|
О.І. Замулко, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін
|
Викладання хімії в умовах переходу до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Сучасна хімія – це фундаментальна система знань про навколишній світ. В системі природничої освіти хімія як навчальний предмет займає важливе місце, обумовлене її роллю в пізнанні законів природи, матеріального життя суспільства, вирішенні глобальних проблем людства, у формуванні наукової картини світу. Велика роль хімії у вихованні екологічної культури людей, оскільки екологічні проблеми мають у своїй основі переважно хімічну природу. Недостатність хімічної та екологічної грамотності породжує загрозу безпеки людини та природи, недооцінку ролі хімії в науково-технічному розвитку людства. Хімія як навчальний предмет покликана озброїти учнів основними хімічними знаннями, необхідними для життя, продовження освіти, виробничої діяльності, правильної поведінки в навколишньому середовищі.
Хімічні знання є невідʼємною частиною освітньої галузі «Природознавство», вони сприяють формуванню спочатку взаємовідносин «людина - речовина», а далі «речовина - матеріал - практична діяльність». Водночас здійснюється розвиток предметної та базової компетентностей учнів у системі природа-людина-наука-суспільство-виробництво.
Прикладний аспект сучасної якісної шкільної хімічної освіти полягає в наданні на міжпредметній основі випускникам мінімуму хімічних знань, необхідних для повсякденного життя і практичної діяльності в усіх галузях господарства, культури, науки, у тому числі й не повʼязаних з хімією.
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392. Відповідно до нього метою освітньої галузі «Природознавство» є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обовʼязкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Завданнями освітньої галузі є:
забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;
забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук;
набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;
формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.
Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини.
Відповідно до Типових навчальних планів, розроблених згідно з новим Державним стандартом, хімія вивчатиметься у 7-9 класах на базовому рівні (7 клас - 1,5 години на тиждень, 8 і 9 класи - 2 години на тиждень). Державний стандарт частково упроваджується в базовій та в основній школі з 1 вересня 2013 року. Першими перейдуть на навчання за новими програмами учні 5 класів у 2013-2014 навчальному році. Вивчення хімії за програмою, розробленою за новим Державним стандартом (Хімія. 7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012 р. № 664 «Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»), розпочнеться у 2015-2016 навчальному році.
Відповідно до нової програми в основній школі надається мінімальна за обсягом, але функціонально цілісна система знань з основ хімічної науки, достатня для подальшої освіти і самоосвіти учнів. Зміст програми структуровано на основі фундаментальних наукових ідей хімії, з урахуванням вікових особливостей учнів і часу, відведеного на вивчення предмета. Обрано таку послідовність викладання навчального матеріалу:
-
7 клас
|
Вступ.
Тема 1. Початкові хімічні поняття.
Тема 2. Кисень.
Тема 3. Вода.
|
8 клас
|
Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома.
Тема 2. Хімічний звʼязок і будова речовини.
Тема 3. Кількість речовини, розрахунки за хімічними формулами.
Тема 4. Основні класи неорганічних сполук.
|
9 клас
|
Тема 1. Розчини.
Тема 2. Хімічні реакції.
Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки.
Тема 4. Узагальнення знань з хімії.
|
Зміст матеріалу має чітке спрямування на збереження довкілля і здоровʼя людини завдяки увазі до проблем чистоти повітря і води, вивченню біологічної ролі кисню, озону, води, розчинів, окисно-відновних реакцій, основних неорганічних і органічних речовин, згубної дії алкоголю.
Пріоритетним напрямком роботи лабораторії природничо-математичних дисциплін у 2012-2013 навчальному році була організація взаємодії вчителів природничо-математичних дисциплін в освітньому інтернет-просторі як засобу професійного саморозвитку. З метою реалізації протягом навчального року були організовані інтернет-заходи: у листопаді 2012 року Інтернет-конференція для вчителів та методистів районних, міських методичних кабінетів, які відповідають за викладання природничо-математичних дисциплін з проблеми «Підготовка вчителя до викладання предметів природничо-математичного циклу в умовах реалізації програми підвищення якості природничо-математичної освіти» (взяли участь й отримали сертифікати 18 учителів хімії) та у лютому 2013 року інтернет-семінару для вчителів хімії та методистів районних (міських) методичних кабінетів, які відповідають за викладання хімії з проблеми «Розвиток пізнавальних інтересів учнів при викладанні хімії: досвід, проблеми, перспективи» (взяли участь й отримали сертифікати 99 учителів хімії та методистів). Матеріали учасників інтернет заходів розміщені на сайті Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників http://oipopp.ed-sp.net/content/category/7/112/15/, їх можна використовувати у своїй роботі для підготовки до уроків, позакласних заходів. Аналізуючи надіслані роботи хочеться висловити зауваження – розпочинати писати статтю потрібно з вивчення вимог до матеріалів (шрифт, його розмір, інтервал). На початку роботи вказується імʼя, по-батькові, прізвище автора та повна назва навчального закладу, коротка анотація (2-4 речення). Далі йде назва, що відрізняється від зазначених напрямків семінару. В кінці роботи – в алфавітному порядку джерела інформації.
Учителі області продовжують поповнювати колекцію цифрових ресурсів Черкаського освітянського порталу http://oipopp.ed-sp.net/component/option,com_dcr/catid,515/Itemid,50/ У 2013 на конкурс на кращу серію цифрових ресурсів було представлено 15 матеріалів. Кращими було визначено такі серії цифрових ресурсів:
«Оксигеновмісні сполуки» Морозової Тетяни Петрівни, учителя Балаклеївської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. Є. Гуглі Смілянської районної ради;
«Неметалічні елементи та їхні сполуки (міні-підручники)» Смаглюкової Олени Іванівни, учителя Золотоніської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Золотоніської міської ради;
«Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами». Миронюк Олександри Михайлівни, учителя Попівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Маньківської районної ради.
З метою створення умов для інформаційно-методичного обміну та професійного розвитку учителів хімії, сприянню обміну досвідом та професійному спілкуванню, вивчення професійних потреб учителів хімії та формування потреби у безперервному навчанні і самовдосконаленні розроблено сайт вчителів хімії «Хімед» (http://ckhimik.ucoz.com/). На сайті розміщені сторінки: «Новини», «Документи», «Методика» (інформуватимуть учителів та методистів природничих дисциплін про зміни у нормативних документах, новини у викладанні хімії, діяльність лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників), «Готуємось до…», «Наше опитування», «Форум» (буде створювати умови для обміну досвідом учителів і методистів та обговорення професійних подій, що відбулися (семінарів. конференцій, соціальних акцій, проектів, конкурсів, тощо) та потреб учителів), «Знайомтесь речовина», «Хімія і життя», «Новини науки», «Хімічний експеримент», «Читаймо!» (надаватимуть можливість ознайомитись з новинами науки та цікавою інформацією про речовини навколо нас).
Для вчителів, які проходять курсову підготовку в очно-дистанційній формі, було розроблено 11 лекцій з методики викладання хімії (розміщені на сайті http://adc.ippro.com.ua/moodle/login/index.php).
На обласну виставку «Освіта Черкащини – 2013» було представлено 21 роботу. Кращими визначено авторські програми та розробки занять: факультативного курсу «Аналітична хімія для школярів» Коновал Ніни Іванівни, учителя Золотоніської спеціалізованої школи № 2 інформаційних технологій Золотоніської міської ради та гуртка «Натуральна косметика на варті здоровʼя» Паламаренко Тетяни Антонівни, учителя Руськополянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Черкаської районної ради.
Дедалі більшого поширення набувають обласні Інтернет-олімпіади. Відповідно до Положення про обласну очно-дистанційну олімпіадну школу «Інтелектуальний резерв Черкащини» 9 листопада 2012 року була проведена обласна Інтернет-олімпіада з хімії. У ній взяли участь двісті двадцять шість учнів: 7 класів – 16, 8 класів – 54, 9 класів – 59, 10 класів – 70, 11 класів – 27. Завдання олімпіади були складені відповідно до сучасних вимог вивчення хімії, а виконувались та перевірялись з використання програмного засобу «Система обробки тестів «ЗНАЙКА»». Учнів-переможців поза конкурсом запросили на обласну олімпіаду (Вовчановського Павла, учня 8 класу Чапаєвської загальноосвітньої школи I-III ступенів ім. Г.П. Берези Золотоніської районної ради; Бардиш Яну та Гресь Мар`яну учениць 9 класу Смілянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів № 3 – колегіум» Смілянської міської ради, та учениць Черкаського гуманітарно-правового ліцею Черкаської міської ради Кравченко Ірину (10 клас) і Аршутову Наталю (11 клас)). З 5-ти учнів 4 стали переможцями III етапу Всеукраїнської олімпіадиз хімії. З прикладами завдань інтернет олімпіади 2012 року можна ознайомитись на сайті інституту на сторінці http://oipopp.ed-sp.net/content/view/2589/33/.
IV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії у 2013 році проходив у м. Рівне. Команда юних хіміків області складалась з 4 учнів: Литвинюк Ілля, учень 8 класу Черкаської спеціалізованої школи I-III ступенів № 17 Черкаської міської ради, вчитель – Смаглюк Юлія Іванівна; Солод Богдан, учень 9 класу Черкаського фізико-математичного ліцею Черкаської міської ради, вчитель - Баранова Інна Станіславівна; Нестеренко Сергій, учень 10 класу Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Черкаської міської ради (вчитель - Баранова Тамара Володимирівна); Шатило Софія Сергіївна, учениця 11 класу Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Канівської міської ради (вчитель - Білокінь Ганна Йосипівна). Переможцями стали: Литвинюк Ілля, який нагороджений диплом І ступеня (у нашій області вперше за багато років), Солод Богдан – отримав диплом IIІ ступеня.
Організація навчання.
Викладання хімії у 2013-2014 н.р. здійснюватиметься за програмами:
7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь, Перун, 2005;
8-9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням хімії (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009).
10-11 класи – Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.
Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах теми. Резервні години використовуються на розсуд учителя залежно від обʼєктивних обставин (для тематичного оцінювання, повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів).
Програми факультативів та курсів за вибором з хімії можна використовувати тільки рекомендовані Міністерством освіти для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, у якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин, виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і, навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.
Сучасний урок хімії.
Перед сучасним учителем стоїть завдання розвитку стійкого інтересу учнів до навчання, до знань, підготовки до цілеспрямованої та самостійної пізнавальної діяльності. Для розвʼязування цього завдання необхідно змінювати підходи до викладання хімії, організації взаємодії вчителя та учнів на уроці.
Сучасний урок хімії - це результат спільної діяльності вчителя та учнів. Важливий момент в сучасному уроці - формування мотивації до навчання. Практика показує, що головний мотивуючий фактор - захопленість самого вчителя, його предметні інтереси. Спільна діяльність можлива, якщо є спільна зацікавленість і учні є сподвижниками вчителя, а це можливо, якщо кожен урок буде цікавий як для вчителя так і для учня. Сучасний урок - це пошук відповідей на питання: Як зробити? Як довести? Як перевірити? В даний час поширені запитання: Що? Чому?
Ефективність засвоєння знань можна підвищити завдяки застосуванню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання, які можуть використовуватись і при підготовці до уроку і на уроці. Вони сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхньої самостійності в опануванні знань, формуванню ключових компетентностей, посиленню позитивної мотивації навчання. Засоби на електронних носіях дають змогу унаочнити навчальний зміст, зокрема той, що стосується внутрішньої будови речовин чи хімічних процесів, недоступних для спостереження в умовах шкільної лабораторії.
В даний час особлива увага звертається на розвиваючу роль методів навчання (пізнання, моделювання, проблемне навчання, співпраця вчителя і учнів, навчання, яке супроводжується придбанням досвіду творчої діяльності та пошуку інформації). Підвищенню ефективності навчання сприяє проектна діяльність, але перевагу необхідно надавати практичним проектам, які містять експериментальну частину.
Екологічні аспекти викладання.
При викладанні хімії велика увага повинна приділятися розвитку загальної культури поведінки з хімічними речовинами, підвищенню екологічної грамотності учнів. Одним з мотиваційних компонентів для вивчення предмету є розуміння: без хімії, хімічних процесів і хімічних продуктів не може існувати жодне виробництво, галузь сучасної економіки та соціальної сфери. Тому вчитель на уроках повинен постійно підкреслювати практичну значущість хімії, її звʼязок з повсякденним життям. При поясненні теоретичного матеріалу необхідно давати характеристику речовинам та процесам, які широко використовуються в побуті, з точки зору їх впливу на організм людини і навколишнє середовище. Учні повинні впевнитись у можливості знаходження відповідей на свої різноманітні «чому» з сфери їх життєвих інтересів.
Хімічний експеримент.
Хімія – експериментально-теоретична наука, тому при вивченні її основ важливу роль відіграє хімічний експеримент – складова частина навчально-виховного процесу, яка відповідає за здійснення звʼязку теорії з практикою при навчанні хімії, перетворення знань в переконання. Експеримент дає можливість формувати в учнів спеціальні предметні вміння роботи з речовинами, навчає безпечному і грамотному поводженню з реактивами на уроках, в побуті, на виробництві та проникати в сутність явищ; розвиває інтерес до предмету та його методів. Тому необхідно звернути увагу на виконання практичної частини програми (демонстраційний і учнівський експеримент). Значення у розвитку мотиваційної складової хімічного експерименту можна посилити за допомогою його ужиткового спрямування. Це сприятиме частковому розв’язуванню проблеми дефіциту хімічних реактивів у школі та забезпечуватиме високу пізнавальну діяльність, поглиблюватиме знання з хімії, формуватиме навички екологічно грамотної поведінки у побуті й довкіллі та розвиватиме в учнів здатність реально оцінювати ситуацію.
Практична робота повинна складатися з основних етапів: постановка мети; обговорення правил техніки безпеки; визначення ходу роботи та інструкцій до дослідів; виконання роботи, спостереження; оформлення результатів та формулювання висновків. При проведенні практичних робіт необхідно використовувати проблемні питання, моделювати проблемні ситуації, а як логічне доповнення до уроку – творчі завдання.
У сучасних умовах вчителі прагнуть перевести реальну роботу з речовинами на віртуальний рівень. Це призводить до відчуження дітей від реальних речовин, від хімічних маніпуляцій. На моніторі компʼютера вони бачать умовні кольору, не відчувають запаху, не вчаться користуватися посудом і приладами, тому що не тримають їх у руках, а просто натискають кнопки. Але навчання має вести дітей від живої речовини до компʼютерної моделі. За наявності реактивів необхідно відмовлятися від демонстраційного їх проведення на користь практичної діяльності учнів. При цьому доцільно використовувати групову діяльність.
Оцінювання навчальної діяльності учнів.
Обовʼязковими видами оцінювання залишаються поточне, тематичне, семестрове та річне. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми, з урахуванням поточних оцінок, різних видів робіт. Мінімальна кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік: 35 годин – 4 тематичні; 70 годин - 6 тематичних; 140 годин - 8 тематичних. Необхідність збільшення кількості тематичних визначається вчителем. Обовʼязковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр, дві – за рік. Контрольні роботи оформляються або в зошиті для контрольних і практичних робіт, або на окремих аркушах, які зберігаються в кабінеті протягом року. Пропущені практичні та контрольні роботи учнями не відпрацьовуються (лист МОН «1/9-580 від 21.08.2010 р.). Оцінювання практичних робіт – обовʼязкове, лабораторні досліди оцінюються вибірково. За умови відсутності потрібних хімічних реактивів можна замінити їх засобами ужиткової хімії або фармацевтичними препаратами, змінивши технологію проведення досліду. Деякі досліди можна замінити доступнішими в умовах конкретної школи.
Рівень навчальних досягнень учнів оцінюватиметься відповідно до критеріїв оцінювання, та Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом МОН України від 03.06.2008 № 496. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
З введенням державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання важливе значення набуває вдосконалення методики контролю навчальних досягнень учнів. Форми контролю можуть бути найрізноманітнішими залежно від конкретних цілей і специфіки вивченого матеріалу. Разом з тим, доцільно вже в ході поточного контролю використовувати завдання, аналогічні тим, які використовуються в збірниках ДПА та зошитах ЗНО і націлені на перевірку сформованості умінь застосовувати знання. Доцільно ширше використовувати завдання зорієнтовані на практичне застосування знань та завдання на комплексне застосування знань з різних розділів курсу.
Кабінет хімії.
Учитель хімії повинен бути ознайомлений з основними документами, які пояснюють особливості зберігання й використання хімічних реактивів та забезпечують дотримання правил безпеки життєдіяльності в кабінеті хімії та під час проведення хімічного експерименту. Відповідно наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України «Про затвердження Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів» від 16.07.2012 року № 992 необхідно оновити інструкції кабінету хімії та переглянути оформлення кабінету та умови зберігання реактивів.
Навчальною програмою з хімії передбачено використання у навчально-виховному процесі реактивів, які визначено як прекурсори. Водночас Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» діяльність з обігу прекурсорів, які використовуються під час вивчення відповідних навчальних дисциплін, дозволяється навчальним закладам за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності. З переліку прекурсорів (постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»), використання яких потребує ліцензування, у процесі навчання хімії у 7-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів використовуються: калій перманганат, сульфатна кислота, хлоридна кислота, толуен (в 11 класах з поглибленим вивченням хімії).
Як зазначено у листі МОНмолодьспорту «Інструктивно – методичні рекомендації щодо вивчення хімії у ЗНЗ» від 01.06.2012 р №1/9-426. рекомендовано зберігати сульфатну та хлоридну кислоти у вигляді водних розчинів з масовими частками менше 45% і 15 % відповідно та замінити добування кисню з калій перманганату на добування даного газу каталітичним розкладом пероксиду.
Під час проведення занять в кабінеті хімії особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту від 01.02.2012 № 1/9-72). В них перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання і порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів; наведено основні вимоги безпеки в кабінеті хімії.
Підготовка до олімпіад.
Одним з важливих аспектів діяльності вчителя є організація роботи з обдарованими дітьми. Хімія у старших класах більшості шкіл вивчається на рівні стандарту, тому знижується рівень підготовки учнів і скорочується кількість учасників олімпіади. Виявлені проблеми вказують на необхідність створення у навчальних закладах відповідних умов і системи роботи з цілеспрямованої підготовки учнів до олімпіад. На допомогу учням і вчителям у підготовці до обласних та Всеукраїнських олімпіад на сайті ЧОІПОПП розміщені питання для підготовки до ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з хімії, список навчально-методичної літератури та інтернет-ресурсів, а також приклади олімпіадних завдань та відповіді до них (http://oipopp.ed-sp.net/content/view/2148/33/).
Одним з елементів роботи з обдарованими дітьми є організація їх участі у різноманітніх учнівських конкурсах та інтернет-олімпіадах. В Україні для учнів проводиться два природничих конкурси з хімії: міжнародний інтерактивний учнівський природничий конкурс “КОЛОСОК” (http://kolosok.lviv.ua/) та гра «Геліантус — природознавство для дорослих» (http://helianthus.com.ua/index.php). Інформацію про умови проведення конкурсів, завдання минулих років та результати можна переглянути на відповідних сайтах.
Інформаційні джерела
Державний стандарт базової і повної середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 р. № 1392).
Хімія 7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. (затверджена наказом МОНмолодьспорту від 06.06.2012 р. № 664 «Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»).
Хімія. 10-11 класи: Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 240 с.
Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України «Про затвердження Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів» від 16.07.2012 року № 992
Лист МОНмолодьспорту «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» № 1/9-72 від 01.02.2012.
Лист МОНмолодьспорту «Інструктивно – методичні рекомендації щодо вивчення хімії у ЗНЗ» 1/9-426 від 01.06.2012 р.
Лист МОН «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» № 1/9-61 від 06.02.2008 р.
Григорович О.В. Хімічний експеримент у школі. 7-11 класи / Упорядкування О.В. Григорович, О.В. Невський – Х.: Веста: Ранок, 2008. – 192 с.
Прибора Н. Роль хімічного експерименту у формуванні особистості учня // Хімія. Шкільний світ. – 2012. - №1. – С.9-12.
Садкіна В.І. Починаємо урок // Хімія. Основа. – 2011. - №23-24 (251-252). – С 2-5.
Янісевич І. Активатори навчальної діяльності учнів / Ірина Янісевич // Біологія і хімія в сучасній школі. – 2012. - № 3. – С. 22-23.
|