КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка Військовий інститут Кривенко О. В., Качан І.І. Військова адміністрація

Цивільний стан

Військова служба (переміщення за посадами, отримання військових звань)

Цивільний стан

• 
  на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого(навчального часу), включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
  

• 
  на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
  

• 
  поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов’язкам військовослужбовця або його було направлено туди наказом відповідного командира (начальника);
  

• 
  під час виконання державних обов’язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов’язки не були пов’язані з військовою службою;
  

• 
  під час виконання обов’язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
  

Солдат (матрос)	2 роки
Старший солдат (старший матрос)	1 рік
Молодший сержант (старшина 2 статті)	2 роки
Сержант (старшина 1 статті)	2 роки
Старший сержант (головний старшина)	2 роки
Старшина (головний корабельний старшина)	2 роки
Прапорщик (мічман)	5 років
Старший прапорщик (старший мічман)	Строк вислуги не встановлюється

мол. лейтенант, лейтенант	2 роки
ст. лейтенант, капітан	3 роки
майор	4 роки
підполковник	5 років
полковник	2 роки

1. 
   під час перебування військовослужбовця у розпорядженні відповідного командира, або усунення від виконання службових обов’язків;
   
2. 
   якщо військовослужбовець має таке дисциплінарне стягнення, як попередження про неповну службову відповідність;
   
3. 
   якщо за вироком суду військовослужбовцю призначене покарання, не пов’язане з позбавленням чи обмеженням волі, або його звільнено від покарання з випробуванням.
   

• 
  організацію повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів і військовослужбовців (внутрішня служба);
  

• 
  забезпечення додержання військової дисципліни особовим складом гарнізону, необхідних умов для повсякденного життя та підготовки військових частин, проведення гарнізонних заходів (гарнізонна служба);
  

• 
  організацію надійної охорони та оборони важливих військових об’єктів, бойових прапорів та осіб, яких утримують на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні (частині) (вартова служба).
  

Правопорядок є реальне, повне і послідовне здійснення всіх вимог законності, принципів права, реальне і повне забезпечення прав людини.

Правопорядок – це кінцевий результат дії права, це результат впровадження законів (норм права) у суспільні відносини.

Правопорядок – це законність в дії.

Гарантії законності – засоби та умови, за допомогою яких у суспільному житті здійснюється закріплення, захист та відновлення законності у разі її порушення.

• 
  закріплення основ суспільного і державного ладу, основних прав і свобод і обов’язків громадян, компетенції державних органів в Конституції
  
• 
  повна відповідність законодавства нормам і принципам Конституції
  
• 
  верховенство закону по відношенню до інших нормативно-правових актів
  
• 
  рівність всіх суб’єктів права перед законом
  
• 
  право громадян на скарги в тому числі і до суду
  
• 
  чітка регламентація нормотворчої діяльності державних органів
  
• 
  здійснення судочинства тільки судом, незалежність суду і підпорядкування його тільки закону
  
• 
  централізований прокурорський нагляд за загальним дотриманням законів
  
• 
  справедливість і законність покарання
  
• 
  активна, рішуча боротьба з усіма правопорушеннями
  
• 
  неприпустимість зловживання владою чи посадовим становищем
  

• 
  політичні
  
• 
  економічні
  
• 
  ідеологічні (правова культура)
  
• 
  соціальні
  
• 
  інші
  

• 
  державний контроль
  
• 
  прокурорський нагляд
  
• 
  право громадян на звернення до державних органів
  

• 
  особисто Міністр
  

• 
  комісії із проведення інспектувань, навчань, перевірок
  

• 
  особисто командири всіх рівнів
  

• 
  спеціалізовані органи військового управління з однорідних спеціальних питань
  
• 
  внутрішні перевірочні комісії
  

• 
  безперешкодно за посвідченням входити до військових частин, установ і мати доступ до документації і матеріалів, необхідних для перевірки;
  

• 
  вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази і інші акти та документи;
  

• 
  вимагати від посадових осіб державних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підконтрольних і підлеглих підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для проведення перевірок і експертиз;
  

• 
  викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних і письмових пояснень відносно порушень закону.
  

• 
  винесення протесту (з метою скасування або приведення у відповідність законодавству нормативно-правового акту, рішень що не відповідає закону, припинення незаконної дії посадової особи)
  

• 
  винесення письмового припису (з метою усунення правопорушення, що має очевидний характер і може спричинити істотну шкоду)
  

• 
  винесення подання (з метою усунення правопорушень та умов ,що їм сприяли)
  

• 
  винесення мотивованої постанови про порушення кримінальної справи, дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне порушення
  

• 
  незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод.
  

• 
  незаконного покладання на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності (ст.110 Закону України „Про дисциплінарний Статут Збройних Сил України”)
  
• 
  з інших питань службової діяльності, скарга подається безпосередньо командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості (ст.111 Закону України „Про дисциплінарний Статут Збройних Сил України”)
  

• 
  заборонено подавати скаргу під час бойового чергування, перебування в строю (за винятком скарг, поданих під час опитування військовослужбовців), на варті (вахті), а також у добовому наряді, під час занять (ст.114 Закону України „Про дисциплінарний Статут Збройних Сил України”).
  

• 
  бути пильним, зберігати державну таємницю;
  
• 
  додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
  
• 
  виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
  
• 
  поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
  

• 
  виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях ЗС України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов’язку, вірності Військовій присязі;
  
• 
  особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотриманням Військової присяги, виконання своїх обов’язків, вимог військових статутів;
  
• 
  формування правової культури військовослужбовців;
  
• 
  умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
  
• 
  зразкового виконання командирами військового обов’язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;
  
• 
  підтримання у військових об’єднаннях, з’єднаннях, частинах, закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
  
• 
  своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;
  
• 
  чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
  

• 
  державної влади та управління (нагороди, почесні звання);
  

• 
  судовими органами (міри кримінального покарання);
  

• 
  військовими посадовими особами, які мають відповідні повноваження по застосуванню заохочень, дисциплінарних стягнень та інших засобів дисциплінарного впливу.