КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка Військовий інститут Кривенко О. В., Качан І.І. Військова адміністрація

Принципи накладання дисциплінарних стягнень:

• 
  можуть бути накладені лише визначені ДС стягнення і відповідають військовому званню військовослужбовця і дисциплінарній владі командира (ст. 83 ЗУ „Про ДС”)
  
• 
  прийняттю рішення про накладення дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування (ст.84 ЗУ „Про ДС”)
  
• 
  за перевищення наданої дисциплінарної влади командир несе відповідальність відповідно до... законів України (ст.92 ЗУ „Про ДС”)
  
• 
  під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого (ст.87 ЗУ „Про ДС”)
  

• 
  під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховуються:
  

• 
  заборонено накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб (ст.91 ЗУ „Про ДС”)
  

• 
  дисциплінарне стягнення має бути не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування
  
• 
  протягом місяця від дня його закінчення (ст.87 ЗУ „Про ДС”)
  

• 
  про накладені дисциплінарного стягнення оголошується:
  

• 
  накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який входить до складу добового наряду (виконує бойове чергування), за правопорушення, вчинені ним під час несення служби, здійснюється після зміни з наряду (бойового чергування) чи після заміни його іншим військовослужбовцем (ст.99 ЗУ „Про ДС”)
  
• 
  накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який перебуває у стані сп’яніння, та отримання від нього пояснень проводиться після його протвереження (ст. 90 ЗУ „Про ДС”)
  
• 
  старший командир не має права скасовувати або пом’якшувати дисциплінарні стягнення, накладені молодшим командиром, з причини суворості стягнення, якщо останній не перевищив наданої йому влади (ст.93 ЗУ „Про ДС”)
  

• 
  Дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. Особи, з вини яких не було виконано стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність (ст.96 ЗУ „Про ДС”)
  

Матеріальна відповідальність – це вид юридичної відповідальності військовослужбовців, під якою розуміється встановлений для них обов’язок повного або часткового відшкодування в грошовій формі (в окремих випадках – у натуральній формі) заподіяної матеріальної шкоди державі.

• 
  за шкоду, заподіяну недбалим виконанням службових обов’язків, передбачених статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами – у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення;
  
• 
  за пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого в особисте користування – у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення;
  

• 
  умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій;
  

• 
  приписки у нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт,
  

• 
  перекручування звітних даних і обману держави в інших формах;
  

• 
  заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані;
  

• 
  дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину;
  

• 
  недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
  

• 
  виявлення матеріальної шкоди, заподіяної державі;
  

• 
  невиконання або неналежне виконання військовослужбовцями службових обов’язків, що загрожувало життю і здоров’ю особового складу, цивільному населенню;
  

• 
  розпорядження командирів і начальників;
  
• 
  рапорти, доповіді, донесення підлеглих;
  
• 
  пропозиції компетентних органів, посадових осіб, комісій;
  
• 
  скарги, заяви і листи військовослужбовців і громадян, а також посадових осіб
  
• 
  повідомлення у засобах масової інформації;
  

• 
  підстави для призначення розслідування;
  
• 
  особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено;
  
• 
  термін проведення;
  
• 
  посадова особа, якій доручено проведення (комісія);
  

• 
  наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки;
  

• 
  осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;
  

• 
  наявність причинного зв’язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;
  

• 
  конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
  

• 
  вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівників документів, які було порушено;
  

• 
  ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;
  

• 
  форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;
  

• 
  умови та причини, що сприяли правопорушенню;
  

• 
  чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків.
  

• 
  посада, в/звання, П.І.Б., рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
  
• 
  підстави службового розслідування;
  
• 
  час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття);
  
• 
  обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину;
  
• 
  заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;
  
• 
  пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
  
• 
  інші заходи.
  

• 
  військове майно, яке обліковується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками і набуло непридатного стану після закінчення установлених термінів його служби (носіння, використання), вироблення технічного ресурсу, проведення випробувань або дослідних робіт, а також із закінченим терміном зберігання в запасі (резерві) за неможливості його ремонту або використання за цільовим призначенням;
  

• 
  військове майно безстрокового використання, яке набуло непридатного стану у процесі експлуатації, за неможливості його подальшого використання за цільовим призначенням;
  

• 
  лікарські засоби (в тому числі наркотичні, психотропні та отруйні), імунобіологічні препарати та хімічні реактиви, які набули непридатного стану.
  

• 
  військове майно, яке не обліковується за обліково-номерними, якісними (технічними) показниками і набуло непридатного стану;
  
• 
  майно, використане за встановленими нормами на регламентні роботи, технічне обслуговування;
  
• 
  майно, витрачене на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби, будівлі і споруди, що підлягають знесенню через недоцільність їх використання;
  
• 
  інше майно, яке не списується за актами якісного (технічного) стану, за інспекторськими посвідченнями і набуло непридатного стану.
  

• 
  втрачене або знищене військове майно та його нестача;
  
• 
  майно, яке обліковується за обліково-номерними, якісними показниками і набуло непридатного стану раніше установленого терміну його служби, якщо згідно з законодавством заподіяна шкода повністю або частково відноситься на рахунок держави за неможливості відшкодування його повної або часткової вартості за рахунок винних осіб.