Міністерство освіти і науки,молоді і спорту України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Інститут педагогіки та психології Ка федра педагогіки і методики початкового навчання Заславська Євгенія Євгенівна


НазваМіністерство освіти і науки,молоді і спорту України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Інститут педагогіки та психології Ка федра педагогіки і методики початкового навчання Заславська Євгенія Євгенівна
Сторінка6/9
Дата04.04.2013
Розмір1.4 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

2.2. Можливості дисциплін психолого-педагогічного циклу в підготовці студентів до інноваційної діяльності
Спираючись на концептуальні положення підготовки вчителів до інноваційної педагогічної діяльності в умовах вищої школи, розроблені Є.Морозовим та П.Підкасистим [62], підкреслимо, що майбутні вчителі початкових класів повинні оволодіти базовими знаннями з педагогічної інноватики, інформацією про процеси оновлення сучасної загальноосвітньої школи, інноваційні підходи, що застосовуються в початковій школі, ознайомитися з досвідом вчителів-новаторів, які працюють у фаховій галузі, а також вчителів інших навчальних предметів.

Як відомо, професійна педагогічна підготовка відбувається у системі, яка включає дисципліни гуманітарного та соціально-економічного, природничо-наукового та циклів професійної та практичної підготовки. Потреба врахування сучасної інноваційної ситуації та майбутніх змін в освітньому середовищі вимагає перебудови всіх складових цієї системи на паралельну підготовку випускників як суб’єктів педагогічної та інноваційної діяльностей.

Саме під час вивчення педагогічних дисциплін створюються необхідні умови для становлення інноваційної культури вчителів-інноваторів, пов’язаної з формуванням та розвитком умінь одержувати, відбирати, систематизувати та використовувати професійно важливі матеріали, відомості у педагогічній та дослідницькій роботі. Засвоєння психолого-педагогічних дисциплін сприятиме, насамперед, формуванню мотиваційного і змістового компонентів, виокремлених нами у структурі готовності майбутніх учителів початкових класів до впровадження інноваційних технологій навчання.

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до інноваційної педагогічної діяльності вирішується на загально-педагогічному та фаховому рівнях. Це передбачає вивчення студентами курсів загальнопедагогічних дисциплін (“Педагогіка”, “Історія педагогіки”, “Порівняльна педагогіка”, “Основи педагогічної майстерності”, „Педагогічні технології в початковій школі”), а також методик навчання („Методика викладання української мови”, “Методика викладання математики”, “Методика викладання природознавства” тощо), технологій викладання освітніх галузей у початковій школі.

При такому підході до програм з наведених вище дисциплін необхідно, на нашу думку, включити додатковий теоретичний і практичний матеріал, а також відпрацювання практичних навичок здійснювати у ході педагогічних практик. Докладніше розглянемо можливість корекції діючих програм. До програми “Педагогіка”, на нашу думку, у тематичний блок “Загальні основи педагогіки” до теми “Педагогічна професія і особистість учителя” можна внести питання “Вимоги до особистості вчителя в умовах використання інноваційних технологій”, „Сутність інноваційної діяльності вчителя сучасної школи”.

До теми “Становлення педагогіки як науки. Історія розвитку початкової освіти і поглядів на особистість учителя та його підготовку” варто додати питання “Ретроспективний аналіз використання інноваційних технологій у педагогічному процесі”. До тематичного блоку “Індивідуальність особистості, педагогіка її розвитку” до теми “Особистість як педагогічна категорія. Генезис розвитку формування особистості дитини в зарубіжній і вітчизняній педагогіці” ми варто внести питання “Формування особистості дитини в умовах використання інноваційних технологій”, до теми “Шляхи і методи творчого розвитку молодших школярів” - питання “Можливості інноваційних технологій у всебічному розвитку дитини”. Це забезпечило б формування у студентів установки на використання інтерактивних педагогічних технологій з метою всебічного розвитку особистості молодшого школяра.

Доцільним також є ведення окремих тем „Інноваційні процеси в освіті в освіті”, „Педагогічні технології”, як це пропонують автори окремих підручників з педагогіки [17]. Під час вивчення цих тем слід розкривати поняття „інновації”, „технології”, подавати класифікації та характеристику педагогічних технологій. Велику увагу необхідно приділити “технологічним” питанням інноватики, тобто питанням розробки інноваційних проектів, їх наукового обґрунтування, упровадження нововведень у навчально-виховний процес, здійснення педагогічного експерименту тощо.

Можливості для включення питань про інноваційні технології навчання є у процесі вивчення „Теорії навчання”. У процесі збагачення змісту педагогіки в питаннями в галузі інноваційних педагогічних технологій наступним кроком є включення у цей розділ тем ”Інноваційні технології навчання”, “Особливості використання інноваційних технологій навчання у початковій школі”. Під час вивчення яких слід детально розкрити сутність понять „навчальна технологія”, „технологія навчання”, „дидактична технологія”; ознайомити студентів із розробленими класифікаціями технологій навчання, розкрити історію становлення і теоретичні основи їх впровадження; розглянути особливості використання інноваційних педагогічних технологій у навчальній роботі з молодшими школярами, специфіку їх використання під час вивчення різних предметів школи І ступеня. У контексті її розкриття найбільш доцільно знайомити студентів із сучасними інноваційними технологіями, які вже використовуються у початковій школі, відповідають віковим особливостям молодших школярів: інтерактивним навчанням, проектною технологією, технологією особистісно зорієнтованого навчання тощо. Наприклад, із інтерактивними педагогічними технологіями, обґрунтованими О.Пометун і Л.Пироженко: робота в парах (“Обличчя до обличчя, один – удвох – усі разом”, “Думати, працювати в парі, обмінюватися думками”), ротаційні (змінювані) трійки, два – чотири – всі разом, „карусель”, робота в малих групах (“Діалог”, “Синтез думок”, “Спільний проект”, “Пошук інформації”, “Коло ідей”), акваріум. Ці технології відкривають для учнів можливість співпраці зі своїми ровесниками, дають змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяють досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь [69].

Проаналізувавши програму “Основи педагогічної майстерності”, ми прийшли до висновку, що і в процесі вивчення цієї дисципліни є можливості розширення знань студентів про інноваційну діяльність учителя, доповнивши тему “Педагогічна майстерність і особистість учителя” питанням “Креативно-інтерактивна педагогічна майстерність у використанні інтерактивних педагогічних технологій”, і передбачивши проведення лабораторних відповідних занять.

Під час вивчення „Історії педагогіки” поряд із розглядом усталених педагогічних концепцій слід розгляди педагогічні ідеї, системи та технології Р.Штайнера, М.Монтессорі, С.Френе та інших видатних педагогів. Значне місце знанням з історії педагогіки щодо розвитку освітньої інноватики відводиться не випадково. Як відомо, інноваційний процес характеризує взаємозв’язок трьох основних циклів: створення нового, його опанування (сприйняття, оцінки, прийняття на себе) і впровадження. Це потребує інтерполяції інновації у площині історії педагогіки. Аналізуючи нововведення, насамперед, слід виділяти ті нові елементи, завдяки яким відбулися позитивні зміни в навчанні та вихованні. Але будь-яку інновацію потрібно розглядати не ізольовано, а у взаємозв’язку й порівнянні з попереднім досвідом у педагогічній теорії та практиці.

Важлива роль у системі підготовки вчителів початкових класів до використання інноваційних педагогічних технологій повинна відводитися й методичним дисциплінам. Курси методичних дисциплін треба будувати враховуючи не лише логіку викладання шкільного предмета як окремої галузі наукового знання, а обов’язково налаштовуючи студентів на реальну педагогічну та інноваційну діяльності. Це дає можливість розглядати методику як політехнологічну дисципліну. Відповідно в курсах методик викладання предметів початкової школи слід передбачити ознайомлення майбутніх учителів з різними технологіями навчання, можливостями їх застосування у вивченні конкретних шкільних предметів.

Студенти підходять до вивчення методичних дисциплін з певною базою психолого-педагогічних знань, уявлень про педагогічну діяльність у цілому та інноваційні педагогічні технології зокрема, сформованих під час вивчення педагогічних дисциплін і на власному досвіді. Студенти, що приступають до вивчення курсів із методик викладання у початковій школі, опрацювали великий масив матеріалу з психолого-педагогічних дисциплін, який можна систематизувати й створити на його основі індивідуальну інформаційну систему. Остання слугуватиме своєрідним банком педагогічних та методичних ідей, дозволить встановити ступінь розробленості тої чи тої проблеми. Крім того, вона легко поповнюється новими матеріалами.

Відмітимо, що вивчаючи курси з окремих методик навчання в початковій школі, студенти повинні ознайомитися через призму конкретного предмету початкової школи із сучасними інноваційними технологіями навчання, досвідом роботи кращих учителів-предметників, нововведеннями, що використовуються у певній предметній галузі. Отже, система методичної підготовки має спиратися на структуру та зміст останніх. У зв’язку з вищесказаним курси фахових методик потребують певного оновлення.

Одним із напрямів удосконалення підготовки майбутніх учителів початкових класів до впровадження інноваційних технологій навчання є доповнення методик окремими темами з проблематики інноваційних технологій. Так, до програми курсу “Методика викладання української мови” слід, на нашу думку, ввести тему “Інноваційні педагогічні технології у процесі вивчення української мови”, під час якої розкрити можливості використання інноваційних технологій на уроках української мови, місце інноваційних технологій у структурі уроку, особливості організація інтерактивного заняття з української мови тощо.

Доцільним, на нашу думку, є ознайомлення майбутніх учителів під час вивчення методики української мови з технологією взаємонавчання учнів у парах змінного складу українського педагога початку ХХ століття О.Рівна [87]. На уроках української мови в початковій школі ефективними можуть бути наступні прийоми, описані О.Рівіним: читання вдвох однієї книги, взаємо диктанти, консультування тощо.

Формуванню практичних умінь студентів використовувати методику О. Рівіна повинне передувати, на нашу думку, теоретичне ознайомлення з нею на лекціях. Методика вивчення учнями текстів, запропонована педагогом, являла собою опрацювання статей поабзацно (частинами) у парах змінного складу. Кожен учень вивчав свою тему. Опрацьовуючи перший абзац з першим напарником, учень разом з товаришем обговорювали, з’ясовували зміст і придумували коротку назву обговореній частині. Заголовок записував собі у зошит. Так само опрацьовувався абзац напарника. Для опрацювання другого абзацу, учень шукав нового напарника, розповідав йому зміст першого абзацу, далі з ним читав, обговорював, з’ясовував зміст другого абзацу, формулював і записував другу назву в зошит. Так само він допомагав товаришеві розібратися в його абзаці. Далі знову склад пар змінювався, аж поки не було опрацьовано весь текст, після чого учень виступав з даної теми перед малою тимчасовою групою. Потім він отримував нову тему і працював так само зі своїми однокласниками [87].

До програми курсу “Методика викладання математики” слід, на нашу думку, ввести аналогічну тему “Інноваційні педагогічні технології у процесі вивчення математики” під час якої розкрити цілі та особливості використання інноваційних технологій на уроках математики, їх місце у структурі уроку, організація інтерактивного заняття з математики, розробка змісту відомих та власних інтерактивних технологій”.

До програми курсу “Методика викладання курсу „Я і Україна” слід, на нашу думку, ввести тему “Інноваційні педагогічні технології у процесі вивчення курсу „Я і Україна”: можливості використання інноваційних технологій на уроках природознавства і громадянської освіти, місце інноваційних технологій у структурі уроку, методика організації інтерактивного навчання курсу „Я і Україна”, розробка змісту відомих та власних інтерактивних технологій.

Найбільш системно і цілісно сприяє підготовці майбутніх учителів початкових класів до впровадження інноваційних технологій навчання вивчення курсу „Педагогічні технології в початковій школі”, який спрямований те, щоб майбутні педагоги творчо засвоїли різні дидактичні технології, практично виробили вміння і навчи впровадження різнопланових технологій під час навчання молодших школярів із різних предметів початкової школи.

Отже, збагачення предметів психолого-педагогічного циклу теми і окремими питаннями про сутність, особливості інноваційних педагогічних технологій сприятиме формуванню знань про інновацію як процес, про технологічний підхід в початковій освіті, напрями впровадження у навчальний процес школи першого ступеня.

Зазначимо, що для підготовки студентів до використання інноваційних педагогічних технологій у процесі вивчення педагогічних дисциплін важливе значення мають всі види навчальних занять: лекції, семінари, практичні й лабораторні заняття.

Важливе значення у формуванні мотиваційного і змістового компонентів готовності майбутніх учителів початкових класів до впровадження інноваційних технологій навчання відіграють лекційні заняття, під час яких викладачі повинні сприяти формуванню потреби до здіснення інноваційної діяльності, професійної вмотивованості впровадження інноваційних технологій навчання, усвідомленню значення інноваційних технологій у розв’язанні завдань початкової освіти; знайомити студентів із теоретичними та теоретико-методичними основами інноваційних технологій навчання: змістом понять, історією становлення і сутністю інноваційних технологій навчання та особливостями їх використання в початковій школі. Найбільш ефективніше сприяють розв’язанню поставлених завдань такі види лекцій, як-от: інформаційна і проблемна лекція, лекція-дискусія, лекція-бесіда, лекція з елементами розв’язання конкретних навчальних ситуацій, лекція-діалог, лекція-консультація тощо.

Плідною виявилась і лекція-конференція з теорії навчання на тему “Особливості використання інноваційних технологій навчання у початковій школі”, яка проводилася як практико-орієнтовне заняття, яке передбачає систему доповідей найбільш підготовлених студентів тривалістю 5-10 хвилин. Кожний виступ студентів – співавторів заняття був логічно завершеним фрагментом у межах вимог, окреслених робочою навчальною програмою, яка розроблена викладачем-науковцем.

Важливе значення у експериментальній роботі з формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до впровадження інноваційних технологій навчання ми відводили семінарським, практичним і лабораторним заняттям. Цей напрям експериментальної роботи мав практико орієнтовну спрямованість і був репрезентований сукупністю індивідуально-дослідницьких завдань, запропонованих студентам. Система завдань реалізовується у циклі практичних, семінарських, лабораторних занять та самостійної роботи, сприяє формуванню всіх компонентів готовності майбутніх учителів початкових класів впровадження інноваційних технологій навчання. Зокрема, продовжувати формувати мотиваційний і змістовий компоненти готовності:

  • спонукати формуванню критичного мислення, поглядів і переконань у необхідності використання інноваційних технологій у навчальному процесі початкової школи (мотиваційний компонент);

- закріплювати отримані під час відповідних лекцій теоретико-методичні знання основ використання інноваційних технологій у викладання всіх предметів школи І ступеня (змістовий компонент).

Окрім цього сприяти виробленню практичних навичок використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі початкової школи, тобто формуванню операційного компоненту готовності.

У процесі проведення семінарського заняття студенти повинні самостійно шукати відповіді на ряд питань у психолого-педагогічній та художній літературі з проблеми використання інноваційних технологій у педагогічній діяльності видатних педагогів, вивчення змісту відомих інноваційних технологій.

Практичні заняття повинні бути спрямовані на закріплення і активізацію знань, отриманих на лекціях. У ході практичних необхідно познайомити студентів із психологічними основами інноваційного навчання, закріпити базові поняття, навчитися діагностувати стан особливої необхідності застосування інноваційних технологій, закріплювати вміння розуміти і прогнозувати поведінку дитини у інноваційному процесі. Також практичні заняття передбачають ознайомлення студентів із раніше створеними інноваційними технологіями та розробку нових, набуття вмінь створювати інноваційну навчально-пізнавальну діяльність. У ході виконання завдань, що розраховані на самостійне опрацювання, студенти повинні зустрічатися з людьми, вступати з ними у взаємодію, застосовуючи різні види інноваційних технологій, що буде автоматично підвищувати інноваційну компетенцію, розвивати необхідні здібності.

На лабораторних заняттях повинна формуватися здатність майбутніх педагогів до інноваційної діяльності та інтеракції. Наприклад, студенти повинні розробляти та проводити фрагменти уроків на основі сучасних концептуальних ідей і технологічних підходів. До занять студенти готували конспекти уроків, акцентуючи увагу на різні дидактичні технології, які надалі використовували під час педагогічної практики. Прикладами фрагментів з конспектів уроків, проведених студентами подано в додатку Л.

У процесі підготовки до практичних занять із окремих методик студентам також дається завдання розробити конспекти уроків із різних предметів з використання інноваційних технологій: читання, рідної мови, математики, „Я і Україна”, музики. Основною вимогою до розробок таких занять – це забезпечення виконання дидактичної мети конкретного уроку, передбаченої у навчальному плані з даного предмету, а також розширення виховної та розвивальної мети заняття.

Продовженню формування мотиваційного й змістового компонентів готовності до впровадження інноваційних технологій навчання і майданчиком для вироблення необхідних для цього вмінь і навичок (операційного компоненту) сприятиме організація різних видів педагогічної практики студентів. Визначаючи місце педагогічної практики у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до впровадження інноваційних технологій, ми спирались на дослідження Г.Кіт [34], О.Матвієнко [57], О.Мороза [64], О.Семеног [92], В.Сластьоніна [98] та ін., у яких приділяється велика увага ролі педагогічної практики у фаховому становленні педагога.

Для забезпечення поступового переходу від теоретичної й методичної підготовки майбутніх фахівців до активного включення в організацію інноваційної навчальної роботи з молодшими школярами ми використали можливості різних видів педагогічної практики, які проходять студенти протягом навчання у ВНЗ.

Розв’язуючи завдання із вироблення у студентів системи вмінь використовувати інноваційні технології у роботі з молодшими школярами, ми вважали за необхідне вдосконалити педагогічну практику, забезпечити її організацію на інноваційній основі. Програми практики мають відображати не лише напрям процесу формування і розвитку професійно-педагогічних умінь майбутнього вчителя початкових класів, викладача педагогічних дисциплін ВНЗ, але й конкретні зміни у навчальних планах, сучасні тенденції розвитку загальноосвітньої, зокрема початкової школи, педагогічних освітніх закладів різних рівнів акредитації.

У процесі формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до впровадження інноваційних технологій навчання ми вважаємо за необхідне забезпечення компетентнісного підходу до їх організації. Це означає таке проведення педагогічної практики, яке б спонукала майбутнього вчителя початкових класів трансформувати отримані знання й окремі вміння та навички в усталені способи педагогічної діяльності в аспекті використання інноваційних педагогічних технологій задля найповнішого і найрезультативнішого розв’язання завдань інтелектуального розвитку і особистісного становлення молодших школярів.

Під час педагогічної практики з метою підготовки студентів до використання інноваційних технологій навчання у роботі з молодшими школярами ми передбачали систему завдань:

  • моделювання фрагментів занять із застосуванням проблемного навчання, ігрових моментів, нестандартних уроків, окремих етапів методу проектів;

  • практичне опанування певними формами роботи з учнями (формою взаємонавчання, інтерактивного навчання тощо);

  • практичне освоєння методів вирішення проблем (методу мозкового штурму, фокальних об’єктів, морфологічного аналізу тощо) та можливостей їх використання в педагогічній та інноваційній діяльностях, як індивідуально, так і у складі творчих мікрогруп.

Важливого значення у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій під час проходження педагогічної практики набуває аналіз та самоаналіз помилок студентів, що виникають при написанні конспектів уроків, використанні інноваційних технологій і реалізації нестандартних підходів. Окрім усного обговорення після проведення уроку, обговорення на практичних заняттях з методик і педагогіки ми використовували й письмову форма самоаналізу.

Для формування оцінного компоненту готовності майбутніх учителів початкових класів впроваджувати інноваційні технології навчання у початковій школі під час педагогічної практики ми вважали за доцільне систематично проводити самоаналізи й аналізи проведених уроків, використовувати особистісні діагностичні карти самооцінки, призначені для індивідуального заповнення студентами на початку і в кінці проходження певного виду педагогічної практики. Карта містить перелік критеріїв для аналізу власної мотиваційної, когнітивної, практичної сфер у галузі інноваційних технологій. Оцінка кожної сфери здійснювалась студентом самостійно шляхом визначення ступеня вираженості кожного критерію.

Доцільно порівнювати проведені уроки, знаходити стереотипне та творче у їх змісті, визнати особливості індивідуального стилю діяльності, аналізувати ефективність запропонованої структури уроку, обраних методів навчання, форм роботи учнів на уроці. Особливу увагу слід звертати на вміння студентів встановлювати власні труднощі та труднощі і помилки в роботі учнів, визначати їхні можливі причини та наслідки.

З метою активізації діяльності студентів у процесі аналізу уроків необхідно застосовувати не лише традиційні схеми аналізу з урахуванням мети заняття, його структури, особливостей діяльності вчителя та учнів, їхніх помилок та труднощів. Доцільно пропонувати описати “еталон” уроку (яким має бути урок) з використанням інноваційних технологій.

Наведемо фрагмент системного аналізу уроку, проведеного студенткою 5-го курсу під час методичної практики. Так, Ірина Я., яка проводила урок математики у 3-му класі (тема: „Додавання і віднімання сотень”) з використанням однієї з технологій навчання, аналізуючи свій урок, констатує: “Клас навчається за технологією Л.Занкова. Діти відрізняються високим рівнем пізнавальної активності, вони здатні виконувати завдання підвищеного рівня складності, вміють працювати самостійно. Я собою задоволена, незважаючи на те, що тему уроку я вважаю складною, однак, дійсно, долання дитиною доступних для неї труднощів, які є зоною найближчого розвитку, викликають у неї духовний підйом і зміцнюють віру у власні сили. Під час уроку я намагалася створити атмосферу довіри, умови для успіху кожного учня, зняти психологічний бар`єр помилкової відповіді. На жаль, мені не вдалося побудувати роботу таким чином, щоб усі учні групи активно працювали на уроці, я не змогла розподілити свою увагу рівномірно між усіма учнями».

Таким чином, під час вивчення педагогічних дисциплін створюються необхідні умови для формування готовності майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ...
Мета семінару: висвітлити надбання та сучасний стан біблієзнавства в Україні, а також позначити перспективи розвитку вивчення та...
Інститут педагогіки НАПН України Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Запрошуємо взяти участь у науково-практичному семінарі, який відбудеться 10 червня 2013 р за адресою: м. Київ 04053, вул. Артема...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
Тексти наукових статей, організаційний внесок у розмірі 150 грн надсилаються до 20 березня 2016 р
ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з педагогіки і психології
Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації від 10. 09. 2012 р. №78 ІІ етап Всеукраїнської...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Всеукраїнський...
Оціально-педагогічний зміст неформальної освіти підлітків з обмеженими функціональними можливостями
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний...
Господарське право України. Програма курсу та методичні вказівки до виконання контрольних робіт для студентів заочної форми напряму...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний...
Цивільне право (частина 1 і 2). Методичні вказівки до семінарських занять для студентів напряму підготовки 030402 Правознавство /...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний...
Цивільне право (частина 3 і 4). Методичні вказівки до семінарських занять для студентів напряму підготовки 030402 Правознавство /...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДРОГОБИЦЬКИЙ...
Медичну довідку про стан здоров’я за формою №086-о та 2 фотокартки, 2 конверти, 2 папки
ПСИХОЛОГІЧНІ НАУКИ
Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами (Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка