|
Скачати 372.01 Kb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Кафедра екології Зоріна Н.О., Стельмахович Г.Д. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ ПРАКТИКУМ для студентів напряму підготовки 6.050304 – Нафтогазова справа Рекомендовано методичною радою університету Івано-Франківськ 2010 МВ 02070855 – 2814 – 2010 Зоріна Н.О., Стельмахович Г.Д. Основи екології: Практикум. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010 – 36 с. В практикумі розглянуто актуальні проблеми охорони навколишнього середовища, які виникають при видобуванні нафти і газу, будівництві та експлуатації основних об’єктів в нафтовій і газовій промисловості. Розроблений у відповідності з робочою програмою та навчальним планом для студентів напряму підготовки 6.050304 – Нафтогазова справа. Може бути використані студентами денної та заочної форм навчання. Рецензент: завідувач кафедри безпеки життєдіяльності доктор технічних наук, професор Семчук Я.М. Рекомендовано методичною радою університету (Протокол № 4 від 18.02.2010 р.) © Зоріна Н.О., Стельмахович Г.Д., 2010 © ІФНТУНГ, 2010 ЗМІСТ
3 Практична робота № 1 ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ Обсяг часу: 4години. Мета: Ознайомитись з внутрішньою структурою екосистеми, її основними складовими (компонентами), їх внутрішньою будовою та функціонуванням. План: 1.1 Теоретична частина 1.2 Практичне завдання 1.3 Питання для самоконтролю. Максимальна кількість балів: 10. 1.1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА Визначення і внутрішня будова природно-антропогенної геосистеми (ПАГС) Під геосистемами розуміють частинки географічної оболонки Землі, які обмежені природними кордонами і яким притаманна єдність природних, виробничих і суспільних процесів, що відбуваються в геосистемі. Географічна оболонка Землі - це поле діяльності людини. Вона охоплює атмосферу, гідросферу, поверхню Землі з її рельєфом, ґрунтовим і рослинним покривом, тваринним світом і проникає у літосферу на глибину найглибших шахт (4 км) і свердловин (12 км). Таким чином, географічна оболонка сягає від 200-300 км над поверхнею Землі і до 10-12 км на глибину. Геосистема тільки до початку активної діяльності людей складалась з природних компонентів і була природно-територіальним комплексом (ПТК). А вже з неоліту (5-6 тис. років до н.е.), коли з'явилось рільництво і первісна металургія, люди почали активно впливати на оточуючу їх природу і тому ПТК поступово перетворились у природно-антропогенні геосистеми (ПАГС). 4 Таким чином, вивчаючи екологію якоїсь території, ми маємо справу з складно побудованою ієрархією різнопорядкових ПАГС. Екологічний стан ПАГС будь-якого порядку від біосфери Землі, чи континенту або океану, до маленького озера чи якоїсь балки в степу буде визначатись складною взаємодією її абіотичних, біотичних і соціальних компонентів або взаємодією підсистем геосфери, біотосфери і соціосфери у системі ПАГС. Усі ці сфери вкладені одна в одну, взаємно проникають і взаємодіють між собою. Розглянемо основні компоненти природно-антропогенної геосистеми (ПАГС). Її основні частини (рис. 1.1): 1 Геосфера 2 Біотосфера 3 Соціосфера. Рисунок 1.1 – Природно антропогенна геосистема 5 Геосфера Геосфера (абіотичні компоненти). Складається з таких компонентів: Літосфера В екології літосфера - це геологічне середовище, яке охоплює підземну сферу діяльності людей від поверхні до глибоких шахт (4 км) і надглибоких свердловин (10-12 км). Екологія літосфери - це вплив геологічної основи на діяльність людей, і навпаки. Це інженерно-геологічні умови будівництва, це охорона надр, раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів, підземного середовища шахтами, кар'єрами, свердловинами та іншими виробками, це проблема захоронення твердих, рідких, токсичних, радіоактивних та інших шкідливих відходів, це вплив родовищ корисних копалин через поверхневі геохімічні аномалії на природне середовище. Геофізична сфера Геофізсфери поєднують цілий комплекс геофізичних полів, які пов'язані з Космосом і динамікою надр Землі: гравітаційне, магнітне, теплове, електричне, сейсмічне, радіаційне, геопатогенне та ін. Ці поля впливають на здоров'я людей і є істотними факторами екологічного стану тієї чи іншої території. Геофізсфери утворюють складну систему, яка ще майже не вивчена з позицій екології. Найбільш складним є геопатогенне поле, яке ще не визнане офіційною наукою, але від того, що ми чогось не знаємо, воно не перестає існувати. Геоморфосфера Геоморфосфера охоплює тоненьку «плівку» на контакті літосфери і атмосфери і відповідає рельєфу земної поверхні. Рельєф Землі - це дуже важливий для людини життєвий простір, це територіальний ресурс. Екологія геоморфосфери - це сучасний стан поверхні Землі як територіального ресурсу, це порушення її зсувами, селями, ерозією, карстовими і суфозійними просадками, гравітаційними обвалами, провалами, осипаннями та ін. 6 Гідросфера Гідросфера – це водні ресурси, які включають поверхневі, ґрунтові та підземні води від поверхні і до глибини 10-12 км, тобто в межах геологічного середовища, куди сягає людська діяльність. Екологія гідросфери вивчає динаміку, хімічний склад, забруднення водних ресурсів, їх охорону, раціональне використання і методи очистки. Атмосфера є зовнішньою газовою оболонкою Землі, що сягає від її поверхні в космічний простір приблизно на 3 000 км. Атмосфера має дуже велике екологічне значення. Вона: захищає всі живі організми Землі від згубного впливу космічних випромінювань і ударів метеоритів, регулює сезонні температурні коливання, врівноважує й вирівнює добові. Біотосфера – це біота, яка складається з таких компонентів: 1 Фітосфера Фітосфера, або рослинний покрив суші Землі, є основою забезпечення життєдіяльності тваринного світу і людей. Природний рослинний світ і агрокультури в значній мірі забруднені, що дуже небезпечно для тварин і людей. 2 Зоосфера Зоосфера - це вся та жива маса тваринного світу, що існує на суші і у водах Світового океану. Вищі тварини знаходяться на вершині трофічної піраміди, яка забезпечує людей їжею. В останні роки значно зросла кількість випадків токсикозу тварин важкими металами, пестицидами, нафтопродуктами та іншими забруднювачами. Педосфера Абіоту і біоту поєднує педосфера – ґрунтовий покрив, який займає проміжне положення між неживою і живою природою. 7 Педосфера – ґрунтовий покрив – дуже істотний компонент геосистеми. Він впливає на фіто- і зоосфери, а також, в значній мірі на господарську діяльність людей. Екологія педосфери вивчає екологічний стан земельних ресурсів, деградацію ґрунтів під впливом ерозії, виносу гумусу та інших складових ґрунту, забруднення їх мінеральними добривами, пестицидами, радіонуклідами, важкими металами. Соціосфера Демосфера об'єднує всю спільність людей на Землі з їх фізичним і психічним станом, а також захворюваннями в залежності від екологічних чинників, санітарно-гігієнічного та медико-біологічного стану тої чи іншої території, віку людини, професійних умов праці. Здоров'я людини, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, залежить на: - 50% від соціальних умов, - на 20% від екології, - на 20% від генетики, - на 10% від рівня медичного обслуговування. І хоч частка екології, в середньому, невелика (лише 20%), в деяких районах вона вже зросла більше як наполовину і в подальшому буде зростати досить істотно. Тому екологія демосфери - це одна з найважливіших задач цієї науки. Всі інші компоненти ПАГС вивчаються з метою поліпшення екологічних умов для людини, збереження її здоров'я, забезпечення передачі нормальної генетичної інформації наступним поколінням. Техносфера – це все те, що людина створила на Землі за сотні тисячоліть своєї діяльності: народногосподарський комплекс з заводами і фабриками, транспортними артеріями і водосховищами, мільйонами гектарів розораних земель і т.п. 8 Це також мільярди тон твердих промислових і побутових відходів, сотні мільйонів кубометрів забруднених скидів у ріки та моря, небезпечних викидів у повітря, це теплове, шумове, радіаційне, електромагнітне забруднення навколишнього середовища, одним словом, - це все те, що створено людиною і що тепер повернулося проти неї, її здоров'я, її спадкоємності, її життя, та існування як біологічного виду на Землі. Щоб визначити екологічний стан тієї чи іншої природно-технічної системи, зробити прогноз її подальшого розвитку, запобігти негативним наслідкам її впливу на людей необхідно вивчити динаміку природних змін всіх вищезазначених компонентів та вплив на них антропогенних чинників. 1.2 ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ Програма виконання завдання: Користуючись опублікованими роботами вихідних матеріалів накреслити схему структурних підрозділів екологічної системи, дати визначення кожному із 10 складників екосистеми, вибрати свій варіант подальшого виконання практичного завдання і вже у відповідності до варіанту виконувати завдання. Варіанти виконання роботи: 1.Загальні відомості про природні умови України. 2. Географічне положення України. 3. Клімат України. 4. Еволюція людини. 5. Вчення В.І.Вернадського про ноосферу та його розвиток в сучасній екології. 6. Мінерально-сировинні ресурси Карпатського регіону. 7. Видатні природознавці які зробили істотний вклад у розвиток екології. 9 8. Природні ресурси Землі: біологічні, мінеральні, енергетичні, кліматичні, 9. Екологічна освіта. 10. Антропогенні катастрофи. 11. Природні катастрофи. 12. Нова філософія життя. Кожний студент виконує свій варіант практичного заняття. 1.3 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1 Що ми розуміємо під геосистемами? 2 Що таке географічна оболонка Землі? 3 Що таке ПТК і ПАГС 4 Що таке біотичне середовище? 5 Що таке абіотичне середовище? 6 Що таке антропогенне середовище? 7 З яких основних частин складається ПАГС ? 8 З яких основних абіотичних компонентів складається геосфера ? 9 З яких основних біотичних компонентів складається геосфера ? 10 Що таке педосфера ? 11 Що ви можете розказати про таку частину ПАГС, як соціосфера. 10 Практична робота № 2 ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ. РОЗРАХУНОК КОНЦЕНТРАЦІЇ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНОМУ ПОВІТРІ Обсяг часу: 4години. Мета: Вивчення структури атмосфери Землі, хімічного складу атмосферного повітря, основних забруднювачів атмосферного повітря та освоєння студентами методики оцінки концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. План: 2.1 Теоретична частина 2.2 Практичне завдання 2.3 Питання для самоконтролю. Максимальна кількість балів: 10. 2.1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА Будова та склад атмосфери Землі Маса атмосфери нашої планети дуже мала - всього лише одна мільйонна маси Землі. Проте її роль у природних процесах біосфери величезна. Наявність навколо земної кулі атмосфери визначає загальний тепловий режим поверхні нашої планети, захищає її від шкідливих космічного та ультрафіолетового випромінювань. Циркуляція атмосфери впливає на місцеві кліматичні умови, а через них - на режим річок, ґрунтово-рослинний покрив і на процеси рельефоутворення. Аналіз спостережень із штучних супутників і даних, одержаних за допомогою геофізичних ракет, показала, що верхня межа атмосфери проходить не на висоті 1000-1300 км, як вважали раніше, а на висоті 2000-3000 км. Основні фізичні характеристики атмосфери - температура, тиск і густина. Значення цих величин неоднакові в різних ділянках атмосфери і безперервно змінюються. 11 Міжнародним геофізичним і геодезичним союзом у 1951 р. прийнятий поділ атмосфери на шари за температурною ознакою (таблиця 2.1). Таблиця 2.1 - Будова атмосфери
Під час вивчення електричних властивостей високих шарів атмосфери ці шари (мезосфера, термосфера, екзосфера) називають іоносферою. Іоносфера - область складних внутрішньоатомних і внутрішньомолекулярних процесів. Найнижчий і найбільш вивчений шар - тропосфера - майже зовсім прозорий щодо сонячної коротко-хвильової радіації, але водяна пара, яка знаходиться в ній та вуглекислий газ сильно поглинають двохвильову радіацію поверхні Землі. Тому тропосфера нагрівається від поверхні землі, що викликає закономірне зниження температури з висотою (6-6,5) 0С на кілометр і вертикальне переміщення повітря, а отже, утворення хмарності та опадів. Висота тропосфери в різних широтах неоднакова (7-10 км над полюсами та до 16-18 км над екватором). Другий шар атмосфери - стратосферу - характеризує відсутність звичайної хмарності та вертикальних переміщень, повітря, проте горизонтальні переміщення повітря - вітри - досягають у ній значно більших швидкостей, ніж у тропосфері. Температура стратосфери постійна, але має різні значення над різними широтами (над середніми широтами рівна (-60, -65) 0С. 12 Стабільність температури зберігається до висоти 35-40 км, далі швидко зростає, досягаючи в мезосфері на висоті приблизно 50-60 км максимуму, близько 0 °С. Потім температура знову знижується і в нижній межі термосфери сягає -60 °С., а інколи і -90 °С. Такий розподіл температури обумовлений наявністю в атмосфері озону, розсіяний шар якого тягнеться від поверхні землі до висоти приблизно в 60 км. Вміст озону в атмосфері дуже маленький - кілька мільйонних часток відсотка. У наступних шарах атмосфери - термосфері та екзосфері - температура з висотою знову зростає, що, мабуть, пояснюється іонізацією молекул газу ультрафіолетовим і корпускулярним випромінюванням Сонця. На висоті 200 км температура дорівнює 800-1000 0С, на висоті 400 км вона досягає 1500 °С і далі продовжує збільшуватися до 2000-3000 °С. Великі швидкості молекул газів зовнішньої частини атмосфери (екзосфери) - причина розсіювання, хоча й повільного, молекул повітря в міжпланетний простір, причому швидше розсіюються молекули легких газів - водню і гелію. Сучасний газовий склад атмосфери - результат тривалого історичного розвитку Землі. Це газова суміш двох основних компонентів - азоту (78,09%) та кисню (20,95%). У нормі в ньому знаходяться також аргон (0,93%), вуглекислий газ (0,03 %) і незначна кількість інертних газів (неон, гелій, криптон, ксенон), аміаку, метану, озону, двооксидів сірки та інших газів. Поряд із газами в атмосфері знаходяться тверді частки, які надходять з поверхні Землі (наприклад, продукти згорання, вулканічної діяльності, частки ґрунту) та з космосу (космічний пил), а також різні продукти рослинного, тваринного чи мікробного походження. Крім цього, важливу роль в атмосфері відіграє водяна пара. Озоновий шар, як екран, надійно захищає поверхню Землі від ультрафіолетової радіації, згубної для живих організмів. 13 Забруднення атмосферного повітря Забруднення атмосфери – це будь-яка зміна складу і властивостей повітря, що негативно впливає на здоров’я людей та тварин, стан рослинного покриву та екосистеми. Забруднення атмосфери може бути природнім і штучним (антропогенним) (таблиця 2.2). Таблиця 2.2 – Класифікація видів забруднень атмосферного повітря
До головних підприємств - забруднювачів атмосферного повітря, належать: підприємства теплоенергетики, металургійного комплексу, нафтовидобувна і нафтохімічна промисловість, автотранспорт, підприємства, які виготовляють будматеріали та інші. 14 Глобальні наслідки забруднення атмосферного повітря Різні негативні зміни атмосфери Землі пов’язані головним чином із змінами концентрації другорядних компонентів атмосферного повітря. Нафтопереробна і нафтохімічна промисловість є джерелом таких забруднювачів атмосфери: сірководню, сірчистого ангідриду, окису вуглецю, аміаку, вуглеводнів, у тому числі бенз(а)пірену. Теплові електростанції. Забруднюють атмосферу викидами, що містять сірчистий ангідрид, двоокис сірки, окисли азоту, сажу, яка є носієм смолистих речовин, пил і золу, що містять солі важких металів. Комбінати чорної металургії, що включають доменне, сталеплавильне, прокатне виробництва, гірничорудні цехи, агломераційні фабрики, заводи коксохімічні та по переробці відходів основних виробництв, теплоенергетичні установки. Викиди в атмосферу містять оксид вуглецю, сірчистий ангідрид, пил, окисли азоту, сірководень, аміак, сірковуглець, аерозолі хрому і марганцю, бензол, фенол, піридин, нафталан. Кольорова металургія - забруднює атмосферу сполуками фтору, кольорових і важких металів (часто у вигляді аерозолів), парами ртуті, сірчистим ангідридом, окислами азоту, окислом вуглецю, поліметалічним пилом, смолистими речовинами, вуглеводнями, що містять бенз(а)пірен, Машинобудування і металообробка. Викиди в атмосферу підприємств цього профілю містять аерозолі сполук кольорових і важких металів, зокрема, пари ртуті, та органічних розчинників, Підприємства неорганічної хімії. Викиди в атмосферу містять окисли сірки й азоту, сірководень, аміак, сполуки фосфору, вільний хлор, оксид вуглецю. 15 Підприємства органічної хімії викидають в атмосферу великої кількості органічних речовин, що мають складний хімічний склад, соляної кислоти, сполук важких металів, сажі й пилу. Підприємства по виробництву будівельних матеріалів. Забруднюють атмосферу пилом, що містить сполуки важких металів, фтору, двоокису кремнію, азбесту, гіпсу, тонкодисперсним скляним пилом. Хімічне забруднення атмосфери автотранспортом. Важливим фактором, який визначає географію хімічного забруднення середовища, є автотранспорт. Причому географічні закономірності поширення забруднювачів, які від нього надходять, дуже складні і визначаються не тільки конфігурацією мережі автомагістралей та інтенсивністю переміщення ними автотранспорту, але й великою кількістю перехресть, де транспорт працює на перемінних режимах. Кількість моторизованого транспорту в усьому світі складає 630 млн. одиниць і вона ймовірно подвоїться в наступні 20 або З0 років. Наприклад, у США знаходиться в користуванні 40 млн. автомобілів, у Франції - 24 млн., у тому числі тільки в Парижі та його передмістях - 3,2 млн. У Західній Європі в середньому на два жителя припадає один автомобіль. Забруднення навколишнього середовища автотранспортом - одне за найбільш небезпечних для здоров'я людини, бо вихлопні гази надходять у приземний шар повітря, звідки утруднення їх розсіювання; до того ж будинки жилих кварталів, які знаходяться поряд з автомагістралями, є свого роду екраном для вловлювання забруднювачів. У складі відпрацьованих газів автомобілів найбільшу питому вагу за об'ємом мають - монооксид вуглецю (0,5-10%), оксиди азоту (до 0,8%), неспалені вуглеводні (0,2-3,0%); альдегіди (до 0,2%) та сажа. В абсолютних величинах на 1000 л палива карбюраторний двигун викидає з вихлопними та картерними газами: 200 кг монооксиду вуглецю, 25 кг вуглеводнів, 20 кг оксидів азоту, 1 кг сажі, 1 кг сірчистих сполук. 16 Екологічний ефект впливу на здоров'я людини забруднення, пов'язаного з автотранспортом, залежить від складу забруднювачів. Останнє визначається не просто шириною завантажених автомагістралей, але й близькістю до них жилих будинків. Обстеження 5226 дітей у віці 1-5 років, проведене в Ньюарці (США), показало, що в 10,8% дітей, які живуть уздовж доріг з інтенсивним автомобільним рухом, вміст свинцю в крові досягав 60 мкг% і більше (при нормі 40 мкг%). У 30 м від цих доріг підвищений порівняно з нормою вміст свинцю відмічався у 8,1% дітей, а на відстані 60 м тільки в 4,7%. Вважається, що через вихлопні гази щорічно помирають тисячі людей (в одній Великобританії, за підрахунками, щорічно помирає 11000 чоловік), а збитки, які завдаються навколишньому середовищу, складають мільярди доларів. За іншими підрахунками, від 15 до 18 млн. дітей у країнах. що розвиваються, страждають через високий вміст свинцю у крові. В Індії, наприклад, установили, що між розумовими здібностями дітей і кількістю свинцю, який вони поглинають з повітрям, існує зв'язок. Розумові здібності знижуються, оскільки свинець при тривалому впливі отруює і руйнує мозок. Джерелом свинцю є етилований бензин. Крім свинцю, в атмосферне повітря з вихлопними газами надходять такі отруйні речовини, як чадний газ (монооксид вуглецю), оксиди азоту й сірки, бенз(а)пірен, озон. Вони викликають захворювання верхніх дихальних шляхів, серцево-судинної системи, різні онкопатології. Всередині машини рівень забрудненості, в три рази вищий, ніж ззовні. Тривале вдихання парів бензину викликає рак легенів Забруднення атмосферного повітря має негативні наслідки, перш за все, виникла проблема техногенного перегрівання атмосфери – парниковий ефект, який пов'язаний з накопиченням в атмосфері так званих парникових газів: вуглекислий газ, метан, хлор, фтор, вуглеводні сполуки, озон, оксиди азоту. 17 Заходи боротьби із забрудненням атмосферного повітря • Архітектурно-планувальні - це правильне взаємне розміщення джерел викидів і житлової забудови: з урахуванням напрямку вітру, облаштування навколо промислових підприємств зелених зон. • Техніко-технологічні заходи очистки викидів: є різні методи очистки викидів від твердих, рідких, газоподібних домішок. Для очищення газів від твердих і рідких часток використовують технології сухої, інерційної очистки газів, мокрої очистки газів, фільтрації, електростатичного осадження. • Інженерно-організаційні - спрямовані на зниження інтенсивності руху автотранспорту (об’їзні і окружні дороги навколо міст і населених пунктів), збільшення висоти димових труб. • Організація санітарно-захисних зон. ССЗ – смуга, яка відділяє джерело промислового забруднення від житлових або громадських будівель для захисту населення від викидів пилу, або інших видів забруднення середовища. • Екологізація виробництв - впровадження безвідходних та маловідходних технологій. |
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики” Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу... |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський... Тема ВІТЧИЗНЯНАТРАДИЦІЯ В ЕКОЛОГІЇ: МЕТОДОЛОГІЧНІ І КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПІЗНАННЯ БІОСФЕРИ |
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ Робоча програма навчальної дисципліни «Менеджмент трансферу технологій» для студентів спеціальності 050202 Автоматизоване управління... |
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра кореляційної оптики ЗВІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ Міністерство освіти та науки України Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ІВАНО–ФРАНКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Програмові вимоги з навчальної дисципліни «Фінансове право» для студентів денної та заочної форми навчання.– Івано–Франківськ, 2011.... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ... «МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ» для випускників заочної форми навчання |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ КИЇВ НТУУ "КПІ" 1997 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ... МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ "КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ" |
К. М. Ситника Допущено Міністерством освіти і науки України Рецензенти: д-р техн наук, проф. /. М. Астрелін (Національний технічний університет України «КПІ»), д-р техн наук, проф. О. Я. Лобойко... |
Доцент кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ Ю. В. Марчук ЗМІСТ Стор Бойко В. С., Тарко Я. Б., Вольченко Д. О., Соломчак Я. В., Псюк М. О. Лабораторний практикум з технології видобування нафти. Частина... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський... Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень... |