|
|
Скачати 207.75 Kb.
|
КОНЦЕПЦІЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ І КРЕСЛЕННЯВступКонцепція трудового навчання і креслення розроблена відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, постанови Кабінету Міністрів України “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” і ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти, Державного стандарту базової і повної середньої освіти. В основу концепції трудового навчання та креслення покладені такі теорії:
Проблема гармонійного розвитку учнів існує реально, і це, в першу чергу, пов’язано з однобічним перевантаженням учнів розумовою діяльністю. Найбільш ефективне розвантаження дитячого організму від розумової втоми відбувається при переході до фізичної праці. Саме таку переорієнтацію забезпечує трудове навчання. Завдяки опорі на творчу продуктивну працю трудове навчання позитивно впливає також на інтелектуальний і духовний розвиток учнів. З погляду теорії діяльності, особливістю трудового навчання є тісне поєднання навчання з продуктивною працею. Всі знання, що здобувають учні, відразу ж знаходять застосування, а вся практична діяльність є суспільно корисною. Навчання, при якому теорія пов’язується з продуктивною працею, має якісно іншу загальноосвітню і виховну цінність. При значній економії часу і зусиль, крім самого оволодіння знаннями і вміннями, такий зв’язок забезпечує розширення і закріплення знань, підтверджує їхню доцільність, забезпечує розуміння значення для потреб людини. Іншою особливістю практичної діяльності учнів у трудовому навчанні є його продуктивний, а не тренувальний характер. Це позитивно впливає на мотиваційну основу навчання, дозволяє залучати до активної діяльності усіх учнів. Нарешті, пізнавально-практична діяльність учнів у трудовому навчанні ґрунтується на тісному зв’язку з основами наук. Це сприяє розвитку цікавості учнів до вивчення інших шкільних предметів, а, значить, і вирішенню загальноосвітніх завдань школи. Особливе місце у визначенні концептуальних засад трудового навчання та креслення посідає психологічна теорія переносу. Це викликане тим, що предметом вивчення цих дисциплін може бути безліч технічних об’єктів, технологічних процесів чи форм організації праці. Тому виникає потреба відбирати з них найтиповіші з урахуванням дидактичних вимог. При цьому необхідно, щоб учні одержувати уявлення не лише про конкретний програмовий матеріал, але й усвідомлювали його зв’язок з виробничими об’єктами і процесами, котрі залишилися поза межами програми. Це досягається за рахунок переносу знань, умінь і способів діяльності в нові умови. Така ж ситуація характерна і для профорієнтаційної роботи із учнями. Основні положення концепції враховують вітчизняний та зарубіжний досвід організації трудової підготовки школярів у загальноосвітніх навчальних закладах. Принципова новизна розробленої концепції полягає у переорієнтації учнів на проектно-технологічну систему навчання. Мета і завдання трудового навчання і кресленняМетою предметів трудового навчання і креслення є формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпеченні умов для їх професійного самовизначення, виробленні в них навичок творчої діяльності, вихованні культури праці, здійсненні допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей. Вивчення трудового навчання і креслення у 12-річній загальноосвітній школі має забезпечити вирішення таких завдань: - формування технічного і технологічного кругозору школярів, закріплення на практиці знань і вмінь перетворюючої діяльності, спираючись на закони та закономірності природи, суспільства, виробництва і людини; - ознайомлення та залучення учнів до різних видів графічної, проектної та предметно-перетворюючої діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів поводження з різноманітними засобами праці (від механічних ручних до електронних інформаційно-комунікаційних); - формування в учнів культури праці, навичок ведення домашнього господарства, культури побуту; - формування самостійного та критичного мислення шляхом залучення учнів до розв’язання творчих проблем раціоналізації та винахідництва технічних та технологічних об’єктів; - формування та розвиток особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства, виховання відповідальності за результати власної діяльності; - створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань і інтересів; - виховання активної життєвої позиції, готовності до безперервної професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потреби ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, у підприємницьку діяльність; - створення умов для реалізації особистісно-орієнтованого підходу до навчання, виховання та розвитку особистості. Зміст і структура трудового навчання і кресленняТрудове навчання охоплює увесь період навчання учнів у загальноосвітній школі і включає три основні етапи: початкова школа (1-4 класи), основна школа (5-9 класи), старша школа (10-12 класи). У початкові школі трудове навчання представлено предметами “Трудове навчання” та “Художня праця”, в основній школі – “Трудове навчання”, а в старшій школі – “Технології”. У процесі вивчення в основній школі змісту трудового навчання і креслення передбачається ознайомити учнів з проектно-технологічною та інформаційною діяльністю, із світом сучасних професій, спираючись на знання з основ наук на рівні предметно-практичної діяльності; залучення учнів до проектно-технологічної, інформаційної, художньо-трудової та дослідницької діяльності; розвиток в учнів здатності реально оцінювати свої можливості для вибору посильних творчих завдань. Зміст цих предметів у старшій школі передбачає поглиблення в учнів знань про закономірності проектної, техніко-технологічної та побутової діяльності, спираючись на знання з основ наук на рівні загально виробничих закономірностей; всебічне ознайомлення з професією, що відповідає індивідуальним можливостям учня; формування в учнів здатності мобілізувати свої потенційні творчі можливості в різних видах діяльності. Перехід 12-річної школи на профільне навчання забезпечує вибір старшокласниками певного профілю навчання відповідно до своїх інтересів, можливостей, професійних планів. Технологічний напрям у профільному навчанні представлений великою різноманітністю профілів: виробничі технології, дизайн, транспорт, менеджмент, побутове обслуговування, народні ремесла тощо. Навчальні заклади, які мають відповідне навально-методичне, технічне і кадрове забезпечення можуть здійснювати початкову професійну підготовку. У центрі змісту трудового навчання та креслення закладено процеси проектування і виготовлення. Такий зміст предметів дає можливість розвивати здібності учнів у галузі дизайну і технологій у процесі проектування і виготовлення виробів. Велика увага приділяється аналізу виробів. Знання застосовуються у процесі розробки ідеї, плануванні, виготовленні виробу і його оцінці. Інваріантна частина змісту трудового навчання та креслення є однаковою для дівчат і хлопців, учнів сільської і міської школи. Зміст трудового навчання в початковій, основній і старшій школі побудований на принципах культуровідповідності, особистісної орієнтації, фундаментальності, вікової періодизації, профілювання, диференціювання, креативності тощо. Ці принципи відображають вимоги до розроблення змісту освіти з трудового навчання та креслення і дозволяють конкретизувати його мету. Зміст трудового навчання зосереджений рівною мірою на когнітивних і практичних навичках. Учні повинні самостійно знаходити необхідну інформацію, мислити, приймати рішення, проектувати і виготовляти вироби, працювати індивідуально та в групі. Трудове навчання учнів початкової і основної школи забезпечує включення учнів у всі п’ять сфер соціально-трудової діяльності людини: людина-техніка, людина-людина, людина-знакова система, людина-природа, людина-художній образ. Це створює умови для формування у школярів цілісної системи уявлень про сучасну технологічну діяльність людини, а також сприятиме їх професійному самовизначенню. Передбачені кілька варіантів реалізації змісту трудового навчання та креслення: “Техніка”, “Сімейно-побутова культура і домашня економіка”, “Сільськогосподарське виробництво і фермерство”, “Дизайн і художньо-декоративна творчість” тощо. Навчально-виховний процесНавчально-виховний процес предметів трудове навчання і креслення будується на основі інваріантної і варіативних складових змісту цих предметів з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, застосування особистісно-зорієнтованих педагогічних систем, вибору оптимальних технологій навчання, комп’ютерної підтримки навчального процесу.Діяльність учнів у кабінетах, майстернях, на навчальних ділянках повинна бути організована так, щоб виключити негативний вплив на їх фізичне і психічне здоров’я. Режим навчальних занять визначається школою з урахуванням вимог Закону України “Про загальну середню освіту”, а також відповідно до Типового навчального плану. Трудове навчання і креслення повинно здійснюватися на засадах особистісно-орієнтованого навчання. Сутнісними ознаками такого освітнього процесу є навчання і виховання особистості на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей. Значною мірою цьому сприятиме перехід трудового навчання і креслення на проектно-технологічну систему. На усіх етапах трудового навчання в основній і старшій школі є обов’язковим виконання проектів. Тобто, метод проектів складає переважну частину змісту трудового навчання. Обов’язковим є щорічне виконання кожним учнем творчих проектів. Проектний метод навчання під час вивчення предметів трудове навчання і креслення забезпечить інтеграція знань учнів із основ наук, диференціація навчання з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, проблемність навчально-виховного процесу, особистісну орієнтованість. У процесі роботи над проектом відбувається інтеграція навчальної, наукової і практичної діяльності. Протягом усього періоду вивчення у школі трудового навчання основоположним принципом навчально-виховного процесу є диференціація та індивідуалізація. У початковій школі варіативність навчання забезпечується шляхом вибору вчителем варіативних практичних робіт, а також вільного вибору учнями об’єктів праці, їх дизайну та способів технологічної обробки матеріалів тощо. В основній школі варіативність трудового навчання забезпечується шляхом вибору учителем і учнями технологій обробки матеріалів, технік декоративно ужиткового мистецтва. Процес вибору здійснюється з урахуванням наявної матеріально-технічної бази, інтересу, можливостей і бажань учнів, регіональних особливостей, виробничого оточення школи, кадрового забезпечення. Під час виконання проектів учні вільно обирають об’єкт для проектування і виготовлення. Учитель трудового навчання і креслення має певну автономність у виборі форм організації навчально-виховного процесу, методів і засобів реалізації змісту освіти. Збільшується питома вага індивідуалізованих форм роботи з учнем у процесі проектування і виготовлення виробів. Використовуються також групові і колективні форми роботи. Широкого використання у трудовому навчанні і кресленні набувають нові інформаційні технології. На всіх етапах діяльності учнів застосовується офісна техніка: комп’ютери, принтери, сканери тощо. Особливо відчутною є потреба у цих засобах у зв’язку із запровадженням проектно-технологічного навчання. Комп’ютер стає незамінним у пошуках технічно-технологічної інформації, художньо-дизайнерських роботах, конструюванні і виготовленні виробів. Контроль оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання і креслення учитель здійснює на підставі установлених критеріїв і норм оцінювання навчальної діяльності школярів з цих предметів. Обов’язковим є тематичний контроль результатів навчання, на проведення якого навчальними програмами відводиться необхідний час. Умови здійснення концепціїРеалізація змісту трудового навчання і креслення з 1-го по 12-й клас можлива за наявності відповідних дидактичних засобів навчання, технологічних засобів для здійснення учнями практичної діяльності. Необхідне забезпечення сировиною, матеріалами, інструментами, приміщеннями, для сільськогосподарських технологій – сільськогосподарськими ділянками, посівним матеріалом, технікою, молодняком тварин. Зміст трудового навчання у 1-4 класах може бути реалізований на базі кабінетів праці початкової школи або безпосередньо в класних кімнатах за умови доукомплектування матеріалами, моделями, інструментами. Основу технологічних засобів у початковій школі складають поширені ручні неелектрофіковані інструменти і пристосування. Бажаним є куточок живої природи для виконання робіт з кімнатними і городніми рослинами, декоративними птахами, рибками. Трудове навчання у 5-9 класах здійснюється на базі шкільних кабінетів трудового навчання (обслуговуючі і технічні види праці), шкільних майстерень, які мають відповідне забезпечення для навчання проектуванню і виготовленню виробів з конструкційних матеріалів, текстильних матеріалів, харчових продуктів, ділянки для занять електротехнікою і електронікою. Навчання технологіям сільськогосподарського виробництва може здійснюватися на базі навчальних ділянок, шкільних теплиць, ферм, лісництв. Відповідно до видів технологій, які вивчаються, до складу технологічних засобів увійдуть відповідні машини, верстати, механізми, прилади, ручні інструменти, матеріали, напівфабрикати. Зміст предмету “Технології” у старшій школі може бути реалізований на базі загальноосвітньої школи за умови відповідного матеріально-технічного і кадрового забезпечення. В іншому випадку його доцільно реалізовувати на навчальній базі міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, навчальних цехів, навчально-дослідних ділянок. Може бути використана також навчальна база професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, навчальних центрів зайнятості, навчальних цехів. Сільські школи можуть здійснювати навчання безпосередньо на виробничій базі ферм, польових бригад, лісництв тощо. Виконання графічних, проектних і технологічних робіт учнями на уроках трудового навчання і креслення вимагає забезпечення шкіл сучасними засобами інформаційних технологій: комп’ютерами, ксероксами, принтерами тощо. Перехід до проектно-технологічної системи у трудовому навчанні і кресленні вимагає належного кадрового забезпечення навчального процесу кваліфікованими учителями, майстрами виробничого навчання, викладачами технічних дисциплін. Підготовка педагогічних кадрів повинна адекватно відображати мету і зміст трудового навчання і креслення. Для кваліфікованого викладання трудового навчання у 1-4 класах майбутні учителі початкового навчання, крім вивчення технологій обробки паперу, картону, текстильних матеріалів, глини тощо, повинні вивчати основи проектування. Вчитель трудового навчання і креслення в основній школі, а також учителі “Технології” і креслення у старшій школі повинні мати вищу педагогічну освіту і спеціальну технологічну освіту, початкову підготовку в галузі дизайну, економіки, підприємництва, екології. Викладачі і майстри виробничого навчання, які проводять заняття з “Технології” у класах технологічного профілю повинні мати вищу інженерно-педагогічну освіту і кваліфікаційний розряд із робітничої спеціальності, яка відповідає профілю навчання. Концептуальні засади профільного трудового навчання в загальноосвітніх навчальних закладах 12-річного терміну навчання У відповідності з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 № 24, "у старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв’язку з цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за трьома рівнями: обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом, профільний, зміст якого визначають програми, затверджені МОН, та академічний, за програмами якого вивчаються дисципліни, що тісно пов’язані з профільними предметами, а також здійснюється загальноосвітня підготовка учнів, які не визначилися щодо напряму спеціалізації". Основним завданням профільного трудового, як і профільного навчання в цілому, навчання у старшій школі є створення системи спеціалізованої підготовки, зорієнтованої на індивідуалізацію навчання з урахуванням реальних потреб ринку праці, відпрацювання гнучкої системи профілів і наступності старшої школи із закладами початкової, середньої і вищої професійної освіти. Перш за все доцільно розвести поняття “профільне навчання” і “профільна школа”. Профільне навчання – засіб диференціації і індивідуалізації навчання, що уможливлює за рахунок змін у структурі, змісті та організації навчального процесу більш повно враховувати інтереси, нахили і здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників у відповідності з їх професійними інтересами і намірами продовжувати освіту. Це основна форма, та все ж перспективними в окремих випадках можуть стати інші форми організації профільного навчання, в тому числі і ті, що виводять працю по відповідних стандартах і програмах за стіни окремого загальноосвітнього закладу. Профільне навчання спрямоване на реалізацію особистісно-зорієнтованого навчального процесу. При цьому суттєво розширюються можливості учня вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію. Перехід до профільного навчання передбачає основні цілі: - забезпечити поглиблене здійснення трудового навчання у повній загальній середній школі; - створення умов для здійснення диференціації змісту навчання старшокласників з широкими і гнучкими можливостями для побудови школярами індивідуальних освітніх програм; - сприяти рівному доступу до повноцінної освіти різним категоріям учнів у відповідності до їх здібностей,, індивідуальних нахилів і потреб; - розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити наступність між загальною і професійною освітою, більш ефективно підготувати випускників школи до засвоєння програми вищої професійної освіти. Основна ідея оновлення старшої школи полягає в тому, що навчання тут повинно стати більш індивідуалізованим, функціональним і ефективним. Багаторічна практика переконливо довела, що в системі освіти мають бути створені умови для здійснення учнями своїх інтересів, здібностей і подальших життєвих планів. Соціологічні дослідження показали, що більшість старшокласників надають перевагу тому, щоб «знати основи головних предметів, а поглиблено вивчити тільки ті, що обираються для спеціалізації по них». Тобто, профілізація навчання в старших класах співвідноситься зі структурою освітніх і життєвих установок більшості старшокласників. Відомо, що до 15-16 років у більшості школярів уже сформувалась орієнтація на майбутню професійну діяльність. Вони твердо переконані, що нинішня загальна освіта не дає можливостей для успішного навчання у вузі і побудови подальшої професійної кар’єри. Зарубіжний досвід профільного навчання Освітні реформи проходять зараз у більшості розвинутих країн світу. При цьому значна увага надається вирішенню проблеми профільної диференціації навчання. У більшості країн Європи (Франція, Голландія, Шотландія, Англія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Данія тощо) усі діти до 6-го року навчання в основній загальноосвітній школі формально одержують однакову підготовку. До 7-го року навчання учень повинен обрати свій подальший шлях. Кожному учневі пропонуються два варіанти продовження освіти: “академічний”, що в подальшому відкриває шлях до вищої освіти, і “професійний”, що містить переважно прикладні профільні дисципліни і дозволяє учням готуватися за спрощеним навчальним планом. У США профільне навчання існує в останні два чи три роки навчання у школі. Учні мають змогу обрати три варіанти профілів: академічний, загальний і професійний, який дає перед професійну підготовку. Варіативність освітніх послуг в них здійснюється за рахунок розширення спектру різноманітних навчальних курсів за вибором. При цьому перш за все враховуються запити і побажання батьків, які планують профіль для своїх дітей. Аналіз зарубіжного досвіду дозволяє виокремити такі загальні для всіх країн риси організації навчання старшокласників:
2) профільне навчання охоплює три, рідше – два останніх роки навчання в школі; 3) частка учнів, які продовжують навчання у профільній школі неухильно зростає (нині він становить близько 70 %);
5) організація профільної підготовки відрізняється за способом формування індивідуального навчального плану учня: від досить жорсткого фіксування переліку обов’язкових навчальних курсів до можливості вибору із численних курсів, що пропонуються за весь період навчання (як правило, учні можуть обрати не менше 15 і не більше 25 навчальних курсів, тривалістю до одного семестру). Аналогами таких курсів в нас можна було б вважати таку систему профілізації технологічного процесу:
6) кількість обов’язкових навчальних предметів (курсів) у старшій школі порівняно з основною суттєво менше. Серед них є обов’язкові (природничі науки, іноземні мови, математика, рідна мова, фізична культура); 7) як правило, старша профільна школа визначається як самостійний вид освітнього закладу: ліцей, гімназія, “вища” школа; 8) дипломи (свідоцтва про закінчення старшої (профільної) школи, як правило, дають право прямого зарахування до вищих навчальних закладів за деякими винятками. Для того, щоб внести зміни у викладання трудового навчання в старшій школі, доцільно знайти відповідь на запитання:
Методи викладання трудового навчання
Інші типи класифікації методів викладання трудового навчання
Чітко розвести дидактичні і наукові методи:
|
|
КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ Вступ с. 3-5 |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З дисципліни: Принципи і методи аналізу художнього твору Спеціальність Враховується знання студентів, набуті при вивченні курсів "Вступ до літературознавства", "Вступ до мовознавства" та ін. Безсумнівний... |
|
Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів... Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації... |
Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу... |
|
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
|
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
План Вступ Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення... У найбільш загальному значенні під міжнародно-правовою відповідальністю у даній галузі розуміють настання негативних наслідків для... |
|
З УЧНЯМИ ВСТУП |
1 Вступ ( 1 година) |