахівців даної спеціальності та їх випуском не впливає на життєдіяльність колективу кафедри, то кожен з її членів нічим не ризикує. Таким чином, економічний ризик можливий лише тоді, коли керована економічна система функціонує в умовах невизначеності, а особа, яка приймає рішення, зацікавлена в кінцевому результаті.
17.Економічний ризик : проблема несприятливого вибору (adverse selection)
В основі управління кредитним ризиком лежать дві концепції.

Перша - концепція помилкового вибору (adverse selection). Її основний посил - той, хто найімовірніше не поверне кредит, буде найбільш активно його запитувати і, найімовірніше, буде відібраний як кредитополучатель.

Друга - концепція несумлінної поведінки (moral hazard). Її основний посил - той, хто отримає, може зайнятися небажаними видами діяльності, м'яко кажучи, небажаними видами діяльності.

Проблема помилкового вибору (несприятливого відбору, негативної селекції - adverse selection) породжується асиметричністю інформації до проведення операції. Потенційні позичальники, вкрай ненадійні у кредитному плані, надзвичайно активно прагнуть взяти кредит і тому мають більше шансів його отримати. Парадокс помилкового вибору полягає в тому, що кредит, швидше за все, видадуть саме ненадійним позичальникам, в результаті чого кредитори будуть прагнути не видавати кредити взагалі, навіть незважаючи на наявність цілком надійних позичальників

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

ПИТАННЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ” Визначити сферу діяльності стратегічного менеджменту у малому, середньому та великому бізнесі	ПИТАННЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ” Дати визначення стратегічному менеджменту. Визначити сферу діяльності стратегічного менеджменту у малому, середньому та великому...
Реферат на тему: МІЖНАРОДНИЙ БІЗНЕС Кожна форма міжнародних економічних відносин відображена в міжнародному бізнесі, і виходячи з них можна говорити про такі види міжнародного...	Божаткін С. М., Жиленко В. П., Марущак С. М «Вступ до спеціальності», «Економіка підприємства», «Статистика», «Менеджмент», «Операційний менеджмент», «Стратегічний менеджмент»,...
1. Теоретичні та організаційні основи податкового Курс „Податковий менеджмент” є складовою навчального плану підготовки таких фахівців	1. ЗЕД та її роль у розвитку національної економіки Менеджмент організацій” і 050207 “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”
Рецензія На посібник О. В. Комаровського Менеджмент соціокультурної діяльності”, „Менеджмент організацій”,які вивчають дисципліну	Курс лекцій з дисципліни „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент.... Рекомендовано цикловою комісією напряму «Суспільно-гуманітарні та економічні дисципліни»
Програма "Основи кадрового менеджменту" для професії "Офіс-адміністратор" Сутність менеджменту персоналу й напрямки його розвитку. Менеджмент персоналу як суб’єктивне соціальне явище та сфера професійної...	Методична робота Підготовлені і випробувані персоніфіковані завдання для самостійної і індивідуальної роботи з дисципліни «Вступ до спеціальності»,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання