|
Скачати 2.34 Mb.
|
Теми реферативних повідомлень
Література: [1, 4, 5, 7, 8] Додаткова література
Тема 5. Загальне поняття про навчання як цілісну систему. закономірності, функції, структура та принципи навчання Семінарське заняття – 2 години
Теми реферативних повідомлень
Література: [4, 5, 8, 12] Додаткова література
Тема 6. Зміст, методи і форми організації навчання Семінарське заняття – 2 години
Теми реферативних повідомлень
Література: [2, 5, 8, 9, 10] Додаткова література
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ
ОСНОВИ ПРАВОВИХ ЗНАНЬ Метою навчальної дисципліни “Основи правових знань” є вивчення та засвоєння фундаментальних знань з теорії та практики юридичної науки, а також підготовка до складання заліку. У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні: знати:
уміти:
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Наука – 1. Цілеспрямований, результативний процес одержання, систематизації та узагальнення визнаних істинними знань про сутність, структуру і зміст світобудови та про місце в системі світобудови людини і суспільства. 2. Соціальний інститут, що акумулює потреби суспільства у визначеного роду знаннях; система наукових установ; наукове співтовариство; механізм передачі знань і застосування їх на практиці. Соціальні науки (економіка, соціологія, політологія, правознавство, історія та ін.) – досліджують процеси суспільної життєдіяльності, тобто вивчають закономірності становлення, розвитку та функціонування суспільства, окремих соціальних явищ, процесів та інститутів. При цьому суспільство розглядається як сукупність індивідів (людей) та їх об'єднань, що володіють спільною культурою та метою розвитку, взаємодіючих між собою на основі історично сформованих правил поведінки. Правознавство – сукупність юридичних наук, які вивчають виникнення, розвиток та функціонування держави і права, їх місце та значення в суспільному житті. Юридичні науки – соціальні науки, що вивчають суспільні відносини, які врегульовані та охороняються державою і правом. Історико-теоретичні юридичні науки (теорія держави і права, історія держави і права, історія політичних і правових учень) – науки, що вивчають найбільш загальні та специфічні закономірності виникнення, формування та функціонування держави і права; етапи становлення і розвитку державно-правових інститутів в Україні та інших країнах; наукові погляди видатних мислителів різних історичних періодів, що стосуються соціальної та політичної природи держави і права. Галузеві юридичні науки (конституційне право, цивільне право, кримінальне право, цивільно-процесуальне право, кримінально-процесуальне право, адміністративне право, трудове право, сімейне право, фінансове право, екологічне право, кримінально-виконавче право) – науки, що вивчають відокремлені групи однорідних юридично-значимих відносин, що склалися в даному суспільстві на сучасному етапі його розвитку й врегульовані взаємозалежними правовими нормами. Міжгалузеві юридичні науки (прокурорський нагляд, судові та правоохоронні органи, митне право) – науки, які досліджують однорідні суспільні відносини (правові інститути), що виникають у сфері правового впливу різних галузей права. Спеціальні (прикладні) юридичні науки (криміналістика, судова психіатрія, судова медицина, юридична психологія, правова статистика) – науки, що досліджують окремі сторони (аспекти) соціальних наук, як юридичних так і не юридичних, знання яких є необхідною умовою ефективного правового регулювання. Юридичні науки, які вивчають міжнародне право (міжнародне приватне право, міжнародне публічне право, конституційне право зарубіжних країн та ін.) – науки, що вивчають відокремлені групи однорідних юридично значимих відносин, що склалися в зарубіжних країнах на сучасному етапі їх розвитку та врегульовані взаємозалежними правовими нормами. Об’єкт науки – загальний напрямок наукового пізнання, найбільш загальна уява про досліджуване явище, яке підлягає науковому вивченню за допомогою відповідних засобів та методів. Предмет науки – це перелік найбільш значимих проблемних питань, розглянутих у межах об'єкта конкретної науки. Об’єкт теорії держави та права – це самі феномени “держава” і “право”, які розглядаються в якості взаємозалежних і взаємообумовлених суспільних явищ, що виникають на визначеному етапі соціального розвитку та забезпечують стабільність і впорядкованість суспільних відносин, а також їх захист від зовнішнього та внутрішнього суспільного впливу. Держава і право, як об’єкт теоретичної науки, – явища абстрактні, безпосередньо не пов'язані з конкретною історичною епохою та соціально-політичною системою. Предмет теорії держави і права – найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права, систематизовані дані про основні поняття та категорії юриспруденції (юридична догматика), основні принципи та теоретичні моделі правотворчості і реалізації права (юридична техніка), теоретичні моделі “ідеальних” державно-правових систем (філософія права). Юридична техніка – сукупність прийомів, способів і процедур, за допомогою і в межах яких здійснюється юридична діяльність (правотворчість, тлумачення (інтерпретація) права, реалізація права, правосуддя та ін.). Конституційне (державне) право – це система правових норм, насамперед правових норм Конституції, які закріплюють основи суспільного та державного ладу, засади політики та здійснення державної влади, взаємодії держави і громадян, їх основні права, свободи й обов’язки. Адміністративне право – це система правових норм, які регулюють управлінські відносини в сфері здійснення виконавчої влади, розпорядчої діяльності державного апарату, його взаємовідносини з іншими державними, а також громадськими організаціями та громадянами. Неодмінною ознакою відносин, які регулюються адміністративним правом, є наявність у їх складі суб’єкта, що наділений державно-владними повноваженнями. Фінансове право – це система правових норм, які регулюють відносини, що виникають у процесі здійснення фінансової діяльності, накопичення та використання фінансових ресурсів. Суб’єктами фінансових відносин можуть бути держава, її органи й організації, громадські структури, окремі громадяни. Цивільне право – це система правових норм, які регулюють майнові та особисті немайнові відносини, що складаються між фізичними і юридичними особами. Підгалузями цивільного права є авторське, винахідницьке, спадкоємницьке право. Сімейне право – це система правових норм, які регулюють особисті та майнові відносини, що пов’язані зі шлюбом і спорідненістю людей. Трудове право – це система норм, які регулюють відносини в сфері здійснення трудової діяльності (порядок найму та звільнення з роботи, умови праці та її охорони, час праці й відпочинку тощо). Земельне право – система правових норм, які регулюють відносини, що пов’язані із використанням та охороною земельних ресурсів. Цивільно-процесуальне право – це система правових норм, що регулюють відносини, пов'язані із судовим розглядом цивільних, трудових, фінансових, сімейних та інших справ, здійсненням судових рішень, а також проведенням органами юстиції різноманітних дій юридичного значення. Кримінальне право – це система правових норм, спрямованих на боротьбу із злочинами та встановленням міри кримінальної відповідальності за їх споєння. Кримінально-процесуальне право – це система правових норм, які регулюють відносини, що виникають у діяльності правоохоронних органів і судів у зв’язку з викриттям злочинів, розслідуванням кримінальних справ, судовим їх розглядом і виконанням вироку. Міжнародне право – це система правових норм, що регулюють взаємовідносини між державами (міжнародне публічне право) чи між громадянами різних країн і їх об’єднаннями (міжнародне приватне право). Міжнародне право не належить до галузей внутрішнього права держав, воно складається на основі міждержавних угод. Норми міжнародного права превалюють у випадку їх протиріч з нормами внутрішнього права держави. ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ
|
Вступ Кабінету Міністрів України “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”... |
Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) Закону України "Про дошкільну освіту"( 2628-14 ) та з метою вдосконалення науково-методичного забезпечення системи загальної середньої... |
Про Заходи на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про... України від 14 січня 2004 р. №24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та з метою організаційного,... |
Про Заходи на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про... України від 14 січня 2004 р. №24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та з метою організаційного,... |
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти затверджено... Викладання хімії в умовах переходу до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти |
Вступних екзаменів, творчих конкурсів Для вступників на основі повної загальної середньої освіти Перелік конкурсних предметів у сертифікаті Українського центру оцінювання якості освіти |
МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО Вступ. Програма з музичного мистецтва для 5-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту... |
МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО Вступ. Програма з музичного мистецтва для 5-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту... |
Закон України «Про освіту» Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої... |
Нормативна база біологічної освіти Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти |