КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка Військовий інститут Кривенко О. В., Качан І.І. Військова адміністрація


Скачати 2.95 Mb.
Назва КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка Військовий інститут Кривенко О. В., Качан І.І. Військова адміністрація
Сторінка 2/21
Дата 05.04.2013
Розмір 2.95 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Військова справа > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Тема 4. Законодавство про мобілізацію і цивільний захист





Учбові питання:

1. Мобілізаційна підготовка та її суб’єкти.

2. Мобілізація, її обсяги та способи проведення.

3. Повноваження органів державної влади.

4. Цивільний захист.


Мобілізаційна підготовка – комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою:


  • підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України (ЗСУ), інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного і організованого проведення мобілізації;

  • задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії;

  • забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.


(ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» далі – Закону)

Суб’єкти, що діють у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації










Центральний орган виконавчої влади з питань економ. політики (Мінекономіки)

Центральні органи виконавчої влади та інші держ. органи (Міністерства, комітети і т.д.)


Судові органи

України







Органи прокуратури України


Міністерство оборони

Місцеві органи виконавчої влади (обл. рай. держ. адміністрації) Рада Міністрів АРК






Генеральний штаб ЗСУ

Громадяни


Підприємства, установи і організації



Органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради)



Громадяни зобов’язані:

  • з’являтись за викликом до військових комісаріатів для поставки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час;

  • надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками якого вони є, з наступним відшкодуванням державою їх вартості;

  • під час мобілізації громадяни, які підлягають призову, зобов’язані з’явитись на збірні пункти у строки, зазначені в документах;

  • залучатись до виконання робіт, які мають оборонний характер. (ст.22 Закону)


Мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу. (ст.1 Закону)



- загальна, проводиться на всій території України і стосується всіх органів держави і т.п.;

- часткова, проводиться в окремих місцевостях і стосується певної частини національної економіки, ЗСУ,……

- цільова, для ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф у мирний час.


- відкрита (негайно оголошується через засоби масової інформації).
- прихована (доводиться по закритих каналах оповіщення)
З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану настає особливий період функціонування економіки, органів влади, ЗСУ, інших військових формувань, підприємств, установ.



Повноваження органів влади у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації






- здійснює законодавче регулювання питань мобілізаційної підготовки та мобілізації;

- затверджує протягом двох днів з моменту звернення Президента укази про введення воєнного чи надзвичайного стану, про загальну або часткову мобілізацію (ст.10)


Верховна Рада України





- здійснює загальне керівництво;

- визначає мету, завдання, вид, обсяги, порядок і строки проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації;

- забезпечує координацію державних органів у даній сфері;

- визначає структуру та затверджує мобілізаційний план України;

- надає (позбавляє право на звільнення від призову в разі мобілізації громадян чи окремим категоріям громадян;

- визначає порядок оголошення мобілізації;

- приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану, про мобілізацію із внесенням їх на затвердження ВРУ;

- встановлює режим роботи органів державної влади, інших органів під час мобілізації та у воєнний час;

- видає акти з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації (ст.11)



Президент України




- здійснює заходи з організації забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації, в межах повноважень видає акти з цих питань;

- організовує розроблення проекту мобілізаційного плану;

- організовує наукове, методологічне, методичне та інформаційне забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації;

- розробляє проекти актів, які мають бути введені в дію під час мобілізації та у воєнний час;

- затверджує Положення про мобілізаційну підготовку національної економіки;

- визначає і затверджує основні показники мобілізаційного плану;

- створює мобілізаційний резерв МТЗ і сировинних ресурсів;

- погоджує довготермінові та річні програми мобілізаційної підготовки державних органів, АРК, областей, Києва та Севастополя, і т.д. (ст.12)



Кабінет Міністрів України





Цивільний захист - це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.
Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту - спеціальне воєнізоване формування, на яке покладається захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру, участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях. (ст.1 ЗУ «Про правові засади цивільного захисту»)
Основними завданнями цивільного захисту є:


  • збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

  • здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

  • розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

  • розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

  • створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

  • оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

  • організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

  • проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

  • забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

  • надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

  • навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;


(ст.5 ЗУ «Про правові засади цивільного захисту»)
Тема 5: Військові формування України. Законодавчі повноваження, правова база, організаційна структура.


Учбові питання:

1. Військові формування та їх ознаки.

2. Збройні Сили України.

3. Внутрішні війська МВС України.

4. Державна прикордонна служба.

5. Служба безпеки України.

6. Служба зовнішньої розвідки.

7. Державна спеціальна служба транспорту.


Військове формування – створена відповідно до законодавства України сукупність військових об’єднань, з’єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій. (ст.1 Закону України „Про оборону України”)

Ознаки військового формування створені відповідно до законів України:

  • комплектуються військовослужбовцями;

  • беруть участь в оборонному захисті суверенітету і цілісності держави шляхом безпосереднього ведення воєнних(бойових) дій;

  • на особовий склад поширюється соціальний і правовий захист, умови пенсійного забезпечення, встановлені законом для військовослужбовців (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1998 № 10-рп)

За тими чи іншими ознаками до військових формувань держави можна віднести:

  • Збройні сили України.

  • Внутрішні війська МВС України.

  • Державну Прикордонну службу України.

  • Службу безпеки України.

  • Службу зовнішньої розвідки України.

  • Державну спеціальну службу транспорту України.

  • Управління державної охорони України.

  • Військові сили у складі Національного космічного агентства України

Питання належності до військових формувань держави є дискусійним у сучасній науці.
Збройні Сили України.


Правова база:

  • ЗУ „Про оборону”

  • ЗУ „Про Збройні Сили України”





Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладаються на Збройні Сили України

(частина 2 статті 17 Конституції України)

Збройні Сили України – це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. (ст.1 Закону України „Про Збройні Сили України”)

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.
РОЗПОДІЛ

Збройних Сил України за функціональним призначенням

на кінець 2011 року

Збройні Сили України






Об’єднані сили швидкого реагування

Основні сили оборони





Сили негайного реагування

Сили швидкого реагування

Сили нарощування

Сили стабілізації

Сили негайного реагування



З’єднання та військові частини, які не входять до функціональних структур



Збройні Сили України мають таку структуру:

Генеральний штаб ЗС України – основний орган військового управління

Командування сил підтримки

Види ЗС України: Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили

Об’єднання, з’єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів ЗС України.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами у мирний та воєнний час здійснює Головнокомандувач Збройних Сил України. Головнокомандувачем за посадою є Міністр оборони України, якщо він військовослужбовець, а у разі, коли Міністром оборони України призначається цивільна особа – начальник Генерального штабу ЗСУ.

Особовий склад ЗСУ складається з військовослужбовців і працівників ЗСУ (цивільних осіб), які є громадянами України.

Загальна чисельність Збройних Сил України затверджується Верховною Радою України за поданням Президента України (на кінець 2008 року – 200 тис. осіб) Планується на кінець 2010 року – 143 тис. Осіб.

Збройні Сили України є стрижнем Воєнної організації України. Всі інші елементи Воєнної організації виконують хоча і важливі, але забезпечувальні функції.
Перспективна структура ЗС України

Генеральний штаб ЗС України



Штаб Сухопутних військ

Штаб Повітряних Сил

Штаб Військово-Морських Сил

Командування сил підтримки та забезпечення


Головний командний центр


Об’єднання, з’єднання видів ЗС України

З’єднання, в/ч, навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів ЗСУ


Повітряні сили


Військово-Морські Сили

Сухопутні війська






АК



АК

АК

авбр

АК

зрп

АК

ортп

Командування операцій

Перспективна структура Сухопутних військ


Штаб Сухопутних військ



6 армійський корпус

13 армійський корпус

Частини безпосереднього

підпорядк-ня

8 армійський корпус


Всього: три штаби армійських корпусів, десять бойових бригад, в т.ч. дві легких, п’ять механізованих, дві аеромобільні та одна танкова, три артилерійські бригади і достатня кількість підрозділів забезпечення.
Перспективна структура Повітряних Сил


Штаб Повітряних Сил



Авіаційні бригади

Зенітно-ракетні полки

Радіотехнічні полки

Частини безпосереднього

підпорядк-ня


Всього: шість авіаційних бригад (дві винищувальні, одна бомбардувально-розвідувальна, одна штурмова, дві транспортні), п’ять зенітно-ракетних полків, чотири радіотехнічні полки.

Перспективна структура Військово-Морських Сил

Штаб Військово-Морських Сил

Командування операцій







ЕскРзС

Частини безпосереднього

підпорядк-ня

бр МП

мавбр

ВМБ


Всього: штаб ескадри різнорідних сил, дві бригади надводних кораблів, бригада морської піхоти, морська авіаційна бригада, дві військово-морські бази, частини підтримки і забезпечення.


Внутрішні війська МВС України.


Правова база:

  • ЗУ „Внутрішні війська МВС України”

  • ЗУ „Про загальну структуру і чисельність МВС України”






Відповідно до ст. 1 Закону України „Про внутрішні війська МВС Україниосновними завданнями внутрішніх військ є:

  • охорона та оборона важливих державних об’єктів, об’єктів матеріально-технічного та військового забезпечення МВС

  • супроводження спеціальних вантажів

  • здійснення пропускного режиму на об’єктах, що охороняються

  • конвоювання заарештованих і засуджених

  • охорона підсудних під час судового процесу

  • участь у охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю


Особовий склад внутрішніх військ складається із військовослужбовців та осіб, які не атестовані і працюють за трудовим договором. Військовослужбовці внутрішніх військ приймають Військову присягу, мають єдині для Збройних Сил військові звання і знаки розрізнення.


Головне управління внутрішніх військ МВС України



Управління Північного

територіального командування

Військові

частини прямого підпорядкування

Навчальні

та медичні заклади

в/частини




Управління Південного

територіального командування

в/частини



Управління Західного

територіального командування


в/частини





Управління Східного

територіального командування


в/частини



в/частини



в/частини



Управління Центрального

територіального командування


Управління Кримського

територіального командування


Чисельність внутрішніх військ, відповідно до Закону України „Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України” складає 33300.
Державна Прикордонна служба.


Правова база:

  • ЗУ „Про Державну Прикордонну службу”

- Указ Президента України "Про концепцію реформування ДПС"



Відповідно до ст.6 Закону України „Про Державну Прикордонну службу”
Державна прикордонна служба України (далі - ДПС України) є правоохоронним органом спеціального призначення.
На ДПС покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) зоні.

Основними функціями ДПС є:


  • охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;

  • здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення;

  • охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконання зобов’язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;

  • ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України „Про розвідувальні органи України” та „Про оперативно-розшукову діяльність”;

  • участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів;

  • участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у ЗУ „Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб”;

  • охорона закордонних дипломатичних установ України;


Структура ДПС:

Адміністрація ДПСУ


Регіональні органи управління

Північне регіональне управління

м. Житомир

Західне регіональне управління

м. Львів

Східне регіональне управління

м. Харків

Азово-Чорноморське регіональне управління

м. Сімферополь

Південне регіональне управління

м. Одеса


Органи охорони державного кордону

Прикордонні загони

Мобільний прикордонний загін

ОКПП”Київ”

Окремі авіаескадрилії

Загін спеціального призначення


Морська охорона


Загони Морської охорони

Дивізіон кораблів і катерів спецпризначення

Загальна чисельність ДПС України становить 50 000 осіб, у тому числі 42000 військовослужбовців.

Служба безпеки України.


Правова база:

  • ЗУ „Службу безпеки України”

  • ЗУ „Про розвідувальні органи України”

  • ЗУ „Про контррозвідувальну діяльність”

  • ЗУ „Про оперативно-розшукову діяльність”

Служба безпеки України (далі – СБУ) – державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.

(ст. 1 Закону України „Про Службу безпеки України” від 25.03.1992)
На СБУ покладається в межах визначеної законодавством компетенції:


  • захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій;

  • забезпечення охорони державної таємниці

  • попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.


Систему СБУ складають


Центральне управління

Органи військової контррозвідки

Регіональні органи, Служба безпеки в областях, АР Крим


Військові формування

Навчальні заклади СБУ

Науково-дослідні та інші заклади СБУ

Організаційна структура СБУ визначається Президентом України.

Кількісний склад співробітників визначається Президентом України за поданням Голови СБУ, виходячи з потреб надійного захисту державної безпеки України, в межах встановленого бюджету.

Кадри СБУ складають:

  • співробітники-військовослужбовці;

  • працівники, які уклали трудовий договір із СБУ;

  • військовослужбовці строкової служби

Загальна чисельність 35 тис. осіб.


Державна спеціальна служба транспорту.


Правова база:

  • ЗУ „Про Державну спеціальну службу транспорту”



Державна спеціальна служба транспорту (далі – ДССТ) є спеціалізованим державним органом транспорту у складі центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в умовах воєнного і надзвичайного стану.

(ст. 1 Закону України „Про Державну спеціальну службу транспорту”)
Основними завданнями ДССТ є:

  • технічне прикриття, відбудова, встановлення загороджень на об’єктах національної транспортної системи України з метою забезпечення діяльності ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

  • будівництво та ремонт у мирний час і в умовах воєнного стану нових та підвищення строку експлуатації і пропускної спроможності діючих об’єктів національної транспортної системи;

  • охорона об’єктів національної транспортної системи України в мирний і в особливий період;


ДССТ має таку загальну структуру

Адміністрація ДССТ




1, 26, 34 об’єднані загони

підрозділи охорони

Пантонно-мостовий загін

окремі загони

центральна база

навчальний центр

заклади, підприємства та установи

Загальна чисельність ДССТ 5 000 чол..

Особовий склад складається із працівників і військовослужбовців. Військовослужбовці комплектуються на добровільній основі за контрактом та кадровим складом, а також за призовом.

У мирний час особовий склад Державної спеціальної служби транспорту (крім підрозділів охорони) не має права носити зброю.
Служба зовнішньої розвідки України.


Правова база:

  • ЗУ „Про Службу зовнішньої розвідки України”

  • ЗУ „Про розвідувальні органи України”





Служба зовнішньої розвідки України (далі - СЗР) є державним органом, який здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах.

(ст. 1 Закону України “Про Службу зовнішньої розвідки України” від 01.12.2005)

Служба зовнішньої розвідки України підпорядкована Президентові України та підконтрольна Президентові і Верховній Раді України.

До співробітників Служби як військового формування належать військовослужбовці, службовці та працівники.

На СЗР покладаються наступні завдання:

  • добування, аналітична обробка та надання розвідувальної інформації Президентові, Голові Верховної Ради, Прем’єр-міністрові України та іншим визначеним Президентом споживачам;

  • здійснення спеціальних заходів впливу, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку;

  • участь у забезпеченні безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон України, які обізнані з відомостями, що становлять державну таємницю;

  • участь у боротьбі з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів, незаконною торгівлею зброєю і технологією її виготовлення, незаконною міграцією;

  • вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України, життю, здоров’ю її громадян та об’єктам державної власності за межами України.


Загальна чисельність Служби зовнішньої розвідки України 4350 осіб, у тому числі до 4010 військовослужбовців.
Загальні структура СЗР:


апарат управління

підрозділи агентурної

та технічної розвідки

оперативно-технічні підрозділи

інформаційно-аналітичні підрозділи

підрозділи власної безпеки

підрозділи забезпечення

навчальні заклади та науково-дослідні установи


Управління державної охорони України


Правова база:

  • ЗУ „Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб”

  • ЗУ „Про загальну структуру і чисельність Управління державної охорони України”

  • ЗУ „Про оперативно-розшукову діяльність”


Управління державної охорони України (далі – УДО) є державним правоохоронним органом спеціального призначення підпорядкованим Президентові України та під контролем Верховній Раді України.

(ст.11 Закону України „Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб”)
На УДО покладаються наступні завдання:

  • здійснення державної охорони щодо органів державної влади України;

  • забезпечення безпеки посадових осіб, визначених Законом, за місцем їх перебування як на території України, так і за її межами;

  • забезпечення безпеки членів сімей посадових осіб, визначених Законом, які проживають разом з ними або супроводжують їх;

  • охорони об'єктів, визначених Законом.


Загальна структура УДО:

орган управління УДО



підрозділи охорони органів державної влади, посадових осіб та об’єктів

підприємства, установи, навчальні заклади

регіональні підрозділи охорони

підрозділи забезпечення


Загальна чисельність УДО: 2 993 штатні одиниці, у тому числі 2 912 військовослужбовців.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Принцип nullum crimen sine lege та інститут аналогії в кримінальному праві країн – порівняльна характеристика
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний...
Робоча навчальна програма / М.І. Неліп, О. Б. Костенко, Н. А. Вангородська. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка / юрид ф-т. – К.,...
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин
Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА...
Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи...
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА...
Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи...
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний...
Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка...
Всеукраїнська науково-практична конференція СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ...
ПН України, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Східноукраїнський національний університет імені...
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин
Укладачі: доктор політичних наук, професор В.І. Головченко; кандидат політичних наук, доцент П. М.Ігнатьєв
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Кабанець Н.І., к ю н. Машков А. Д., Дудар С. К., Косянчук П. С., Ліщук К. В., Середюк В,В
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного і екологічного права
В.І. Андрейцев. Право екологічної безпеки. Навчально-методичні матеріали з еколого-правових дисциплін. Частина X. – Київський національний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка