Військова частина
(продовольча служба)
їдальня (приміщення, засоби приготування їжі)
особовий склад
Військове з’єднання
продовольчий склад
продовольчий склад
Особливості:
1. Система забезпечення продовольством може бути організована як з самостійним приготуванням їжі штатними фахівцями так і залученням до надання послуг з організації харчування суб’єктів господарчої діяльності (аутсортсинг).
|
2. Норми за якими здійснюється харчування особового складу визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту ”.
|
3. Для деяких категорій військовослужбовців передбачені спеціальні норми харчування, що враховують специфіку покладених на них завдань, наприклад льотна норма, морська, підводна, тощо.
|
4. Підчас виконання підрозділами завдань за призначенням поза межами пунктів постійної дислокації харчування може бути організовано в польових умовах з використанням польових засобів приготування їжі.
|
5. У разі неможливості забезпечення військовослужбовців гарячою їжею передбачається видача загальновійськових наборів сухих продуктів, але не більше ніж на три доби.
|
6. Юридичним документом, що підтверджує право військовослужбовця на продовольче забезпечення є продовольчий атестат.
|
7. У військових частинах Статутом внутрішньої служби встановлений спеціальний порядок контролю за якістю, санітарним станом і кількістю приготування їжі.
|
Продовольче забезпечення може бути у вигляді:
Речове забезпечення – система заходів, що проводиться з метою задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.
Вирішення питань речового забезпечення покладається на речову службу.
Речова служба – це сукупність органів і посадових осіб, що безпосередньо займаються речовим забезпеченням (склади, і бази, майстерні по ремонту, швейне і банно-пральне обладнання та ін.)
Порядок та норми речового забезпечення визначені Постановою КМУ від 28.10.2004 № 1444 „Про затвердження Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час”.
Юридичним документом, що підтверджує право військовослужбовця на речове майно є речовий атестат.
Нормами забезпечення речовим майном військовослужбовців визначається кількість предметів, що видається на одного військовослужбовця у військових частинах та строки їх носіння (експлуатації).
Речове майно класифікують:
майно поточного забезпечення
майно фонду зборів
майно непорушного запасу (на особливий період)
.
майно особистого використання
інвентарне майно
Військовослужбовцям строкової служби обмундирування, взуття видається в особисте користування.
Військовослужбовцям за контрактом, офіцерам, речове майно особистого користування видається у власність.
Військовослужбовці строкової служби звільняються в запас у тій формі одягу, що знаходилась в їх особистому користуванні. За бажанням вони можуть бути звільнені у запас у власному цивільному одязі.
Вирішення питань житлового забезпечення покладається на квартирно-експлуатаційну службу (КЕС).
Житлове забезпечення – система заходів, які проводяться з метою створення належних умов для проживання і службової діяльності особового складу військових частин, закладів і установ.
Квартирно-експлуатаційна служба (КЕС) – сукупність органів і посадових осіб, що безпосередньо займаються питаннями житлового забезпечення (казармовий житловий фонд, комунальні споруди, склади і бази, будівельні підприємства, готелі, лісгоспи та ін.)
Для розміщення військових частин використовуються:
будинки і споруди, земельні ділянки, що належать МОУ;
будинки і споруди, земельні ділянки, що належать іншим міністерствам і відомствам;
будинки і споруди, що належать місцевим адміністраціям.
Військові частини розміщуються у військових містечках.
Військові містечка – це комплекс будинків та споруд, що розміщуються на одній земельній ділянці.
Право на житлове забезпечення військовослужбовців реалізується у наступних формах:
розміщення в казармах (для військовослужбовців строкової служби, курсанти);
розміщення в гуртожитках (військовослужбовці за контрактом, курсанти, офіцери);
надання службових квартир (для тих, хто має вислугу років до 20 років);
надання квартир (для тих, хто має вислугу років більше 20 років);
надання місць в готелях (при відрядженнях);
виплата грошової компенсації за тимчасовий піднайом житла;
Норми житлового забезпечення:
при розміщенні в казармах в спальних приміщеннях відводиться площа з розрахунку 2,5-4 м² на кожного військовослужбовця; (ст.135 ЗУ ”Про Статут внутрішньої служби ЗС України”)
квартири – не менше загальновстановлених норм житлової площі на
кожного члена сім’ї;
Військовослужбовці, які не мають житла, відповідною житловою комісією становляться на квартирну чергу.
Житло (квартири) розподіляються відповідно черги.
житлові черги поділяються на
  
загальні
першочергові
позачергові
- учасники війни;
- вислуга більше 25 років;
- сім’ї військовослужбовців, які загинули;
- чорнобильці І, ІІ категорій;
Грошове забезпечення – грошові кошти, що отримують військовослужбовці із державного бюджету для задоволення своїх матеріальних і культурних потреб.
Вирішення питань грошового забезпечення покладається на фінансову службу.
Фінансова служба – сукупність органів і посадових осіб, що безпосередньо займаються грошовим забезпеченням військовослужбовців та здійснюють бухгалтерський матеріальних засобів.
Грошове забезпечення визначається залежно від:
посади, військового звання;
тривалості, інтенсивності та умов військової служби;
кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
(п.3 ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”)
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Юридичним документом, що підтверджує право військовослужбовця на грошове забезпечення є грошовий атестат.
Розміри посадових окладів, окладів за військові звання, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення визначені Постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294 „Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”.
Медичне забезпечення - це система заходів, які проводяться з метою збереження та зміцнення здоров’я особового складу, надання медичної допомоги військовослужбовцям, їх лікування.
Медична служба- сукупність органів і посадових осіб, що безпосередньо займаються питаннями медичного забезпечення, медичної допомоги та лікування військовослужбовців, основними завданнями якої є:
надання медичної допомоги військовослужбовцям, їх лікування та найшвидшого відновлення праце- і боєздатності після захворювань і травм
 
участь у комплектуванні здоровим, фізично розвиненим поповненням
організація та проведення медичних заходів для забезпечення та покращення здоров’я особового складу
забезпечення військ медичним майном
та інші
Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.
Торгово-побутове забезпечення – надання за плату товарів та послуг суспільного харчування та побутового обслуговування. Виконують комерційні структури на підставі конкурсу.
Тема 18: Соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Учбові питання:
1. Соціальний захист військовослужбовців та його складові.
2. Гарантії громадянам, що проходять військову службу.
3. Пільги військовослужбовцям.
4. Компенсації громадянам, що проходили військову службу.
|
Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України складається з Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців т членів їх сімей” (далі – Закону) та інших нормативно-правових актів.
Соціальний захист військовослужбовців – діяльність (функція) держави, спрямована на забезпечення реалізації конституційних прав і свобод; задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві; підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Це право на забезпечення їх у разі:
повної, часткової, тимчасової втрати працездатності,
втрати годувальника,
безробіття з незалежних від них обставин,
у старості,
в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону).
У зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом. (ст.1-2 Закону)
Гарантії – зобов’язання, за яким держава стверджує виконання певних своїх обов’язків і несе за ним повну фінансову і матеріальну відповідальність.
Загальні гарантії:
військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають всю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України (ст.18 ЗУ „Про Статут внутрішньої служби ЗС України”);
держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідних до них нормативно-правових актів (ст.19 Закону України „Про Статут внутрішньої служби ЗС України”);
військовослужбовцям гарантується свобода наукової, технічної та художньої творчості (п.1 ст.8 Закону);
військовослужбовцям гарантується недоторканість особи, він не може бути арештований інакше, як на підставі судового рішення (ст.7 Закону);
держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовцям, які звільняються у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров’я, а також військовослужбовцям строкової служби, які до призову на строкову службу не були працевлаштовані, в разі відповідного звернення зазначених осіб (п.5 ст.8 Закону);
військовослужбовці при звільненні мають право на вибір місця проживання в Україні або в іншій державі (п.1 ст.8-1 Закону);
усі військовослужбовців мають рівне з іншими громадянами право на виїзд за кордон, у порядку встановленим законом (п.2 ст.8-1 Закону);
військовослужбовці не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію, крім чітко визначених у Законі обставин (п.2 ст.8 Закону);
члени сімей військовослужбовців строкової служби мають переважне право при прийнятті на роботу і при залишенні на роботі при скороченні чисельності, а також на першочергове направлення для професійної підготовки підвищення кваліфікації, з відривом від виробництва та на виплату на період навчання середньої заробітної плати (п.1 ст.18 Закону);
дружинам (чоловікам) військовослужбовців до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років (п.3 ст.18 Закону);
військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, а також учасники бойових дій прирівнюються у правах до інвалідів та учасників Великої Вітчизняної Війни (п.4 ст.11 Закону);
гарантії грошового та матеріального забезпечення:
держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам служби, стимулює закріплення кваліфікованих кадрів (п.1 ст.9 Закону);
за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми зберігається грошове та інші види забезпечення. Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення (п.6 ст.9 закону);
при переїзді військовослужбовцям виплачується підйомна допомога у розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 % на кожного члена сім’ї (п.3 ст.9-1 Закону);
за військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті (п.5 ст.9 Закону);
гарантії нормованого службового часу, відпочинку, відпустки:
загальна тривалість службового часу військовослужбовця на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу визначеного законодавством України. Для військовослужбовців встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними (п.4 ст.10 Закону);
військовослужбовцям, які виконували службові обов’язки у вихідні дні, святкові і неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром, як правило наступного тижня; (п.6 ст.10 Закону)
відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток дозволяється лише у разі оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, у інших випадках за рішенням Міністра Оборони (п.16 ст.10-1 Закону);
гарантії забезпечення житлом:
держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставі, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами (п.1 ст. 12 Закону);
військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства (п.1 ст. 12 Закону);
військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання. Такі жилі приміщення надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби.(п.1 ст.12 Закону);
порядок та умови надання військовослужбовцям кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) визначаються Кабінетом Міністрів України (п.7 ст.12 Закону);
за військовослужбовцями, які вступили на військову службу за контрактом, зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення умов за попереднім місцем проживання (п.21 ст.12 Закону);
гарантії отримання освіти:
військовослужбовцям дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України (п.1 ст.13 Закону);
військовослужбовці, які мають вислугу військової служби не менше 10 років та позитивні службові характеристики, дозволяється протягом останнього року перед звільненням проходити професійну перепідготовку (тривалістю не менше 500 годин), без стягнення з них платні за навчання (п.5 ст.8 Закону);
Пільги – встановлені законом преваги, що надаються військовослужбовцям і обумовлені призначенням і особливостями ЗС України.
житлові пільги
держава безкоштовно забезпечує військовослужбовців та членів їх сімей (крім військовослужбовців строкової військової служби) службовими приміщеннями (ст.12 Закону);
за військовослужбовцями, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі їх направлення для проходження військової служби за межі України бронюється жила площа, яку займали вони та члени їх сімей, на весь час їх перебування за межами України (п.4 ст.12 Закону);
військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку (п.6 ст.12 Закону);
військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України (п.7 ст.12 Закону);
військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за віком ,станом здоров’я, а також у зв’язку зі скороченням штабів або проведенням інших організаційних заходів залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду (п.9 ст.12 Закону);
щодо охорони здоров’я
безоплатна кваліфікована медична допомога (ч.3 п.1 ст.11 Закону);
члени сімей військовослужбовців за відсутності за місцем їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров’я отримують медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я (п.2 ст.11 Закону);
військовослужбовці та члени їх сімей мають право на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і туристських базах Міністерства Оборони України. Такі військовослужбовці сплачують 25 %, а члени їх сімей 50 % вартості путівки. (п.3 ст.11 Закону);
дітям військовослужбовців за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах і дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності (п.4 ст.13 Закону);
щодо безкоштовного проїзду
військовослужбовці та члени їх сімей мають право безоплатного проїзду: у відпустку в межах України, при переведенні до нового місця служби, до місця проживання при звільненні з військової служби в межах України (п. 1,3 ст.14 Закону);
строкова служба – всіма видами транспорту загального користування, приміського та міжміського сполучення (крім таксі) (ч. 2 п.1 ст. 14 Закону);
придбання проїзних документів позачергово;
військовослужбовці які стали інвалідами внаслідок бойових дій, учасники бойових дій, мають право на 50 % знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним транспортом відповідно до Закону (п.4 ст. 14 Закону);
безоплатне перевезення до 20 т. особистого майна в контейнерах при переведенні на нове місце служби, або звільненні (п. 2 ст.14 Закону);
в області праці та соціального забезпечення
час перебування громадян України військові службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (п.1 ст.8 Закону);
дружині (чоловіку) військовослужбовця щорічна основна відпустка за її бажанням надається у зручний для неї (нього)час одночасно із щорічною основною відпусткою військовослужбовця (п.13 ст.10-1 Закону);
учасники бойових дій та інваліди війни звільняються від сплати прибуткового податку, податку з власників транспортних засобів, земельного податку;
військовослужбовці строкової служби мають право безоплатно відправляти та одержувати листи. Безоплатними поштовими посилками відправляється особистий одяг громадян, призваних на військову службу (п.8 ст.14 Закону);
за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах , в установах і організаціях незалежно від форм власності, зберігається при звільненні зі служби право на працевлаштування у 3-х місячний строк на те ж підприємство на посаду, не нижче за ту, яку вони займали до призову (п.3 ст.8 Закону);
у разі переведення військовослужбовців на службу в іншу місцевість, дружинам (чоловікам) виплачується за місцем роботи грошова допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати при розірванні ними трудового договору з причин переводу. При тимчасові втраті працездатності листки непрацездатності оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100% середньомісячної заробітної плати, незалежно від страхового стажу (п.2 ст.18 Закону);
у разі тимчасового заміщення військовослужбовцем вищестоящої командної посади оплата проводиться у встановленому порядку по заміщуваній посаді (п.1 ст.8 Закону);
надання більшої, у порівнянні з іншими громадянами держави, щорічної основної відпустки, тривалість такої відпустки для військовослужбовців встановлюється (п.1 ст. 10-1 Закону):
30 календарних днів – при вислузі до 10 календарних років;
35 календарних днів – при вислузі від 10 до 15 календарних років;
40 календарних днів – при вислузі від 15 до 20 календарних років;
45 календарних днів – при вислузі понад 20 календарних років;
Військовослужбовцям (цивільним – загалом – відпустка 24 календарних днів), які звільняються з військової служби за віком, станом здоров’я чи у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (п.2 ст.15 Закону);
військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім’ям з дітьми (п.3 ст.15 Закону).
при звільненні за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (п.2 ст.15 Закону)
більш ранній, у порівнянні з іншими категоріями громадян, вихід на пенсію.
Особам офіцерського складу, військовослужбовцям за контрактом:
а) незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше (ст.12 Закону);
б) в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба (ст.12 Закону);
більші, у порівнянні з іншими категоріями громадян розміри пенсій (ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб");
а) за вислугу 20 років – 50 %;
б) за кожний рік вислуги понад 20 років – 3% (для цивільних за кожний рік – 1%) відповідних сум грошового забезпечення (але не більше 90 %);
Компенсації – відшкодування з державного бюджету додаткових витрат.
при загибелі:
військові формування, військовослужбовців яких загинули чи померли в період проходження військової служби, подають їм сім’ям і батькам допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам’ятників (п.4 ст.15 Закону);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби , сім’ї загиблого , а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10-річного грошового забезпечення загиблого за останньою посадою (п.1 ст.16 Закону);
у разі загибелі військовослужбовця строкової служби під час виконання ним обов’язків військової служби, сім’ї загиблого, а в разі її відсутності батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 10-річного максимального посадового окладу за першим тарифним розрядом для контрактників (п.5 ст.16 Закону);
у всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця не повинен бути меншим від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (п.7 ст.16 Закону).
батьки військовослужбовців, які загинули чи померли, або пропали безвісти під час проходження військової служби користуються правом безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району місця проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміського сполучення, вони мають право на 50 % знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним транспортом відповідно до Закону (п.4 ст. 14 Закону);
при втраті працездатності:
у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов’язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з і служби, залежно від ступеня втрати працездатності, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до 5-річного грошового забезпечення за останньою посадою (п.2 ст.16 Закону);
ветеранам:
50–відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (п.6 ст.6 ЗУ "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист");
першочергове, але не пізніше 1 року після звільнення з військової служби забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, або одноразове надання безвідсоткового кредиту на індивідуальне житлове будівництво (п.6 ст.6 ЗУ "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист");
Тема 19: Соціальне забезпечення осіб, що проходили військову службу і їх сімей.
Учбові питання:
1. Соціальний захист та його складові. Пенсії військовослужбовців, їх види.
2. Пенсії військовослужбовців за вислугу років.
3. Пенсії по інвалідності.
4.Пенсії членам сімей в разі втрати годувальника.
|
|