1. Психологія як наука. Її предмет і завдання


Назва1. Психологія як наука. Її предмет і завдання
Сторінка19/20
Дата20.03.2013
Розмір2.27 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Мислення – процес пiзнання, що полягає у вiдокремленому, узагаль-неному й опосередкованому вiдображеннi фактiв i явищ, у встановленнi зв'язкiв мiж ними. Операцiї М.: аналiз, синтез, порiвняння, абстракцiя, конкретизацiя, узагальнення.

Форми М.: поняття, судження, умовивiд.
Мнемонiка – (вiд гр. мистецтво запам'ятовувати) - сукупнiсть формальних прийомiв запам'ятовування, грунтується на асоцiацiях, виникла в Давнiй Грецiї (поет Сiмонiд), методика, що дозволяє за допомогою спецiальних схем швидко запам'ятовувати i тривалий час зберiгати в пам'ятi знання.
Мнемiчнi вміння – вмiння запам'ятовувати, зберiгати, актуалiзувати вiдомостi, видiлити iнформацiю.
Мова – найважливiший засiб людського спiлкування є умовою iснування i розвитку людського суспiльства.
Можливi виходи з конфлiктів:

  1. Вiдхiд - переведення конфлiктної теми в iнше русло.

  2. Погодження - одна з сторiн виправдовує себе.

  3. Компромiс - вiдкрите обговорення, спрямоване на пошук рiшень.

  4. Конфронтацiя - нiхто не приймає iншої позицiї.

  5. Примушення - нав'язування свого варiанту рiшення.


Мотиви навчання – внутрiшнi психiчнi сили (рушiї), що стимулюють пiзнавальну дiяльнiсть людини.

Види мотивiв: соцiальнi, спонукальнi, матерiальнi, пiзнавальнi.
Навички – дiї, що поступово виробляються в результатi повторення певної дiяльностi, фiзiологiчною основою яких є умовнi рефлекси.
Навички – використання на практиці набутих знань до рівня напівавтоматичних дій.
Навчання – специфiчний процес людської дiяльностi, керування викладачем пiзнавальною дiяльнiстю студентів.
Навчання – двостороннiй процес дiяльностi педагога і студентів, спрямований на оволодiння знаннями, вмiннями i навичками; розвиток iнтелектуальних можливостей людини; формування наукового свiтогляду, оволодiння методами пiзнавальної дiяльностi.
Натовп – безструктурне скупчення людей, якi не мають ясно усвiдомленої мети, але зв'язанi мiж собою схожiстю емоцiйного стану i загальним об'єктом уваги. Види натовпу: випадковий конвенцiйний, експресивний, дiючий. Дiючий натовп подiляється на: агресивний, панiчний, користолюбивий, повстанський.
Освiта – сукупнiсть знань, умiнь i навичок; - процес оволодiння знаннями.
Особистість – людина, соцiальний iндивiд, що поєднує в собi риси загальнолюдського. Соцiально-психологiчна суть людини, що формується в результатi засвоєння нею суспiльних форм свiдомостi i поведiнки, суспiльно-iсторичного досвiду людства (особистiстю ми стаємо пiд впливом життя в суспiльствi, виховання, навчання, спiлкування, взаємо-впливу).
Онтогенез - (вiд грец. - єство, породжую) iндивiдуальний розвиток будь-якого органiзму вiд зародження до кiнця життя. У психологiї i педагогiцi - iндивiдуальний, фiзичний i психiчний розвиток особистостi.
Основнi методи навчання - словеснi (розповiдь, пояснення, лекцiя, бесiда); наочнi (демонстрацiя, iлюстрацiя); практичнi (лабораторна робота, вправа, практична робота); iндуктивний, дедуктивний, проблемний, дослiдницький та iншi.
Основнi роздiли загальної психології - психологiя пiзнавальних процесiв, психологiя особистостi, психологiя людського спiлкування.
Основнi галузi психологiї – загальна, диференцiйна, вiкова, педагогiчна, спортивна, соцiальна, зоопсихологiя, п. аномальних людей, медична п., психопатологiя, п. працi, спорту, iнженерна п., вiйськова, космiчна п., психологiя мистецтва, юридична п., психофiзiологiя, етнопсихологiя.
Оцiнка – процес, дiя оцiнювання навчальної працi слухача, учня, студента викладачем.
Пам'ять – закрiплення, збереження i вiдтворення в мозку того, що вiдбувалося в минулому досвiдi людини. Види пам'ятi: моторна, емоцiйна, смислова, образна.
Психологiя вiйскова – галузь психологiчної науки, яка вивчає об'єктивнi закономiрностi i механiзми функцiонування психо-логiчного фактора у військовій справi, морально-психологiчну готовнiсть солдатiв, командирiв, складнi взаємини солдата-оператора з сучасною вiйськовою технiкою, формування високих вольових i характеро-логiчних якостей бiйця.
Психологiя iнженерна – галузь психологiї, яка вивчає процеси iнформацiйної взаємодiї мiж людиною (колективом людей) i технiчними засобами за певних умов природного i соцiального середовища.
Практична мета П.I. – пiдвищення ефективностi проектування i експлуатацiї систем "людина-машина". У П.I. можуть бути видiленi такi напрямки:

  1. Методичний;

  2. Психофiзiологiчний;

  3. Системотехнiчний;

  4. Експлуатацiйний;

  5. Педагогiчний.


Психологiя юридична – галузь психологiчної науки, завданням якої є розробка психологiчних аспектiв юридичної теорiї i практики.
Психологiя пожежна – галузь психологiчної науки, яка вивчає

закономiрностi функцiонування та формування психiки працiвника пожежної охорони, колективiв пожежних пiдроздiлiв в умовах учбової, службової, бойової дiяльностi.
Психологiчнi пiдходи, напрямки:

структуралiзм - напрямок у психологiї започаткований нiмецьким фiзiологом i психологом В.Вундтом у 1879р. Основною iдеєю є виявлення i опис простих структур психiки.

функцiоналiзм - напрямок у психологiї, започаткований американським вченим

У. Джеймсом у 1881р. Функцiоналiсти вважають головним вивчення зовнiшнiх сторiн психiки, функцiй свiдомостi та її ролi у виживаннi iндивiда.

когнiтивний пiдхiд (вiд лат. сognoscere - знати), психологи цього напрямку (У.Найссер, А.Пайвно) стверджують, що у поведiнцi суб'єкта вирiшальну роль грає знання.

гештальтпсихологiя - (вiд нiмецького гештальт означає форму, конфiгурацiю), напрямок, що виник у Германiї на початку ХХ ст., представниками якого були Т.Вертгеймер, В.Келер, К.Левiн, вони висунули iдеї вивчення психiки з точки зору цiлiсних структур.

глубинна психологiя (психоаналiз) - це напрямок називають фрейдизмом, який був заснований австрiй-ським психiатром Зигмундом.Фрейдом (1856-1939). Вiн запропонував свою систему аналiзу душевного життя людини, згiдно якої психiка людини складається iз трьох компонентiв:

“ВОНО”, “Я”, “ЗВЕРХ-Я”.

гуманiстичний напрямок - (екзiстенцiальна психологiя). Г.Мерфi, К.Роджерс, А.Маслоу предметом психологiї вважають здорову творчу особистiсть - стрижнева iдея - оптимiстичний погляд на природу людини.
Психiчнi процеси - рiзнi форми єдиного, цiлiсного вiдображення суб'єктом за допомогою центральної нервової системи об'єктивної дiйс­ностi.

П.п. - вiдчуття, сприймання, пам’ять, удавання, уява, мислення, мовлення, почуття, увага, воля, подiляються на: пiзнавальнi, емоцiйнi, вольовi.

Почуття - стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності; найвищий продукт розвитку емоцій людини. Одне почуття може реалізуватися у різних емоціях. Так почуття любові породжує спектр емоцій: суму, радості, гніву, ніжності тощо.
Психiчнi властивостi - сталi, душевнi якостi iндивiда, що утворюються в процесi його тривалої вiдображувальної дiяльностi, виховання та самовиховання. На грунтi кожного психiчного процесу можуть розвинутися

П.В. (чутливiсть, сприйнятливiсть, пам'ятливiсть, уважнiсть, емоцiйнiсть, балакучiсть, мовчазнiсть, вдумливiсть, розсудливiсть, фантазерство тощо).

Комплекс П.В. породжує темперамент, характер, психiчнi якостi людини (мужнiсть, смiливiсть, працьо-витiсть, доброту, тактовнiсть тощо).
Психiчнi утворення - знання, умiння, навички.

Психiчнi стани - являють собою цiлiснi характеристики психiчної дiяльностi за визначений перiод часу, змiнюючись, вони супроводжують життя людини в її стосунках з людьми, суспiльством тощо. Видiляють психiчнi стани окремої людини та психiчнi стани людських спiльнот. Типовi психiчнi стани: позитивнi (любов, щастя); негативнi (горе, тривога, стрес); професiйної дiяльностi (професiйної придатностi, значимостi, стан радостi вiд успiхiв на роботi, стан вольової активностi, професiйної зацiкавленості, стан психiчної готовностi); специфiчнi стани психiки людини (сон, бiль, ейфорiя).
Педагогiка - наука про виховання, навчання, освiту людини, вiдповiдно до потреб суспiльного розвитку.
Процес навчання -двобiчний процес, пiд час якого здiйснюється цiлеспрямована взаємопов'язана дiяльнiсть викладача та студентiв, скерована на засвоєння основ накопиченого суспiльством досвiду, на виховання i розвиток особистостi.

Психологiя - (вiд грец. псюхе - душа i логос - вчення) наука про психiку живих iстот, про психiчнi процеси i властивостi, психiчну дiяльнiсть людини. Вона розглядає цю дiяльнiсть як функцiю мозку, що полягає у вiдображеннi ним об'єктивної дiйсностi i регуляцiї взаємостосункiв живої iстоти з середовищем. Це наука про душу, свiдомiсть, поведiнку та об'єктивнi закономiрностi прояву i механiзми психiки.

Предмет психологiї - об'єктивнi закони психiчної дiяльностi її виникнення i розвитку, формування психiчних властивостей людини.
Психiка - здатнiсть мозку вiдображати об'єктивну дiйснiсть у формi вiдчуттiв, уявлень, удавань, думок, вольових дiй та iнших суб'єктивних образiв об'єктивного свiту.

Принципи навчання - вихiднi положення, iдеї, що лежать в основi змiсту, форм i методiв навчання i виконують регулятивну функцiю (принципи: виховного навчання, зв'язку навчання з життям, науковостi, систематичностi i системностi, активностi, iндивiдуального пiдходу, мiцностi знань, наочностi).

Прийом навчання - шлях реалiзацiї вимог певного методу.

Принципи виховання - вихiднi положення, якi складають фундамент змiсту, форм, методiв i прийомiв органiзацiї виховного процесу.

Переконання - метод виховання, що передбачає навмисний цiлеспрямо-ваний вплив на свiдомiсть, волю i почуття вихованця з метою формування у них стiйких переконань, певних норм поведiнки.

Приклад - метод виховання, який передбачає органiзацiю взiрця для наслiдування.
Покарання - метод виховання, який передбачає вплив педагога на особистiсть вихованнця з метою осуду його негативних дiй, з метою їх гальмування.
Психологiчнi фактори, що впливають на дiяльнiсть особового складу пiдроздiлiв - 1. зовнiшнi (об'єктивнi):

- службова обстановка чати;

- змiст бойової задачi;

- стан засобiв гасiння;

- психологiчний стан колективу пiдроздiлу, та органiв управлiння на пожежi;

- небезпечнi фактори пожежi та явища, якi її супровод-жують;

- психiка особового складу пiдроздiлiв: психiчнi проце-си особистостi; психiчний стан особистостi, психiчнi якостi особистостi;

2. внутрiшнi (суб'єктивнi):

- можливi психологiчнi реакцiї особового складу пiдроз-дiлiв при гасiннi пожежi, пiд впливом психологiчних факторiв:

а) позитивнi, що ведуть до пiдвищення ефективностi бойових дiй;

б) негативнi, що ведуть до зниження ефективностi дiяль-ностi.

Психологiчнi фактори, що впливають на дiяльнiсть пожежного - зовнiшнi, об'єктивнi: соцiальне середовище;

особистостi - внутрiшнi, суб'єктивнi: психiка (психi-

чнi процеси, стани, якостi, особистостi пожежного).
Психолочна характеристика етапів бойової діяльності - бойову дiяльнiсть пожежних пiдроздiлiв

можна подiлити на три етапи:

1. пiдготовчий - охоплює перiод дiяльностi особового складу пожежних пiдроздiлiв з моменту отримання сигналу тривоги до прибуття на мiсце пожежi. Психiчний стан характеризується, переживанням, турботою, тривогою, зростає нервово-психiчне напруження.

2. основний - включає перiод вiд проведення розвiдки до моменту повної лiквiдацiї пожежi, це перiод гострих психiчних реакцiй;

поступової адаптацiї пожежних;

концентрацiї вольових зусиль.

3. заключний - охоплює перiод вiд моменту готовностi варти виїхати на чергову пожежу. Вiдбувається психiчна реадаптацiя (вiдновлення психiчної дiяльностi в звичай­них умовах).

Психiчне перенапруження - можливе в перiод здiйснення бойової задачi, коли вплив внутрiшньої психiчної напруженостi пожежного на результати дiяльностi перевищує межi професiйної користi; перевантаження за О.М.Столя­ренком можна подiлити на 3 рiвня (межi).

1 рiвень характеризується послабленням уваги, пам'ятi, порушенням координацiї рухiв.

2 рiвень характеризується вольовими та моральними пору-шеннями.

3. рівень максимального напруження, тимчасовою втратою свідомості, контролю над собою тощо.

Панiка - (вiд грец. жах) психiчний стан, що характеризується вiдчуттям страху, розгубленостi, невпевненостi iндивiда або соцiальної групи, коли постає загроза життю, добробуту.

Механізми П. полягаєють у наслiдуваннi, зараженнi, навiюваннi.

П. стимулює: рiзнi хибнi чутки, версiї, неприємну iнформацiю.
Професiйна пiдготовка пожежних - подiляється на: теоретичну, практичну, психологiчну.

Психологiчна пiдготовка пожежного - рiвень готовностi психiки пожежного до робiт в екстремальних умовах; подiляється на: загальну психологiчну пiдготовку, спеціальну та ПП в залежності від займаної посади, бойових статутів.
Профорiєнтацiя - система заходiв, спрямованих на виявлення особистiсних особливостей, iнтересiв та здiбностей кожної людини з метою надання допомоги її у правильному виборi професiї, найбiльш вiдповiдає її iндивiдуальним якостям.

Професiйний вiдбiр - система заходiв, що дозволяє виявити людей, якi за своїми iндивiдуальними особистiсними якостями найбiльш придатнi до навчання i подальшої професiйної дiяльностi по визначенiй спецiальностi.

Професiйна придатнiсть - вiрогiдна характеристика, яка вiдображає можливостi людини щодо оволодiння нею будь-якою професiйною дiяльнiстю.

Професiограма - сукупнiсть загально-трудових i спецiальних умiнь та навичок, необхiдних для успiшного здiйснення певної профе-сiйної дiяльностi.
Психiчнi стани пожежних перед виконанням бойового завдання - можуть виявитися у трьох станах: бойова готовнiсть; гарячка; апатiя.
Психологiчна сумiснiсть - максимальне поєднання психiчних параметрiв двох чи кiлькох людей. Види сумiсностi: фiзична, психо-фiзiологiчна, соцiальна, соцiально-психологiчна.
Пантомiмiка - виразнi рухи тiла.

Професiйна етика (професiйна мораль) - норми поведiнки, характернi для людей

конкретної професiї (професiйнi кодекси моралi, сукупнiсть моральних норм вiдповiдної сфери дiяльностi). Особливого значення у суспiльствi мають кодекси тих професiй, об'єктом яких є людина (лiкарська, педагогiчна, юридична).
Рiвнi колективiв - конгломерат; кооперація; колектив.
Рушiйна сила навчального процесу - результат протирiч мiж пiзнавальними i практичними завданнями, з одного боку, і наявнiстю рiвня знань умiнь та навичок, з іншого.
Розвиток - специфiчний процес змiни, результатом якого є виникнення якiсно нового; поступальний процес сходження вiд нижчого до вищого, вiд простого до складного, накопичення кiлькiсних змiн i перехiд їх у якiснi.
Рiвнi спiлкування: - 1. Макрорiвень

2. Мезарiвень

3. Мiкрорiвень

Релаксацiя - довiльне розслаблення.

Спiлкування - багатоплановий процес розвитку контактiв мiж людьми, який обумовлюється потребами спiльної дiяльностi.

Процес спiлкування виконує функцiї:

- комунiкативну;

- iнтерактивну (взаємодiї);

- перцептивну.

Засоби спiлкування:

- вербальнi (cловеснi);

- невербальнi (вираз обличчя, одяг, манера поведiнки, мiмiка, пантомiміка).
Сангвiнiчний тип - сильний врiвноважений рухливий тип, характеризується високою психiчною активнiстю, багатою мiмiкою, чуйнiстю, товариськiстю.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Схожі:

1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,...
Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології....
ПЕРЕЛІК ОРІЄНТОВНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ З ПСИХОЛОГІЇ
Загальне поняття про психологію, її предмет та завдання психологія як наука і навчальний предмет, її значення
Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,...
Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу...
Психологія мовлення як наука
Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство....
13. Педагогіка як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «педагогіка»,...
Предмет і об’єкт педагогіки. Основні етапи розвитку педагогіки і освіти. Категорії педагогіки (виховання, освіта, навчання, розвиток)....
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
Предмет, завдання економічної науки та її місце серед інших наук Варіант 1
Доповніть наведене визначення економічної науки: Економічна наука вивчає, як створюються і
1 Психологія як наука. Виникнення, розвиток, огляд основних напрямків
До психіці відносяться також інтереси і здібності людини, її темперамент і характер. Які закони пам'яті, уяви, мислення? Як розвиваються...
№1: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
Лекцію підготувала Тищенко Олена Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри юридичної психології, судової медицини...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка