Олена Пишкіна Екологізація географічної освіти ЗМІСТ
|
|
Скачати 1.05 Mb.
|
|
Олена Пишкіна Екологізація географічної освіти  ЗМІСТ
проблем 70 Вступ  Ми не отримали Землю у спадок від батьків, ми взяли її в борг у наших дітей. Девіз «Грінпіс» У далеку давнину, коли кількість людей на Землі була порівняно невеликою, а їхній виробничий потенціал – дуже слабким, природа майже не відчувала на собі тиску людини: вона легко самоочищувалася і самовідновлювалася. Але з часом людська діяльність стала негативно впливати на природу планети. З другої половини ХХ ст. в світі розпочалася екологічна криза, характерними рисами якої є перевиснаження та вичерпання ресурсів, перезабруднення та деградація довкілля. Негативні наслідки людської діяльності все частіше призводять до екологічних катастроф. Тому у сучасному світі проблеми виживання людини як біологічного виду висуваються на перший план. Неспростовним фактором для всіх є те, що наш добробут і здоров’я залежить від стану навколишнього середовища, в якому ми живемо, від якості повітря, води, їжі, котрі ми споживаємо. Гарантія нашого добробуту та добробуту наших нащадків – збереження довкілля. Враховуючи гіркий досвід недбалого природокористування, люди повинні у своїй діяльності зважати на закони Природи, чітко уявляти наслідки свого втручання в життя біосфери. Подальший прогрес людського суспільства неможливий без розвитку екологічної культури. Людство, щоб вижити, має навчитися жити на Землі по-новому. Кожній людині слід оволодіти певним набором екологічних знань, способів діяльності для того, щоб її поведінка була екологічно осмисленою. Інакше, як застерігав німецький письменник З.Ленц, може трапитися так, що на надгробному пам’ятнику нашій цивілізації буде написано: «Кожен хотів найкращого – для себе.» Тому кожному з нас необхідно переглянути свої життєві принципи і зрозуміти, що здоров’я людини невіддільне від здоров’я природи. Лише такий переворот у свідомості людей допоможе вберегти цивілізацію від загибелі. Таким чином екологічні знання та екологічна культура є необхідною умовою подальшого існування людства на Землі. Ще в 1975 р. учасники Міжнародного семінару з екологічної освіти (Белград, Югославія), запропонували глобальну схему екологічної освіти. Відповідно до цієї схеми головною метою екологічної освіти має бути формування в населення планети усвідомлення того, що виникла життєво важлива глобальна проблема довкілля, а також усвідомлення того, що довкіллям треба опікуватися й що для цього треба мати відповідні знання. У 1977 р. на Міжнародній конференції (Тбілісі) завдання й мету екологічної освіти було конкретизовано: - сприяти чіткому усвідомленню того, що суспільство розвивається за тісних взаємозв’язків усіх природних і соціальних процесів;
В період з 1997 по 2003 р. на багатьох міжнародних зібраннях активно обговорювалися проблеми екологічної освіти й виховання та їхня роль в еколого-збалансованому розвитку людства. На Всесвітньому саміті в Йоганнесбурзі період з 2005 по 2015 р. рекомендовано об’явити десятиліттям освіти задля еколого-збалансованого розвитку. У 2003 р. спеціальними робочими групами Європейської економічної комісії ООН закладено теоретичні основи стратегії щодо освіти задля стійкого розвитку та намічено шляхи її реалізації. В Україні також відбулася низька подій, пов’язаних із розвитком екологічної освіти: наприкінці 2001 р. затверджено Концепцію екологічної освіти України, на початку 2002 р. – план заходів з її реалізації, наприкінці 2002 р. до Верховної Ради подано проект Закону України про екологічну освіту. Таким чином, сьогодні в світі екологічна освіта визнається одним із основних факторів екологізації всіх видів діяльності. Формувати екологічний світогляд людини необхідно починати ще з дитинства. Головними завданнями екологічної освіти в школі є: - усвідомлення актуальності екологічних проблем у світі; - усвідомлення взаємозв’язків у природі та способів регулювання взаємодії людства з природою; - узагальнення знань про значення природи для життя та господарської діяльності людини; - заохочення до екологічної діяльності; - уміння наводити приклади впливу природи на умови життя; - переконання учнів в тому, що культура людини визначається її ставленням до природи; - розвиток пізнавального інтересу, творчих здібностей, самостійного мислення. В сучасних умовах вчитель на уроці засобами свого предмета має сприяти формуванню екологічної свідомості. Провідні природоохоронні поняття вводяться нині у викладанні майже усіх шкільних предметів, особливо природничого циклу. Але географія має особливе місце серед інших шкільних дисциплін щодо виконання завдань екологічної освіти, оскільки географія здійснює комплексний підхід до вивчення географічної оболонки та проблем взаємодії суспільства з навколишнім середовищем. Програмний матеріал всіх курсів географії в школі має найбільший потенціал екологічного виховання, який дозволяє на конкретних знайомих прикладах виявити наслідки нераціональної взаємодії людини з природою. Сформувати екологічну культуру учня неможливо без екологічного виховання, метою якого є формування громадянина Всесвіту, здатного прожити у світі, не підриваючи основ розвитку і життя наступних поколінь, здатного до об’єднання зусиль для збереження всіх форм життя на Землі. Від того, наскільки повноцінно усвідомлять учні необхідність дбайливого, бережливого ставлення до природи, вмітимуть передбачити наслідки своєї поведінки, спиратися на глибокі екологічні знання істотною мірою залежатиме майбутнє людства. Ставлення учнів до природи неоднозначне. Вони любуються нею, засуджують жорстокість людей у ставленні до навколишнього середовища. Утім самі часто руйнують природне середовище. Значна частина учнів не усвідомлює особистої причетності до виникнення та розв’язання екологічних проблем. Вони не пов’язують екологічні проблеми зі своєю життєдіяльністю та часто не навчені в повсякденній діяльності належно поводитися з позицій екологічної доцільності. Така ситуація спричинена певними суперечностями у взаємодії учнів із природою.
Щоб уникнути даних суперечок, вчитель має переконати дитину в тому, що тільки зберігаючи навколишнє середовище, можна зберегти своє здоров’я і життя. Сучасна екологія стала філософією виживання людства. Головне завдання вчителя полягає в тому щоб, використовуючи програмний матеріал та можливості уроку, навчити учнів поважати природу, тому що це є головною умовою виживання людства. Найефективнішим буде таке екологічне виховання учнів, яке наближатиметься до їхньої життєдіяльності, коли учні зможуть користуватися здобутими екологічними знаннями в побуті, способі життя. Бережливе ставлення до навколишнього середовища має стати обов’язковим правилом для кожного з них. Саме від учителя залежить наскільки майбутнє покоління наблизиться до гармонійного співіснування з природою. Забруднення атмосфери  Ми опинилися в такому самому становищі в забрудненому повітрі, як і риби в забрудненій воді. А.Кніс, амер. біолог Атмосфера – це повітряна (газова) оболонка Землі, яка пов’язана з нею силою земного тяжіння;
Значення атмосфери 1. Атмосфера – одна з найголовніших умов життя на планеті, необхідна для дихання та фотосинтезу. Без їжі людина може прожити 5 тижнів, без води – 5 діб, без повітря – 5 хвилин. 2. Атмосфера, немовби ковдра, захищає Землю від добових перепадів температур. Так, добовий перепад температур на Місяці, де немає атмосфери, складає 150-200º. Саме атмосфера регулює добові й сезонні коливання температур. При відсутності атмосфери середньорічна температура приземного шару повітря була б -23º, а не +15º. 3. Атмосфера, немовби бронежилет, захищає земну поверхню від метеоритів, які згорають від тертя з повітрям (“зорі, що падають”). 4. Атмосфера, немовби скафандр, захищає нашу планету від ультрафіолетового випромінювання. 5. Повітря атмосфери зумовлює екзогенні (зовнішні) процеси (вивітрювання). Будова атмосфери Здається, що атмосфера – щось однорідне, оскільки гази легко перемішуються, але це не так. З висотою змінюються склад, густина, температура повітря. 1. Тропосфера – нижній, приземний шар атмосфери до 18км. - найщільніший шар, тут зосереджено 80% всієї маси повітря (завдяки дії сили земного тяжіння), - тут міститься майже вся водяна пара, тут формується погода (“фабрика погоди”), - оскільки прозоре повітря нагрівається від земної поверхні, тому в тропосфері температура зменшується з висотою на 6º кожен 1 км. 2. Стратосфера – верхня межа на висоті 55 км, - повітря тут розріджене і сухе, - саме тут на висоті 20-30 км концентрується газ озон, утворюючи тонкий 3-х мм озоновий шар, який затримує смертоносне для всього живого ультрафіолетове випромінювання Сонця. Озон – з грецької “пахучий”, його запах можна відчути після грози, він утворюється в нижніх шарах атмосфери під час блискавок. В малих кількостях поліпшує стан людини, оскільки сприяє утворенню в організмі вітамінів групи “Д”, посилює імунітет. 3. Мезосфера – до висоти 90 км, тут температура знижується до –90º. 4. Термосфера – до висоти 800 -1000 км, в ній температура зростає до +1500º. 5. Екзосфера (“зовнішній”) – зовнішній, найбільш розріджений шар, який поступово переходить у космічний простір.  С  клад атмосфериАтмосфера – це суміш газів (20). 1. Азот – 78%, “безжиттєвий”, оскільки малоактивний, надходить в результаті діяльності мікроорганізмів, входить до складу білків, бере участь у колообігу речовин, регулює вміст кисню. 2. Кисень – 21%, “життєвий”, оскільки підтримує горіння, гниття, дихання. Споживання кисню збільшується із розвитком виробництва. Кисень згорає в двигунах автомобілів, літаків, ракет, при спалюванні палива на заводах та теплових електростанціях. 3. Вуглекислий газ – 0,036%, з кислуватим присмаком, утворюється під час розкладання органічних речовин, бродіння, згорання палива, дихання, виверження вулканів; обігрівач (“утеплювач”) Землі, оскільки він пропускає сонячні промені до Землі, але затримує тепло, що відбивається від земної поверхні. З середини XX століття в повітрі спостерігається збільшення кількості вуглекислого газу у зв’язку зі швидкими темпами розвитку промисловості. 4. Інші гази – 1% (аргон, інші інертні гази) – при звичайних умовах не вступають у хімічні реакції. 5. Водяна пара – постачається в атмосферу в результаті випаровування. 6. Тверді домішки – тверді частинки, що містяться у завислому стані в атмосфері: пил (космічний і вулканічний), попіл (вулканічний, від лісових пожеж), кристалики льоду і морської солі, пилок рослин, мікроорганізми, сажа (над містами).  Забруднення повітря – це несприятливі зміни стану повітря в результаті постачання в атмосферу газоподібних (90% загальної маси речовин), рідких, твердих речовин, що надходять внаслідок антропогенної діяльності та природним шляхом.Завдяки циркуляції атмосфери (всі види переміщень повітря над земною поверхнею, загальний колообіг повітря) забруднення повітря поширюється в усі куточки Землі – транскордонне забруднення (приклади: ”парниковий ефект”, “кислотні дощі”, радіаційне забруднення). а) Природні джерела забруднення атмосфери.  Космічний пил (який утворюється під час згорання метеоритів), ультрафіолет, вулканізм ( гази – фумароли, попіл, пил), пилові і піщані бурі, лісові пожежі, розкладання живих організмів. Так, у 1883 році під час виверження вулкану Кракатау маса попелу та пилу становила 150 млрд. т , це зумовило утворення світлонепроникного екрану навколо Землі, а також зміну її теплового балансу. б) Антропогенні (штучні) джерела забруднення атмосфери. 1  . Теплова енергетика (ТЕС) – 31% від загального забруднення атмосфери.ТЕС викидають в атмосферу гази, що містять оксиди сульфуру, нітрогену, карбону й металів, попіл. Так, під час спалювання 1 т вугілля в трубу викидається 23 кг попелу, 15 кг діоксиду сульфуру SO2 і значна кількість сажі. ТЕС світу щороку викидають 120 млн. т попелу, 60 млн. т SO2. 2  . Автотранспорт – 23% (а в містах до 50% ) від загального забруднення атмосфери. У вихлопних газах автотранспорту містяться близько 200 шкідливих компонентів. Найнебезпечнішими сполуками, що містяться у вихлопних газах авто є бензопірени, чадний газ (оксид вуглецю - СО), вуглекислий газ (за добу всередньому один авто викидає до 4 кг вуглекислого газу), ненасичені вуглеводні з неприємним запахом, сірковмісні сполуки, оксиди нітрогену (які беруть участь у створенні фотохімічного смогу), сполуки свинцю (у разі застосування етильованого бензину). Так, при спалюванні 1 кг етильованого бензину в атмосферу викидається 1 гр плюмбуму , свинець був виявлений навіть в материковій кризі Гренландії, а вміст сполук свинцю в біомасі рослин вздовж транспортних магістралей іноді в 300 разів перевищує допустимі норми. Також авто споживає велику кількість кисню. За рік авто спалює понад 1 млн.т кисню, якого б вистачило для дихання 30 млн.чоловік. Нині в світі близько 500 млн. авто. Становище погіршується ще тим, що автомобільні викиди концентруються в приземному шарі повітря – саме в зоні нашого дихання. 3. Чорна металургія - 16% всіх забруднень атмосфери, підприємства чорної металургії викидають гази, що містять оксиди карбону, сульфуру, нітрогену, багато пилу, кіптяви, сажі, важких металів (свинець, ртуть, мідь, нікель, цинк, хром).На 1 т чавуну припадає 4,5 кг пилу, 2,7 кг діоксиду сульфуру SO2. 4. Кольорова металургія – 7%, її підприємства викидають запилені гази, що містять оксиди сульфуру та оксиди кольорових і важких металів. З 1 т пилу, що викидається в атмосферу під час виплавляння мідних руд, можна вилучити до 100 кг міді, дещо менше свинцю та цинку. 5  . Промисловість будівельних матеріалів – 14% всих забруднень атмосфери. Найнебезпечнішим є виробництво цементу, при якому в атмосферу викидається близько 3% продукції.6. Нафтопереробна промисловість - 6,3%, у її викидах містяться різні вуглеводні сполуки. 7  . Хімічна промисловість – 3,8%, забруднює атмосферу пилом, що містить органічні та неорганічні сполуки, різними газами (особливо небезпечними є сірчисті сполуки, оксиди азоту, хлор).Так, в Черкасах, де вміст азоту перевищує санітарні норми, захворюваність дітей на 20% вище, ніж в районах, де цей показник в нормі. 8  . Авіатранспорт. Значною мірою забруднюють атмосферу літаки, у їх вихлопах міститься багато бензопірену, також літаки спалюють велику кількість кисню.Реактивний літак, що пролітає над Атлантикою, спалює 35 т кисню, якого б вистачило для дихання 30 чоловік протягом доби. В цілому, за даними ЮНЕСКО, на Землі сьогодні промисловими підприємствами, енергетикою, транспортом поглинається стільки кисню, скільки вистачило б для життя більше 45 млрд. людей. За обсягом та завданою шкодою серед усіх перелічених викидів варто виділити: діоксид сульфуру SО2 (сірчистий газ), оксиди нітрогену, оксид вуглецю СО (чадний газ), вуглекислий газ, нафтові гази, важкі метали, радіоактивні речовини, пиловиділення.  Штучні джерела забруднення атмосфери: (за будовою та характером впливу на атмосферу) технічні - пил цементних заводів, сажа при згоранні вугілля, хімічні - газоподібні речовини, які можуть вступати в хімічні реакції. Промислові викиди в атмосферу поділяють на: первинні – це викиди, що надходять в атмосферу безпосередньо від джерела, вторинні – є продуктами первинних, але можуть бути небезпечнішими, ніж первинні. Майже всі забруднюючі речовини можуть вступати між собою в реакції, утворюючи високотоксичні сполуки. Види забруднень і джерела забруднення атмосфери
|
|||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Методичні рекомендації щодо викладання географії в 2012-2013 навчальному році Гуманізація, екологізація, соціологізація і економізація навчання продовжують бути пріоритетними напрямками розвитку шкільної географічної... |
Оновлений зміст географічної освіти та підвищення її пріоритетності Саме тому, роль географічної освіти у сучасних умовах різко зростає. Основи збереження природи, стійкого природокористування, вирішення... |
|
Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами. Товарна структура міжнародної торгівлі в розрізі груп та видів... |
Боровинська Олена Вікторівна Боровинська Олена Вікторівна, вчитель вищої категорії початкових класів, вчитель-методист Донецької спеціалізованої загальноосвітньої... |
|
Навчальна програма «Правознавство (практичний курс)» для 9-х класів... Пометун Олена Іванівна – зав лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Додаток А. Титульний аркуш 18 Додаток Б. Завдання до дипломного проекту 19 Додаток В. Реферат (приклад оформлення) 21 Додаток Г.... |
|
Олена Волошенко Черкаський ОІПОПП УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ: МОЖЛИВОСТІ І РЕАЛІЇ У статті розглянуто основні протиріччя між існуючими тенденціями в управлінні закладами освіти та необхідністю наближення освітніх... |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Всеукраїнський... Оціально-педагогічний зміст неформальної освіти підлітків з обмеженими функціональними можливостями |
|
Поява навчальних закладiв нового типу та перехід загальноосвітніх... «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» [4], Наказу Міністерства... |
ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА: ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ І ДУХОВНИХ ПРІОРИТЕТІВ... Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua