Методичні рекомендації до використання сучасної української хiмiчної термiнологiї та номенклатури з неорганiчної хiмiї написані для вчителів

Скачати 0.58 Mb.

Назва	Методичні рекомендації до використання сучасної української хiмiчної термiнологiї та номенклатури з неорганiчної хiмiї написані для вчителів
Сторінка	2/9
Дата	15.03.2013
Розмір	0.58 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Право > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6 7 8 9

НАЗВИ НАДВАЖКИХ ШТУЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Надважкі штучні елементи привертали і продовжують привертати до себе увагу як одна з вершин наших знань про навколишній світ. Вже стало традицією називати нові штучні елементи іменами видатних учених: Кюрій, Ейнштейній, Фермій, Менделєвій, Нобелій, Лоуренсій тощо. Це – своєрідна шана корифеям науки.

Комісія з номенклатури неорганічної хімії IUPAC періодично переглядає назви надважких елементів і недавно рекомендувала для тимчасового користування назви і символи для елементів з порядковими номерами від 110 до 118. Назви і символи для цих елементів – це системні номери, які відповідають порядковим номерам цих елементів у Періодичній системі хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Ці системні номери і позначення будуть замінятися сталими назвами у міру встановлення пріоритету відкриття, розгляду і вивчення назв, які пропонують першовідкривачі.

Назви хімічних елементів залежать тільки від порядкового номера, який дає однозначне, природне і цілком незалежне джерело назви. Кожній його цифрі відповідають окремі частини систематичної назви елемента за таблицею:

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Цифра Назва Приклади назв елементів

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

0 ніл (nil) 104 – Уннілквадій (символ Ung)

1 ун (un) 105 – Уннілпентій (символ Unp)

2 бі (bi) 106 – Уннілгексій (символ Unh)

3 три (tri) 107 – Уннілсептій (символ Uns)

4 квад (guad) 108 – Уннілоктій (символ Uno)

5 пент (pent) 110 – Унуннілій (символ Uun)

6 гекс (hex) 111 – Унунуній (символ Uuu)

7 септ (sept) 112 – Унунбій (символ Uub)

8 окт (oct) 114 – Унунквадій (символ Uuq)

9 ен (enn) 116 – Унунгексій (символ Uuh)

118 – Унуноктій (символ Uuo)

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Закінченням назви є "-ій".

Таким чином, штучним елементам запропоновано давати назви і символи, які визначаються тільки порядковим номером з використанням “числових” коренів. Ці корені розміщуються один за одним по порядку цифр, з яких складається порядковий номер елемента, і ім’я завершується закінченням "-ій"

Отже, символ надважкого або трансуранового елемента утворюється з перших літер цих складів і тому має три літери – за числом цифр порядкового номера. За цим прикладом можна дуже легко скласти назву і символ будь-якого, ще невідкритого елемента. Наприклад, назва Бібігексій (Bbh) ще невідкритого елемента 226 згадується в теоретичній літературі з ядерної фізики.

Форми існування хімічного елемента

Отже, є вільні і зв’язані атоми. Вільні атоми – це одноядерні системи, а зв’язані атоми, прості речовини і хімічні сполуки – це багатоядерні системи.

Атом – найменша, хімічно неподільна електронейтральна частинка матерії, що складається з позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів (ДСТУ 2439-94).

Атом – це фундаментальне поняття в хімії.

Приклад: атом Гідроґену, атом Оксиґену, атом Карбону, атом Феруму тощо.

Характеристики хімічного елемента:

а) протонне число;

б) нуклонне число.

(Згідно з IUPAC еквівалентом терміну "масове число" дозволяється використовувати термін "нуклонне число", оскільки протони і нейтрони мають загальну назву "нуклони").

а) Протонне число атома елемента – це число протонів в атомі.

Протонне число атома наводиться арабською цифрою внизу зліва від символа хімічного елемента.

б) Нуклонне число атома елемента – це загальне число протонів та нейтронів в атомі.

Нуклонне число атома наводиться арабською цифрою зверху зліва від символа хімічного елемента.

Нуклонне число атома хімічного елемента дорівнює сумі загального числа протонів і загального числа нейтронів в атомі:

A = Z + N, N = A – Z.

Латинська літера A – символ нуклонного числа атома.

Латинською літерою Z рекомендується IUPAC позначати загальне число протонів, а літерою N – загальне число нейтронів в атомі.

Позначення основних характеристик атома на прикладі атома хімічного елемента Оксиґену:

нуклонне

число –––––––––> ₁₆

₈O

протонне ––––––>

число
Хімічний елемент називається за нуклонним числом атома. Приклад:

¹⁶O – Оксиґен-16; ¹⁷O – Оксиґен-17; ¹⁸O – Оксиґен-18.
Ізотоп· – це атом одного елемента, що має певне нуклонне (масове) число.

Ізотопи мають назви, що збігаються з назвою елемента, але їх розрізняють за нуклонним числом.

Приклад: ¹⁷O – Оксиґен-17, ¹⁸O – Оксиґен-18.
Але ізотопи хімічного елемента Гідроґену можна називати і так:
¹H – Гідроген-1, протій,
²H – Гідроген-2, дейтерій,

³H – Гідроген-3, тритій.
(*Згідно з рекомендаціями IUPAC вид атомів з певним значенням атомного номера і масовим числом називається нуклідом.

Нукліди, які мають однаковий атомний номер, але різні масові числа – ізотопні нукліди або просто ізотопи.

Нукліди, які мають різні атомні номери, але однакові масові числа, називаються ізобарами.

Термін "ізотопи" правильно використовувати лише у множині).

Атоми одного хімічного елемента схожі між собою, тобто один з одним, але відрізняються від атомів будь-якого іншого хімічного елемента.

Всього відомо 118 типів атомів, кожний з яких характеризується певним протонним числом, тобто 118 хімічних елементів.

Атоми утворюють атомарний рівень організації хімічної речовини.

III. НАЗВИ ПРОСТИХ РЕЧОВИН
Проста речовина

Речовина, утворена атомами одного хімічного елемента, називається простою.

1. Назви простих речовин треба писати з малої літери.

2. Називаючи простi речовини, можна надавати перевагу традицiйним назвам елементiв, що їх утворили. Приклад: водень, кисень, залiзо, мiдь, манґан, цинк, вуглець, азот, ртуть тощо.

3. Якщо число структурних одиниць невизначене, то використовують префiкси полi- поруч з катена (ланцюг)- та цикло-.

Приклад: S₈ – цикло-октасульфур, цикло-октасірка;

P_n – цикло-полiфосфор.

4. Для твердих полiморфних модифiкацiй можна використовувати їх позначення грецькими лiтерами, а також використовувати назви за одною з ознак: кольором, кристалiчним станом або кристалiчною структурою.

Таблиця 3

Назви найпоширеніших простих речовин

Хімічний елемент

Проста речовина

Формула простої речовини

Символ

Назва

H

C

N

O

O

F

Si

S

Mn

Fe

Ni

Cu

As

Ag

Sb

I

Au

Sn

Pb

Bi

Hg

Гідроген

Карбон

Нітроґен

Оксиґен

Оксиґен

Флуор

Силіцій

Сульфур

Манґан

Ферум

Нікол

Купрум

Арсен

Арґентум

Стибій

Йод

Аурум

Станум

Плюмбум

Бісмут

Меркурій

водень

вуглець

азот

кисень

озон

фтор

силіцій

сірка

манґан

залізо

нікель

мідь

арсен

срібло

стибій

йод

золото

олово, цина

свинець, оливо

бісмут

ртуть

H₂

C

N₂

O₂

O₃

F₂

Si

S

Mn

Fe

Ni

Cu

As

Ag

Sb

I₂

Au

Sn

Pb

Bi

Hg

Приклад: α-Fe – альфа-залiзо;

α-Sn – α-станум, α-олово, сірий станум;

β-Sn – β-станум, β-олово, білий станум;

γ-Sn – γ-станум, γ-олово, ромбічний (ромб) станум,

крихкий-станум;

S₈ – кристалiчна сiрка.

Приклади назв найпоширеніших простих речовин наведені в таблиці 3.

Отже, допускається використання традиційних назв для простих речовин, наведених у таблиці 3.

Згідно з ДСТУ можна вживати також традицiйнi для української мови назви, наприклад, алмаз, графiт, озон.
IV. НАЗВИ ЙOНIВ
На початку слова пишемо "йон", в середині і після дефіса – "іон".

Приклад: йон водню, йон калію, йон феруму(II),

йон хрому(III);

водень-іон, калій-іон, ферум(II)-іон,

хром(III)-іон.

Правопис цього терміна запропоновано УНКоХіТерН.

Йони є катіони й аніони.

Катіон – це електронодефіцитна частинка, тобто частинка (атом, молекула), яка втратила електрон чи електрони або приєднала протон H⁺ чи протони H⁺.
ОДНОЕЛЕМЕНТНІ КАТІОНИ називаються за елементом, що їх утворив, без змiни назви останнього, з додаванням через дефіс слова "катiон" або "ioн" та вказiвкою на ступінь окиснення (система Штока) або заряд (система Еванса–Бассета). Ступінь окиснення вказують римською цифрою, а заряд – арабською цифрою.

Приклад: Cu²⁺ – купрум(II)-катiон, купрум(II);

мiдь(II)-катiон;

мiдь(2+)-ioн;

Cr²⁺ – хром(II)-катiон, хром(II);

хром(2+)-ioн;

H⁺ – гідроґен-катіон;

гідроґен(1+)-іон.

Якщо атом елемента може мати лише один ступiнь окиснення, то зручнiше вказувати лише назву елемента і додати морфему -іон.

Приклад: калiй-ioн;

водень-iон, гідроґен-іон;

барiй-ioн.

Як виняток слово "катiон" (або "йoн") можна поставити і перед назвою елемента, як це традицiйно прийнято у французькiй, росiйськiй та українськiй хiмiчнiй лiтературi. При цьому назву елемента подають у родовому вiдмiнку.

Приклад: катiон водню, катiон залiза(III), йoн натрiю.

Багатоатомний одноелементний катіон називають аналогічно, вказуючи число атомів за допомогою множного префікса.

Приклад: Hg₂²⁺ – димеркурій(I)-катіон,

As₄²⁺ – тетраарсен(2+)-катіон,

As₄²⁺ – тетраарсен(2+)-іон.

БАГАТОЕЛЕМЕНТНІ КАТІОНИ, одержанi приєднанням протонiв до нейтральних молекул, називають на основi назви молекули або кореня латинської назви елемента з додаванням морфеми -онiй, рідше – -иній.

Приклад: PH₃ – фосфiн, PH₄⁺ – фосфонiй-іон:

PH₃ + H⁺ → PH₄⁺;

AsH₃ – арсин, AsH₄⁺ – арсоній-іон;

SbH₃ – стибін, SbH₄⁺ – стибоній-іон;

H₄N₂ – гідразин, N₂H₅⁺ – гідpазиній(1+)- іон;

N₂H₆²⁺ – гідpазиній(2+)-іон.

Для H₃O⁺ i NH₄⁺ прийнято вiдповiдно назви

оксонiй (гiдроксонiй)- (H₂O + H⁺ → H₃O⁺) i

амонiй (NH₃ + H⁺ → NH₄⁺)-катioни.

АНІОН – це електрононадлишкова частинка, тобто частинка (атом, молекула), яка приєднала електрон чи електрони.
ОДНОЕЛЕМЕНТНІ АНІОНИ. Назви одноелементних анiонiв складаються з коренiв латинських назв елементiв (iнодi скорочених) із суфiксом -ид (-ід) та групової назви "iон", що пишеться через дефiс.

Приклад: H^– – гiдрид-iон;

F^– – флуорид-iон;

N^3– – нiтрид-iон;

Br^– – бромiд-iон;

S^2– – сульфiд-iон;

Sb^3– – стибiд-iон.