КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка Військовий інститут Кривенко О. В., Качан І.І. Військова адміністрація

Завдання профілактичної діяльності

попередження реально можливих в даних умовах правопорушень

припинення триваючих злочинів і проступків

попередження повторних проступків і злочинів

виявлення і ліквідація всіх обставин, що можуть сприяти протиправній поведінці

виявлення і усунення негативних обставин, які сприяли здійсненню конкретного правопорушення, що можуть привести до нових антисуспільних проявів

законність;
- спільність (участь усіх органів, а не тільки правоохоронних);	гуманізм;
- віддання переваги методам переконання;	- гласність;
- недопущення розголошення особистих даних людини;	- індивідуалізація та диференціація форм і методів профілактики;
- об’єктивність;	- системність;
- обов’язковість;	- верховенство права.

• 
  вивчення і пропаганда Конституції і законів України, вимог статутів ЗС України та інших нормативно-правових актів;
  

• 
  поширення інформації про нормативно-правові акти Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, які висвітлюють питання законності та правопорядку, реформування та розвитку ЗС України;
  

• 
  надання військовослужбовцям та працівникам ЗС України необхідних правових знань через систему правової та гуманітарної підготовки; поширення позитивного досвіду щодо запобігання правопорушень та підтримання статутного порядку;
  

• 
  формування правової свідомості, переконань щодо необхідності дотримання вимог Конституції, законів України, Військової присяги, статутів ЗС України, виконання наказів командирів (начальників);
  

• 
  підтримання у військових колективах законності, статутного порядку та військової дисципліни, вивчення причин і умов, які сприяли вчиненню правопорушень, вжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження;
  

• 
  формування у військовослужбовців та працівників ЗС України потреби щодо правомірної поведінки у службі та побуті;
  

• 
  створення сприятливої морально-психологічної атмосфери у військах (силах) та трудових колективах.
  

• 
  правова підготовка;
  

• 
  правова пропаганда;
  

• 
  правова (юридична) загальна освіта;
  

• 
  правова практика;
  

• 
  правомірна соціально-активна діяльність чи поведінка.
  
• 
  самовиховання.
  

• 
  для офіцерського складу – самостійна підготовка і планові заняття, а також заняття на курсах та зборах підготовки (перепідготовки);
  
• 
  для рядового, сержантського і старшинського складу – у системі гуманітарної підготовки та за програмою вивчення статутів Збройних Сил України (наказ МО від 24.02.2006 № 117);
  

• 
  діє тільки на військовослужбовців (на відміну від інших громадян законодавством передбачена юридична відповідальність тільки військовослужбовців за скоєння військових злочинів та військових дисциплінарних проступків);
  
• 
  підвищена міра відповідальності військовослужбовців за скоєння деяких правопорушень, що зумовлено принципом беззастережного підкорення командирам (начальникам). Наприклад, невиконання наказу працівником тягне за собою застосування заходів дисциплінарної відповідальності за нормами законодавства про працю, в той час як невиконання наказу військовослужбовцем може розглядатися як військовий злочин;
  
• 
  командири (начальники) наділені певними повноваженнями щодо притягнення військовослужбовців до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, та порушення кримінальної справи проти них;
  
• 
  законодавством передбачена наявність певних умов застосування влади командира та порядку притягнення до юридичної відповідальності;
  
• 
  наявність спеціальних (тільки для військовослужбовців) видів відповідальності (наприклад – попередження про неповну службову відповідність, пониження у військовому званні, позбавлення чергового звільнення);
  
• 
  можливість настання дисциплінарної відповідальності за скоєні адміністративні проступки;
  
• 
  звільнення військовослужбовців від юридичної відповідальності, якщо діяння являє собою виконання обов’язків військової служби;
  
• 
  військовослужбовці не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності, якщо на них накладено дисциплінарне стягнення за скоєне правопорушення. За вчинення злочину вони притягуються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
  

• 
  держава обмежила юрисдикцію цивільних органів влади, щодо притягнення до амін. відповідальності військовослужбовців (притягуються лише за порушення правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства, митних правил, вчинення корупційних діянь, контрабанду, ухилення від виконання законних вимог прокурора і т.і.);
  
• 
  до військовослужбовців не застосовуються такі види адміністративних стягнень, як виправні роботи та адміністративний арешт;
  
• 
  замість накладення адміністративних стягнень, відповідні державні органи, які мають право їх накладати, надсилають матеріали про адміністративні правопорушень командирам військових частин для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.