|
|
Скачати 1.33 Mb.
|
| 1.Комун.пр.-комплекс. отрасль, наука и учеб.дисципоина. Комунальне право – комплексна галузь права, що являє собою сукупність правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що виникають в процесі організації місцевого самоврядування і вирішення місцевих проблем, а також реалізації окремих делегованих повноважень. Предмет: -Відносини, які виникають при розв’язанні місцевих проблем за допомогою форм безпосередньої (прямої) демократії. Місцеве самоврядування – право територіальної громади (жителі села, селища, міста) самостійно вирішувати питання місцевого значення. Пряма демократія – вибори, референдуми, загальні збори. -Відносини, пов’язані з діяльністю виборних та інших органів місцевого самоврядування з управління комунальною власністю, формуванням і виконанням місцевих бюджетів та іншою їх діяльністю у різних сферах місцевого життя. -Відносини, які виникають в процесі реалізації органами МС окремих державних повноважень. Відносини, які складають предмет комунального права мають такі особливості: -Носять локально-територіальний характер. -Носять комплексний характер. Сфери: соціальна, культурна, освіта, транспорт, інфраструктура, використання землі, природних ресурсів. Для того, щоб жителі територіальної громади відчували себе добре, всі ці сфери повинні діяти. -Обов’язковим суб’єктом цих відносин виступають або жителі відповідної території (члени ТГ) або відповідні органи чи посадові особи. Методи комунального права: 1.Імперативні (публічно-правові відносини): метод гарантій, припис, дозвіл, заборона. 2.Диспозитивні (для приватноправових). Наука коммунального права - это система научных идей, теорий, концепций, знаний об общественных отношениях, связанных с возникновением, формированием и организацией местного самоуправления, формами и методами работы территориальных общин, их органов и должностных лиц в процессе решения вопросов местного значения, а также реализации делегированных местному самоуправлению полномочий государственной исполнительной власти. Как учебная дисциплина, коммунальное право - это новый учебный курс, который основывается на других, чем наука советского строительства, взглядах и идеях об организации власти на местах. Предметом является не единственная система представительских органов государственной власти, а организация и функционирование местного самоуправления, проблемы его правовой регуляции. Задачи - предоставление помощи будущим юристам при изучении местного самоуправления: организационно-правовых форм и гарантий его осуществления, полномочий органов местного самоуправления по решению вопросов местного значения, отдельных государственных полномочий, которыми могут наделяться органы местного самоуправления. 2.Понятие и природа МС Згідно ст.. 140 КУ місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села або добровільного об’єднання в сільську громаду жителів декількох сіл, селища, міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках конституції та законів України. Згідно ст..2 ЗУ Про місцеве самоврядування: місцеве самоврядування – це гарантоване державою право і реальна здатність територіальної громади (а саме жителів села і добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста) самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб МС вирішувати питання місцевого значення в межах КУ та законів України. Згідно ст..3 Європейської хартії про МС: місцеве самоврядування – це право і реальна здатність ОМС регламентувати значну частину публічних справ і управляти ними, діючи в рамках закону під свою відповідальність і в інтересах місцевого населення. Сущность МС - признание права гр-на быть источником местной власти, самому принимать решения и нести ответственность за их последствия. Ознаки місцевого самоврядування: -Це форма публічної влади. -Первинний суб’єкт МС – територіальна громада. -Об’єкт МС – питання місцевого значення. -Базується на системі принципів, основоположними з яких є самостійність, відповідальність, законність. -Наявність у самоврядних територіях виборних органів місцевої влади. -Наявність правоздатності територіальної громади. Принципы МС-Це основоположні засади, на яких базується місцеве самоврядування. -Законність – організація і діяльність МС відбувається тільки в межах закону і на його підставі. -Народовладдя -Гласність – діяльність ОМС має відкритий характер. -Колегіальність – це така форма організації роботи ОМС, коли до їх складу входить відповідне число осіб, вибраних персонально у встановленому законом порядку, а питання, що належать до компетенції вирішуються більшістю голосів. -Поєднання місцевих і державних інтересів. -Правова самостійність – це здатність учасників МС реалізовувати власну компетенцію у відповідних правових нормах (участьб у правотворчості). -Організаційна самостійність – кожна територіальна громада має внутрішню структуру – є своя система органів управління і своя територія. -Фінансова самостійність – це право територіальної громади мати свій власний бюджет. -Підзвітність і відповідальність перед територіальними громадами їх органів і посадових осіб. Ці органи та посадові особи несуть юридичну, політичну відповідальність. -Державна підтримка і гарантії МС. -Судовий захист прав МС. Функции МС- Це зумовлені правовою природою місцевого самоврядування основні напрямки діяльності його органів. Концепції МС: 1.Державницька – діяльність МС обмежується реалізацією лише тих функцій, які окреслені державою і нормативно нею закріплені. 2.Громадівська – територіальна громада така ж самостійна, як держава; держава існує для громади, а не громада для держави. 3.Муніципальний дуалізм – МС наділено переважно функціями по забезпеченню життєдіяльності громади, які закріплюються на законодавчому рівні. В Україні муніципальний дуалізм. Основні функції МС: -Залучення населення до участі у вирішенні питань місцевого значення (вибори, референдуми, збори). -Володіння, використання та управління комунальної власністю. -Забезпечення комплексного соц.-економічного та культурного розвитку відповідної території. -Надання соц. послуг населенню. -Соц. захист населення, сприяння працевлаштуванню громадян. -Забезпечення законності, громадської безпеки, правопорядку, охорона прав свобод і законних інтересів громадян. -Захист прав МС. Класифікація функцій МС: За об’єктами: політичні, економічні, соціальні, культурні. За суб’єктами: функції територіальної громади, функції місцевих рад, функції виконавчих органів, функції сільських, селищних, міських голів, ф-ї самоорганізації населення. За рівнем: -Владні (реєстрації громадянських актів, реєстрація нерухомості, регулювання руху, дозвіл на будівництво). -Громадські функції (охорона здоров’я, освіта, громадських транспорт, житло, водопостачання, каналізація). 3.Місцеве самоврядування як основа конституційного ладу України. Місцеве самоврядування як засада конституційного ладу виступає одним із найважливіших принципів організації і функціонування влади в суспільстві й державі та є необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу. У ст. 2 Європейської Хартії місцевого самоврядування проголошується: «Принцип місцевого самоврядування повинен бути визнаний у законодавстві країни і, по можливості, у конституції країни». Конституція України 1996 р., у повній відповідності до вимог Європейської Хартії (поряд з такими фундаментальними принципами, як народовладдя, суверенітет і незалежність України, поділу державної влади тощо), в окремій статті фіксує принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування. Визнання місцевого самоврядування як засади конституційного ладу означає встановлення демократичної децентралізованої системи управління, яка базується на самостійності територіальних громад, органів місцевого самоврядування при вирішенні всіх питань місцевого значення. Місцеве самоврядування як форма народовладдя. Згідно ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. З даного конституційного положення прямо випливає, що органи місцевого самоврядування не входять до єдиного державного механізму і, в силу цього, місцеве самоврядування можна розглядати як окрему форму реалізації народом належної йому влади. 4.Державна влада і місцеве самоврядування. Державна влада та місцеве самоврядування знаходяться у відносинах тісної взаємодії та взаємовпливу, обумовлених не лише їх інтегрованістю в більш велику систему публічної влади, але й намаганням їх як цілісних систем пристосувати оточуюче їх соціально-політичне середовище до потреб свого існування та розвитку.Взаємодія державної влади і місцевого самоврядування як підсистем публічної влади має декілька підвалин. По-перше, в силу конституційних положень (ст.5) вони мають єдине джерело владних повноважень – народ, По-друге, взаємодія державної влади та місцевого самоврядування визначається певною умовністю виділення кола справ, віднесених до відання місцевого самоврядування – питань місцевого значення. Будь-яке загальне питання є в той же самий час і місцевим для кожної окремої території, і, навпаки, у вирішенні багатьох місцевих питань бере участь загальнодержавний інтерес. По-третє, хоча система місцевого самоврядування є низовою ланкою в системі адміністративного управління, що безпосередньо стикається з потребами населення, на наш погляд, її не можна абсолютно розвести з системою державної влади по “поверхах” публічного управління. І державна влада, і місцеве самоврядування покликані забезпечити інтегративну властивість соціальної системи, що має за мету підтримку її цілісності, координацію спільних колективних цілей з інтересами окремих елементів, а також забезпечує функціональну взаємозалежність підсистем суспільства на основі консенсусу громадян та легітимації лідерства[5]. Від діяльності системи місцевого самоврядування залежить не лише єдність влади, але й політична, економічна та соціальна стабільність. Наведене дозволяє розглядати роль місцевого самоврядування в системі публічної влади не як “підлеглого” або “суперника” державної влади, а як її соратника в реалізації публічно-правових інтересів народу, що разом з цим забезпечує децентралізацію в управлінні суспільством, підвищує його ефективність та поширює демократичні засади. Стосовно впливу системи місцевого самоврядування на державну владу слід зазначити, що в найбільш загальному вигляді він проявляється в тому, що від діяльності та сприяння місцевого самоврядування в чималому залежить ефективність здійснення державних функцій. МС – є специфічним рівнем влади, органи якої не входять до системи органів державної влади. Загальні риси: 1.Одне джерело влади- народ 2.Обидва є інститутом суспільного розвитку 3.Кожний має територіальну організацію 4.Здійснюють збір податків 5.Здійснюють правове регулювання і управління, тобто власні правові акти та апарат управління 6.Здійснюється певними органами влади, які створюють на основі виборів 7.Їх існування забезпечено КУ і ЗУ Відмінність: 1.За територією здійснення влади 2.По структурі 3.Повноваження 4.Державна влада виражає волю всього українського народу, а МС – волю територіальної громади Висновок: Автономність МС виявляється у таких рисах : 1) державна влада суверенна, верховна влада, а МС – це влада підзаконна, здійснюється в межах визначених законом; 2) різні суб*єкти влади; 3) територіальна обмеженість МС; 4) обмеженість повноважень МС; 5) МС виходить виключно з інтересів відповідної територіальної громади. 5.Критерії місцевого самоврядування. Местное самоуправление - специфическая форма реализации публичной власти, отличная как от государственной, так и от объе¬динений граждан. Основными чертами, характеризующими местное са-моуправление являются: - демократизм, - выражается в выборности Органов самоуправления, в разнообразии форм участия жителей сел, поселков, городов в осуществлении местно¬го самоуправления, гласности и учете общественного мнения органами и должностными лицами местного самоуправления; - децентрализм, системы местного самоуправления, - построен с учетом приближенности органов са-моуправления к населению сел, поселков, городов, самостоя¬тельности территориальных громад в решении вопросов местной жизни; невмешательства государства во внут¬ренние дела территориальных громад, формирования местных бюджетов снизу вверх, наделения территориаль¬ных громад коммунальной собственностью, создания вто¬ричного уровня местного самоуправления на базе первичного уровня. - гарантированность местного самоуправления в пре¬делах Конституции и законов Украины,- состоит в государственной поддержке местного самоуправления, судебной защите прав местного самоуправления, контро¬ле районных и областных Советов за деятельностью со¬ответствующих органов исполнительной власти в районах и областях; поднадзорность и подконтрольность местного само¬управления, - осуществление госу¬дарством надзора за законностью в деятельности органов самоуправления, судебную отмену незаконных актов ме¬стного самоуправления, досрочное прекращение полно¬мочий органов и должностных лиц местного самоуправление виновных лиц к дисциплинарной и другим видам юридической ответственности. Местное самоуп¬равление имеет свою финансово-экономическую базу, его функционирование носит социально-экономический характер. В основу територіальної організації місцевого самоврядування можуть бути покладені різні критерії. Так, наприклад, виходячи з адміністративно-територіального поділу держави систему місцевого самоврядування можна визначити таким чином: місцеве самоврядування на рівні села, селища, міста, району, області і т.п. Але такий підхід не дає реального уявлення про зміст, суть, принципи місцевого самоврядування та методи його функціонування. Обравши критерієм форми реалізації місцевого самоврядування Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року, в систему логічно включає форми безпосередньої демократії: збори (сходи) громадян, місцеві референдуми, вибори і т.п. Однак елементи системи місцевого самоврядування при застосуванні такого підходу виявляються різнорідними за природою і походженням. Так, в систему на різних засадах включаються суб'єкти місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування (які одночасно є формами реалізації місцевого самоврядування) і форми безпосередньої реалізації місцевого самоврядування цими ж суб'єктами. 6.Поняття, предмет, методи комунального права України. КП- це комплексна галузь права, що являє собою сукупність правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що виникають в процесі організації МС і вирішення місцевих проблем а також реалізації окремих делегованих повноважень. Під системою КП розуміють об*єднання правових норм в правові інститути розташовані в певній послідовності залежно від їх призначення і ролі в регулюванні комунальних відносин. Предмет: 1.Відносини, які виникають при розв*язанні місцевих проблем за допомогою форм безпосередньої (прямої) демократії. 2.Відносини, пов*язані з діяльністю виборних та ін. органів МС з управління комунальною власністю, формуванням і виконанням місцевих бюджетів та ін. їх діяльністю у різних сферах місцевого життя. 3.Відносини, які виникають в процесі реалізації органами МС окремих державних повноважень. Відносини, які складають предмет КП мають такі особливості: 1.Носять локально-територіальний характер. 2.Носять комплексний характер. 3.Обов*язковим суб*єктом виступають або жителі відповідної території, або відповідні органи, або посадові особи. Методи правового регулювання: 1.Імперативні - публічно-правові відносини. (Припис, дозвіл, заборона, гарантії) 2.Диспозитивні |
|
Богословский В. В. Общая психология Немов Р. С. Психология: Учеб для студ высш пед учеб заведений. – М.: Гуманит изд центр «ВЛАДОС», 2003 |
Богословский В. В. Общая психология Немов Р. С. Психология: Учеб для студ высш пед учеб заведений. – М.: Гуманит изд центр «ВЛАДОС», 2003 |
|
Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. М., 1995. Богословский В. В. Общая психология Немов Р. С. Психология: Учеб для студ высш пед учеб заведений. – М.: Гуманит изд центр «ВЛАДОС», 2003 |
Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. М., 1995. Богословский В. В. Общая психология Немов Р. С. Психология: Учеб для студ высш пед учеб заведений. – М.: Гуманит изд центр «ВЛАДОС», 2003 |
|
Бухарова Г. Д. Маркетинг в образовании: учеб пособие для студ высш... Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи: Навчально-методичний посібник для викладачів, аспірантів, студентів магістратури.... |
Вислови Д.І. Менделєєва Наука починається з тих пір, як починають вимірювати. Точна наука немислима без міри |
|
Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн... Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн науки: передумови та характеристики. Етапи розвитку науки.... |
Наука у соціокультурному вимірі Наука – це особливий вид пізнавальної діяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обґрунтованих знань... |
|
закономірне чергування довгих і коротких складів Це водночас давня наука, яка зародилася в Індії, і новітня наука, що виникла на європейському терені з початку ХХ ст |
Постнекласична раціональність: пізнавальні стратегії в добу постнекласичної науки В останній четверті XX ст наука вступила в нову фазу свого розвитку − постнекласичну. Увів до наукового слововживання термін «постнекласична... |