Заняття 5

Шифр МКХ -10 – В-26

1. 
   Початок гострий з підвищення температури тіла.
   
2. 
   Припухлість привушної слинної залози в перший день хвороби. В наступні дні з׳являється припухлість інших слинних залоз. Припухлість тістуватої консистенції, щільна при пальпації (особливо при відкриванні рота), шкіра над нею незмінена. У ділянці ураженої слинної залози відзначається біль, вираженість якого збільшується при відкриванні рота, ковтанні, по­зіханні, розмові. Біль може іррадіювати у вуха чи шию. Збільшення слинних залоз може зберігатися протягом 5-10 днів.
   
3. 
   Больові точки Філатова: болючість при натисканні на козелок, соскоподібний відросток та в ділянці ретромандибулярної ямки.
   
4. 
   Слабість, головний біль, шум, біль у вухах, зниження слу­ху, сухість в роті, зниження апетиту, нудота.
   
5. 
   Збільшення та інфільтрація вихідного отвору протоку привушної залози з вінчиком гіперемії – симптом Мурсона.
   
6. 
   Слабкість, головний біль, шум, біль у вухах, зниження слуху, сухість в роті.
   

• 
  Панкреатит: на фоні підвищення температури з׳являється постійний біль у животі, інколи в спині. Біль частіше локалізується в епігастральній, пахвинній ділянках, в лівій половині живота, навколо пуп­ка і має постійний характер. Відзначають зниження апетиту, блю­вання, нудоту, рідкі випорожнення, у дітей старшого віку — інко­ли запор, що тривають 3-7 днів. Паротитний панкреатит інколи призводить до виникнення в подальшому хро­нічного панкреатиту, цукрового діабету, ожиріння.
  
• 
  Орхіт: виникає на 5 – 8 день хвороби, гостро, з підвищення температури до 38-40ºС, симптомів інтоксикації. Скарги на набряк та різкий біль в яєчках, що посилюється під час руху, відчуття важкості внизу живота, шкіра на мошонці гіперемірована, натягнута, блищить. Тривалість ураження - 1 -2 тиж. У 70-75% хворих через 2 міс. — 5 років розвивається атрофія яєчка.
  
• 
  Менінгіт: розвивається на 3–6 день захворювання, гостро з підвищення температури до 38 – 39 ºС, головного болю, запаморочен­ня, блювоти, сонливості, адинамії, менінгеальних симптомів. Менінгеальні симптоми утримуються протягом 3—5 днів. У спинномозковій рідині визначається лімфоцитарний плеоцитоз, незначне підвищення вмісту білка. Санація спинномозкової рідини відбувається не раніше 3-5-го тижня.
  
• 
  Оофорит, струміт, бартолініт, мастит.
  

• 
  ступінь виявлення уражених залоз – припухлість, набряк, болючість;
  
• 
  ураження ЦНС, інших залоз;
  
• 
  ступінь загальної інтоксикації – температура тіла, порушення загального стану.
  

1. 
   Загальний аналіз крові - лейкопенія, відносний лімфоцитоз, еозинопенія, рідше – моноцитоз та підвищення ШОЕ.
   
2. 
   Аналіз сечі на діастазу.
   
3. 
   Імуноферментний аналіз - виявлення в крові специфічних антитіл класу Ig M до вірусу паротиту.
   

1. 
   Базисна терапія:
   
   • 
     Ліжковий режим: при ізольованому ураженні слинних залоз - до 7 днів, серозному менінгіті – до 14, при орхіті – 10 днів.
     
   • 
     Дієта: годувати хворого 5 – 6 разів на добу теплою, рідкою або напіврідкою їжею, виключають сирі овочі та фрукти, фруктові та овочеві соки, жирні та гострі страви.
     
   • 
     Полоскання порожнини рота після їжі 5% розчином борної кислоти, відваром ромашки тощо.
     
   • 
     Сухе тепло на привушні слинні залози.
     
2. 
   Лікування панкреатиту, орхіту, серозного менінгіту за відповідними протоколами.
   
3. 
   Етіотропна терапія показана при тяжких формах паротитної інфекції:
   

• 
  рекомбінантні інтерферони (курс 7–10 днів);
  
• 
  індуктори ендогенного інтерферону;
  
• 
  препарати з противірусною та імуномодулюючою дією (інозина пранобекс).