|
|
Скачати 0.5 Mb.
|
|
Типи псевдозвернень до психолога
У кожному з перелічених вище випадків психологу не варто починати консультацію. Єдино можливий варіант консультування – аналіз причин звернення до психолога. Тобто знову і знову повертати клієнта до обговорення та аналізу причин його звернення до психолога. Оскільки в людини знайшлась енергія на те, аби прийти до психолога, нехай навіть з «підставною проблемою», можна припустити, що є якась причина, про яку він не хоче зізнатись навіть собі. Але аналіз причин звернення може пролити світло на це, а також дещо послабити деструктивний психологічний захист. В основі причин звернень до шкільного психолога лежать:
(приклад з практики: так, учениця-підліток хоче допомогти своїй подрузі вирішити проблему відносин з її хлопцем, яка її про це не просить, цим вона вмішується в їхні стосунки (впевнена («юнацький максималізм»), що допоможе, але не маючи життєвого досвіду «за плечима»), в результаті такої «допомоги»: вона втрачає подругу та ще й має з нею конфліктні стосунки… Психотерапевтичні засоби Оскільки індивідуальне психологічне консультування можна назвати первинною формою психологічної допомоги, на відміну від психотерапії, то репертуар шкільного психолога-консультанта не передбачає складних психотехнік. Однак у процесі роботи часто виникає необхідність застосування окремих психотерапевтичних засобів та прийомів: 1. Клієнт має пояснити консультанту причину свого звернення до нього, він висловлює свою проблему вголос, пояснюючи її самому собі. Раніше він не міг цього зробити, бо сильне емоційне переживання блокувало роботу інтелектуальних структур психіки. Тому варто спонукати клієнта до спроби сформулювати суть своєї психологічної проблеми. 2. Консультант є авторитетною фігурою для клієнта, однак не входить до кола референтного для нього спілкування й не зацікавлений особисто в певному варіанті розв’язання проблеми. Це дає змогу відверто обговорювати проблему. 3. Під час бесіди можна дати зрозуміти клієнтові, що його проблема не є особливою, хоча для нього вона і є досить складним випробуванням. Інші люди вже переживали й долали таке. До того ж, долаючи життєві труднощі, людина стає духовно і психологічно сильнішою. (Наприклад, один хлопець дуже сильно переживав розрив з коханою дівчиною, а через деякий час сказав: «Я зрозумів, що від цього не вмирають…». Тепер, якщо в його житті станеться щось подібне, він перенесе це легше, бо знає, що він зможе це пережити. 4. Не варто прагнути того, щоб клієнт під впливом розмови з психологом наважувався на радикальні зміни. Більшість клієнтів, роблячи свої щоденні вибори (стилю поведінки, роботи, друзів, коханих), живе так, як хоче. Важливо з клієнтом обговорити «куди можна подітися» в тій чи іншій ситуації. А вибір завжди є. Усвідомлення клієнтом того, що стиль його життя є результатом його вибору, а не накинутий зовнішніми обставинами, дає йому змогу прийняти ситуацію й не вважати її ненормальною. 5. Щоб допомогти клієнтові переструктурувати його психологічний захист із ригідного і для нього непродуктивного в динамічний та продуктивний успіхи. Соціальні успіхи й духовне зростання залежать тільки від усвідомлених вчинків та моральних виборів людини. Мабуть, загальна мета існування людства полягає у трансформації людського духу та одухотворенні простору, яким оточене життя людини. Кожен іде до неї власним шляхом. А тому особистісне зростання можна досягти за умови добровільності і моральності. Кожна людина має індивідуальний код читання значень та подій її життя. Однакові обставини життя у різних людей мають різні індивідуальні значення, тому психолог-консультант завжди перебуває на межі об’єктивних і суб’єктивних критеріїв істинності своєї роботи. Успіх у здійсненні психотерапевтичних засобів залежить від майстерності психолога-консультанта, його професійної інтуїції та гостроти мислення. Техніки впливу в консультативній практиці В своїй консультативній роботі використовую різні техніки впливу на клієнта, наведу приклади таких технік (по Айві): (Хочу зазначити, що дані техніки підбираються індивідуально, та результат їх залежить від реакції клієнта, тому треба бути дуже уважним до особистості кожного, а саме: відчувати інтуїтивно, що саме в даний час переживає людина і вважаю, що така допомога буде вартісною).
Метафора – це переносне значення слів. В консультуванні «метафора» це розуміння притч, прислів’їв, анекдотів, крилатих висловів, порівняння для передачі якихось думок, почуттів. Історично метафора використовувалась як механізм, при допомозі якого передавались і розвивались певні ідеї. Метафору можна оцінити по наступним параметрам: а) активність – пасивність; б) сила – слабкість; в) позитивна оцінка «Я-образу» - негативна оцінка «Я-образу». Наприклад: «Битися як риба об лід» - активна, сильна, негативний «Я-образ». Метафора дозволяє отримати доступ до неусвідомлених та складних аспектів внутрішньої реальності.
Дану техніку в основному застосовую при роботі з учнями «групи ризику», важковиховуваними (та дивлячись по ситуації ) учнями. В яких виникають протиріччя в думках та почуттях, амбівалентними проявами, коли виникають міжособистісні та внутрішні конфлікти.
Коли ти все вискажеш , то пересядь на протилежне крісло.
Досвідчений психолог вміє оцінити, наскільки корисною виявиться така техніка для клієнта, і направити його в русло потрібного вирішення проблеми. Дана техніка направлена на розвиток самопізнання та корисна при емоційних розладах.
Метою даної техніки є допомога клієнтові зробити вибір «за» чи «проти» рішення, яке в нього викликає сумнів. Для цього потрібно розділити папір на 2 колонки. Перша колонка «за» - це аспекти життя, які погоджуються з прийняттям рішення, а друга, відповідно, - «проти». Після чого оцінюється важливість даних аспектів в житті і кількість «за» і «проти». Висновки повинен зробити клієнт. 4. Техніка «Я-повідомлення» В процесі консультування навчаю учнів користуватися в своєму житті корисними словесними конструкціями. Техніку «Я-повідомлення» рекомендується застосовувати в спілкуванні для підтримки чи конфронтації партнера, а також в конфліктних ситуаціях. Структура даної техніки складається з чотирьох кроків:
Приклад застосування техніки для конфронтації:
Коли люди не виконують обіцянок. Тому хотілось би, щоб ти свої обіцянки виконував. І тоді наші стосунки будуть набагато теплішими і дружніми. Приклад застосування техніки для підтримки:
Що ти прийшов вчасно. Мені хотілось тебе скоріше побачити. І тепер ми зможемо поговорити. Така техніка допоможе в спілкуванні виражати свої почуття, пов’язувати їх з бажаннями та передбачити наслідки.
Мета техніки – допомогти клієнту зрозуміти, які можливості надають йому особистісні труднощі , тобто вміння побачити проблему цілісно. Клієнту пропонується усвідомити, які можливості дає йому його проблема, та які здібності розвиває. Наприклад, традиційна інтерпретація страху – це невміння знаходитися в складних ситуаціях, боягузтво, а позитивна інтерпретація – це здатність уникати загрожуючи ситуацій, об’єктів, суб’єктів.
а) Спробуй пригадати кілька людей, які тебе сильно дратують. Немає значення, чи знаєш ти їх особисто, чи бачив по телевізору, або читав про них; б) Опиши ті конкретні поведінкові прояви кожної людини, що власне викликають твоє неприйняття; в) Знайди одну спільну рису, яка простежується в більшості згаданих тобою людей, охарактеризуй її та знайди їй назву; г) Уяви собі, що ти прокинувся з цією рисою. Спробуй якомога повніше відчути, що вона у тебе є. Як ти рухаєшся, дивишся, розмовляєш, чого ти прагнеш, що тебе бентежить, коли ти відчуваєш себе з цією рисою? Мета цієї техніки – досвід дозволу собі мати певну рису, яку суб’єктивно заборонялося мати. Оскільки така заборона може поширюватися й на привабливі риси, то варто провести ту саму вправу із «Золотою частиною» тіні: приміряти ту рису, яка в інших людях викликає захоплення. Спеціально для сприяння позитивному ставленню до своїх відторгнутих частин у деяких напрямках консультування, орієнтованих на символічну візуалізацію (символ-драмі, кататимно-імаженативній психотерапії), використовуються керовані уявлення клієнта, у яких його просять спочатку уявити себе на галявині, потім – побачити ліс, далі – зустріти «Щось», що сховалося в лісі. Саме з цим «Щось» клієнту необхідно налагодити контакт: підгодувати, попестити, поговорити. Вважається: те, що ховається в особистому лісі, - це саме ті частини самотності, які людина прагне відторгнути, а символічне встановлення контакту з ними сприятиме поверненню їх у зону доступності. Спеціальні проблеми психологічного консультування 1. Консультування тривожних клієнтів Тривожність займає одне з важливих місць в роботі шкільного психолог . На перше місце стають проблеми адаптаційного процесу учнів перших та п’ятих класів. З приводу тривожності ще часто звертаються діти, які невпевнені в собі, з низьким рівнем самооцінки, різними страхами та фобіями. Тривожність попереджує про небезпеку, загрозу і в цьому розумінні має не меншу цінність, чим біль. (По З.Фрейду тривожність – це сигнал з боку «Его», який попереджує індивіда про внутрішній конфлікт. Тому, робота консультанта з клієнтом (учнем), який звернувся з приводу тривожності, стомлююча, так як вимагає багато емоційних затрат, так як учневі буває важко пояснити , які проблеми скриті за цим хвилюванням. В свою чергу завданням консультанта є вміння роздивитися різні «обличчя» тривожності, оскільки тривожність не завжди проявляється напряму, а «перевтілюється» в багато різних «масок». Однією з найбільш частих «масок» тривожності – переіменування («Я роздратований; я в напрузі; у мене слабкість; я боюсь; мені сумно»…). Дуже часто тривожність виражається соматичними симптомами, які іноді являють собою спосіб заявити про свою тривожність (наприклад: головну біль дитини в присутності матері). Інколи можна поспостерігати за дітьми, та дорослими в яких тривожність маскується відповідними діями: постукування пальцями, прокручування ґудзиків, надокучливе моргання, почісування, переїдання, нав’язчива потреба купувати якісь непотрібні речі. Тривожність також часто скривається за іншими емоціями, такими, як подразливість, агресивність, ворожість та інші. Деякі клієнти самі пояснюють, що коли починають відчувати напругу, то становляться саркастичними, важко вживаються з іншими людьми. Інші ж клієнти в подібних ситуаціях, навпаки, стають холодними, закомплексованими, мовчазними. Другий тип реакцій зазвичай виражає внутрішній конфлікт між безсиллям та агресивністю, в даному випадку відбувається паралізування активності. Подібна поведінка може визивати подразливість і злобу, але одночасно дозволяє отримати ключ до розуміння проблем, які піддаються вирішенню. Дуже важливо дозволити клієнтові вибалакатися і виразити свою тривожність, тому що тривожний клієнт мало що чує. Коли тривожність «одягається» в словесну оболонку, в межах слів і стає об’єктом, яку може бачити і клієнт і консультант. 2. Консультування при реакціях страху і фобіях В психологічному консультуванні ми зустрічаємося з двома типами страхів – нормальним, як звичайна реакція, і патологічним, або фобія. «Мова» фобій заплутана і складна. Стержнем невротичної поведінки людини з переважанням фобій являється посилене уникання тривоги, бажання обійти спровокований нею конфлікт. Тому клієнт нерідко спокійно говорить про свій страх, але заперечує існування будь-яких внутрішніх конфліктів, пов’язаних з цими страхами. Такі клієнти дуже обережні у відносинах з консультантом. Вони схильні до уникання розмови про речі, що провокують їхню тривожність. Однією з особливостей консультування клієнтів з фобічними реакціями є той факт, що страхи можуть передаватися консультанту. Якщо таке відбулось, що консультант перейнявся тривожністю клієнта, то в даному випадку перемогла використана клієнтом техніка уникання, в такому випадку потрібно перенести консультування до наступного разу. Ефективна корекція страхів потребує від консультанта активного самоконтролю. Наведу приклад моделі психологічного обстеження дитини в індивідуальному консультуванні:
|
|
ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ до курсу «ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ, ПСИХОКОРЕКЦІЇ ТА ПСИХОТЕРАПІЇ» Сторія становлення психологічної корекції як окремого виду психологічної практики |
Абрамова Г. С. Психологическое консультирование: Теория и опыт Семінарське заняття до теми 1: “Загальна проблематика психологічного консультування як рівня психологічної допомоги” |
|
Яреми Гояна «Пророк» Баришенко Лариса Іванівна, вчитель української мови та літератури Бородянської спеціалізованої школи-загальноосвітнього закладу І-ІІІ... |
У правди – земля під ногами, У правди – нескорені крила! То хай же... Баришенко Лариса Іванівна, вчитель української мови та літератури Бородянської спеціалізованої школи-загальноосвітнього закладу І-ІІІ... |
|
Головко Лариса Михайлівна Мета: формувати моральні основи дитячої особистості засобами слова; сприяти вихованню доброї, чуйної, лагідної людини; розвивати... |
Конкурс «Класний керівник – 2010» Слайд 1 Я – Солодченко Ліана Іванівна, класний керівник 6-Б класу школи №29. Сьогодні я хочу представити вам свій досвід роботи |
|
Програма психологічного дослідження адаптації учнів 5-их класів до нових умов навчання До того ж, нові умови навчання в середній школі пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального розвитку учня. Усе це викликає... |
Список психологічного та соціально-педагогічного інструментарію Упорядковано Це зустріч з новим світом – загадковим, бажаним і водночас дуже непростим. Адже саме в початковій школі дитина вперше стане суб’єктом... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Івано-Франківський національний... Зоріна Н. О., Стельмахович Г. Д. Основи екології: Практикум. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010 – 36 с |
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа»,... |