|
|
Скачати 0.58 Mb.
|
НАЗВА ОКСИДIВ ЗА ДОПОМОГОЮ ЧИСЛА ШТОКАНазивається: а) систематична назва атома електропозитивного елемента – катіона; б) ступiнь окиснення атома електропозитивного елемента – число Штока (вказується в дужках римською цифрою при написаннi, без знака “плюс” чи ”мінус” і без пробілу після назви елемента); в) додається назва анiона – оксид. Приклад: Cr2O3 – хром(III) oксид; Cl2O5 – хлор(V) oксид; Mn2O7 – манґан(VII) оксид; Sb2O3 – стибiй(III) oксид. Bi2O3 – бiсмут(III) oксид. Вищий позитивний ступiнь окиснення атома елемента дорівнює номеру групи перiодичної таблиці хiмiчних елементiв (ПТХЕ), у якiй стоїть цей елемент. Приклад: формули вищих оксидiв елементiв третього перiоду ПТХЕ Д.I. Менделєєва такi: Na2O, MgO, Al2O3, SiO2, P2O5, SO3, Cl2O7. Якщо атом елемента проявляє сталий ступiнь окиснення, або елемент утворює лише один оксид, або єдиний оксид у звичайній валентності, то в назвi оксиду можна не вказувати число Штока (ступiнь окиснення) і назву його складати лише з назви елемента та слова "оксид". Приклад: Li2O – літiй оксид; Na2O – натрiй оксид; BeO – берилiй оксид; MgO – маґнiй оксид; CaO – кальцiй оксид; BaO – барiй оксид. НАЗВА ОКСИДIВ ЗА ДОПОМОГОЮ ЧИСЛА ЕВАНСА–БАССЕТА У назві оксидів вказується заряд йoна електропозитивного елемента – число Еванса–Бассета. Наприклад: Cr2O3 – хром(3+) оксид; FeO – ферум(2+) оксид; Cu2O – купрум(1+) oксид. Як бачимо, в назвах оксидів втілюється важливий принцип: послідовність частин назви сполуки збігається з традиційним порядком написання її хімічної формули (спочатку стоїть атом менш електронегативного елемента чи катіони, а потім – більш електронегативного елемента чи аніони). Хімічну (систематичну) назву оксиду складають з двох слів: перше є назвою елемента в називному відмінку, а друге слово – оксид. Подвійні, потрійні та інші оксиди називають аналогічно простим оксидам, перелічуючи назви катіонів у алфавітному порядку, наприклад: Fe3O4 = FeIIFeIII2O4 – ферум(II) диферум(III) тетраоксид; триферум(II, 2III) тетраоксид; Al2BeO4 – діалюміній берилій оксид; K6MgO4 – гексакалій маґній тетраоксид. 2. ГIДРОКСИДИ Гiдроксиди – це хімічні сполуки, до складу яких входять атоми деякого елемента Е (за винятком елементiв Флуору та Оксиґену) i одновалентнi гiдроксогрупи ОH–. Загальну формулу гiдроксидiв можна представити у виглядi Е(OH)n, де n = 1–8, тобто n дорiвнює ступеню окиснення атома елемента, який формально визначається номером групи перiодичної таблицi. Всi гiдроксиди подiляють на двi протилежнi за хімічними властивостями групи: основнi гiдроксиди – основи та кислотнi гiдроксиди – кислоти. Знаючи, якi властивостi має гiдроксид, вiдповiдно i записують його формулу, ставлячи на перше мiсце у формулi гiдроксиду атом металу (M), коли це основний чи амфотерний гiдроксид, або атом Гiдроґену, якщо це кислотний гiдроксид – кислота. НОМЕНКЛАТУРА ОСНОВНИХ ГIДРОКСИДIВ (OСНОВ) Назви основних гiдроксидiв, як i оксидiв, можна будувати, використовуючи числові множники або число Штока чи заряд йона. Приклад: Fe(OH)2 – феpум дигідpоксид; феpум(II) гідpоксид; феpум(2+) гідpоксид. Якщо метал утворює тільки один основний гiдроксид, то назви таких гiдроксидiв утворюються з назви катioна i слова "гiдроксид". Приклад: LiOH – лiтiй гiдроксид; Ca(OH)2 – кальцій дигідроксид; KOH – калiй гiдроксид; Sr(OH)2 – стронцій дигідроксид; CsOH – цезій гідроксид; Ba(OH)2 – барій дигідроксид. Якщо у складі сполуки, крім гідроксид-іонів є ще й оксид-іони, то в назві перелічують обидва аніони з відповідними числовими префіксами. Приклад: CrO(OH) – хром(Ш) гідроксид оксид; Fe3O2(OH)5 – триферум пентагідроксид діоксид. НОМЕНКЛАТУРА КИСЛОТНИХ ГIДРОКСИДIВ (КИСЛОТ) Кислотні гідроксиди мають назви двох типів – тривіальні (традиційні) і хімічні (систематичні, раціональні). Перші вживаються у промисловості, сільському господарстві, торгівельній мережі, в побуті, другі – здебільшого в науковій і навчальній літературі. Проте чіткого розподілу сфер їх вживання немає. Кислотнi гiдроксиди називають за систематичною номенклатурою. Систематичнi назви складаються з двох слiв. Перше слово вiдображає наявнiсть атомiв Гiдроґену. Кислотнi атоми Гiдроґену називають "гiдроґен або водень". Якщо необхiдно, то застосовують числовi множники: моно-, ди-(ді-), три- , тетра- , пента i т.д. Друге слово – це назва анiона, яка будується за принципами номенклатури координацiйних сполук, якщо аніон складний оксиґеновмісний. Послiдовнiсть назви складових анioна: а) називається координацiйне число (грецькi числовi множники або множні префікси); б) лiганд iз закiнченням -о; в) центральний атом (до кореня латинської назви центрального атома додається суфiкс -ат); г) число Штока або число Еванса–Бассета (називається або пишеться в дужках; iнодi замiсть них використовують числовi множники перед атомом Гiдроґену). Приклад: H2MnO4 – гiдроґен тетраоксоманґанат(VI); водень тетраоксоманґанат(VI); гiдроґен тетраоксоманґанат(2–); дигiдроґен тетраоксоманґанат; диводень тетраоксоманґанат. Оскiльки гiдроґен-катiон вказує на належнiсть сполуки до кислот, то систематичну назву кислот можна будувати, використовуючи назву анiона замiсть прикметника, додаючи до нього iменник "кислота". Приклад: H2SO4 – сульфатна(VI) кислота; H6TeO6 – гексаоксотелуратна(VI) кислота; HNO3 – нiтратна(V) кислота; H3PO4 – фосфатна(V) кислота. Якщо кислотний гiдроксид (кислота) мiстить центральний атом елемента в найвищому ступенi окиснення, що доpівнює номеpу гpупи в ПТХЕ, то число Штока i число атомiв Оксиґену можна не вказувати. Приклад: H2SO4 – сульфатна кислота; H2SeO4 – селенатна кислота; HNO3 – нiтратна кислота; H2CrO4 – хроматна кислота; H3PO4 – фосфатна кислота. АМФОТЕРНI ГIДРОКСИДИ За своїм складом амфотернi гiдроксиди не вiдрiзняються від основних гiдроксидiв. Тому номенклатура амфотерних гiдроксидiв аналогiчна номенклатурi основних гiдроксидiв, тобто систематичні назви амфотерних гідроксидів, як і основних, складають аналогічно назвам оксидів: з назви елементів (у разі необхідності зазначають його ступінь окиснення) і слова гідроксид (це – назва аніона OH–). Приклад: Cr(OH)3 – хром(III) гідроксид; хром тригідроксид; Al(OH)3 – алюміній(III) гідроксид; алюміній тригідроксид. 3. СОЛІ Солі за складом є: середнi, гiдроґен-солi, основнi, подвiйнi та змiшанi. |
|
Методичні матеріали, підготовлені методистами інституту А. С. Сегеда, А. Ф. Стоєцький Використання сучасної української хімічної термінології та номенклатури з неорганічної хімії згідно... |
Методичні рекомендації для вчителів фізичної культури Використання занять у тренажерному залі для вдосконалення фізичної підготовки школярів старших класів |
|
ВСТУП. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ Проведено частотний аналіз використання букв української мови для текстів загальним обсягом біля 580 тисяч знаків художнього, публіцистичного... |
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала ... |
|
Л И С Т України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах... |
Л И С Т України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах... |
|
Методичні рекомендації керівникам методичних об’єднань вчителів Гадяцької... На 1 сторінці вказати проблему, над якою буде працювати гімназія і районний відділ освіти. Вона повинна простежуватись у плані роботи... |
Методичні матеріали Черкаського ОІПОПП для вчителів математики Коломієць О. М., Козлова О. М. Рекомендації до розв’язування олімпіад них задач з геометрії. Методичний посібник. Черкаси-2000 р.... |
|
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової... Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової навчальних планів для історичної та суспільствознавчої освіти... |
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової... Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової навчальних планів для історичної та суспільствознавчої освіти... |