Олена Пишкіна Екологізація географічної освіти ЗМІСТ

Скачати 1.05 Mb.

Назва	Олена Пишкіна Екологізація географічної освіти ЗМІСТ
Сторінка	5/9
Дата	04.03.2016
Розмір	1.05 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Туризм > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9

II. Забруднення грунтів відходами, що утворюються наслідок антропогенної діяльності.

3 категорії відходів:

а) Промислові відходи утворюються на підприємствах таких галузей, як гірничодобувна, металургійна, металообробна, хімічна, лісова й деревообробна, цементна промисловість, енергетичний комплекс.

Останнім часом в світі високими темпами зростає чисельність населення, що призводить і до зростання споживання природних ресурсів, що породжує величезні обсяги відходів, які надходять у навколишнє середовище. Нині на кожного мешканця Землі припадає 20 т видобутої за рік сировини. При цьому використовується лише 2-6% видобутого, а решта надходить у відвали, захаращуючи землі, які могли б бути використані в сільськогосподарському виробництві.

У промислових відходах містяться різні токсичні сполуки (сполуки важких металів, оксиди сульфуру, нітрогену, радіонукліди), які врешті з димовими викидами заводів та атмосферними опадами потрапляють у грунти, забруднюючи їх. Саме через ці причини у природі з’явилися “міські грунти” (урбаноземи) – це залишки природних грунтів на території міст, верхній шар яких забруднений будівельно-побутовим сміттям та промисловими відходами.

Україна лідує в Європі за обсягом шкідливих речовин, що потрапляють з атмосфери на кожен км² її території.

Радіоактивні речовини потрапляють у грунти з опадами після аварій на атомних електростанціях. Так, в Україні в результаті аварії на ЧАЕС радіаційно забруднено близько 20% її території.

Значно забруднюють грунти й гази двигунів внутрішнього згоряння, які містять велику кількість оксидів карбону, нітрогену, свинець та вуглеводні. Ці всі речовини осідають на поверхні груту, а потім потрапляють у рослини, далі через ланцюги живлення – в організми тварин і людини, викликаючи н

ебажані наслідки. Так, за даними досліджень, вміст токсичних поєднань свинцю у біомасі рослин вздовж транспортних магістралей іноді в 300 (!) разів перевищує допустимі норми.

б) Сільськогосподарські відходи.

З

начний обсяг забруднень потрапляє в грунти та водойми з тваринницьких ферм, біля яких природне середовище забруднююється продуктами розкладання й гниття екстрементів, шкідливими газами та органічними кислотами.

в) Побутові відходи, кількість яких постійно зростає. На кожного міського мешканця щороку утворюється 250-700 кг відходів. Середовище забруднюють побутове сміття, харчові відходи, непридатні предмети домашнього вжитку. До складу побутових відходів входить 40% паперу й картону, 25 – харчових відходів, 8 – металу, по 5% - скла, шкіри пластмас та гуми. Особливо загрозливим для навколишнього середовища є відходи споживання пластмас, кількість яких щороку невпинно зростає. Пластмаси характеризуються значною стійкістю. Термін розпаду пластмас в природних умовах складає сотні років.

III. Відчуження земель під будівництво. Важливою причиною втрати сільськогосподарських земель є їх відчуження внаслідок збільшення площ, зайнятих міськими та промисловими забудовами, транспортними шляхами. Величезні території в світі займають сміттєзвалища, недарма сучасну цивілізацію називають “сміттєвою цивілізацією”.

У Франції щорічно забудовують та вкривають асфальтом близько 330 км² території країни. В основному під будівлями й шляхами зникають поля й луки.

IV. Негативний вплив на навколишнє середовище освоєння родовищ мінеральних ресурсів.

Будівництво свердловин, шахт, кар’єрів пов’язане з відчуженням родючих земель, зміною природних ландшафтів, погіршенням екологічної ситуації.

Найбільше порушують землі відкриті гірничі виробки (кар’єри). Створення глибоких (до 800м) і значних за площею кар’єрів супроводжується зсувами, обвалами й селями.

Так, на території Криворізького залізорудного району створені велетенські кар’єри завдовжки кілька кілометрів.

Кар’єри, терикони, шламосховища, крім того, що вони займають великі площі земної поверхні, становлять джерело забруднення атмосфери й гідросфери.

Навколо родовищ облаштовують відвали пустої породи, терикони і шламосховища. З їх поверхні вітрами розноситься пил на великі відстані.

Так, у Донбасі за роки існування вугільної промисловості навколо шахт утворилося близько тисячі териконів (конусоподібні насипи з відвальної породи), які перетворили колись родючі землі на ділянки “місячного ландшафту”. На більшості териконів вигоряють залишки вугілля з виділенням в атмосферу отруйних газів (оксиди сірки).

У шламосховищах накопичується забруднена вода, яка підтоплює прилеглі території. Внаслідок порушення водоносних горизонтів відбувається приплив підземних вод у шахти та кар’єри. Тому щороку з шахт України у ставки-накопичувачі відкачують велику кількість шахтних вод з підвищеною мінералізацією, що спричинює засолення навколишніх ґрунтів і водоносних шарів. Також через інтенсивне відкачування з шахт і кар’єрів підземних вод знижується їхній рівень на прилеглих територіях, інколи підземні води й зовсім щезають. Що й сталося у багатьох селах Донбасу, де з колодязів зникає вода і її доводиться завозити.

Під час підземних розробок утворюються пустоти, виникають тріщини в гірських породах, обвали та просідання ґрунту. Відбувається набухання порід, виділення шкідливих газів (метану) та прориви підземних вод. Саме вибухи в шахтах метану призводять часто до аварій, в результаті яких гине багато шахтарів. До речі, Україна та Китай є лідерами в світі за кількістю аварій в шахтах. В 90-ті роки кожен мільйон вугілля, що видобували в Донецькому вугільному басейні, був вартий життя чотирьох шахтарів. У деяких країнах, де на шахтах виділяється багато метану його використовують для опалення приміщень.

Розробка родовищ за допомогою вибухів спричинює забруднення атмосферного повітря пилом і шкідливими газами. Порушується міцність ґрунтів, збільшується тріщинуватість порід, зникають підземні води.

Висновок:

Таким чином, у результаті нераціональної діяльності людей ґрунти, що утворювалися природою протягом тисячоліть, виснажуються загрозливими темпами. Повсюдно катастрофічно зменшується родючість ґрунтів. Так, вміст гумусу в ґрунтах України знизився на 9%. Небезпечним є й зменшення кількості придатних для оброблювання сільськогосподарських земель. За даними ООН, щорічно внаслідок спустошування, відчуження, ерозії, засолення в світі втрачається значна кількість земель, які вже не можна відновити. За оцінкою Міжнародного грунтового центру (Нідерланди) в результаті діяльності людини вже деградувало більш як 15% усієї площі світового суходолу, причому близько 6% земель знищено водною ерозією, 28% - вітровою, 12% - засолено через неправильне зрошення, близько 5% виведено з обороту внаслідок перехімізації. Бедленди (“дурні землі”) - землі, які повністю або майже повністю втратили свою продуктивність, займають зараз в світі понад 1% поверхні суходолу. Загальна площа забруднених земель на суходолі складає 1/10 світового земельного фонду. І хоча природні процеси сприяють самоочищенню ґрунтів, захисна здатність ґрунтів до самоочищення має певні межі. До того ж, процес відновлення порушених ґрунтів відбувається в природі впродовж тривалого часу (сотні років). Так, вчені установили, що для утворення ґрунтового шару завтовшки 18 см природі потрібно в середньому від 1400 до 7000 років. Людина ж здатна виснажити, знищити шар ґрунту такої товщини за один-два сезони. Ґрунти швидко руйнуються, але повільно створюються. Отже, втрата ґрунтів є величезною загрозою для існування майбутніх поколінь. Тому потрібні термінові заходи для відтворення ґрунтів. Як наголошується в одній з останніх доповідей ООН, подальше існування нашої цивілізації поставлене під загрозу через широкомасштабну загибель родючих земель. Охорона й раціональне використання земельних ресурсів – одна з найактуальніших проблем людства. Нині вчені світу здійснюють програму під девізом “SOS” (save our soils), що означає “рятуйте наші ґрунти ”, аналог сигналу біди “SOS” (save our souls), що означає “рятуйте наші душі”.

Основні напрямки охорони й раціонального використання земельних ресурсів.

I. Меліорація - сукупність заходів щодо покращення ґрунтів з метою підвищення їх родючості.

1. Екологічно обгрунтовані зрошення або осушення земель.

2. Вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонців.

3. Протиерозійні заходи:

- створення полезахисних лісосмуг,

- глибока оранка, в результаті чого ґрунт вбирає більше води і довше її утримує,

- безвідвальне оброблювання земель, при якій зменшується висушування ґрунту,

- ґрунтозахисні сівозміни,

- періодична консервація угідь (коли земля “відпочиває ”),

- з метою захисту схилів від водної ерозії застосовуються такі заходи, як поперечна оранка, розміщення сільськогосподарських культур поперек схилів, терасування схилів,

- основними заходами боротьби з ярами є насаджування чагарників і дерев на схилах, також яри можна засипати пустою породою.

4. Раціональна, екологічно обґрунтована, хімізація сільського господарства, при якій потрібно вносити добрива, суворо дотримуючись норм, а також застосовувати інші методи охорони ґрунти від виснаження, наприклад посіви бобових трав, що забезпечують ґрунт азотом.

5. Перехід в майбутньому на шлях так званого альтернативного сільського господарства, суть якого полягає в цілковитій або частковій відмові від мінеральних добрив, пестицидів, регуляторів росту. Комплекс агротехнічних прийомів при цьому базується на суворому дотриманні сівозмін, застосуванні тільки “натуральних” добрив (гною, компостів). Прихильники альтернативного землеробства вважають, що удобрювати слід не рослини, а грунт, і виходять із принципу: “Від здорового ґрунту – до здорових рослин, тварин і людини ”. Для боротьби зі шкідниками й хворобами вдаються тільки до природних засобів – тютюновий пил, часник, відвари кропиви, полину. Заохочується широке застосування біологічних методів боротьби зі шкідниками. Незважаючи на нижчу врожайність і вищу трудомісткість альтернативного землеробства, його продукція має дедалі більший попит у населення: люди згодні доплачувати за гарантію високої якості й безпечності.

II. Рекультивація порушених земель – роботи щодо відновлення земель, які в результаті виробничої діяльності людини втратили свою господарську цінність, а іноді навіть стали джерелом забруднення природного середовища.

Кар’єри засипають пустими породами. Також кар’єри після відпрацювання заповнюються ґрунтовими й дощовими водами. Такі штучні озера впорядковуються, в них запускається риба, їхні береги озеленюються.

Терикони можна озеленювати, засипаючи їх ґрунтом і висаджуючи на них дерева.

III. Використаня землі за прямим призначенням. Велике значення має охорона рілля від невиправданого цивільного та промислового будівництва, влаштування смітників. Так, збільшення площ міських забудов, транспортних шляхів майже наполовину відбувається внаслідок використання сільськогосподарських земель.

Таким чином, берегти землю – означає розумно її використовувати, щоб слугувала вона довго, багатьом майбутнім поколінням.
Охорона земних надр.

Надра – верхня частина земної кори від нижньої межі гумусового шару ґрунту до рівня, де ще можливий видобуток корисних копалин.

Значення надр:

- з надр видобувають корисні копалини,

- у надрах містяться підземні води,

- їх використовують для зберігання газу, нафти,

- в них будують різні господарські споруди і транспортні комунікації (трубопроводи, метро),

- їх використовують для захоронення шкідливих відходів виробництва.

Головний напрям використання надр – це видобуток корисних копалин.

Майже всі корисні копалини належать до невідновних ресурсів, а враховуючи швидке зростання темпів їх використання, актуальнішою проблемою людства є проблема раціонального використання корисних копалин. Так, використання людством корисних копалин подвоюється через кожні 14-15 років, від середини XVI до середини XX ст. споживання людством тільки заліза зросло в 5 тис. разів. Якщо видобуток корисних копалин збережеться в тому обсязі, як нині, то багато родовищ будуть вичерпані через кілька десятиріч. За даними ООН, ресурси 18 найважливіших мінералів опинилися на межі цілковитого вичерпання. Серед них – золото, срібло, ртуть, свинець, сірка, олово, цинк, вольфрам.

Шляхи раціонального використання мінеральних ресурсів.

1. Зменшення втрат корисних копалин під час їх розробки, які бувають дуже значними.

Так, у разі видобування корисних копалин відкритим способом (у кар’єрах) втрати значно менші (10-12%), ніж при підземному (шахтному) способі (30-40%). Тому, якщо є можливість, перевагу слід віддавати відкритому способу.

2. Застосування новітніх технологій видобутку корисних копалин.

3. Розробка родовищ у важкодоступних районах: на шельфі морів, у північних районах Росії, Канади, США.

4. Перехід до розробки менш продуктивних (бідних) родовищ, переробка мінеральних ресурсів з низьким умістом корисних компонентів, які раніше йшли у відвали.

5. Для зменшення втрат корисних копалин ї охорони надр проводити повне розвідування родовищ. Після завершення експлуатації родовищ слід обов’язково виконувати рекультиваційні роботи.

6. Застосування технологій комплексної переробки сировини, вилучаючи при цьому всі корисні компоненти. А пусту породу можна використовувати як будівельний або закладний матеріал. Так, пусті породи з шахт використовуються для будівництва шляхів, виробництва будівельних блоків, заповнення відпрацьваних штолень, кар’єрів. З порід, які раніше складувалися, почали виготовляти щебінь, цемент, скло, силікатну цеглу. На заводах кольорової металургії з руд поряд з основними металами почали додатково вилучати сполуки ще 60 елементів.

7. Зменшити споживання деяких мінеральних ресурсів можна також за рахунок вилучення корисних речовин із викидних газів, пилу.

Наприклад, Франція не маючи власних родовищ сірки, не тільки забезпечує свої потреби в цьому ресурсі, вловлюючи її з викидних газів ТЕС, а й експортує сірку.

8. Використання вторинних ресусів з метою не тільки економії мінеральних ресурсів, а й з метою зменшення витрат на виробництво та зменшення забруднення навколишнього середовища.

Наукові розрахунки свідчать, що повторно можна використовувати майже 70% основних металів. Сьогодні в економічно розвинених країнах промисловість використовує лише 30-40% міді, заліза та інших металів, решта безповоротно втрачається, нагромаджується у звалищах, забруднюючи навколишнє середовище. Для добування сировини з вторинних ресурсів потрібно набагато менше витрат, в тому числі й енергетичних, ніж для видобування тієї ж сировини з первинних руд. Наприклад, у разі добування скла переплавлянням битих скляних виробів витрати електроенергії вчетверо менші, ніж при добуванні його з піску. Алюміній, добутий зі старих банок від пива, виявляється вдвоє дешевшим від алюмінію, який виплавляється з бокситів. Близько 70% газет, що виходять у США, друкуються на папері, виготовленому зі старих газет.

9. Використання матеріалів – замінників натуральної сировини.

Так, полімери замінюють свинець, мідь,олово та інші метали. А застосуваня нових конструкційних матеріалів,композитів, дало змогу конструкторам найбільшого в світі літака “Мрія” знизити його масу на 3 т, що забезпечило значну економію авіаціїного палива.

10. Використання альтернативних джерел енергії, що дасть змогу не тільки зменшити споживання енергетичних ресурсів, а й зменшити забруднення атмосфери. Нові джерела енергії: енергія сонця, вітру, припливів, геотермальна енергія, енергія хвиль, термоядерна енергія, енергія водню, біопаливо.

11. З метою зменшення використання обсягів природних ресурсів застосування у виробництві енерго- та матеріалозберігаючих технологій.

12.Якнайширше впровадження у виробництво маловідходних або безвідходних технологій.

Суть перелічених принципів раціонального природокористування полягає в тому, що з надр Землі треба брати якомога менше, а з того, що взято, вилучати якомога більше корисних компонентів, намагаючись при цьому якомога менше забруднювати навколишнє середовище.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

Методичні рекомендації щодо викладання географії в 2012-2013 навчальному році Гуманізація, екологізація, соціологізація і економізація навчання продовжують бути пріоритетними напрямками розвитку шкільної географічної...	Оновлений зміст географічної освіти та підвищення її пріоритетності Саме тому, роль географічної освіти у сучасних умовах різко зростає. Основи збереження природи, стійкого природокористування, вирішення...
Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами. Товарна структура міжнародної торгівлі в розрізі груп та видів...	Боровинська Олена Вікторівна Боровинська Олена Вікторівна, вчитель вищої категорії початкових класів, вчитель-методист Донецької спеціалізованої загальноосвітньої...
Навчальна програма «Правознавство (практичний курс)» для 9-х класів... Пометун Олена Іванівна – зав лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Додаток А. Титульний аркуш 18 Додаток Б. Завдання до дипломного проекту 19 Додаток В. Реферат (приклад оформлення) 21 Додаток Г....
Олена Волошенко Черкаський ОІПОПП УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ: МОЖЛИВОСТІ І РЕАЛІЇ У статті розглянуто основні протиріччя між існуючими тенденціями в управлінні закладами освіти та необхідністю наближення освітніх...	Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Всеукраїнський... Оціально-педагогічний зміст неформальної освіти підлітків з обмеженими функціональними можливостями
Поява навчальних закладiв нового типу та перехід загальноосвітніх... «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» [4], Наказу Міністерства...	ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА: ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ І ДУХОВНИХ ПРІОРИТЕТІВ... Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання