|
Скачати 0.67 Mb.
|
Донецький професійний ліцей харчової та переробної промисловості ![]() ![]() Для використання на уроках теоретичного та виробничого навчання Тема: «Приготування тіста для пшеничного хліба, хлібобулочних та здобних виробів» ![]() Розробила: Майстер виробничого навчання С.В.Синєзубова Донецьк. 2011р ПЛАН
І. Хліб - годувальник Земля ещё и потому щедра, что в мире существуют пекаря. Благословенны их простые судьбы, а руки, будто помыслы чисты, Профессия у них добра, по сути, злой человек не станет у печи. Відвіку|здавна| у слов'ян існував звичай: люди, які заломили хліб, стають друзями на все життя. Хліб - посол миру|світу| і дружби між народами, залишається їм і нині. З ![]() Хліб - не лише|не тільки| основа національного столу, але і щось більше. Він - символ народного благополуччя. Саме тому з|із| хлібом пов'язані звичаї, які пережили|переживали| багато століть|сторіч| і в майже незмінному вигляді|виді| дійшли до наших днів. Такий, наприклад, древній|стародавній| звичай вітати друзів, дорогих|любих|, почесних, знатних гостей, молодят, новоселів хлібом і сіллю|соль|, тобто|цебто| винесенням|виносом| на рушнику або підносі великого короваю|паляниці| чорного хліба з|із| сільницею. З|із| хлібом проводжали на фронт. З|із| хлібом зустрічали тих, хто повернувся з війни. Хлібом поминали тих, хто|КТО| вже не повернеться. Д ![]() Наш народ хлібосольний. Хліб, калиною перевитий, на святковому столі завжди стоїть на почесному місці|місце-милі|. Дорогих|любих| гостей зустрічають хлібом — сіллю. Проте|однак| не кожен гість знає, що коровай|паляницю| потрібно розламати, самому покуштувати і людям роздати, як велить звичай. Не кожен знає що, приймаючи хліб - сіль|соль| на рушнику|, хліб слід поцілувати. Хліб означає повний|цілковитий| стіл, а сіль|соль| є|з'являється| древньою|стародавньою| вже забутим символом охорони, заощадження будинку|дому| від пожежі, пізніше вона стала високим мірилом цінності і смаку їжі, тобто|цебто| символом хорошої|доброї| їди|їжі|. Винесення|винос| хліба-солі|соль| як вищий знак народної прихильності зберігся і до цих пір. Про хліб, про відношення|ставлення| до нього слід говорити, писати, щоб|аби| діти наші не росли|зростали| неуками, щоб|аби| для них, як і для нас, батьків і матерів|, з|із| словами| Батьківщина, Мир|світ|, Батько|батько|, Мати поряд стояло слово Хліб. Етичне відношення|ставлення| до хліба - відношення|ставлення| дбайливе. А у нас нерідко спостерігаєш картину, яка болем відгукується в|озивається| серці: кинутий хліб, розтоптана в грязі|бруді| скиба|кусень|, булочки у смітті збірнику. Слід пам'ятати про те, що хліб на нашому столі з'являється|появляється| завдяки не легкій праці людей 120 професій. У нашій країні достаток хліба і хлібних виробів. Але|та| достаток не повинен породжувати марнотратства, знижувати все відчуття|почуття| пошани|поваги|, якою хліб користувався у всі часи, у всіх народів, у всіх країнах. Економісти підрахували|підсумовували| в масштабах країни ціну лише однієї викинутої скиби|кусня| хліба масою в сто грамів. Такі здавалося б, незначні щоденні витрати в кожній сім'ї зростають|виростають| у величезну|велетенську| - шестизначну! - цифру, щоб|аби| заповнити їх, необхідно виростити приблизно два мільйони тонн|тонна-сил| зерна. Збереження|зберігання| цієї скибочки буде ваговитим|вагомим| вкладом|внеском| кожного громадянина у виконання продовольчої програми, у вихованні етичного відношення|ставлення| до хліба. Хліб є|з'являється| одним з найдавніших продуктів харчування, вічним продуктом|, який ніколи не набридає. "Недарма|недарма| над всіма явищами життя панує неспокій|неспокій| про хліб насущний. Він представляє|уявляє| той давній зв'язок, який з’єднує |з'єднує| всі живі|живі| істоти, у тому числі людину, із |із| всією довколишньою|довколишньою| природою", - сказав І.П. Павлов. Тисячоліттями люди вирощують зерно, проводять|виробляють| з|із| нього борошно|борошно|, печуть хліб. ![]() В Україні, а також в багатьох країнах світу хліб належить до основних життєво необхідних продуктів харчування. У різних країнах його споживають від 90 до 400г на добу або 32-146кг на рік залежно від економічних факторів|факторів|, характеру праці, національних особливостей. Х ![]() З|із| розвитком ринкових стосунків в суспільстві|товаристві| відбулися реструктуризація хлібопекарської галузі, виникли пекарні, відроджується домашнє|хатнє| хлібопечення. Поряд з|поряд із| традиційними| способами виготовлення тіста впроваджуються|впроваджують| нові технології|. У цих умовах набуває первинного|першорядного| значення виготовлення конкурентоздатної|конкурентоспроможної| продукції, виробництво якої супроводжується прогресивні ресурсозберігаючі технології і високо - кваліфіковані фахівці|спеціалісти|. Здобні хлібобулочні вироби відрізняються від звичайних більш високим вмістом цукру і жиру. В готових виробах загальна кількість цих речовин повинна становити за рецептурою 14% і більше. У рецептуру здобних хлібобулочних виробів входить підвищена кількість молочних продуктів, вершкового масла, маргарину, ізюму, яєць та інших компонентів. За харчовою, біологічною та енергетичною цінністю вони близькі до борошняних кондитерських виробів. Вироби виготовляють переважно з борошна пшеничного вищого і 1-го сортів. До них належать булки, булочки, ватрушки, калачі, ріжки, короваї, деякі назви хліба та ін. За масою здобні хлібобулочні вироби поділяють на дрібно - і велико штучні. Маса дрібних виробів становить 200г і менше, великоштучних — від 200 до 500г. П ![]() В рецептуру булок входять такі компоненти: Шахтарських вітамінізованих — молочна сироватка суха, цукор, маргарин, яблучне пюре або повидло, вітаміни Bg і РР; Домашніх—маргарин, цукор, яйця, молоко сухе знежирене. При виготовленні булочок Подільських в тісто додають молоко сухе знежирене, цукор, маргарин, яєчні продукти. В рецептуру булочок "Сніжок" входять цукор, масло вершкове, яйця, молоко згущене з цукром, повидло. ![]() Булочки Білоцерківські належать до виробів з яблучними видами сировини. В їх рецептурі є сік яблучний концентрований, вершкове масло, цукор і яйця. При виготовленні булочок "Яблучко" використовують сік яблучний натуральний, порошок з яблук, маргарин, молоко сухе знежирене. В рецептуру ріжків яблучних входять цукор, маргарин, повидло яблучне, яйця, а плетеників Українських— молоко сухе незбиране, цукор, маргарин, яйця. Здобу з повидлом збагачують повидлом, цукром, маргарином, молоком сухим незбираним. Поверхня посипана крихтами. Витушки Запорізькі— це національний вид здобних виробів. В його рецептуру входять повидло, цукор, маргарин. Д ![]() |Відома чимала|неабияка| кількість національних типів хліба, які в післявоєнний час вийшли за свої колишні регіональні кордони|межі| і з|із| успіхом почали|стали| проникати на загальноросійський ринок. Великою популярністю користується знаменита українська паляниця| - пишний, сильно шпаруватий білосніжний коровай|паляниця| з|із| хрусткою скориночкою - зрушеним набік козирком, що випікається інколи|іноді| з|із| найвищих сортів|гатунків| пшеничного борошна|борошна| з|із| додаванням|добавляти| молочної сироватки. А ![]() З|із| ласощів, що готуються з|із| тіста, займають|позичають| перше місце|місце-милю| пироги. За способом випікання вони діляться на пряжені і череневі. Череневі були завжди з|із| квасного тіста, а пряжені з|із| квасного, а інколи|іноді| з|із| прісного. Борошно|борошно| для них вживалося пшеничне, питлівка, або товчене, дивлячись по важливості дня, коли вони готувалися. Випікалися також і житні пироги. ![]() ![]() Інший вид був коровай|паляниця| - здобний хліб, з|із| різними способами приготування. Був коровай|паляниця| битий, який збивався з|із| маслом|мастилом||, як наче паски на молоці. Яєчний, на великій кількості яєць, коровай|паляниця| з|із| сиром, коровай|паляниця| братський та інші. ІІ. Значення хліба у харчуванні населення Х ![]() Хлібні вироби є|з'являються| одними з основних продуктів харчування людини. Добове споживання|вжиток| хліба в різних країнах складає від 150 до 500г| на душу. У хлібі містяться|утримуються| багато найважливіших харчових речовин, необхідних людині. Серед них білки, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, харчові волокна. Засвоюваність хліба значною мірою пов'язана з його органолептичними|органолптичними| показниками, насамперед|передусім| такими, як смак, аромат, розпушення| мякиша, які формують поняття якості хліба. Якість хліба обумовлена складом і властивостями компонентів, що входять в його склад, а також процесами, що протікають в тесті при його дозріванні і випічці тестових заготовок. Сучасне хлібопекарське виробництво характеризується високим рівнем механізації і автоматизації технологічних процесів виробництва хліба, впровадженням нових технологій і постійним розширенням асортименту хлібобулочних виробів, а також широким впровадженням підприємств малої потужності різних форм власності. Все це вимагає від працівників галузі високої професійної підготовки, знання технології і уміння виконувати технологічні операції по приготуванню пшеничного і житнього тесту, по обробленню і випічці різних видів виробів. Хімічний склад борошна|борошна| визначає його харчову цінність і хлібопекарські властивості. Хімічний склад борошна|борошна| залежить від складу зерна, з|із| якого воно отримане|одержувати|, і ґатунку борошна|борошна|. Вищі ґатунки борошна отримують|одержують| з|із| центральних шарів ендосперма, тому в них міститься|утримується| більше крохмалю і менше білків, сахарів, жиру, мінеральних речовин, вітамінів, які зосереджені в його периферійних частках|частинах|. ![]() Вуглеводи. У борошні|борошні| містяться|утримуються| різноманітні|всілякі| вуглеводи: прості цукри, або моносахариди (глюкоза, фруктоза, арабіноза, галактоза); дисахариди| (сахароза, мальтоза, раффіноза|); крохмаль, целюлоза, геміцелюлози, пентозани|. Крохмаль (С6н10о5) n - найважливіший вуглевод борошна|борошна|, міститься|утримується| у вигляді зерен розміром від 0,002 до 0,15мм. Розмір і форма крохмальних зерен різні для борошна |борошна| різних видів і ґатунків|гатунків|. Складається|перебуває| крохмальне зерно з|із| амілози|, утворюючої внутрішню| частку|частину| крохмального зерна, і амілопектину, що становить його зовнішню частку|частину|. Кількісні співвідношення амілози| і амілопектину в крохмалі різних злаків складають 1:3 або 1:3,5. Амілоза відрізняється від амілопектину меншою молекулярною масою і простішою будовою|спорудою| молекули. Молекула амілози | складається з 300 - 8000 глюкозних| залишків, утворюючих прямі ланцюги|цепи|. Молекула амілопектину має розгалужену будову|споруду| і містить|утримує| до 6000 глюкозних| залишків. У гарячій воді амілопектин набухає|набрякає|, а амілоза| розчиняється. В процесі приготування хліба крохмаль виконує наступні|слідуючі| функції: — є|з'являється| джерелом зброджуваних вуглеводів у тісті, які піддаються гідролізу під дією амілолітичних ферментів; — поглинає воду при замісі, беручи участь у формуванні тіста; — клейстеризується| при випічці, поглинаючи воду і беручи участь у формуванні мякиша хліба; ![]() Процес набухання|набрякання| крохмальних зерен в гарячій воді називається клейстеризацією. При цьому крохмальні зерна збільшуються в об'ємі|обсязі|, стають більш рихлими і легко піддаються дії амілолітичних ферментів. Пшеничний крохмаль клейстеризуется| при температурі 62 – 65 °С, житній – 50 – 55 °С. Стан|достаток| крохмалю борошна впливає на властивості тіста і якість хліба. Розмір і цілість крохмальних зерен впливає на консистенцію тіста, його водопоглинальну здатність|здібність| і вміст в нім цукру. Дрібні|мілкі| і пошкоджені зерна крохмалю здатні|здібні| більше зв'язати вологу у тісті, легко піддаються дії ферментів в процесі приготування тіста, чим крупні і щільні зерна. ![]() Целюлозу, геміцелюлози, пентозани| відносять до групи харчових волокон. Харчові волокна містяться|утримуються| в основному в периферійних частках|частинах| зерна і тому їх більш всього|більше всього| в борошні |борошні| високих виходів. Харчові волокна не засвоюються організмом людини, тому вони знижують енергетичну цінність борошна |борошна|, підвищуючи при цьому харчову цінність борошна |борошна| і хліба, оскільки|тому що| вони нормалізують ліпідний і вуглеводний обмін в організмі, сприяють виведенню тяжких|тяжких| металів. Всі хлібні вироби діляться на:|типи|нана 1) простий хліб; 2) булочні вироби; 3) здобні вироби. |
План-конспект заняття Тема заняття: Приготування виробів з дріжджового тіста різних країн світу Тип заняття: удосконалення та закріплення умінь та навичок з приготування фаршів та начинок, приготування дріжджового тіста; набуття... |
Технологія приготування страв із пісочного тіста Обладнання: таблиці «Правила безпечної роботи в шкільних майстернях», ілюстрації із зображенням виробів із пісочного тіста, таблиці... |
Тем 10: Технологія приготування страв із бісквітного тіста. Мета Обладнання: таблиці «Правила безпечної роботи в шкільних майстернях», ілюстрації із зображенням виробів із бісквітного тіста, таблиці... |
Тем 13: Технологія приготування страв із листового тіста. Мета Обладнання: таблиці «Правила безпечної роботи в шкільних майстернях», ілюстрації із зображенням виробів із листового тіста, таблиці... |
Білети для підсумкової атестації з курсу “Технологія приготування... Характеристика сировини, що використовується для приготування кондитерських виробів та підготовка її до виробництва |
Білети для підсумкової атестації з курсу “Технологія приготування... Характеристика сировини, що використовується для приготування кондитерських виробів та підготовка її до виробництва |
«ЗМІНЮВАННЯ СКЛАДУ РЕЧОВИН В ПРОЦЕСІ ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ ЗМІНЮВАННЯ ВУГЛЕВОДІВ» В результаті реакції простих цукрів з азотистими речовинами утворюються сполуки — меланоїдинові утворення, що спричинюють появу рум'яної... |
Уроку виробничого навчання «ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІГРОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ» |
«ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ЗАСОБІВ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ В ПТНЗ» РОЗДІЛ ОРГАНІЗАЦІ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ |
Українська традиційна кухня Словник Традиційна кухня Невеличкі булочки круглої форми з кислого тіста. Пекли їх у святкові дні чи в неділю найчастіше з пшеничного або гречано-пшеничного... |