КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»

План

1. 
   Специфіка філософського підходу до людини.
   
2. 
   Субстанційно-соціальна концепція людини:
   

3. 
   Натуралістична інтерпретація людини.
   
4. 
   Релігійно-філософський підхід до сутності людини.
   
5. 
   Функціональний підхід до сутності людини.
   

• 
  біологічні,
  
• 
  психічні,
  
• 
  соціальні.
  

• 
  За субстанційним підходом, сутність людини доконечно, однозначно зумовлена біологічними, психічними або соціальними чинниками і передує її існуванню.
  
• 
  Згідно з функціональним підходом, сутність людини не передує існуванню, а є рольовою, формується в процесі її життєдіяльності.
  

• 
  Соціально-субстанційний (марксизм, екзистенціалізм).
  
• 
  Натуралістично-субстанційний (біхевіоризм, соціобіологія, психоаналіз).
  
• 
  Духовно-релігійний.
  

• 
  свобода;
  
• 
  вибір;
  
• 
  відповідальність;
  
• 
  тривога.
  

• 
  біхевіоризм
  
• 
  соціобіологія
  
• 
  психоаналіз
  
• 
  За вченням біхевіоризму, (від англ. behaviour  поведінка) поведінка людини, як і тварини, формується в процесі реакції-відповіді на стимул-подразник. Свідомість, самосвідомість, моральні цінності, мотиви  усе, що визначає активно-творчий характер поведінки людей, ігнорується, цей напрями розглядає людину як природно-інстинктивну істоту і вважає, що наука про людину повинна бути продовженням науки про природу.
  

• 
  Одним з найважливіших проявів такої позиції в сучасній науковій думці є соціобіологія.
  

• 
  Психоаналітичну концепцію людини (натуралістично-субстанційну) викладено в роботах З. Фрейда.
  

• 
  “Воно” – це глибинний пласт підсвідомих потягів та інстинктів, що функціонує за принципом задоволення, тобто за довільно обраною програмою отримання максимального задоволення безвідносно до соціальної реальності і навіть супроти неї.
  
• 
  “Над-Я” – це моральний цензор, що виявляється передовсім як совість, що містить у собі заповіді, заборони, владу, авторитет батьків тощо.
  
• 
  “Я” – це посередник між “Воно” і зовнішнім світом, функціонує за принципом реальності і прагне зберегти добрі стосунки як з “Воно”, так й із зовнішнім світом, врівноважити несвідомі потяги із соціальною реальністю. Хоча це не завжди вдається, бо доводи розуму часом безсилі проти інстинктивних потягів. А тому в психіці актуалізується третій елемент структури  “Над-Я”.
  

• 
  Витіснення – це механізм психічного захисту у формі мимовільного забування конфліктних ситуацій, стресів, яких людина воліла б не знати.
  
• 
  Сублімація  це переключення енергії людських пристрастей і потягів на соціально доцільну діяльність та культурну творчість. За З. Фрейдом, завдяки сублімації могутня сила “Воно” виявляє себе в бурхливій діяльності у сфері мистецтва, науки, політики тощо.
  

• 
  креаціоністський догмат, що містить ідею творення людини Богом: Бог власноручно створив першу у світі пару  Адама та Єву, від яких походять усі люди. Ця теза є релігійною основою монофілетичної теорії походження людства (тобто походження всіх людей від єдиного кореня).
  

• 
  богоподібність людини: вона створена за образом і подобою Бога, а, отже, стоїть окремо від усього тваринного світу. Богоподібність людини означає, що саме вона є вінцем творіння.
  
• 
  засудження надмірної самовпевненості людей: людина хоч і богоподібна, та при цьому не повинна забувати, що вона є не більш ніж тіньовим відображенням свого Творця.
  
• 
  Богоцентризм: феномен людини сприймається і тлумачиться крізь призму існування Бога та його творчої всемогутності.
  
• 
  духовно-тілесний дуалізм: теза про єдність у людині тілесної та духовної природи.
  

• 
  ні як біологічно зумовлену суму потягів,
  
• 
  ні як механічний відбиток з матриці соціальних умов;
  

• 
  не є ані незмінною,
  
• 
  ані безмежно пластичною:
  

• 
  Між життям і смертністю людини
  
• 
  Між можливостями і межами їх реалізації
  
• 
  Між індивідуальним та соціальним життям
  

• 
  Потреба у причетності – необхідність подолати самотність, відокремленість від інших людей
  
• 
  Потреба у подоланні обмеженості власного існування – прагнення вийти зі становища випадкової, залежної істоти і стати творцем власного життя.
  
• 
  Потреба в укоріненості та братерстві – розрив архаїчних кровноспоріднених зв’язків примушує шукати заміну в інших варіантах близьких взаємин між людьми.
  
• 
  Потреба в самоототожненні – невизначеність становища людини у світі примушує шукати спільноту, з якою можливо себе ідентифікувати.
  

1. 
   Який зміст вкладає філософія у поняття «сутність людини»?
   
2. 
   Який зміст вкладає філософія у поняття «субстанційний та функціональний підходи до сутності людини»?
   
3. 
   Який зміст вкладає філософія у поняття «самовідчуження людини»?
   
4. 
   Чим відрізняються між собою соціально-субстанційний та натуралістично-субстанційний напрями у вченні про людину?
   
5. 
   Що вважається субстанцією людського буття в марксизмі?
   
6. 
   Яким чином філософія марксизму намагалася подолати відчуження людини? Якими були наслідки?
   
7. 
   Аргументуйте тезу екзистенціалізму: людина – це істота, що приносить себе в жертву своєму призначенню.
   
8. 
   У чому, на думку представників екзистенціалізму, полягає призначення людини?
   
9. 
   У чому суть субстанційно-натуралістичної концепції людини?
   
10. 
    Чому, за вченням біхевіоризм,у наука про людину повинна бути продовженням науки про природу?
    
11. 
    Поясніть зміст поняття «генокультурна коеволюція» у соціобіології.
    
12. 
    Розкрийте структуру психічного життя людини за Фрейдом та охарактеризуйте співвідношення між її елементами.
    
13. 
    Охарактеризуйте принципи релігійно-філософського підходу до сутності людини.
    
14. 
    У чому полягає відмінність функціонального підходу до людини від субстанційного?
    
15. 
    За Е.Фроммом, у чому полягає унікальність людського буття?
    
16. 
    Яку класифікацію специфічно людських потреб створив Фромм?
    

Тема 7. Новітня соціальна філософія (4 год.)