|
|
Скачати 474.69 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Шестопалова Катерина Миколаївна УДК 159.95:001.18 Психологічні механізми взаємозв’язку антиципації та життєвої компетентності особистості 19.00.01 – загальна психологія, історія психології Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Дніпропетровськ –2013 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара МОНмолодьспорту України Науковий керівник доктор психологічних наук, доцент Батраченко Іван Георгійович, Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, кафедра педагогіки та психології, завідувач Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Каліна Надія Федорівна, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, кафедра глибинної психології та психотерапії, завідувач кандидат психологічних наук, доцент Панфілова Галина Борисівна, Академія митної служби України, кафедра митної ідентифікації культурних цінностей та гуманітарної підготовки, доцент Захист відбудеться «25» березня 2013 р. об 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.16 Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, площа Шевченка, 1, Палац студентів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, кімната 30. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8. Автореферат розісланий «23» лютого 2013 р. Учений секретар Т. В. Кубриченко спеціалізованої вченої ради Загальна характеристика роботи Актуальність теми. Розбудова психологічної теорії та практики виходить на системний рівень розуміння сутності життєздійснення особистості в умовах динамічного соціального простору. Багатовекторність життєвого вибору, пошук оптимальної стратегії – це сутність гуманітарної парадигми духовного життя людини ХХI століття, а також проблемне поле у вивченні сучасної психології. Бажання реалізувати довгострокові плани спонукає людину до побудови суб’єктивних моделей особистого майбутнього та формування життєвих проектів. Становлення життєвої компетентності як уміння розв’язувати завдання саморозвитку, освіти, кар’єри, ураховуючи життєві перспективи, передбачення та власні ресурси, стає актуальним соціальним викликом. З позиції парадигми компетентнісного підходу, представленої в роботах Дж. Равена, J. Gordon, C. Kelly, J. Wiemann, феномен компетентності містить характеристики досягнення життєвого успіху, самореалізації, використання життєвого досвіду та знань. Актуальність і проблемність наукового пошуку пов’язується з антиципаційним потенціалом особистості та її можливостями в конституюванні майбутнього на основі усвідомлення досвіду, особистісних смислів і цінностей, що складають підґрунтя життєвої компетентності. Соціальна значущість наукового аналізу психологічних механізмів взаємозв’язку антиципації й життєвої компетентності зумовлені зафіксованими в соціологічних та психологічних дослідженнях тенденціями до мімікрії компетентності зі споживацькою й інфантильною позицією молодого покоління, вкорочення чи навіть згортання життєвих перспектив у період зрілості (А. Лобанова, Л. Сохань, Г. Сухобська, Т. Титаренко). Феномен життєвої компетентності розглянуто в контексті проблематики життєздійснення та життєтворчості (П. Горностай, Л. Сохань, М. Степаненко, В. Ямницький), психології життєвого вибору (Л. Сонді, Т. Титаренко), особистісної зрілості (Е. Еріксон, Г. Олпорт, О. Штепа), концепцій мотивації (Дж. Равен, A. Bandura, D. Schunk), психологічного благополуччя (C. Ryff). Життєва некомпетентність виявляється в ситуації переоцінювання своєї значущості та можливостей, коли життєві проекти будуються без урахування сил, ресурсів і реалістичного прогнозування (Л. Сохань). Дослідження процесу антиципування у плані індивідуального майбутнього на сучасному етапі розвитку української психологічної думки виокремлено в концепції ґенези здійснення особистості С. Максименка, рольовій теорії особистості П. Горностая, теорії антиципації І. Батраченка, концепції життєвих завдань особистості Т. Титаренко. Поряд з цим значна кількість досліджень присвячується особистісному рівню антиципування в аспекті часової орієнтації людини на минуле, майбутнє чи теперішнє (Р. Ахмеров, Є. Головаха, О. Кронік, Дж. Нюттен); екстраполяції себе в майбутнє (К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова), адаптаційних властивостей особистості (В. Менделевич, Л. Регуш, A. Bandura, J. Harackiewicz, B. Zimmerman, L. Rademacher). Водночас, незважаючи на важливість досліджуваних питань, слід констатувати, що проблематика взаємозв’язку антиципації і життєвої компетентності недостатньо розроблялася у психологічному контексті. Малодослідженими залишаються проблеми психологічної концептуалізації життєвої компетентності, психологічних чинників і механізмів взаємозв’язку досліджуваних феноменів. По-перше, у термінологічному й поняттєвому апараті наявних концепцій спостерігається нерозрізнення компонентів і рівнів життєвої компетентності. У моделях життєвої компетентності науковці використовують подібні характеристики, які, щоправда, виявляються доволі розмитими, а отже їх важко використати як критерійний набір. По-друге, недостатньо вивчено питання про те, як свідомість звичайних людей сприймає й інтерпретує феномен життєвої компетентності. Звідси випливає, що науковий аналіз уявлень про життєву компетентність в індивідуальній і колективній свідомості залишається в зоні недостатньої ясності. По-третє, відсутній системний опис механізмів взаємозв’язку антиципації і життєвої компетентності особистості. Відтак, суперечність між актуальністю і соціальною значущістю наукових досліджень взаємозв’язку антиципаційного потенціалу особистості, її життєвої компетентності у плані прогнозування свого життєвого шляху, знаходження ефективних стратегій самореалізації в нових соціально-економічних умовах і відсутністю належного наукового забезпечення зазначеної проблематики зумовили вибір теми дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертація пов’язана з держбюджетною темою НДР факультету психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара «Форми виявлення стресостійкості людини і шляхи автоматизації процедури її прогнозування» (номер державної реєстрації 0108U000633) і тематикою НДР другої половини робочого дня кафедри соціальної психології та психології управління Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара «Соціально-психологічні аспекти підвищення ефективності державного управління». Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол № 7 від 18 лютого 2010 р.), узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні НАПН України (протокол № 2 від 28 лютого 2012 р.), уточнена на засіданні кафедри соціальної психології та психології управління (протокол № 4 від 05 жовтня 2012 р.) і Вченої ради факультету психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол № 2 від 23 жовтня 2012 р.). Мета дослідження полягає у створенні теоретико-концептуальних засад та емпіричному виявленні системи психологічних механізмів взаємозв’язку антиципації та життєвої компетентності особистості. Для досягнення поставленої мети розв’язувалися такі задачі:
Об’єктом дослідження є життєва компетентність особистості. Предмет дослідження – психологічні механізми взаємозв’язку антиципації і життєвої компетентності особистості. Теоретико-методологічною основою дослідження є положення психологічної науки про природу і сутність антиципації (К. Абульханова-Славська, І. Батраченко, Т. Базилевич, Б. Ломов, В. Менделевич, Л. Регуш, О. Сергієнко, Є. Сурков та ін.); концепції психологічного часу (Л. Анциферова, Р. Ахмеров, Є. Головаха, В. Зінченко, О. Кронік та ін.); психологічні і філософські концепції компетентності (А. Бандура, П. Горностай, Г. Олпорт, Л. Сохань, Л. Сонді, М. Степаненко, Т. Титаренко та ін.); концепції та положення в аспекті феноменології психологічних механізмів (І. Аршава, П. Горностай, С. Геллерштейн, Є. Головаха, М. Кляйн, В. Менделевич, С. Мадді, Е. Носенко, Ж. Піаже, Ф. Перлз, О. Сєрий, Л. Сонді, Т. Титаренко, І. Фейгенберг); концепція особистісної зрілості (О. Бодальов, Г. Сухобська, О. Штепа); концепція психосемантичного аналізу життєздійснення (Н. Арутюнова, Н. Нізовських, В. Петренко та ін.). Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань обрано такі методи дослідження: теоретичні (теоретико-методологічний, системний аналіз проблеми механізмів взаємозв’язку антиципації та життєвої компетентності особистості, метод моделювання якісних структур); емпіричні (психодіагностичні методи (тестові, проективні), психосемантичні методи, психобіографічний метод); методи обробки й інтерпретації результатів (методи описової статистики, кореляційний і кластерний аналіз (програми SPSS 11.5, Excel) контент-аналіз); інтерпретаційні (метод кореляційних плеяд, аналіз, синтез, систематизація даних, порівняння з результатами інших досліджень). Відповідно до поставлених експериментальних завдань для аналізу психологічних механізмів взаємозв’язку антиципації та життєвої компетентності обрано такі методичні засоби: тест антиципаційної спроможності (прогностичної компетентності) В. Менделевича; методика Life-line Р. Ахмерова, О. Кроніка із біографічним інтерв’ю; опитувальник «Особистісні експектації» О. Каріної, М. Кисельової та ін.; «Опитувальник особистісної зрілості» О. Штепи; «Опитувальник загальної компетентності» О. Штепи; «Опитувальник рольової компетентності» П. Горностая; методика «Репертуар життєвих ролей» П. Горностая; методика граничних смислів Д. Леонтьєва. Дослідницька робота проводилась в два етапи впродовж 2009-2012 років. На першому етапі здійснювався теоретичний аналіз проблеми й обґрунтування діагностичної програми дослідження (2009-2010 роки). Другий етап (2011-2012 роки) передбачав проведення основного емпіричного дослідження, опис та інтерпретацію отриманих результатів. Дослідження проводилося на базі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Криворізького національного університету, Дніпропетровського інституту післядипломної педагогічної освіти, середніх шкіл м. Кривого Рогу. Репрезентативна вибірка досліджуваних – 342 особи (163 чоловіки та 179 жінок) віком від 20 до 40 років. Надійність і достовірність результатів дисертаційної роботи забезпечується обґрунтованістю її методологічних засад, відповідністю використаних методів предмету, меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізів даних. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: – уперше емпірично визначено систему психологічних механізмів взаємозв’язку антиципації та життєвої компетентності особистості, зокрема механізмів децентрації (часової децентрації), рефлексії й інтерналізації, інтроективної й проективної ідентифікації, прокрастинації, дефлексії; – розширено поняття життєвої компетентності як системного багатовимірного утворення щодо його структури, взаємодії з іншими психологічними характеристиками (особистісна зрілість, антиципаційна спроможність, психологічний вік), а також етнічної та гендерної специфіки; – поглиблено теоретичне розуміння специфіки дії психологічних механізмів взаємозв’язку антиципації та життєвої компетентності особистості на рівні динамічних смислових структур; – доповнено психологічний зміст уявлень про життєву компетентність і прогнозування життєвого шляху на основі аналізу психосемантичного простору українських паремій;
Практичне значення роботи полягає в тому, що виявлені закономірності психологічних механізмів взаємозв’язку антиципації та життєвої компетентності особистості можуть бути застосовані при розробці тренінгів та психокоректувальних програм, спрямованих на розвиток життєвої та соціально-психологічної компетентності особистості. Авторські наукові здобутки застосовано у концепції тренінгів з подолання біографічних криз. На методичних семінарах Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти впроваджено систему тренінгових занять з практичними психологами закладів освіти «Футуропрактика та методи роботи з проектуванням майбутнього», «Арт-терапія і експресивні психотехніки в роботі з проектуванням майбутнього» (довідка про впровадження № 1099 від 29.12.2012 р.). Методичні розробки дисертації впроваджено в роботу психологічної служби Криворізької експериментальної загальноосвітньої школи № 15 ім. М. Решетняка (акт про впровадження № 93 від 14. 06. 2012 р.). Авторські розробки тренінгів впроваджено в роботу методичних семінарів соціально-психологічної служби Криворізького управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи № 1274 від 21.12.2012 р.). Результати дисертації застосовано при викладанні навчальних модулів курсів «Психодрама з елементами рольової гри»; «Арт-терапія», «Практикум з арт-терапії»; «Практика діагностико-корекційної роботи в закладах освіти», «Активне соціально-психологічне навчання»; «Групова психокорекція» у процесі професійно-практичної підготовки бакалаврів та спеціалістів із фаху «Практична психологія» на психолого-педагогічному і природничому факультетах Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» (акт про впровадження № 02/23-222/3 від 04.07.2012 р.). Особистий внесок здобувача. У тезах доповіді «Procrastination as a mechanism of Anticipation and Eniromental Mastery», написаних у співавторстві з науковим керівником, здобувачем визначено специфіку оберненого взаємозв’язку між антиципацією та життєвою компетентністю на основі узагальнення емпіричних результатів щодо дії психологічного механізму прокрастинації. У статті «Особливості графічної презентації рольової структури сім’ї у дітей шестирічного віку», написаної у співавторстві з О. Марченко, здобувачем теоретично обґрунтовано рольові позиції в структурі сім’ї. |
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня СИНТЕЗ, СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ АКСІАЛЬНОКООРДИНОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ ФТАЛОЦІАНІНУ ЗАЛІЗА |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Д 64. 605. 01 Національного фармацевтичного університету за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53 |
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня ... |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня РІВНЯННЯ НЕСКІНЧЕННИХ ЛАНЦЮГІВ НЕЛІНІЙНИХ ОСЦИЛЯТОРІВ: ЗАДАЧА КОШІ, ПЕРІОДИЧНІ РОЗВ’ЯЗКИ, БІЖУЧІ ХВИЛІ |
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Спеціальність: 12. 00. 08 кримінальне право та кримінологія; кримінально – виконавче право |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України |
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України |
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Роботу виконано на кафедрі конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету... |