  
Список психологічного та соціально-педагогічного інструментарію
Упорядковано:
практичним психологом Неполоковецького ЗНЗ І-ІІІ ступенів Абрамович Тетяною Каролівною
практичним психологом Кіцманського ЗНЗ І – ІІІ ст. Голик Наталією Дмитрівною
практичним психологом Кіцманського НВК Ісопеску Русланою Тодорівною
практичним психологом Кіцманського ДНЗ «Веселка» Тимофійчук Інною Іванівною
№ з\п
|
Назва методики, автор
|
Спрямованість
|
Вік цільової групи
|
Для вирішення якого завдання використовується
|
Джерело
|
1.
|
Методики дослідження готовності до навчання в школі
|
Визначення морфологічної соціальної та інтелектуальної готовності дитини.
|
6-7 років
|
Визначення рівня морфологічної соціальної та інтелектуальної готовності дитини.
|
Авторська розробка
|
МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ
Вступ до школи є важливим та відповідальним етапом в житті дитини. Це зустріч з новим світом – загадковим, бажаним і водночас дуже непростим. Адже саме в початковій школі дитина вперше стане суб’єктом соціально нормованої діяльності, коли виконувати слід не лише те, чого хочеться, а те, що треба, і саме так, як цього вимагають дорослі, вчителі.
Дитина, що вступає до школи, має бути зрілою у фізіологічному й соціальному відношенні, вона має досягти певного рівня розумового й емоційно-вольового розвитку. Тому поняття «готовність дитини до навчання в школі» ми розглядаємо як комплексне та багатогранне.
Виділяють наступну структуру компонентів готовності дитини до навчання у школі:
Морфогенетична готовність
біологічна зрілість;
кісткова зрілість
соціальна компетентність.
емоційно-вольова;
інтелектуальна;
мотиваційна.
МОРФОГЕНЕТИЧНА ГОТОВНІСТЬ
І. Біологічна зрілість дитини
1.Пропорції тіла і темпи росту
«Філіпінський тест»
Попросіть дитину дістати правою рукою ліве вухо, провівши руку над головою. (Виконане завдання – 1 бал, не виконане – 0 балів). Успішність виконання цього завдання дитиною показує ступінь розвитку кістяка, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати і переробляти інформацію. Фізіологами та гігієністами встановлено, що коли дитина починає відвідувати школу до того як у неї пройшов напівзростовий стрибок, це негативно позначається на її здоров’ї, особливо на психічному, і рідко приносить успіхи в навчанні.
2.Кісткова зрілість. Це найбільш точний спосіб визначення ступеню біологічного дозрівання. Запропонуйте дитині покласти ліву руку на стіл долонькою вниз і по черзі піднімати пальці над столом, не відриваючи кісті від поверхні. Після цього виконати наступне завдання: повторити за дорослим двома руками вправи «Перемога» (стиснути в кулак всі пальці, крім вказівного і середнього) та «Ріжки» (стиснути в кулак всі пальці, крім вказівного і мізинця) – за кожен виконаний вид вправ по 1 балу, не виконання вправи – 0 балів. Запропонуйте дитині виконати ці вправи до 5 разів по черзі. Якщо стадії окостеніння проходять нормально, дитина справляється з цим завданням. У випадку утруднення визначення кісткового віку необхідно звернутися по допомогу до фахівців. Зробити рентгенограму кисті й зап’ястя лівої руки та одержати необхідну консультацію спеціаліста.
Соціальна готовність.
1. Соціальна компетентніст.
Методика «Інтерв’ю». Ця методика дає можливість визначити вміння дитини орієнтуватися в оточуючому світі, її соціалізацію.
Інструкція: « Уяви собі, що я журналіст, який хоче взяти у тебе інтерв’ю для нашої районної газети. Ти маєш уважно слухати запитання, які я буду задавати, а потім правильно і швидко на них відповідати». Кожна правильна відповідь – один бал.
Запитання:
Як тебе звати? (дитина може назвати замість імені прізвище, то можна уточнити: «А все ж, як тебе звати?», не рахуючи це помилкою).
2. Скільки тобі років?
3. Як звати твоїх батьків?
4. Як називається село(місто), в якому ти живеш?
5.Як називається адреса, на якій проживаєте твоя сім’я?
6.Які ти знаєш свійські та дикі тварини? (Дитина має назвати хоча б по 3 тварини на кожне із завдання).
7. Які ти знаєш пори року?
8. Назви їх ознаки?
9. Перерахуйте предмети:
Одягу;
Меблі;
Фрукти
Овочі
(За кожну названу правильну відповідь один бал 4*1)
ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ
І.Емоційно-вольова
1.Розвиток довільної регуляції діяльності
Методика «Графічний диктант» (за Д.Ельконіним)
Застосовується для визначення рівня розвитку здатності довільно керувати своїми діями за покроковою інструкцією дорослого. Може застосовуватися з 6-10 дітьми одночасно. Їх саджають за окремі чи загальні столи на такій відстані один від одного, щоб уникнути можливості копіювання рішень і наслідування. Столи розставляють так, щоб психологу (вчителю) було добре видно роботу кожної дитини.
Перед початком роботи дітям дають добре загострені прості олівці та аркуш паперу в клітинку. У розпорядженні психолога є такий самий аркуш паперу в клітинку, яким він користується для пояснення передбачуваної роботи. Дітей попереджають про те, що працювати вони мають самостійно, не радячись з товаришами, не зазираючи один до одного, у випадку утруднень чи нерозуміння задачі слід звернутися до дорослого.
Дітям пропонують на аркуші паперу у велику клітинку намалювати візерунок з геометричних фігур та умовних знаків під диктовку (один фрагмент), а потім продовжити його за зразком до кінця рядка.
Спочатку необхідно з’ясувати уявлення дітей про геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник), пояснити, що у візерунки будуть включені хрестики – «+» або «х» та палички «ІІ». Показати, що треба малювати фігури (вони повинні за розмірами вписуватися у клітинку) у ряді через клітинку, треба дати можливість потренуватися. Після цього пояснюють завдання:
«Зараз ми малюватимемо візерунок з геометричних фігур. Я називатиму, яку фігуру потрібно малювати, а ви уважно слухайте і малюйте їх одну за одною в одному рядку. Відстань між фігурами – одна клітинка. Увага! Малюємо візерунок»
Диктується перший візерунок: + О + О.
«Тепер продовжуйте цей візерунок самостійно до кінця рядочка».
Диктується другий візерунок: I . II .
«Тепер продовжуйте цей візерунок самостійно до кінця рядочка».
Диктується третій візерунок: + ІІ О + ІІ О.
«Тепер продовжуйте цей візерунок самостійно до кінця рядочка».
Таким чином, кожен візерунок, виконаний дитиною, складається з двох частин:
візерунок, виконаний за покроковою інструкцією дорослого;
2 візерунки, виконані самостійно;
Кожна частина візерунка оцінюється окремо. Результати виконання трьох завдань по першій частині та по другій частині додаються.
Таблиця оцінювання результатів:
№
візерунка
|
Якість виконання
|
Бал
|
Оцінка виконання
|
Сума
балів
|
За інструкцією
|
Самостійно
|
№ 1
|
Візерунок цілком відповідає заданому
|
2
|
1
|
1
|
2
|
|
Візерунок схожий на заданий, але є помилки, пропуски елементів
|
1
|
1
|
0
|
1
|
|
Завдання не виконано
|
0
|
|
|
0
|
№ 2
|
Візерунок цілком відповідає заданому
|
2
|
2
|
1
|
3
|
|
Візерунок схожий на заданий, але є помилки, пропуски елементів
|
1
|
1
|
0
|
1
|
|
Завдання не виконано
|
0
|
|
|
0
|
№ 3
|
Візерунок цілком відповідає заданому
|
2
|
2
|
1
|
3
|
|
Візерунок схожий на заданий, але є помилки, пропуски елементів
|
1
|
1
|
1
|
2
|
|
Завдання не виконано
|
0
|
|
|
0
|
|
РАЗОМ:
|
|
8
|
4
|
12
|
Інтерпретація результатів:
Рівні
сформованості навички
|
Результат виконання по інструкції
(у балах)
|
Результат виконання самостійно
(у балах)
|
Сума балів
|
Високий
|
6
|
6
|
12
|
Достатній
|
5
|
4-5
|
9-10
|
Середній
|
3-4
|
1-3
|
4-7
|
Низький
|
1
|
1
|
2
|
Причини недостатнього розвитку довільності поведінки і діяльності в дітей цього віку наступні:
недостатній розвиток соціальних мотивів і мотиву повинності;
функціональні порушення в роботі центральної нервової системи і головного мозку;
не сформованість психічних (післяопераційних) механізмів довільної регуляції діяльності й окремих дій.
2.Уміння орієнтуватися на зразок
Тест «Будиночок» (за Н.Й.Гуткіною)
Ця методика є модифікацією тесту Д.Векслера і використовується для визначення рівня розумового розвитку дитини. Виконання цього завдання дозволяє виявити уміння дитини орієнтуватися на зразок, вміння точно копіювати, що передбачає певний рівень довільності уваги, просторового сприймання, сенсомоторної координації та дрібної моторики руки.
Дитині пропонується аркуш паперу ( без ліній і клітинок), олівець і зразок, на якому зображено будинок (Мал.1).
Мал.1
Інструкція:
- «Подивися уважно на зразок і постарайся якомога точніше намалювати такий самий будиночок на своєму аркуші паперу. Якщо ти щось не так намалюєш, то стирати гумкою не можна – порібно зверху неправильного чи поруч намалювати правильно.»
Оцінка виконання завдання:
Низький рівень: малюнок збільшений більш ніж у 2 рази, відсутні більше 3-х важливих деталей, не правильне штрихування даху, не вийшли елементи, що зображують тин і дим, багато розривів, на запитання про наявність помилок дитина відповідає негативно – 1-2 бали.
Середній рівень: весь малюнок скопійований з невеликим збільшенням, відсутня одна деталь, яку дитина сама домальовує після навідного запитання, допушено не більше 3-х розривів ліній – 3 бали.
Достаній рівень: малюнок скопійований майже точно, є невеликі помилки, пов’язані з неправильним зображенням якого-небудь елемента, його незначним збільшенням чи наявністю 1-2 розривів між лініями в тих місцях, де вони повинні бути неперервними –
4 бали.
Високий рівень: малюнок точно відтворений, наявні всі деталі, збережені всі розміри малюнку та окремих його деталей, правильно зображені всі елементи малюнку – 5 балів.
Примітка. Якщо дитина тримає олівець у лівій руці, це обов’язково зазначається у протоколі обстеження. Перевчати “лівшу” не слід. Якщо батьки хвилюються з цього приводу, їх потрібно заспокоїти.
Інтелектуальна
1.Сформованість функцій мислення
Методика «Склади малюнок»
Обладнання: дві однакові художні листівки (одна з них розрізана на 10 частин).
Дитині пропонується відтворити малюнок із частинок розрізаного малюнка, користуючись зразком (нерозрізаний малюнок). Час виконання роботи – 5 хвилин.
Оцінювання роботи:
10 – високий рівень;
8-9 – достатній рівень;
5-7 – середній рівень;
2-4 – низький рівень.
Методика «Четверте зайве»
Обладнання: набір рядів слів (для кожної дитини 4 ряди по 4 слова в рядку).
Для глибшого і додаткового розуміння рівня розвитку логічного мислення дитини рекомендовано брати слова: синичка, курка, сова, ластівка.
Час виконання: 1 хвилина на рядок.
Дитині пропонується пограти у гру «Четверте зайве», пояснюючи процедуру гри: « Я буду називати тобі 4 слова, три з яких означають одне поняття. Тобто їх можна об’єднати одним словом, наприклад: шафа, стілець, стіл – це меблі, а четверте зайве – яблуко – це слово, яке не належить до меблів і тому воно зайве». Давай спробуємо разом: м’ячик , скакалка, лялька, ніж. Яке слово зайве? Молодець! Звичайно, це ніж, адже він не належить до іграшок, а до посуду. Отже, зрозуміло? Тож почали:
І. 1. Їжачок, білочка, ведмідь, стілець.
2. Абрикоса, буряк, слива, яблуко.
3. Автобус, капелюх, тролейбус, літак.
4. Ялинка, кавун, яблуня, верба.
ІІ. 1.Кросівки, чоботи, велосипед, тапочки.
2.Огірок, помідор, картопля, малина.
3.Ромашка, тюльпан, ялинка, мак
4.М’ячик, лялька кубики, морозиво.
ІІІ. 1.Зошити, шафа, стіл, крісло.
2.Огірок, помідор, часник, суниці.
3.Порося, тигреня, курча, цуценя.
4.Ведмідь, вовк, кіт, лисиця.
ІV. 1.Плаття, куртка, машина, спідниця.
2.Ялинка,кавун, яблуня, верба.
3.Метелик, муха, півень, комар.
4.Весна, зима, обід, літо.
V. 1.Капелюх, шапка, хустина, парасолька.
2.Волошка, мак, огірок, ромашка.
3.Ведмідь, лисиця, їжак, собака.
4.Сніданок, обід, вечеря, зима.
Аналіз результатів: за кожне правильно визначне «зайве» слово – 1 бал.
Високий рівень 4 слова – 4 бали.
Достатній рівень – 3 слова – 3 бали.
Середній рівень – 2 слова – 2 бали.
Низький рівень – одне слово – 1 бал.
2.Діагностика пам’яті
Тест «Запам’ятовування 10 слів» (за С.Рубінштейном)
Процедура дослідження: дитині пропонується набір з 10 простих відомих дітям слів, які необхідно 5 разів повторити. Після кожного повтору слів визначається кількість слів з ряду, які дитина змогла повторити. Експериментатор читає слова повільно, чітко. Коли обстежуваний повторює слова, експериментатор ставить плюси, відзначаючи названі слова.
Рекомендовані набори слів:
1.Годинник, вітер, риба, зірка, слон, цукерка, папір, стілець, мотузка, ліс.
2.Пес, вікно, книга, коник, низький, конверт, небо, буква, сон, сонце.
3.Лялька, ложка, червоний, машина, високо, пензлик, мама, книга, курка, риба.
4.Кіт,ручка, синій, погано, яблуко, стеля, хворий, виделка, лампа, олівець.
5.Дім,парта,білий, добре, груша, крейда, сильний, кружка, свічка, стіл.
Визначення динамічності пам’яті: постійний ріст кількості запам’ятованих слів – динамічність висока; кількість запам’ятованих слів коливається, але утримується не нижче п’яти слів за останнім разом – задовільна; кількість запам’ятованих слів з кожним разом стає меншим і становить менше п’яти слів – незадовільна.
Оцінювання продуктивності пам’яті:
8-10 – високий рівень;
6-7 – достатній рівень;
4-5 – середній рівень;
1-3 – низький рівень;
Увага! Оцінюється кількість запам’ятованих слів за останнім (п’ятим)разом.
3.Розвиток мовлення
Методика «Послідовність подій»
(за А.Бернштейном)
Запропонована методика для дослідження розвитку логічного мислення, мовлення і здатності до узагальнення.
Дитині|дитяті| показують серію картинок (мал.3, 4) в неправильній послідовності|уявляти|. Далі |дитяті| дають 2 хвилини для того, щоб вона уважно розглянула|розглядував| ці картинки. Дитина повинна зрозуміти сюжет, вибудувати правильну послідовність подій і скласти за картинками розповідь.
Мал.3
Мал.4
Обладнання: сюжетні картинки.
Інструкція. «Розглянь ці картинки, склади їх у правильній послідовності того, що зображене на них і розкажи про те, що ти побачиш».
Інтерпретація результату:
Низький рівень: дитина розповідає історію тільки після повторення інструкції. Послідовність подій складена не вірно. Мова побутова – 1 бал.
Середній рівень: дитина розповідає історію з допомогою, картинки можуть не відображати епізоду історії, мова образна, проте не виразна, присутні діалоги, самостійний опис героїв – 2 бали.
Достатній рівень: дитина складає історію, малюнок відображає сюжет, його героїв, є деталізація, сюжет історії пригодницький чи побутовий, композиція містить основні елементи, мова образна, виразна – 3 бали.
Високий рівень: дитина легко складає історію, сюжет пригодницький чи казковий, складає послідовність картинок і розповідає історію одночасно. У розповіді відзначає суттєвий момент історії. Розповідь структурно оформлена (має виражену композицію і деталізована). Мовлення образне, виразне, використані різноманітні засоби і прийоми, опис героїв деталізований – 4 бали.
4.Розвиток уяви
Тест «Віддалені асоціації» (за А.Медніком)
Даний тест спрямований на виявлення лише однієї зі сторін креативних здібностей – уміння перекомбіновувати дані елементи в нові комбінації.
Інструкція: Дитині повідомляють, що перед нею картина, яку почав малювати художник, але не завершив. Треба догадатися, що саме він хотів намалювати і завершити малюнок за нього.
Дитині пропонують розглянути малюнок 5 і подумати, що це могло бути: пейзаж, портрет, предмет, а може щось зовсім інше. Увага! Якщо дитина довго не починає малювати – інструкцію слід повторити ще раз.
Мал.5
Оцінювання результату:
Низький рівень – 0-3 бали – у малюнку зовсім не враховані запропоновані елементи (коло, ромб); в ромб вписаний сторонній малюнок; малюнок іншого сюжету поза ромбом і колом.
Середній рівень – 4-6 балів – у малюнку враховано якийсь один з елементів, а другий проігнорований ( як правило лише зафарбовано); як варіанти: квіточка, око, повітряна куля, людське обличчя…
Достатній рівень – 7-8 балів – у малюнку враховані обидва елементи; як варіанти: пташка з відкритим дзьобом, орнамент, людина в масці, робот…
Високий рівень – 9-10 балів – у малюнку представлене незвичайне бачення ситуації; як варіанти: стадіон, вид зі спини дівчинки з косою, ракета в польоті тощо.
Мотиваційна
1. Методика «Домінування пізнавального чи ігрового мотиву дитини»
(за Н.Гуткіною ).
Інструкція:Дитину запрошують у кімнату, де на столиках виставлені звичайні, не занадто привабливі іграшки, і просять протягом хвилини розглянути їх.
Після цього психолог кличе дитину до себе і пропонує послухати казку. Дитині читають цікаву для її віку казку, яку вона раніше не чула.
На самому цікавому місці читання переривається, і психолог запитує дитину, що їй в даний момент більше хочеться: погратися з виставленими на столиках іграшками чи дослухати казку до кінця.
Діти з вираженим пізнавальним інтересом зазвичай обирають казку (1 бал).
Діти зі слабкою пізнавальною потребою обирають – погратися.
Аналіз результату: Відповідь оцінюється як «шкільний» - (1 бал), варіант «дошкільний» - (0 балів).
РІВНІ ГОТОВНОСТІ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ:
Низький: 0 - 19 балів
Середній: 20 - 39 балів
Достатній: 40 - 56 балів
Високий: 57- 80 балів
МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ РІВНЯ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ (2014-2015 р.)
№
п/п
|
Назва методики
|
Інтерпретація результатів
|
Низький
|
Середній
|
Достатній
|
Високий
|
Морфогенетична готовність
|
1.
|
Біологічна зрілість.
Пропорції тіла, темпи росту (тест Філіпса)
|
0
|
0
|
0
|
1
|
2.
|
Кісткова зрілість.
|
1
|
2
|
3-4
|
5
|
Соціальна готовність
|
3.
|
Соціальна компетентність
«Інтерв’ю»
|
0-3
|
4-6
|
7-9
|
10-12
|
Психологічна готовність
|
4.
|
«Графічний диктант» (за Д.Ельконіним)
|
2
|
4-7
|
9-10
|
12
|
5.
|
Тест «Будинок»
(за Н.Й. Гуткіною)
|
0-1
|
2
|
3
|
4
|
Інтелектуальна готовність
|
6.
|
«Склади малюнок за зразком»
|
2-4
|
5-7
|
8-9
|
10
|
7.
|
Розвиток логічного мислення
«4 зайве»
|
1
|
2
|
3
|
4
|
8.
|
Тест «Запам’ятовування 10 слів»
(за С. Рубінштейном)
|
1-3
|
4-5
|
6-7
|
8-10
|
9.
|
Розвиток зв’язного мовлення.
Методика
«Послідовність подій»
(за А.Бернштейном)
|
1
|
2
|
3
|
4
|
10
|
Діагностика уяви
Тест «Віддалені асоціації»(за А.Медніком)
|
0-3
|
4-6
|
7-8
|
9-10
|
Мотиваційна готовність
|
11
|
Іграшки-казка
«Домінування пізнавального чи ігрового мотиву дитини»
(Н.Й. Уткіною)
|
0
|
0
|
0
|
1
|
|
Рівні готовності:
|
0-19
|
20-39
|
40-56
|
57-80
|
|