КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка Військовий інститут Кривенко О. В., Качан І.І. Військова адміністрація


Скачати 2.95 Mb.
Назва КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка Військовий інститут Кривенко О. В., Качан І.І. Військова адміністрація
Сторінка 8/21
Дата 05.04.2013
Розмір 2.95 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Військова справа > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   21

Соціальний захист – система економічних, правових, організаційних та інших заходів держави по забезпеченню соціальних прав і гарантій громадян.


Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.


Пенсійне забезпечення військовослужбовців після їх звільнення з військової служби провадиться відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон).

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених військової служби, здійснюється виключно шляхом внесення змін до зазначеного Закону та Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Право на пенсійне забезпечення (відповідно до закону) мають звільнені зі служби:

  • особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом;

  • особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів Цивільного захисту;

  • особи з числа військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ Цивільної оборони України;

  • особи начальницького і рядового складу пожежної охорони;

  • особи з числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення у випадках передбачених Законом.




1. За вислугу років – при наявності встановленої Законом вислуги років



2. По інвалідності

ВИДИ ПЕНСІЙ

військовослужбовців









3. Членам сімей військовослужбовців в разі втрати годувальника


1. Пенсії за вислугу років:

Умови призначення

Пенсії за вислугу років призначаються:

  • військовослужбовцям, які мають на день звільнення з військової служби вислугу на військовій службі або на службі в ОВС 20 років і більше, незалежно від віку на день звільнення, часу та причин звільнення;

  • військовослужбовцям в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-рячного віку, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в ОВС, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції;

  • військовослужбовцям при досягненні 45-річного віку і за наявністю в них вислуги 15 років, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням ЗС України, та членів їх сімей.

Розмір пенсій

- за вислугу 20 років – 50% відповідних сум грошового забезпечення, за кожний рік вислуги понад 20 років – 3% відповідної суми грошового забезпечення;

Максимальний розмір пенсії за вислугу років не може перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені до 1 категорії – 100%, до 2 категорії - 95%.

2. Пенсії по інвалідності:

Умови призначення

Пенсії по інвалідності призначаються особам, якщо:

  • інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше 3-х місяців після звільнення зі служби;

  • інвалідність настала пізніше 3-х місячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні.

В залежності від причин інвалідності, інваліди з числа військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії:

Розміри пенсій (% відповідних сум грошового забезпечення):




Інваліди війни

Інші інваліди

Інваліди І групи

100

70

Інваліди ІІ групи

80

60

Інваліди ІІІ групи

60

40

Групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються МСЕК (медико-соціальними експертними комісіями), які діють на підставі положення про них, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2. Пенсії у разі втрати годувальника:

Умови призначення

Пенсії у разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за Законом, призначаються:

  • сім’ям військовослужбовців, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії тощо;

  • сім’ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.

Члени сім’ї, які мають право на пенсію:

  • непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти;

  • особи, які перебували на утриманні.

Розміри пенсій:

  • членам сімей осіб, які загинули внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті вітчизни, або при виконанні інших обов’язків військової служби – 40% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї;

  • членам сімей осіб, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, непов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби - 30% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Період, на який призначається пенсія:

Пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім’ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім’ї, які досягли чоловіки-60 років, жінки-55 років – довічно.


АЛФАВІТНИЙ СЛОВНИК

Агресія – напад, будь-яке незаконне з точки зору Статуту ООН, застосування збройної сили однією державою проти суверенітету, територіальної недоторканості або політичної незалежності іншої держави або народу (нації). Включає ознаку першості або ініціативи в агресивному намірі. В міжнародно-правовій доктрині існують поняття: економічна й ідеологічна агресія. Збройна агресія є підставою для індивідуальної та колективної самооборони. При цьому дії держави, яка підпала під напад і дає збройний опір агресору, якщо вони є навіть і наступальними, не можуть розглядатися як агресія.

Агресія (збройна) – застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України; дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувались третьою державою (державами) для вчинення визначених законом дій; застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до уклеєних з України міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів. (ст.1 ЗУ „Про оборону України”)

Акт військового управління - виданий в межах компетенції органу військового управління, в установленій формі документ, спрямований на регулювання відносин в сфері життя, побуту та діяльності і військових формувань.

Альтернативна служба - державна служба поза Збройними Силами чи іншими військовими формувачами що запроваджується замість проходження військової служби. (ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу»).

Апарат органів виконавчої влади - організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів і посад, які призначені для здійснення консультативних чи обслуговуючих функцій щодо виконання відповідними органами закріплених за ними повноважень (компетенції). До особового (персонального) складу апарату органів виконавчої влади відносяться державні службовці та інші працівники апарату. (Указ Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні).

Батальйон – основний тактичний підрозділ у сухопутних, повітрянодесантних військах i морській піхоті. Батальйон може входити до складу частини або бути окремим.

Батарея – вогневий i тактичний підрозділ в артилерії. Може бути окремою або входити до складу дивізіону. В ракетних (зенітних ракетних) військах можуть бути батареї стартові, технічні, радіотехнічні, управління.

Безпека держави – стан держави, який характеризує її захищеність від зовнішніх і внутрішніх загроз; складова частина, серцевина національної безпеки, реалізується в основному політичними та правоохоронними засобами і методами, хоча не виключається за певних обставин застосування і військових засобів та методів. Стан державної безпеки – це становище, що склалося у сфері безпеки держави. Воно залежить від характеру і масштабу загроз, розвиненості та стану системи забезпечення державної безпеки. Рівень безпеки держави є ступенем (мірою) безпеки.

Бій – організоване збройне зіткнення з'єднань, частин i підрозділів (літаків i кораблів) воюючих країн. Проводиться з метою знищення, розгрому i полонення противника в обмеженому районі протягом короткого часу, а також оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) або утримання їх. Бій – єдиний засіб досягнення перемоги в збройній боротьбі. Бій ведеться із застосуванням різноманітних засобів ураження, захисту i забезпечення і являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин та підрозділів.

Боєздатність – можливості військ (сил) вести воєнні (бойові) дії i виконувати поставлені завдання у відповідності до їх призначення. Залежать від укомплектованості, бойової виучки і морально-психологічних якостей особового складу, бойових втрат і можливостей їх відновлення, забезпеченості технічними й матеріальними засобами й інших чинників. Боєздатність угруповання військ (сил) може бути утрачена при знищенні певного числа його частин і підрозділів, а також подавленні або знищенні його об’єктів. Зберігання (відновлення) боєздатності військ (сил) – найважливіше завдання командирів і штабів.

Боєприпаси – артилерійські та стрілецькі, бомби авіаційні та їх складові одиниці, гранати, бойові частини, боєголовки та вибухові компоненти керованих (некерованих) ракет та снарядів, міни наземні та фугаси, міни морські та їх компоненти, бомби глибинні та їх компоненти, військова піротехніка, пристрої підривні, речовини вибухові та порохи, піропатрони та пристосування приводні та їх складові одиниці, інструменти та обладнання спеціальні для знешкодження наземних та підводних боєприпасів, капсулі, підривники, вибухові компоненти та інше приладдя для боєприпасів, спеціальне обладнання для експлуатації та обслуговування боєприпасів.

Бойова готовність військ (сил) – стан військ (сил), що забезпечує спроможність почати воєнні (бойові) дії у встановлені терміни, а у воєнний час – негайно й успішно виконати поставлені завдання. Визначається боєздатністю військ (сил), правильним розумінням командирами й штабами своїх завдань, своєчасною підготовкою до майбутніх дій, передбаченням можливих змін в обстановці. Напружена міжнародна обстановка і сучасні засоби поразки вимагають максимального зближення ступенів бойової готовності в мирний і воєнний час. Бойова готовність з'єднання (частини) залежить від стану системи управління й боєздатності частин (підрозділів) родів військ, спеціальних військ і тилу, що до нього входять (боєготових, обмежено боєготових, небоєготових).

Бойова готовність військової частини (підрозділу) – стан, що визначає її спроможність реалізувати бойовий потенціал для виконання завдань за призначенням у конкретних умовах обстановки у визначений період часу. (п.1 Постанови ВР України „Про порядок проведення інспектувань (перевірок) Міністерства оборони України, Збройних Сил України та інших військових формувань Інспекцією з питань контролю за діяльністю військових формувань Головної служби безпекової та оборонної політики Секретаріату Президента України” від 06.02.2008 № 1-1/239).

Бойова підготовка – система заходів щодо навчання та військового виховання особового складу, злагодження пiдроздiлiв, частин, з'єднань для ведення бойових дій або виконання інших завдань у відповідності до їх призначення.

Бойова тривога – негайне приведення частини (корабля) в готовність до виконання бойових завдань.

Бойове донесення – звiтно-iнформацiйний документ про хід виконання бойового завдання. У бойовому донесенні приводяться результати бойових дiй; розташування, стан i характер дiй своїх вiйськ (сил) на певний час, в тому числі розташування i характер дiй сусiдiв; склад, розташування i дiї противника; рішення на подальші дiї i при необхідності – прохання.

Бойове завдання – завдання, поставлене старшим командиром (командувачем) підрозділу, частині, з'єднанню, об'єднанню (інколи групі або окремому військовослужбовцю) для досягнення певної мети в бою (операції) до встановленого строку. Зміст бойового завдання залежить від призначення, чисельності, боєздатності і бойових можливостей своїх військ (сил) та противника, а також від інших умов обстановки. Бойове завдання у наступі полягає у знищенні (розгромі) основних сил противника в певній смузі на встановлену глибину i в оволодінні призначеним рубежем (районом). Бойове завдання в обороні полягає у відбитті ударів противника, нанесенні йому максимальної шкоди, утриманні певних рубежів (позицій) або районів місцевості, створенні вигідних умов для переходу в наступ та ін.

Бойовий – той, що стосується до бою, війни.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   21

Схожі:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Принцип nullum crimen sine lege та інститут аналогії в кримінальному праві країн – порівняльна характеристика
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний...
Робоча навчальна програма / М.І. Неліп, О. Б. Костенко, Н. А. Вангородська. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка / юрид ф-т. – К.,...
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин
Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА...
Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи...
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА...
Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи...
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний...
Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка...
Всеукраїнська науково-практична конференція СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ...
ПН України, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Східноукраїнський національний університет імені...
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин
Укладачі: доктор політичних наук, професор В.І. Головченко; кандидат політичних наук, доцент П. М.Ігнатьєв
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Кабанець Н.І., к ю н. Машков А. Д., Дудар С. К., Косянчук П. С., Ліщук К. В., Середюк В,В
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного і екологічного права
В.І. Андрейцев. Право екологічної безпеки. Навчально-методичні матеріали з еколого-правових дисциплін. Частина X. – Київський національний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка