Олена Пишкіна Екологізація географічної освіти ЗМІСТ

Скачати 1.05 Mb.

Назва	Олена Пишкіна Екологізація географічної освіти ЗМІСТ
Сторінка	7/9
Дата	04.03.2016
Розмір	1.05 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Туризм > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Вплив антропогенної діяльності на біосферу
Тварини й рослини – своєрідний барометр. Якщо раптово виявляється, що тварини й рослини зникають, то це попередження: з екосистемою негаразд. Тому охорона тварин і рослин, за своєю суттю – охорона нас самих… Треба захищати їх, бо якщо підуть вони, підемо й ми.

Дж. Даррел
Наявність життя принципово відрізняє нашу планету від будь-якої іншої планети Сонячної сиcтеми. Життя на Землі реалізується у формі живої речовини, яку часто називають біотою. Поняття «жива речовина» ввів у науку В.І.Вернадський і розумів під ним сукупність усіх живих організмів планети. Біосфера (від грец. біос – життя та сфера – куля) – це оболонка Землі, яку створюють живі організми, що заселяють літосферу, атмосферу та гідросферу. Засновником вчення про біосферу є наш видатний співвітчизник, засновник і перший президент Академії наук України В.І. Вернадський. Верхньою межею біосфери в атмосфері вважають озоновий шар (25-30 км над поверхнею планети), вище якого живі організми гинуть під дією космічного випромінювання. Межа біосфери в літосфері також чітко не окреслена. Найбільші глибини, де знайдено живу речовину, - 2 – 3 км. Межі біосфери в гідросфері чітко окреслені: біосфера охоплює всю гідросферу. Основна маса живих організмів зосереджена біля поверхні Землі, там, де найбільше взаємодіють усі земні оболонки.

Усі сучасні організми об’єднуються у чотири царства живої природи: рослини (близько 500 тис. видів), тварини (близько 1,5 млн. видів), гриби (понад 100 тис. видів), бактерії (5 тис. видів).

Кожен організм має свою програму розвитку й діяльності, записану у вигляді певної сукупності генів, - генотип. Сукупність генотипів усіх видів нашої планети становить її генофонд (видова біорізноманітність, тобто сукупність усіх видів, що населяють нашу планету). Втрата будь-якого виду призводить до зменшення видової різноманітності й порушує гармонію у взаємовідноcинах живої та неживої речовин. Випадіння з екосистеми навіть одного виду порушує всю систему зв’язків, що склалися віками. Так, наприклад, заготівля стовбурів однієї ялини супроводжується загибеллю близько 1000 видів інших організмів. Довгий час не могли зрозуміти, чому в деяких африканських озерах, в яких було знищено бегемотів, зникла риба. З’ясувалося, що бегемоти удобрювали послідом водойми, що сприяло розвитку фіто- та зоопланктону, який був кормом для риб.
Значення фітоценозів

1. Рослинність стабілізує вуглецево-кисневий баланс атмосфери. Зелені рослини щороку засвоюють завдяки фотосинтезу близько 170 млрд. т вуглекислого газу і виділяють 460 млрд. т кисню. 1 га лісу за годину поглинає 8 л вуглекислого газу, саме такий об’єм вуглекислого газу виділяється під час дихання 200 чоловік протягом години. Ліси – це легені нашої планети. Тому знищення лісів призводить до зменшення запасів кисню в атмосфері та збільшення вуглекислого газу.

2. Рослини забезпечують біологічний кругообіг речовин у біосфері, накопичують органічні речовини, необхідні для життя людей і тварин.

3. Рослини сприяють формуванню ґрунтового покриву та впливають на його родючість. Рослини є основним джерелом постачання в ґрунти органічних речовин, що сприяє збільшенню родючості завдяки утворенню гумусу.

4. Рослинний покрив регулює добову та річну температури. Ліси пом’якшують мікроклімат, підвищують вологість повітря. Так, охолоджуючий ефект добового випаровування одного дорослого дерева еквівалентний роботі 10 кімнатних кондиціонерів упродовж 20 годин.

5. Рослини утримують вологу в ґрунті, що сприяє запобіганню таких несприятливих процесів, як повені, зсуви та сель, а також зменшує ерозію ґрунтів. Лісонасадження на схилах зміцнюють їх, таким чином захищаючи ґрунти від розмивання й утворення ярів. Лісові смуги затримують сніг, захищають поля від піщаних бурь та суховіїв, підвищуючи врожайність сільськогосподарських культур.

В

ирубування лісів у Бразилії, США, Південно-Східній Азії, Альпах та Карпатах призвело до почастішання повеней, в тому числі катастрофічних на річках цих регіонів, а отже, й до значного збільшення економічних втрат. Якщо раніше сильні повені й селі траплялися один раз на 50 – 80 років, то тепер – через кожні 4 – 6 років, а паводки – практично після кожного сильного дощу, особливо у гірських районах.

До речі, саме через надмірну заготівлю деревини в Українських Карпатах почастішали повені та зсуви. Так, в результаті сильних повеней у липні 2008 року на заході України 30 чоловік загинуло, 619 населених пунктів були підтоплені, був втрачений весь врожай сільськогосподарських культур.

6. Лісові насадження забезпечують рівномірне водопостачання водойм упродовж року. Вирубування лісів зумовлює обміління річок і навіть повне їх пересихання, а також призводить до підвищення рівня ґрунтових вод, що може викликати заболочування ґрунтів.

7. Рослини забезпечують близько 60-80% очисної здатності біосфери. Листя дерев поглинають різні гази, пил, кіптяву та інші шкідливі домішки, завдяки чому атмосферне повітря очищається. У містах, де бідний рослинний покрив, концентрація вуглекислого газу та інших шкідливих газів у повітрі в 9-10 разів вища, ніж у лісі. За 1 рік 1 га ялинового лісу затримує 32 т, соснового – 37, дубового – 54, букового – 68 т пилу. Листяні ліси площею 1 га за рік поглинають 700-1000 кг шкідливих речовин. Тому ліси – це справжні природні фільтри.

8. Рослини виділяють фітонциди, що згубно діють на хвороботворні бактерії. 1 га лісу за весняно-літній період виділяє 450 кг фітонцидів, а ялівець за один день – понад

30 кг. Фітонциди згубно впливають на мух та мікроорганізми, тому в лісі бактерій у 200 разів менше, ніж на вулицях міста. Ліси очищають довкілля і від радіоактивних забруднень.

9. Природна рослинність та особливо ліси сприяють створенню у людей бадьорого й життєрадісного настрою, підвищенню працездатності. Доведено, що між площею зелених насаджень, що припадає на одного мешканця, та середньою тривалістю життя існує пряма залежність. Дійсно, серед зелені людині потрібно на 60% менше часу для відновлення сил, втрачених після робочого дня. До речі, саме тому в розвинутих країнах поширюється процес субурбанізації, так звана «зелена хвиля», тобто відтік населення з великих міст до приміської зони з більш сприятливими екологічними умовами життя.

О

тже, рослини мають повітроочисне, водоохоронне, ґрунтозахисне, кліматорегулююче, санітарно-гігієнічне та культурно-естетичне значення.

10. Найголовніша роль рослин полягає у створенні продуктів харчування для людей і кормів для тварин. З 0,5 млн. відомих видів рослин людина використовує близько 10%. Багато видів рослин використовується людиною як сировина для промисловості (льон, бавовник, деревина).

Величезне значення для людства мають лісові ресурси. Частка лісів становить 70% усієї біологічної маси суходолу. З найдавніших часів ліс задовольняє різноманітні потреби людей. Його ресурси широко використовують у різних галузях господарства.

Ліси на Землі вкривають близько 32% площі суходолу і розподілені на території нерівномірно. Ліси утворюють два великих пояси: північний та південний. В північному лісовому поясі ведуться головні лісорозробки цінної деревини хвойних порід. Цінні породи південного лісового поясу експортують в розвинуті країни.

Значення лісу для людини.

а

) З деревини виготовляють вироби майже 25 тисяч найменувань. Підраховано, що одна людина «переводить» за своє життя близько 200 дерев. Як сировина деревина посідає третє місце після кам’яного вугілля і харчової сировини.

б) Багато порід дерев дають плоди з високим вмістом поживних речовин.

в) З лісових рослин добувають багато лікарських засобів. Ліс – це природна аптека.

Негативне значення рослин полягає в тому, що деякі їх види засмічують поля, водойми. Деякі рослини згубно впливають на людей і тварин, викликають алергію, отруєння.

П

роте життя без рослин неможливе. На жаль, в результаті антропогенної діяльності людини площі, зайняті природною рослинністю і зокрема лісами, катастрофічно зменшуються. Зменшення чисельності видів рослин порушує біологічний кругообіг речовин та рівновагу в природі, призводить до небажаних екологічних наслідків. Сьогодні під загрозою знищення опинилося близько 25 тис. видів рослин. Вже знищено ⅔ лісів світу. Тільки за останні двісті років лісистість в світі зменшилася майже удвічі. За даними ООН, щороку на планеті вирубують 3 млрд. м куб. лісу, і очікується, що в найближчі роки вирубування зросте в 1,5 рази.

Масштаби знищення людиною тропічних лісів, у яких живе 50% усіх тварин на планеті, як показує космічна зйомка, стали загрозливими. Латинська Америка та Азія вже втратили 40% таких лісів, а Африка – 50%. Вчені вважають, що ці ліси перебувають під загрозою повного зникнення у середині XX ст. Кожну хвилину зникає 14 -15 га таких лісів. 80% тропічної деревин йде на паливо. 1 млрд. чоловік в світі для опалення та приготування їжі використовує тільки дрова. Особливо небезпечним є вирубування лісів Амазонії та Сибіру, які відіграють істотну роль в очищенні атмосфери Землі. Крім того, в тропічних лісах зосереджена значна кількість видів флори і фауни, зокрема близько 80% видів комах і 65% - рослин. Велике занепокоєння викликає нинішній стан лісів Амазонії, оскільки щорічно площа сельви скорочується на 1%. Знищення лісів Амазонії пов’язане з будівництвом Трансамазонської автомагістралі, міст, розробкою корисних копалин, облаштуванням сільськогосподарських плантацій та пасовищ для великої рогатої худоби. В цілому, протягом тисячоліть ліси вирубувалися під сільськогосподарські угіддя. Велику шкоду тропічним лісам Африки наносить застосування вогняно-підсічної системи господарювання. Через таке господарювання спалюється природна рослинність, попелом удобрюють землю. Через кілька років ґрунти на цій ділянці виснажуються – і людина звільняє від лісу все нові й нові площі. Як наслідок – від первинних площ африканського лісу залишилася лише половина. Таким чином, вирубка дерев, перевипас худоби, пожежі та катастрофічні посухи порушили нестійку рівновагу в природних комплексах, через що й почалося швидке спустелювання. Спустелювання земель в Африці набуло катастрофічних темпів і перетворилося на стихійне лихо. Сахара наступає на савану, подекуди зі швидкістю 1 км на рік. За даними ООН, понад 900 млн. чоловік проживають у посушливих зонах нашої планети, землі яких потерпають від спустелювання. Для відвернення наступу пісків Сахари уряди прилеглих держав Північної Африки домовилися про створення так званого «зеленого поясу» дерев шириною 20 – 30 км, довжина цього поясу 1120 км.

«

Тануть» лісові зони Південно-Східної Азії. Так, у Лаосі, де у першу половину XX ст. майже вся країна була вкрита непрохідними тропічними хащами, ліси вже вирубані наполовину. Більш ніж удвічі порівняно зі станом на середину XX ст. скоротилася площа під лісами на Філіппінах, а в Таїланді – більш ніж утричі. Один з найбільший островів світу – Калімантан – ще 100 років тому на 95% своєї площі був вкритий тропічними лісами. Нині вони збереглися лише на ⅔ території. У Китаї, більша частина якого колись була вкрита лісами, через багатовікове вирубування площа лісових масивів нині становить лише 13% території країни. Тому тут втілюють у життя програму збільшення площі зелених насаджень з гучною назвою «Велика зелена стіна», відповідно до якої передбачається озеленити близько 42% території країни.

Ліси Європи, Азії, Північної Америки вирубали ще століття тому, а лісові масиви, що залишилися, гинуть від кислотних опадів та пожеж (від 30 до 50%). Так, у Швейцарії від кислотних дощів гине третина лісів, у Великій Британії висихає 69% букових і тисових лісів.

Ще близько 200 років тому ліси вкривали більшу половину площі України. Нині через їх надмірне зведення лісистість території країни становить лише 15,5% (оптимальний показник 21 – 22 %).

Таким чином, враховуючи перелічені проблеми щодо скорочення площі лісів в світі, стають актуальними заходи щодо їх збереження.

Заходи щодо збереження лісів

1. Здійснення дбайливого вирубування лісів.

2. Раціональне використання деревини.

3. Економна переробка деревини, запровадження безвідходних технологій виробництва з метою комплексного використання лісовідходів. Так, на багатьох лісокомбінатах використання відходів для виготовлення матеріалів становить 96 - 100%.

4. Якісне і своєчасне лісовідновлення, тобто вирощування штучно створених лісів на вирубах та згарищах. Так, в Україні у післявоєнні роки площа відновленого лісу збільшилася в 2,5 рази.

Лісорозведення - створення і вирощування лісу на територіях, де раніше лісонасаджень не було.

5. Належний догляд за лісонасадженнями, включаючи обмежене вирубування.

6. Створення полезахисних та лісоохоронних лісосмуг, рекреаційних і заповідних зон.

7. Зменшення впливу кислотних дощів.

8

. Збільшення використання у виробництві паперу замість деревини макулатури, що дасть можливість не тільки зберегти ліси, а й зменшити забруднення повітря на 15%, води – на 60%, та зекономити енергію на 60%.

9. Запобігання лісовим пожежам.

10. Виховання свідомого ставлення населення до лісу.

Антропогенна діяльність негативно впливає на всі типи природної рослинності.

Так, грунтово -рослинний покрив луків, степів, болотних сіножатей та пасовищ, що є кормовими угіддями для свійських тварин, руйнується в результаті надмірного випасання худоби. Так, вважається, що вівці з’їли євразійські степи. Тисячоліттями євразійські степи населяли племена кочівників, разом з якими блукали величезні стада худоби, зокрема вівці. Ці тварини значно ушкоджують рослинний покрив. Адже їхні гострі копита швидко збивають дернину, перетворюючи поверхню пасовищ в суміш рослинних решток та пилу. Як наслідок клімат стає посушливішим, посилюється руйнування ґрунтів і, з рештою, відбувається наступ пустель. А через надмірне випасання кіз були знищені ліси в Середземномор’ї. Там навіть народився вислів: «Кози з’їли Середземномор’я». Остаточно природна рослинність степів була знищена в середині XX ст. під час розорювання цілинних земель. Взагалі, майже всі трав’яні простори родючих степів Євразії, Північної Америки та Південної Америки перетворені на лани сільськогосподарських культур. Розорювання під сільськогосподарські угіддя цілинних земель призвело до знищення первинної рослинності, що спричинює ерозію та деградацію ґрунтів, зникнення чисельних тварин. Так, в Україні у I ст. н. е. степи охоплювали 32% території країни, зараз - менше 1%. Розораність сільгоспугідь в Україні становить 80%. Такого високого показника розораності немає в жодній країні світу! Наприклад, в Європі цей показник становить – 31%, Франції – 48%, США – 20%. Внаслідок такої інтенсивної експлуатації земель в Україні третина площі орних земель зазнає впливу ерозії (з 33,3 млн. га орних земель 10 млн. га – еродовані). Вітрова ерозія у степовій зоні України охоплює близько 40% площі усіх орних земель, спричиняючи, особливо навесні, пилові бурі.

Д

о зникнення багатьох видів рослин, в тому числі й лікарських, збіднення тваринного світу призводить й осушення боліт. Так, наприклад, в Україні площі, зайняті журавлиною, за 60 – 80 років скоротилися утричі.

Важливою складовою всіх екосистем і біосфери в цілому є тварини. Вони беруть участь у біологічному кругообігу речовин і відіграють істотну роль у підтриманні рівноваги у природному середовищі.

Роль фауни у функціонуванні біосфери надзвичайно важлива.

1. Тварини беруть участь у формуванні ландшафтів. Наприклад, утворення органічних осадових гірських порід (вапняк, крейда).

2. В утворенні ґрунтів і забезпеченні їх родючості важливу роль відіграють мікроорганізми, черви, мурашки, інші комахи.

3. Понад 80% рослин запилюються комахами.

4. Мікроорганізми розкладають відмерлі решки організмів.

5. Гризуни-землерої сприяють поширенню рослин. Птахи розносять насіння рослин на великі відстані. й знищують велику кількість гризунів.

Ресурси тваринного світу крім того, що є складовою частиною біосфери, також уявляють собою життєво важливий ресурс людства.

Багато тварин є джерелом продуктів харчування й технічної сировини для промислового виробництва: свійські тварини, риба, хутрові звірі, дичина. Диких тварин використовують для одомашнювання. Понад 12 тис. років тому людина почала одомашнювати тварин. Загалом було створено близько 6200 різних порід. Найулюбленішими свійськими тваринами з-поміж ссавців – велика рогата худоба, коні, свині, буйволи, віслюки, вівці й кози.

З року в рік зростає використання тваринного світу для рекреаційних цілей – спортивне мисливство, фотополювання, екскурсійне спостереження. Мільйони людей дістають естетичну насолоду під час відвідування національних парків, де вони милуються тваринами.

На жаль, у природі відбувається процес невпинного вимирання та зникнення з фауни багатьох видів тварин. Усього за історію людства вимерло понад 110 видів ссавців та 150 видів та підвидів птахів. Встановлено, що швидкість вимирання тварин зросла майже пропорційно збільшенню кількості людей і максимальних значень досягла за останні сто років.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

Методичні рекомендації щодо викладання географії в 2012-2013 навчальному році Гуманізація, екологізація, соціологізація і економізація навчання продовжують бути пріоритетними напрямками розвитку шкільної географічної...	Оновлений зміст географічної освіти та підвищення її пріоритетності Саме тому, роль географічної освіти у сучасних умовах різко зростає. Основи збереження природи, стійкого природокористування, вирішення...
Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами. Товарна структура міжнародної торгівлі в розрізі груп та видів...	Боровинська Олена Вікторівна Боровинська Олена Вікторівна, вчитель вищої категорії початкових класів, вчитель-методист Донецької спеціалізованої загальноосвітньої...
Навчальна програма «Правознавство (практичний курс)» для 9-х класів... Пометун Олена Іванівна – зав лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Додаток А. Титульний аркуш 18 Додаток Б. Завдання до дипломного проекту 19 Додаток В. Реферат (приклад оформлення) 21 Додаток Г....
Олена Волошенко Черкаський ОІПОПП УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ: МОЖЛИВОСТІ І РЕАЛІЇ У статті розглянуто основні протиріччя між існуючими тенденціями в управлінні закладами освіти та необхідністю наближення освітніх...	Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Всеукраїнський... Оціально-педагогічний зміст неформальної освіти підлітків з обмеженими функціональними можливостями
Поява навчальних закладiв нового типу та перехід загальноосвітніх... «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» [4], Наказу Міністерства...	ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА: ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ І ДУХОВНИХ ПРІОРИТЕТІВ... Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання