Примітки.
Не виключається використання 3ТС у другій лінії АРТ.
DDI слід приймати на порожній шлунок.
EFV не призначають дітям у віці до 3 років та сексуально активним дівчатам підліткового віку, якщо вони не використовують адекватні контрацептивні заходи або вагітні.
LPV/r доступний як у капсульній, так і у рідкій формі. Під час заміни першої лінії терапії з використанням LPV/r на другу лінію терапії, LPV/r може замінюватись на LPV/r, оскільки розвиток стійкості до препарату не доведено.
SQV/r – потребує реєстрації в Україні, не призначають дітям з масою тіла <25 кг .
NFV (без бустера) можна не зберігати в холодильнику, приймати з їжею.
Профілактика пневмоцистної пневмонії проводиться:
дітям з невизначеним статусом з 6 тижнів до 12 місяців життя;
ВІЛ-інфікованим дітям незалежно від рівня CD4+ з 6 тижнів до 12 місяців життя;
ВІЛ-інфікованим дітям у віці 1-5 років з кількістю CD4+ < 500 клітин (<15%);
ВІЛ-інфікованим дітям у віці 6-12 років з кількістю CD4+ < 200 клітин (<15%).
Триметоприм/ сульфаметоксазол: добова доза - 150/ 750 мг/м² per os в 2 прийоми х 3 рази на тиждень.
Профілактика ВІЛ-інфекції.
Тестування органів, призначених для трансплантації.
Тестування донорської крові на ВІЛ.
Використання надійно знезаражених інструментів, краще для одноразового використання.
Пропаганда здорових сексуальних відносин (єдиний надійний партнер).
Усім вагітним слід рекомендувати добровільне обстеження на ВІЛ в період вагітності чи під час пологів — за допомогою експрес-методу.
Рекомендації ВІЛ-інфікованим жінкам щодо переривання вагітності.
ВІЛ-інфікованій жінці рекомендується розродження шляхом кесарева розтину.
При вагінальному розродженні ВІЛ-інфікованої жінки уникають епізіотомії, амніотомії, інвазивних методів діагностики плода, проводять санацію родових шляхів 2% розчином хлоргексидину кожні 2 години впродовж пологів.
При народженні дитини ВІЛ-інфікованою матір'ю пуповину перед її перерізуванням між двома затискувачами обробляють розчином хлоргексидину. Новонародженого миють мильним розчином з наступним ополіскуванням у воді. Ділянки ушкодження на шкірі і слизових оболонках у новонародженого обробляють розчином хлоргексидину.
Дітям, які народжені від ВІЛ-інфікованих матерів, не рекомендоване грудне вигодовування.
Якщо жінка хоче мати дитину від ВІЛ-інфікованого чоловіка, то можливе штучне запліднення сперматозоїдами, які були піддані спеціальній обробці.
Профілактика антиретровірусними препаратами у жінок в період вагітності та пологів і у новонароджених одразу після народження. ВІЛ-інфікованим вагітним профілактику перинатальної передачі ВІЛ проводять азидотимідином, а жінкам, у яких ВІЛ-інфекція за допомогою експрес-методу виявлена під час пологів, — невірапіном. Новонародженим призначають азидотимідин чи невірапін.
КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ В УКРАЇНІ
(із Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 595 від 16.09.2011р.)
Вік
|
Щеплення проти
|
1 день
|
|
Гепатиту В 2
|
|
|
|
|
3-5 днів
|
Туберкульозу 1
|
|
|
|
|
|
1 міс.
|
|
Гепатиту В 2
|
|
|
|
|
3 міс.
|
|
|
Дифтерії, кашлюку,
правця 3
|
Поліо-мієліту 4
|
Гемофільної інфекції 5
|
|
4 міс.
|
|
|
Дифтерії, кашлюку,
правця 3
|
Поліо-мієліту 4
|
Гемофільної інфекції 5
|
|
5міс.
|
|
|
Дифтерії, кашлюку,
правця 3
|
Поліо-мієліту 4
|
|
|
6 міс.
|
|
Гепатиту В 2
|
|
|
|
|
12 міс.
|
|
|
|
|
|
Кору, краснухи, паротиту 6
|
18 міс.
|
|
|
Дифтерії, кашлюку,
правця 3
|
Поліо-мієліту 4
|
Гемофільної інфекції 5
|
|
6 років
|
|
|
Дифтерії,
правця 3
|
Поліо-мієліту 4
|
|
Кору, краснухи, паротиту 6
|
7 років
|
Туберкульозу 1
|
|
|
|
|
|
14 років
|
|
|
Дифтерії, правця 3
|
Поліо-мієліту 4
|
|
|
18 років
|
|
|
Дифтерії, правця 3
|
|
|
|
23 роки
|
|
|
Дифтерії 3
|
|
|
|
28 років
|
|
|
Дифтерії, правця 3
(надалі - кожні 10 років)
|
|
|
|
1 Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань. Вакцинація проводиться на 3-5-у добу життя дитини (не раніше 48-ї години після народження). Для вакцинації недоношених дітей з масою тіла ≥ 2000 г необхідно застосовувати вакцину для профілактики туберкульозу із зменшеним вмістом антигену (далі - БЦЖ-м).
Щеплення для профілактики туберкульозу не проводять в один день з іншими щепленнями та іншими парентеральними маніпуляціями.
Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов’язковій вакцинації в закладах охорони здоров’я.
Якщо дитина не щеплена в пологовому стаціонарі через медичні протипоказання, щеплення проводиться вакциною БЦЖ-м, в інших випадках щеплення проводиться вакциною для профілактики туберкульозу (далі – БЦЖ).
Дітям, яким не виповнилося два місяці, щеплення проти туберкульозу проводиться без попередньої проби Манту. Після двомісячного віку перед виконанням щеплення БЦЖ дитині слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.
З метою раннього виявлення туберкульозу проба Манту з 2-а туберкуліновими одиницями туберкуліну застосовується для всіх дітей з 12-місячного віку систематично раз на рік незалежно від попереднього результату.
Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти у віці 7 років з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.
У зв’язку з тим, що профілактичні щеплення можуть вплинути на чутливість до туберкуліну, при проведенні туберкулінодіагностики за віком її необхідно планувати до проведення профілактичних щеплень. У разі якщо з тих або інших причин пробу Манту проводять після проведення профілактичних щеплень, туберкулінодіагностика повинна здійснюватись не раніше ніж через один місяць після щеплення.
2 Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджені. Для вакцинації дітей проти гепатиту В використовується схема: 0 (перша доба)-1-6 місяців життя дитини.
Новонародженим з масою тіла менше 2000 г, що народилися від HBsAg позитивних матерів, вакцинація проводиться обов’язково при народженні за схемою 0-1-2-7 (0 - перша доба життя, дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим та другим щепленнями - 1 місяць, другим та третім щепленнями - 1 місяць, третім та четвертими щепленнями – 5 місяців).
3 Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводиться за віком у 3 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 5 місяців (третє щеплення) та 18 місяців (четверте щеплення).
Інтервал між першим і другим, другим і третім щепленнями вакциною проти кашлюку, дифтерії, правця становить щонайменше 1 місяць. Інтервал між третім і четвертим щепленнями повинен становити не менше 12 місяців.
Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (далі – АаКДП), так і з цільноклітинним (далі – АКДП) кашлюковим компонентом.
Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти даної хвороби.
Вакцинація проти кашлюку проводиться дітям до 6 років 11 місяців 29 днів.
Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі – АДП), наступну у 14 років та у 18 років – анатоксином дифтерійно-правцевим із зменшеним вмістом антигену (далі - АДП-М).
Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказами, які раніше були щеплені, проводять АДП-М з інтервалом 5 років після останнього щеплення. Подальші планові ревакцинації дорослих проводяться АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.
4 Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (далі - ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної вакцини (далі - ОПВ) - для всіх наступних щеплень за цим Календарем.
Вакцина ОПВ застосовується для 3-6-го щеплень (щеплення за віком - 5 місяців,18 місяців, 6 років та 14 років) за відсутності протипоказань до ОПВ.
Вакцина ІПВ може бути застосована для 3-6-го щеплень як окремо, так і у складі комбінованих вакцин.
Дітям, які перебувають у сімейному оточенні з ВІЛ - інфікованими або з особами, котрим протипоказано введення ОПВ, щеплення проводиться виключно ІПВ-вакциною.
Після щеплення ОПВ пропонується обмежити ін’єкції, планові операції протягом 40 днів, виключити контакт з особами, котрим протипоказано введення ОПВ.
5Вакцинація дітей для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b (далі - Hib-вакцина), може проводитись моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять Hib–компонент. При використанні Hib-вакцини для первинної вакцинації необхідно надавати перевагу комбінованим вакцинам з Hib–компонентом.
Щеплення для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b, слід проводити за схемою 3-4-18 місяців.
Вакцинація проти Hib-інфекції проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів. У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише особам з групи ризику відповідно до глави 4 цього розділу.
6Вакцинація для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців. Друге щеплення - у віці 6 років.
Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за віком у 12 місяців та в 6 років, щеплення можна починати у будь-якому віці до 18 років. У цьому разі дитина має отримати 2 дози з дотриманням між дозами мінімального інтервалу.
Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протипоказанням до щеплення.
Не слід спочатку розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів між дозами.
Щеплення ВІЛ-інфікованих осіб
Визначення ситуації
|
Вакцини
|
Проведення щеплень
|
Дитина народжена ВІЛ-інфікованою матір’ю (Z20.6; R75) – ВІЛ-статус дитини не визначено
|
ОПВ1, БЦЖ, кір, епідпаротит, краснуха
|
Не щеплювати до уточнення ВІЛ-статусу
|
Інактивовані вакцини, анатоксини
|
За цим Календарем
|
Безсимптомне носійство ВІЛ (Z21) або клінічні стадії І та ІІ 2 при відсутності імуносупресії або з легкою імуносупресією3
|
ОПВ1, БЦЖ, КПК
|
Не проводиться
|
Інші вакцини, анатоксини
|
За цим Календарем
|
Клінічні стадії 2 ІІІ та IV з середньоважкою та важкою імуносупресією3
|
Вакцинація не проводиться
|
1 Вакцинація ОПВ замінюється на ІПВ протягом періоду щеплення за цим Календарем. ОПВ не призначається членам сім’ї ВІЛ-інфікованого, особам, що доглядають за ним.
2 Клінічна класифікація ВІЛ-інфекції у дітей (ВООЗ, 2005 рік)
3 Імунологічні категорії ВІЛ-інфекції у дітей.</25>
|