|
Скачати 2.95 Mb.
|
Завдання профілактичної діяльностіпопередження реально можливих в даних умовах правопорушеньприпинення триваючих злочинів і проступківпопередження повторних проступків і злочиніввиявлення і ліквідація всіх обставин, що можуть сприяти протиправній поведінцівиявлення і усунення негативних обставин, які сприяли здійсненню конкретного правопорушення, що можуть привести до нових антисуспільних проявівПрофілактичні заходи за своїм змістом поділяються на: господарсько-організаторські (покращення житлово-побутових умов військовослужбовців, усіх видів постачання, розширення матеріальної бази для організації дозвілля та ін.) правові (запровадження заборон, обмежень, юридичної відповідальності, визначення прав і обов’язків та ін.) технічні (впровадження охоронної сигналізації, точних вимірювальних приладів та ін.) своєчасне притягнення правопорушників до юридичної та інших видів соціальної відповідальності, забезпечення здійснення покарань Тема 12: Правове виховання військовослужбовців. Організація правової пропаганди.
Правопорушення – протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. (ст.9 Кодексу України про Адміністративні правопорушення) Попередження – система заходів адміністративного примусу, спрямованих на недопущення здійснення наміру конкретної особи до початку зазіхання на вчинення правопорушень. Недопущення – система заходів адміністративного примусу, спрямованих на перешкоджання здійснення злочинного наміру конкретною особою на стадії готування. Припинення – заходи, спрямовані на зупинення протиправної діяльності, яка в же почалася, з метою відвернення наставання суспільно небезпечних наслідків. Профілактика правопорушень – обов’язкова діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, у тому числі громадських організацій, спрямована на виявлення та усунення причин і умов, які сприяють учиненню правопорушень, а також виявлення осіб, схильних до вчинення правопорушень, та застосування заходів до їх виправлення. Профілактика правопорушень Загальна профілактика Індивідуальна профілактика Загальна профілактика – заходи, спрямовані на виявлення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень на всій території України, у її окремому регіоні, галузі господарства, стосовно частини населення чи групи осіб, а також на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності. Індивідуальна профілактика правопорушень – система спеціальних заходів щодо конкретних осіб, які не скоїли протиправних діянь, але знаходяться в несприятливих умовах і під їх впливом можуть учиняти такі дії, ведуть анти суспільний спосіб життя, скоюють правопорушення, характеризуються формуванням умислу і мотиву на вчинення правопорушень, підготовкою конкретного правопорушення, учинили замах на злочин але не довели його до кінця, скоїли злочині і можуть учинити рецидив. Принципи здійснення профілактики правопорушень:
Правове виховання особового складу – процес цілеспрямованого, систематичного впливу на свідомість військовослужбовців та працівників Збройних Сил України. Мета правового виховання: - досягнення високого рівня знань, вмінь та навичок у військовослужбовців; - суворе і точне дотримання військовослужбовцями Конституції України, законів, Статутів, вимог інших нормативно-правових актів, військової присяги; - свідоме дотримання вимог законів у повсякденному житті. Завданнями правового виховання у ЗС України є:
Формами правового виховання є:
Правова підготовка особового складу ЗС України здійснюється в загальній системі підготовки особового складу: Особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), сержанти (старшини) в рамках функціонування єдиної системи тестово-рейтингового контролю один раз на рік у період підсумкової перевірки військ (сил) за навчальний рік проходять тестування, в ході якого комплексно визначаються якісні показники професійних знань за відповідними спеціальностями, рівень правової обізнаності, світогляду та морально-психологічні якості опитуваних. Форми правової підготовки:
Наказом Міністра затверджено перелік нормативно-правових актів, обов’язкових для вивчення особовим складом. Правова пропаганда – поширення певних правових ідей, вимог законодавства, з метою їх втілення в суспільну свідомість, формування світогляду. Зміст правової пропаганди визначається завданнями, які стоять перед нею, а саме:
Правова пропаганда організується і проводиться враховуючи стан військової дисципліни та законності, завдання, які вирішує військова частина, запити та інтереси особового складу. Найефективніші форми, засоби правової пропаганди: Організація та форми правової пропаганди та правового виховання Правове виховання організується та проводиться у військах згідно Директиви Міністра оборони України №Д-4 від 26.01.1994 «Про організацію і завдання правового виховання в ЗС України». Організація правового виховання та безпосереднє керівництво цим процесом у військових частинах, установах, військово-навчальних закладах та на підприємствах Міністерства оборони України покладається на командирів (начальників), їх заступників з виховної роботи та соціально-психологічної роботи при безпосередній участі підрозділів юридичної служби. Центром роботи по правовому вихованню, як і всього виховного процесу, яка проводиться з особовим складом є РОТА та БАТАРЕЯ. У правовій пропаганді, як і у правовому виховання у цілому, використовуються форми і методи, найбільш придатні у конкретних умовах. Під ними розуміються основні команди, шляхи передачі правової інформації, доведення її до свідомості військовослужбовців. Роль правового виховання проявляється у формуванні свідомого відношення до виконання конституційного обов’язку по захисту Батьківщини. Разом із заходами політичного, конституційного, військового виховання у поєднанні з заходами організаційного характеру правове виховання має ефективний вплив на стан військової дисципліни. Тема 13: Правовий статус військовослужбовців і юридичні гарантії його реалізації.
Правовий статус (лат. status – становище) – сукупність прав і обов’язків фізичних та юридичних осіб. В Україні визначається Конституцією, законами та іншими нормативно-правовими актами, міжнародними договорами, ратифікованими Верховною радою України. Правовий статус фізичної особи визначають насамперед конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. (Юридична енциклопедія, Київ-2003 с.44) За характером правового регулювання виділяють: 2.1. Принципи правового статусу особи - це основоположні, закріплені в Конституції та інших Законах ідеї, начала, за допомогою яких визначаються права, свободи і обов’язки людини і громадянина, а також гарантії їх здійснення і які перетворюють сукупність прав і свобод особи у систему. 2.2. 2.3. Законні інтереси особи – дозволені нормативно-правовими актами прагнення особи, до задоволення своїх потреб, до володіння тими чи іншими благами, соціальними цінностями, послугами. 2.4. Громадянство – це особливий, політико-правовий зв’язок особи і держави, що надає особі особливого статусу, який передбачає юридичне визнання державної належності особи як у самій країні, так і за її межами і наділяє особу в повному обсязі комплексом прав і обов’язків, закріплених у законодавстві даної країни. Громадянство України – правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов’язках (ст.1 ЗУ «Про громадянство України») 2.5 Правосуб’єктність – здатність фізичних осіб у встановленому порядку бути суб’єктами права, тобто носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. 2.6. Юридична відповідальність (ретроспективна) – це обов’язок правопорушника перетерпіти покарання шляхом позбавлення його певних соціальних, матеріальних духовних чи особистісних благ чи цінностей, які йому належали до факту правопорушення, від імені держави, на підставі закону або іншого нормативного акту з метою попередження правопорушень в перспективі і відновлення (чи відшкодування) втрачених суб’єктивних прав на матеріальні і духовні цінності. Правовий статус військовослужбовців – сукупність прав та свобод, гарантованих державою, а також обов’язки і відповідальність військовослужбовців, встановлені Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами держави. Військовослужбовці Збройних Сил України, якими можуть бути лише громадяни України, мають права й свободи громадян України з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами. (ст.9 Закону України „Про Статут внутрішньої служби ЗСУ”) Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянин, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановленим цим та іншими законами. (ст.1-2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”) Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. (ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей) За обмеження, які законодавством встановлено для правового статусу військовослужбовців, для них встановлено ряд пільг, компенсацій. Тема 14: Юридична відповідальність військовослужбовців.
Життєдіяльність ЗС України, інших військових формувань України побудована на принципах єдиноначальності, підтримання твердого статутного порядку, суворої військової дисципліни, безперечного підкорення підлеглих командирам (начальникам). Все це визначає особливості військових правовідносин, внутрішнього порядку в ЗС України, характер і суспільну небезпеку правопорушень, які можуть мати місце. Юридична відповідальність – це обов’язок правопорушника перетерпіти покарання шляхом позбавлення його певних соціальних, матеріальних, духовних чи особистісних благ чи цінностей, які йому належали до факту правопорушення, від імені держави, на підставі закону або іншого нормативного акту з метою попередження правопорушень в перспективі і відновлення (чи відшкодування) втрачених суб’єктивних прав на матеріальні і духовні цінності. Юридична відповідальність наступає тільки за вчинення правопорушень. Військовослужбовці, залежно від характеру вчиненого правопорушення несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом (ст.26 Закону України „Про Статут внутрішньої служби ЗСУ”) Принципи юридичної відповідальності Особливості юридичної відповідальності військовослужбовців:
Адміністративне правопорушення (проступок) - протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачена КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою, відповідно до закону, кримінальної відповідальності. (ст.9 КУпАП) Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців:
Корупція - діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. (ст. 1 Закону України „Про боротьбу з корупцією”) Відповідальність за вчинення корупційних діянь згідно з Законом України „Про боротьбу з корупцією” (далі-Закону) передбачає: Якщо воно не містить складу злочину-адміністративне стягнення у вигляді штрафу 15-25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року порушення-адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 25-50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вимог щодо декларування доходів (неподання або подання неповних чи неправдивих відомостей про доходи та зобов'язання фінансового характеру - адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 15-25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також є підставою для відмови у призначенні на посаду та для позбавлення права балотуватись у депутати або на виборні посади в державні органи. Неподання або невчасне подання державним службовцем або іншою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, відомостей про відкриття валютного рахунку в іноземному банку - адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 15-25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керівники міністерств і відомств, державних підприємств, установ та організацій чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів до припинення таких діянь та негайно повідомити про їх вчинення будь-який з державних органів, зазначених у статті 4 цього Закону. умисне невжиття таких заходів-адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 25-50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Повторне протягом року вчинення такого діяння-адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 25-50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дисциплінарна відповідальність – це такий вид юридичної відповідальності, який настає за невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх обов’язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. Особливості притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності в цілому співпадають з особливостями юридичної відповідальності військовослужбовців і регламентуються Законом України „Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України” (далі – ДС). Види дисциплінарних стягнень, що накладаються на: (найбільші категорії військовослужбовців у Збройних Силах України)
|
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН Принцип nullum crimen sine lege та інститут аналогії в кримінальному праві країн – порівняльна характеристика |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Робоча навчальна програма / М.І. Неліп, О. Б. Костенко, Н. А. Вангородська. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка / юрид ф-т. – К.,... |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка” |
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА... Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи... |
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА... Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи... |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка... |
Всеукраїнська науково-практична конференція СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ... ПН України, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Східноукраїнський національний університет імені... |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин Укладачі: доктор політичних наук, професор В.І. Головченко; кандидат політичних наук, доцент П. М.Ігнатьєв |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Кабанець Н.І., к ю н. Машков А. Д., Дудар С. К., Косянчук П. С., Ліщук К. В., Середюк В,В |
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного і екологічного права В.І. Андрейцев. Право екологічної безпеки. Навчально-методичні матеріали з еколого-правових дисциплін. Частина X. – Київський національний... |