Термін навчання 4 роки, на основі повної загальної середньої освіти


Скачати 2.34 Mb.
Назва Термін навчання 4 роки, на основі повної загальної середньої освіти
Сторінка 1/20
Дата 17.03.2013
Розмір 2.34 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Навчально-науковий інститут
заочного та дистанційного навчання





НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

для студентів 2-К-П курсу з підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”

з галузі знань 0301 “Соціально-політичні науки”

за напрямом підготовки “Психологія” (6.030102)

факультету заочного навчання цивільних осіб

(термін навчання - 4 роки, на основі повної загальної середньої освіти,

за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб)
Київ - 2012

Матеріали підготували:


Вступ до практичної психології

кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник

Романенко О.В.

Зоопсихологія та порівняльна психологія

кандидат психологічних наук, доцент Рева О.М.

Психофізіологія

кандидат біологічних наук

Лукяненко І.А.

Історія психології

кандидат психологічних наук, доцент

Кущенко І.В.

Соціальна психологія

кандидат психологічних наук

Горбенко С.Л.

Основи правових знань

кандидат юридичних наук, доцент Пікуля Т.О.

Математична статистика. Математичні методи в психології

кандидат фізико-математичних наук

Тарасенко В.П.

Іноземна мова

старший викладач Григоренко І.А.,

старший викладач Драмарецька Л.Б.

Вікова психологія

кандидат психологічних наук, доцент

Бойко-Бузиль Ю.Ю.

Етика і естетика

кандидат

Петрова Г.М.

Культурологія

кандидат

Петрова Г.М.

Педагогіка

кандидат психологічних наук, доцент Ніколенко Д.О.



Витяг з навчального плану

2-К-П курсу з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” з галузі знань 0301 “Соціально-політичні науки”

за напрямом підготовки “Психологія” (6.030102)

факультету заочного навчання цивільних осіб

навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання Національної академії внутрішніх справ
(термін навчання – 4 роки, на основі повної загальної середньої освіти,

за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб)




з/п

Назва дисципліни

Передбачено годин на:

Письмові

роботи

Форма

контролю

Лекції

Семінари

Практичні

заняття

Консультації



Вступ до практичної психології

4

6

-

-

-

залік



Зоопсихологія та порівняльна психологія

6

4

2

-

-

залік



Психофізіологія

6

4

4

2

-

екзамен



Історія психології

6

16

-

2

-

екзамен



Соціальна психологія

14

8

4

2

курсова

екзамен



Основи правових знань

8

10

4

-

-

залік



Математична статистика. Математичні методи в психології

8

6

8

-

-

залік



Іноземна мова

-

-

16

2

-

екзамен



Вікова психологія

8

16

8

2

-

екзамен



Етика і естетика

6

6

-

-

-

залік



Культурологія

4

6

-

-

-

залік



Педагогіка

6

8

-

2

-

екзамен


СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ
Навчальна дисципліна “Соціальна психологія” вивчає особливості взаємозв’язків людини з різноманітними суб’єктами соціального середовища, допомагає їй глибше пізнати себе, своє соціальне оточення, ефективно взаємодіяти з ним. У процесі вивчення даної дисципліни у студентів формується здатність усвідомлювати соціальну детермінованість психологічних феноменів.

Метою викладання дисципліни є формування у студентів системи знань теоретико-методологічних засад “Соціальної психології”, чіткого уявлення про понятійний апарат дисципліни; умінь та навичок аналізу соціально-психологічних явищ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

знати:

  • предмет, завдання, методи дослідження;

  • теоретичні та практичні аспекти соціальної психології особистості;

  • соціально-психологічний зміст, умови та засоби оптимізації спілкування;

  • соціально-психологічну характеристику конфліктів, методи їх корекції та врегулювання;

  • природу та динаміку соціально-психологічних явищ у малих соціальних групах;

  • психологічні характеристики великих соціальних груп;

  • теоретичні та методичні засади прикладної “Соціальної психології”;

уміти:

  • застосовувати отримані знання в практичній діяльності;

  • здійснювати соціально-психологічний аналіз соціалізації та розвитку особистості;

  • здійснювати вивчення соціально-психологічних явищ, добирати методи та конкретні методики психологічного дослідження;

  • виявляти чинники, що мають найбільший вплив на формування групових регуляторів індивідуальної та групової поведінки;

  • на основі вивчення особливостей процесу спілкування розробляти рекомендації щодо його оптимізації;

  • аналізувати соціально-психологічну природу конфліктів, розробляти рекомендації щодо їх корекції та врегулювання;

  • враховувати знання психології великих груп на засадах майбутньої професії.



Тематичний план


Назви тем

Всього годин

Із них:

Самостійна робота

Лекції

Семінарські заняття

Практичні заняття

Тема 1. Предмет, завдання та методи соціальної психології

32

2

-

-

30

Тема 2. Історія розвитку соціальної психології

32

-

2

-

30

Тема 3. Проблема особистості в соціальній психології

33

2

1

-

30

Тема 4. Соціально-психологічні закономірності спілкування

34

2

-

2

30

Тема 5. Психологічні способи впливу в процесі спілкування

34

2

2

-

30

Тема 6. Психологічна характеристика великих соціальних груп

35

2

1

-

32

Тема 7. Психологічна характеристика малої соціальної групи

34

2

2

-

30

Тема 8. Динамічні процеси в малій групі

36

2

-

2

32

Консультація

2

-

-

-

-

Захист курсових робіт

8

-

-

-

-

Форма підсумкового контролю – екзамен

8

-

-

-

-

Всього годин:

288

14

8

4

244


ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ
Активність особистості – здатність особистості ініціювати зміни у процесі відносин з навколишнім світом.

Атракція – виникнення при сприйманні індивіда індивідом взаємної привабливості, розуміння і прийняття один одного у взаємодії, коли не лише узгоджуються дії, а й встановлюються позитивні взаємини. Умови виникнення: просторова близькість, схожість установок, спільні інтереси, невпевненість у собі.

Атитюд – внутрішній стан готовності людини до дії, що передує поведінці.

Афіліація – потреба людини у підтримці інших, дружніх стосунках, любові. Для багатьох людей більш важливою є не сама підтримка, а її відчуття.

Взаємодія – взаємозалежний обмін діями, організація людьми взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльності.

Вчинок – практична дія, опосередкована процесом взаємодії та спілкування між людьми (вибором, метою діяльності, оцінюванням ситуації, самооцінкою, активністю індивіда, намірами, рівнем домагань, статусно-рольовими характеристиками, ціннісно-смисловою та мотиваційною сферами особистості, нормативним регулюванням у конкретній групі чи суспільстві).

Групова динаміка – сукупність процесів, що відбуваються в малій групі і характеризують її з точки зору руху, розвитку та функціонування.

Групові норми – певні правила, стандарти поведінки, вироблені групою для забезпечення спільної діяльності її членів.

Групові очікування або експектації – сукупність уявлень про те, як повинен поводитися член групи у певній ситуації.

Зараження – психологічний вплив на особистість у процесі спілкування і взаємодії, який передає певні настрої, спонуки не через свідомість та інтелект, а через емоційну сферу.

Емпатія – осягнення емоційних станів іншої людини; психічний процес, який дає змогу зрозуміти переживання іншої особистості (механізм пізнання); дія індивіда, що допомагає йому по-особливому вибудувати спілкування (особливий вид уваги до іншої людини); здібність, властивість, здатність проникати в психічний стан іншої людини (характеристика людини, тобто емпатійність).

Етнічна група – стійка спільність, що історично склалася на певній території і якій властиві відносно стабільні особливості мови, спільні риси, неповторні якості, усвідомлення єдності та відмінності від інших утворень (самосвідомість етносу).

Ідентифікація – процес ототожнення (уподібнення) себе з іншим індивідом або групою, основою якого є емоційний зв’язок; набуття, засвоєння цінностей, ролей, моральних якостей іншої людини, особливо батьків; копіювання суб’єктом думок, почуттів, дій іншої людини, яка є моделлю.

Індивідуальність – сукупність особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інте­ресів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої.

Каузальна атрибуція – інтерпретація необхідної суб’єкту інформації шляхом приписування партнеру по взаємодії можливих почуттів, причин і мотивів поведінки.

Комунікативні бар’єри – психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

Комунікація – спектр зв’язків та взаємодій, що передбачають безпосередні чи опосередковані контакти, реалізацію соціальних відносин, регуляцію соціального процесу, ціннісне ставлення до нього, обмін інформацією тощо.

Конфлікт – зіткнення значущих, конкуруючих, несумісних чи протилежних поглядів, потреб, інтересів і дій індивідів та їх груп.

Конформізм – пасивне, пристосовницьке прийняття групових стандартів поведінки, безапеляційне визначення існуючих порядків, норм і правил, безумовне схилення перед авторитетом.

Локус контролю – властивість особистості, яка передбачає схильність людини приписувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім силам (екстернальний локус контролю) та власним здібностям та зусиллям (інтернальний локус контролю).

Мала соціальна група – невелика за чисельністю спільність, у якій індивіди безпосередньо контактують між собою, об’єднані спільною метою та завданнями, що є передумовою їх взаємодії, взаємовпливу, спільних норм, процесів та інтересів, міжособистісних відносин і тривалості їх існування.

Ментальність – своєрідний стан, рівень розвитку, спрямованості індивідуальної та групової свідомості, здатність до засвоєння норм, принципів, життєвих орієнтацій, суспільних цінностей, особливості адаптації до навколишнього середовища, впливу на нього, відтворення сукупного досвіду попередніх поколінь.

Меншість – частина групи, наділена меншими можливостями впливу (авторитетом, статусом та ін.).

Мода – форма стандартизованої масової поведінки людей, що виникає стихійно під впливом домінуючих у суспільстві настроїв, смаків, захоплень.

Навіювання або сугестія – процес впливу на психічну сферу людини, пов’язаний з істотним зниженням її критичності до інформації, що надходить, відсутністю прагнення перевірити її достовірність, необмеженою довірою до її джерел.

Наслідування – процес орієнтації на певний приклад, взірець, повторення та відтворення однією людиною дій, вчинків, жестів, манер, інтонацій іншої людини, копіювання рис її характеру та стилю життя.

Натовп – відносно короткочасне, контактне, чисельне скупчення людей, які перебувають у стані підвищеного емоційного збудження та об’єднані безпосередньою просторовою близькістю та загальним об’єктом уваги.

Національний характер – своєрідне, специфічне поєднання типових рис у конкретних історичних і соціально-економічних умовах буття нації, уявлення народу про себе, сукупність стійких, основних для національної спільності особливостей сприйняття навколишнього світу та форм реакцій на нього.

Невербальне спілкування – вид спілкування, для якого характерно використання невербальної поведінки і невербальних комунікацій як головного засобу передавання інформації, організації взаємодії, формування образу, думки про партнера, здійснення впливу на іншу людину.

Паніка – емоційний стан, різновид поведінки великої сукупності людей, породжений дефіцитом або надлишком інформації, загрозливим впливом зовнішніх умов і виражений почуттям страху.

Переконання – метод свідомого та організованого впливу на психіку індивіда через звернення до його критичного судження.

Позиція – стійка система відносин людини з певними аспектами дійсності, що виявляється у відповідній поведінці та вчинках; узагальнена характеристика поглядів, уявлень, установок людини, групи у статусно-рольовій структурі.

Референтна група – реальна чи умовна соціальна спільність, з якою індивід співвідносить себе як з еталоном, орієнтуючись у своїх вчинках і самооцінці на її норми та цінності.

Рефлексія – усвідомлення індивідом того, як його сприймають і оцінюють інші індивіди або спільності; аналіз власного психічного стану.

Роль – певна соціальна, психологічна характеристика особистості, спосіб поведінки людини, залежно від її статусу і позиції у групі, суспільстві, в системі міжособистісних, суспільних відносин.

Соціалізація – процес входження індивіда в суспільство, активного засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності в певному суспільстві.

Соціальна група – відносно стійка сукупність людей, пов’язаних між собою спільними цінностями, цілями, системою взаємин, взаємовпливів і включених до типових форм діяльності.

Соціальна психологія – наука про взаємозв’язок соціального і психічного, їх взаємодію, взаємозалежність, взаємовпливи на рівні окремої людини, спільності; про соціально-психологічні явища, які виникають у процесі соціальної взаємодії і характеризують індивіда та групу.

Соціальна перцепція – цілісне сприймання суб’єктом соціальних об’єктів (людей, груп, спільностей), яке дає змогу надійніше визначити успішність і перспективи міжособистісної взаємодії.

Соціальна фасилітація – її сутність полягає в поліпшенні результатів діяльності людини, що виконує цю діяльність в присутності інших людей, зайнятих цією ж справою. Її ефект має місце при виконанні звичних заучених дій. У випадку виконання нових складних завдань спостерігається протилежне явище, що знаходить вияв у придушенні (гальмуванні) індивідуальної активності (феномен соціальної інгібіції).

Спілкування – увесь спектр зв’язків і взаємодій людей у процесі духовного і матеріального виробництва, спосіб формування, розвитку, реалізації та регуляції соціальних відносин і психологічних особливостей окремої людини, що здійснюється через безпосередні чи опосередковані контакти, в які вступають особистість та група.

Статус – місце індивіда в системі міжособистісних відносин у групі, суспільстві, його права, обов’язки та привілеї.

Установка – цілісний стан особистості, вироблений на основі досвіду; готовність стійко реагувати на передбачувані об’єкти чи ситуації; вибіркова активність, спрямована на задоволення потреби.

Ціннісні орієнтації – спрямованість інтересів і потреб особистості на певну ієрархію життєвих цінностей, схильність надавати перевагу одним цінностям і заперечувати інші, спосіб диференціації особистісних об’єктів і явищ за їх особистісною значущістю.

Чутки – недостовірна або частково достовірна інформація, що надходить від однієї особи або групи, про події чи ситуації.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

Підручники, посібники

  1. Андреева Г.М. Социальная психология /Андреева Г.М. – М.: Изд-во МГУ, 2003. – 364 с.

  2. Бэрон Р.С. Социальная психология. Ключевые идеи / Бэрон Р.С., Бири Д., Дженсон Б.Т. ; пер. с англ. – М., 2003. – 512 с.

  3. Волянська О.В., Ніколаєвська А.М. Соціальна психологія: Навч. посіб. / Волянська О.В., Ніколаєвська А.М. – К.: Знання, 2008. – 275 с. – (Вища освіта ХХІ ст.).

  4. Варій М.Й. Соціальна психіка нації / Варій М.Й. – Л.: Сполом, 2002. – 184 с.

  5. Головатий М.Ф. Політична психологія: Підручник / Головатий М.Ф. – К.: МАУП, 2001. – 122 с.

  6. Коваленко А.Б., Корнєв М.Н. Соціальна психологія / Коваленко А.Б., Корнєв М.Н. ; 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Геопринт, 2006. – 393 с.

  7. Кричевский Я.Л. Социальная психология малой группы / Кричевский Я.Л. – М.: Аспект-Пресс, 2001. – 318 с.

  8. Лебон Г. Психология масс / Лебон Г. – Мн.: Харвест; М.: АСТ, 2000. – 320 с.

  9. Майерс Д. Социальная психология / Майерс Д. – СПб.: Питер, 1996. – 688 с.

  10. Морено Дж. Социометрия. Экспериментальный метод и наука об обществе / Морено Дж. – М.: Академический проект, 2004. – 320 с.

  11. Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник / Москаленко В.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.

  12. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Навчальний посібник / Орбан-Лембрик Л.Е. – К.: Академвидав, 2005. – 448 с.

  13. Ольшанский Д.В. Основы политической психологии: Учебное пособие / Ольшанский Д.В. – Екатеринбург: “Деловая кника”, 2001. – 496 с.

  14. Політологія: Підручник / За ред. М.М.Вегеша. – К.: “Знання”, 2008. – 384 с.

  15. Роджерс К.Р. Становление личности. Взгляд на психотерапию / Роджерс К.Р.; пер. с англ. – М.: ЭКСМО – Пресс, 2001. – 416 с.

  16. Социальная психология в трудах отечественных психологов. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.

  17. Тейлор Ш. Социальная психология / Тейлор Ш., Пипло Л., Сирс Д. – СПб: Питер, 2004. – 767 с.

Практикуми

  1. Социальная психология: Практикум: Учеб. пособие для студентов вузов / Г.М.Андреева, Е.А.Аксенова, Т.Ю.Базаров и др.; Под ред. Т.В.Фоломеевой. – М.: Аспект Пресс, 2006. – 480 с. – (Серия “Практикум по психологии”).

  2. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / Елисеев О.П.; 2-е изд, испр. и перераб. - СПб.: Питер, 2006. – 512 с. – (Серия “Практикум по психологии”).

  3. Основы психологии: практикум / Ред.-сост. Л.Д.Столяренко; изд. 9-е. – Ростов на/Д: Феникс, 2007. – 703 с. – (Высшее образование).

  4. Пайнс Э., Маслач К Практикум по социальной психологи / Пайнс Э., Маслач К. – СПб: Питер, 2000. – 528 с.

Монографії, збірники, статті

  1. Бердникова Е.В. Что думают преступники о своих жертвах // Практична психологія та соціальна робота . – 2010. – № 2. – С. 19-25.

  2. Береговой В. Операційні впливи на суспільну свідомість українців // Психологія і суспільство. – 2009. – № 1. – С. 152-157.

  3. Губенко О.В. Президентські вибори – 2010: деякі особливості у контексті соціально-психологічних тенденцій і закономірностей розвитку українського суспільства // Практична психологія та соціальна робота . – 2010. – № 1. – С.65-71.

  4. Мерзлякова Е.Л. Профилактика психологической манипуляции и контроля сознания // Практична психологія та соціальна робота . – 2012. – № 1. – С. 38-52. – № 2. – С. 22-27.

  5. Петрова С.О. Психологические особенности одаренных подростков с разным соотношение вербальных и невербальных способностей // Психологическая наука и образование. – 2012. – № 2. – С. 71-82.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

Вступ
Кабінету Міністрів України “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”...
Закону України "Про освіту" ( 1060-12 )
Закону України "Про дошкільну освіту"( 2628-14 ) та з метою вдосконалення науково-методичного забезпечення системи загальної середньої...
Про Заходи на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про...
України від 14 січня 2004 р. №24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та з метою організаційного,...
Про Заходи на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про...
України від 14 січня 2004 р. №24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та з метою організаційного,...
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти затверджено...
Викладання хімії в умовах переходу до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Вступних екзаменів, творчих конкурсів Для вступників на основі повної загальної середньої освіти
Перелік конкурсних предметів у сертифікаті Українського центру оцінювання якості освіти
МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
Вступ. Програма з музичного мистецтва для 5-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
Вступ. Програма з музичного мистецтва для 5-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Закон України «Про освіту»
Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої...
Нормативна база біологічної освіти
Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка