Онищук В. А. Типы, структура и методика заняттяа в школе


Скачати 263.46 Kb.
НазваОнищук В. А. Типы, структура и методика заняттяа в школе
Сторінка1/3
Дата13.04.2013
Розмір263.46 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
  1   2   3

Хмельницький економічний університет


Фінансово-економічний коледж
Комісія загальноосвітніх дисциплін

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

"ПІДГОТОВКА КОНСПЕКТУ ЗАНЯТТЯ"

Виконав:

викладач основ інформатики


Воронов Валерій Олексійович

Хмельницький, 2008

Типологія занять

Заняття, що є складними педагогічними утвореннями, як і всі складні явища, можуть бути поділені на типи за різними ознаками. Заняття (заняття) здавна було об'єктом класифікації, але до цього часу ця складна проблема не вирішена і в педагогіці єдина типологія занять відсутня.

Аналізуючи зазначені класифікації, можна визначити, що їх побудовано на основі логіки засвоєння знань.

Однак необхідно зазначити, що в дидактиці, крім класифікації занять за цілями, існують інші підходи щодо класифікації. Це:

  • за способом проведення (заняття-лекція, заняття-бесіда, заняття-практичне заняття тощо);

Таблиця 1




Автор

Класифікація

Джерело

1

Ю. Б. Зотов

1. Комбінований заняття.

2. Заняття засвоєння нових знань.

3. Заняття закріплення нових знань, їхня систематизація, формування вмінь, навичок.

4.Заняття контролю та оцінювання знань студентів

Зотов Ю. Б. Организация современного заняттяа: Кн. для викладача / Под ред. П. И. Пидкасистого. — М: Просвещение, 1984. — 144 с.

2

В. А. Оніщук

1. Заняття засвоєння нового матеріалу.

2. Заняття засвоєння навичок і умінь.

3. Заняття використання знань, умінь, навичок.

4. Заняття узагальнення та систематизації.

5. Заняття контролю, корекції знань, умінь, навичок.

6. Комбінований заняття

Онищук В. А. Типы, структура и методика заняттяа в школе. — К.: Радянська школа, 1976.—183 с.

3

М. І. Махмутов

1. Заняття вивчення нового матеріалу.

2. Заняття удосконалення знань, умінь, навичок.

3. Комбінований заняття.

4. Заняття контролю та корекції знань, умінь, навичок

Махмутов М. И. Современный заняття. — М.: Педагогика, 1985.—: 184 с.

4

І. Я. Лернер

1. Заняття, у якому наявні всі етапи засвоєння знань (комбінований).

2. Заняття, у якому випущені один або декілька етапів засвоєння знань

Лернер И. Я. Процесс обучения и его закономерности. — М: Знание, 1980. — 96 с.

5

Ю. А. Конар-жевський

1. Комбінований заняття.

2. Заняття засвоєння нових знань.

3. Заняття закріплення вивченого матеріалу.

4. Заняття повторення.

5. Заняття узагальнення та систематизації навчального матеріалу.

6. Заняття перевірки та оцінки знань

Конаржевс-кий Ю. А. Анализ заняттяа. — М.: Центр «Педагогический поиск», 2000. — 336 с.

6

О. Я. Савченко

1. Заняття вивчення нового матеріалу.

2. Заняття закріплення

та застосування знань, умінь, навичок.

3. Заняття повторення

та узагальнення знань, умінь.

4. Заняття перевірки та контролю результатів навчання.

5. Комбінований заняття

Савченко О. Я. Дидактика початкової школи — К.: Абрис, 1997. —416 с.




  • за характером пізнавальної діяльності (заняття первинного закріплення знань, заняття утворення нових понять тощо);

  • за ступенем самостійності студентів (заняття самостійної роботи, заняття роботи педагога з групою тощо).

Прагнення викладачів досягти найкращих результатів у розв'язанні освітніх завдань спонукає їх до створення нестандартних занять, структура яких не може бути підведена під алгоритм класичного заняття, а тому їх важко класифікувати. Вони складають окрему групу. До таких занять можна віднести такі:

  • інтегровані заняття;

  • заняття-конференції;

  • заняття-реквієми;

  • заняття-диспути;

  • заняття-дослідження;

  • заняття-полеміки;

  • заняття-конкурси студентівських проектів;

  • заняття-подорожі;

  • рольові та ділові ігри тощо.

Кожне нетрадиційне заняття має свою композицію та свій сценарій. Побудова нестандартного заняття — справа непроста, це під силу викладачу, який досконало володіє традиційними дидактичними методами та прийомами навчання, відзначається творчим підходом до організації навчальної діяльності.

Структура заняття (за Ю. А. Конаржевським).

Комбіноване заняття:

  1. Організаційний етап.

  2. Етап перевірки домашнього завдання.

  3. Етап всебічної перевірки знань.

  4. Етап підготовки студентів до активного свідомого засвоєння знань.

  5. Етап засвоєння нових знань.

  6. Етап закріплення нових знань.

  7. Інформування студентів про домашнє завдання, інструктаж щодо його використання.

Заняття засвоєння нового матеріалу:

  1. Організаційний етап.

  2. Етап підготовки студентів до активного свідомого засвоєння знань.

  3. Етап всебічної перевірки знань.

  4. Етап закріплення нових знань.

  5. Інформування студентів про домашнє завдання, інструктаж щодо його використання.

Заняття закріплення вивченого матеріалу:

  1. Організаційний етап.

  2. Етап підготовки заняття до активного свідомого засвоєння знань.

  3. Етап всебічної перевірки знань.

  4. Інформування студентів про домашнє завдання, інструктаж щодо його використання.

Заняття повторення:

  1. Організаційний етап.

  2. Етап підготовки студентів до активного свідомого засвоєння знань.

  3. Повторення.

  4. Інформування студентів про домашнє завдання, інструктаж щодо його використання.

Заняття систематизації та узагальнення вивченого матеріалу:

  1. Організаційний етап.

  2. Етап підготовки студентів до активного свідомого засвоєння знань.

  3. Етап узагальнення і системного вивчення.

  4. Інформування студентів про домашнє завдання, інструктаж щодо його використання.

Заняття перевірки та оцінки знань:

  1. Організаційний етап.

  2. Етап підготовки студентів до активного свідомого засвоєння знань.

  3. Етап всебічної перевірки знань.

  4. Інформування студентів про домашнє завдання, інструктаж щодо його використання.

Алгоритм комбінованого заняття (за Ю. А. Конаржевським та Г. В. Єльниковою) (табл. 2).
Таблиця 2




Етапи заняття

Завдання заняття

1

Організаційний

Забезпечити нормальний стан заняття, налаштувати (мотивувати) студентів на заняття

2

Перевірка домашнього завдання

Перевірити правильність, повноту та усвідомленість виконання домашнього завдання, виявлення та виправлення недоліків

3

Актуалізація знань, умінь

Організувати та цілеспрямувати пізнавальну діяльність студентів, підготувати їх до сприйняття нового матеріалу

4

Засвоєння нового матеріалу

Ознайомити студентів з новим матеріалом. Дати уявлення про елементи знань, які будуть вивчатися за цією темою. Встановити зв'язки з раніше засвоєним матеріалом

5

Закріплення нового матеріалу

Закріпити в пам'яті студентів знання, уміння, які необхідні їм для самостійного опанування нового матеріалу. Закріплення рівня усвідомлення нового матеріалу, глибини його розуміння

6

Домашнє завдання. Примітка: надання домашнього завдання може здійснюватись на будь-якому етапі заняття

Повідомлення домашнього завдання, мотивування та інструктаж щодо його виконання

7

Підсумки заняття

Узагальнення елементів засвоєння нового матеріалу


Схема інтерактивного заняття (за О. І. Пометун)

Таблиця 3




Етапи

заняття (відсоток

навчального часу)

Мета етапу

1

Мотивація (5 %)

Сфокусувати увагу студентів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийоми навчання: питання, цитати, коротка історія, невеличке завдання, розминка тощо

2

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (5 %)

Забезпечити розуміння студентами змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті заняття і чого від них очкує викладач

3

Надання необхідної інформації (10 %)

Дати достатньо інформації для виконання практичних завдань. Це можуть бути міні-лекції, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання

4

Інтерактивні вправи (60 %):

  • інструктування;

  • поділ на групи і/ або розподіл ролей;

  • виконання зав дання;

  • презентація результату виконання вправи

Організувати практичну роботу студентів для самостійного освоєння матеріалу та досягнення поставлених цілей заняття. Учитель виступає у ролі фасилітатора, створюючи умови для індивідуальної роботи студентів та для їхньої співпраці один із одним

5

Підбиття підсумків, оцінювання результатів (20 %)

Здійснити рефлексію та проаналізувати ступінь реалізації поставлених цілей


Останній етап – конструювання заняття.

Так званий конструктор заняття (записана на папері послідовність дій усіх учасників навчального процесу) може мати вигляд плану заняття, конспекту, сценарію тощо. Обов'язковими елементами конструктора заняття є чітко сформульовані мета, завдання, тип та форма проведення заняття, виділені етапи (структурні елементи) навчальної діяльності, домашнє завдання. На погляд автора, необхідним є запис дій учасників навчального процесу (викладача та студентів) на кожному з етапів, бажано в декількох можливих (спрогнозованих заздалегідь) варіантах.

Уважається, що докладний запис конструктора заняття потрібний тільки викладачу-початківцю. Але ж розгорнута форма запису дає можливість наочно прослідкувати відповідність кожної з дій визначеній меті та завданням заняття, спрогнозувати проблемні моменти й шляхи їх усунення, раціонально розподілити час між етапами та видами діяльності. Тобто якоюсь мірою провести первинну самоперевірку якості проекту заняття.

Обов'язковим елементом роботи над проектом заняття є його доопрацювання після проведення заняття на практиці – внесення певних коректив «свіжими слідами», виправлення методичних помилок, усунення проблемних ситуацій тощо. Це надасть можливість у майбутньому провести заняття із цієї теми більш ефективно, сприятиме набуттю досвіду в проектуванні інших занять.

Таким чином, проектування заняття є однією з найважливіших функцій викладача, яка повинна займати значну й часову, й змістовну частину педагогічної діяльності, являти собою продуману, сплановану й, головне, систематичну роботу. Педагогічне проектування в цілому сприяє постійному самоаналізу діяльності викладача, його творчому й професійному зростанню.

ТИПИ ЗАНЯТЬ

Однією з важливих умов проведення заняття є раціональний вибір його типу й дотримання основних елементів його структури. На жаль, досить часто в методичній літературі, періодичній пресі саме в цьому, здавалося б, класичному питанні можна знайти безліч помилок.

Наприклад, автори розробок використовують назву типу заняття із класифікації за однією з ознак, а структуру заняття запозичують з іншої типології. Досить часто спостерігається невідповідність між типом заняття та його основними структурними елементами (наприклад, в занятті систематизації й узагальнення взагалі відсутня систематизація в певній системі взаємозв'язків, а є лише повторення окремих фактів або дій у вигляді переліку). Особливо це стосується занять у вигляді ігор, змагань тощо). Типовою помилкою є й те, що іноді підмінюються поняття «визначення теми, мети й завдань заняття» з «мотивацією» навчальної діяльності.

Кожне проведене викладачем заняття є унікальним і відрізняється від інших метою, змістом, методами, структурою тощо. Необхідність об'єднати заняття в певні групи виникла в педагогіці досить давно. На сьогодні проблема типології занять ні у світовій, ні у вітчизняній науці остаточно не розв'язана. Існує більше десяти типологій, що пояснюється різноманітністю ознак, за якими дослідники класифікують заняття. Тому єдиної загальноприйнятої класифікації не існує.

Наприклад, С. В. Іванов, взявши за основу головні етапи навчального процесу й характер діяльності, виділяє заняття:

  • вступні (увідні);

  • первинного ознайомлення з матеріалом;

  • формування понять, установлення закономірностей і правил;

  • повторення та узагальнення;

  • застосування здобутих знань на практиці;

  • формування навичок (тренувальні);

  • контрольні;

  • комбіновані.

І. Н. Казанцев класифікує заняття за основним способом їх проведення й виділяє такі типи:

  • заняття-лекція;

  • заняття-бесіда;

  • заняття-екскурсія;

  • кінозаняття;

  • заняття із різними видами занять;

  • заняття самостійної роботи студентів;

  • лабораторні та практичні.
  1   2   3

Схожі:

Степанчук І.І. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МОТИВАЦІЇ СПІВРОБІТНИКІВ В ОСВІТНІХ УСТАНОВАХ
Ключевые слова: Мотивация, Мотив, Факторы мотивации, Мотивационные типы сотрудников
Створення нової бази даних. Структура таблиці. Типи полів та їхні властивості
Структура таблиці — це структура запису, тобто сукупність назв полів, їхніх типів та властивостей, визначених користувачем під час...
О. В. Стрілець Мистецтво вишивки українського рушника
Л. А. Онищук, кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії педагогічних інновацій Інституту педагогіки АПН України
План: Закони України про ЦЗ. Основні визначення. Структура ЦЗ України
Практична робота № Закон України про ЦЗ. Структура ЦЗ України. Структура ЦЗ на ОНГ
ЧОРНОБИЛЬ
Пам’ятай Чорнобиль. Урок пам’яті, присвячений 25-й річниці Чорнобильської трагедії / Автори-упорядники: В. Кудін, М. Онищук, В. Семенець....
Тема: Практична робота №1 «Структура споживання родин з різним рівнем доходів»
Структура сукупних витрат домогосподарств України із різними середньодушовими загальними доходами
Структура змістовної частини бакалаврської р
Опис функції підприємства, організаційна структура підприємства, структурного підрозділу (ARIS)
Василь Сухомлинський Життя, педагогічна і суспільна діяльність
«Праця і моральне виховання» (1962), «Воспитание личности в советской школе» (1965), «Моральні заповіді дитинства і юности» (1966),...
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Я-концепція – це цілісна структура (у хворих на шизофренію вона, наприклад, порушена). Проте ця структура має і певні протиріччя,...
Урок з інформатики. Специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя...
Розвивальних завдань, добір конкретного навчального матеріалу, досягнення конкретних поставлених цілей шляхом добору відповідних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка