|
|
Скачати 1.33 Mb.
|
40.Місцеві ініціативи. Місцева ініціатива - це тимчасове добровільне об'єднання соціально активних громадян без будь-якого формального членства, засноване на особистих контактах з метою досягнення конкретної мети. Як правило, в них відсутній соціальний або партійний принцип об'єднання. У відповідності зі ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх виконавчі органи. Розвиваючи це положення, ст. 9 вказаного Закону закріплює право членів територіальної громади ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до ведення місцевого самоврядування. Це можуть бути питання, пов'язані з управлінням майном, що знаходиться у комунальній власності; затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку і контролем за їх виконанням; встановленням місцевих податків і зборів; забезпеченням проведення місцевих референдумів і реалізацією їх результатів; освітою, реорганізацією і ліквідацією комунальних підприємств, організацією установ, а також здійсненням контролю за їх діяльністю. У відповідності з п. 2 ст. 9 Закону порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади. Таким чином, надаючи таке право органам місцевого самоврядування, Закон допускає різні варіанти порядку внесення місцевої ініціативи на розгляд ради, що дає можливість найбільш оптимально врахувати історичні, національно-культурні, соціально-економічні і інші особливості здійснення місцевого самоврядування, але на підставі Конституції України і в межах цього Закону. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на засіданні ради, яке проходить у відкритій формі, за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Тим самим Закон забезпечує гласність і відкритість роботи органів місцевого самоврядування (п.3 ст. 9 Закони). У відповідності з п.4. ст. 9 Закону, рада, розглянувши питання, внесене шляхом місцевої ініціативи, ухвалює рішення, яке обов'язково повинне бути обнародуване. Порядок обнародування визначається органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади і залежить від території громади, чисельності її членів, технічних і фінансових можливостей. Як правило, обнародування рішень здійснюється шляхом їх опублікування в одній або декількох щоденних газетах, повідомлення через інші засоби масової інформації (радіо, телебачення), видання інформаційного бюлетеня ради а також, шляхом публічних оголошень на спеціальних дошках, встановлених у визначених місцях на території громади. 41.Громадські слухання. Правова природа цієї, як і більшості інших форм діяльності територіальної громади, також випливає зі змісту ст. 140 Конституції України, яка проголошує первинним суб'єктом місцевого самоврядування територіальну громаду як самоорганізацію громадян, об'єднаних по територіальній ознаці з метою задоволення, в межах закону, своїх колективних потреб і запитів і захисту своїх прав і інтересів. Ст. 13 вказаного Закону встановлює, що територіальна громада, по-перше, має право провести громадські слухання; по-друге, що ці слухання проходять у формі зустрічей членів територіальної громади з депутатами відповідної ради і посадовими особами місцевого самоврядування; по-третє, Закон, надає право членам територіальної громади під час слухань заслуховувати звіти депутатів відповідних рад про їх роботу загалом або з якогось конкретного питання, а також вносити питання і пропозиції з питань місцевого значення, що відносяться до ведення місцевого самоврядування. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування (п.3 ст. 13 Закону). Цим ще раз підкреслюється те значення, яке грає територіальна громада у розв'язанні важливих питань місцевого значення. Потрібно зазначити, що Закон, не встановлюючи порядок організації, періодичність, терміни проведення громадських слухань, надає право регулювати ці питання територіальній громаді. Однак, закріплюючи в п.2 ст. 13 Закону положення про те, що такі громадські слухання проводяться не рідше 1 разу на рік, законодавець підкреслює важливість цієї форми безпосередньої участі територіальних громад в управлінні місцевими справами. 42.Формы учкстия населения в осущ. МС. Одной из самых массовых форм непосредственной демократии, наиболее доступной гражданам, имеются собрания (всходы) граждан по месту жительства.В работе собраний имеют право принимать участие граждане, что достигли 18 лет и постоянно проживают на соответствующей территории. В собраниях не принимают участие психически больные граждане, признанные судом недееспособными, лица, что находятся в местах лишения свободы, а также лица, что находятся по решению суда в местах принудительного лечения.Собрания сзываются за потребностью, но не реже однажды на год и являются правомочными при наличии более половины граждан, что проживают на соответствующей территории и что имеют право принимать участие в собраниях. Весьма эффективным средством участия граждан в решении вопросов местного значения являются собрания, митинги, ходы и демонстрации граждан. О проведении собраний, митингу или демонстрации подается заявление в местный совет. С заявлением могут обращаться лица, что достигли восемнадцатилетнего возраста, - уполномочены трудовых коллективов предприятий, учреждений и организаций, органов самоорганизации населения и отдельных групп граждан. Особенное место среди форм реализации гражданами права на участие в местном самоуправлении занимает закрепленное ст. 40 Конституции Украины право направлять индивидуальные и коллективные письменные обращения или лично обращаться в органы местного самоуправления, к должностным лицам этих органов, которые обязаны рассмотреть обращения и даты обоснованный ответ в установленный срок. 43.Органы самоорганизации населения. Это представительские органы, которые образовываются жителями, проживающими на законных основаниях на соотв. территории для решения вопросов местного значения (уличные, домовые, квартальные комитеты и т.д.) Признаки: - террит. принцип - общественная форма (непосредственное желание гр-н; работа выполняется на общественных началах; осн. цель – обеспечение жизнедеятельности ТГ) - самоуправленческая природа (самост-но осуществляют инициативы гр-н и несут ответственность).Действуют на основании уставов или положений, которые разрабатываются и утверждаются исполкомами местн. советов. Легализация этих организаций осуществляется путем их регистрации или уведомления об образовании. Митинги, шествия, демонстрации (ст. 39 КУ) – об их проведении заблаговременно уведомляются органы МС – предоставляется заявление в письм. форме не позднее, чем за 10 дней до даты проведения. Исполком должен рассмотреть заявление и сообщить о решении не позднее 5 дней до даты проведения. Право на обращение (ст. 40 КУ + ЗУ «Об обращениях гр-н») Классификация: - по содержанию: предложения/замечания заявления/ходатайства жалобы - по форме: письменные устные - по численности: коллективные индивидуальные Срок рассмотрения – не больше 1 мес. 44.Поняття і порядок формування органів місцевого самоврядування. Органы МС – выборные и иные органы, наделенные полномочиями по разрешению вопросов местного значения. Совет правомочен при условии избрания не менее 2/3 от общ. состава. Первую сессию вновь избранного совета созывает территориальная избирательная комиссия не позднее 2 нед. после регистрации депутатов в кол-ве, обеспечивающем полномочия состава совета. Открывает сессию председатель террит. избират. комиссии. Сессии проводятся по мере необходимости, но не реже 1 р. в квартал.Не позднее, чем на второй сессии должен быть принят регламент работы совета и положения о постоянных комиссиях. 45 постійні комісії мета повноваження 1. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань. Постійні комісії за дорученням ради, голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи. 46. Организация работы сельск., поселк., гор. совета Сельск, поселк., город .советы явл. органами МС, представляющими соотв. ТГ и осущ. от их имени и в их интересах функции и полномочия МС, опред. КУ, законами. Советы сост. из депутатов, кот. избираются на основании общего, равного и прямого избирательного права при тайном голосовании сроком на 5 лет. Согласно ст. 45 ЗУ "О м.с. в Украине" совет считается правомочным решать вопрос при условии избрания не менее 2/3 депутатов от общего состава совета. В случае, если в совет избрано менее 2/3 его состава, то до избрания необходимого количества депутатов продолжает осуществлять полномочие совет предыдущего созыва. В случае досрочного прекращения полномочий некоторых депутатов, в результате чего в состав совета входит менее 2/3 депутатов, к избранию необходимого кол-ва депутатов такой совет считается правомочным при наличии более ½ депутатов от общ. состава совета. В городах с районным распределением вопросы создания районных советов отнесены к компетенции городских советов. Сессия совета - период времени, в теч. кот. происходят пленарные заседания совета и его комиссий. Законом устан, сколько должно быть дежурных сессий совета в теч. каждого года. Сессии совета, созываемые сверх этого числа и в чрезвычайное время - внеочередные(чрезвычайные). Пленарные заседания - самая важная форма деят-ти представит. органов МС, когда совет собирается в полном составе. Только на пленарном заседании принимаются решения по наиболее важным вопросам, которые входят в компетенцию данного органа (утверждение бюджета, делегирование полномочий и т.д. ) Первая сессия новоизбранного совета созывается соответствующей территориальной избирательной комиссией не позже чем через месяц после избрания совета в правомочном составе(это кол-во депутатов, кот. составляет не менее 2/3 от общ.состава совета. Последующие сессии совета созываются соотв. сельск, поселк. и гор. председателем. Сессия совета созывается по необходимости, но не менее одного раза в квартал. Сессия совета должна созываться по требованию не менее 1/3 депутатов от общ. состава соотв. совета, исполнит. комитета сельск, поселк., гор., район. в городе совета. Решение о созыве сессии совета -к сведению депутатов и населения не менее чем за 10 дней до сессии с указанием времени созыва, места проведения и вопросов, кот. предусмотрено внести на рассмотрение совета. 47 сессия ради. Порядок скликання та проведення 1. Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. 2. Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова. У разі якщо на час проведення першої сесії відповідний сільський, селищний, міський голова не обраний, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох - п'яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради. 4. Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. 5. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць. 6. У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради. У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті. 7. Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації. 10. Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради абовідповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради. 11. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. 12. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". 16. Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання. |
| Богословский В. В. Общая психология Немов Р. С. Психология: Учеб для студ высш пед учеб заведений. – М.: Гуманит изд центр «ВЛАДОС», 2003 |
Богословский В. В. Общая психология Немов Р. С. Психология: Учеб для студ высш пед учеб заведений. – М.: Гуманит изд центр «ВЛАДОС», 2003 |
| Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. М., 1995. Богословский В. В. Общая психология Немов Р. С. Психология: Учеб для студ высш пед учеб заведений. – М.: Гуманит изд центр «ВЛАДОС», 2003 |
Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. М., 1995. Богословский В. В. Общая психология Немов Р. С. Психология: Учеб для студ высш пед учеб заведений. – М.: Гуманит изд центр «ВЛАДОС», 2003 |
| Бухарова Г. Д. Маркетинг в образовании: учеб пособие для студ высш... Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи: Навчально-методичний посібник для викладачів, аспірантів, студентів магістратури.... |
Вислови Д.І. Менделєєва Наука починається з тих пір, як починають вимірювати. Точна наука немислима без міри |
| Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн... Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн науки: передумови та характеристики. Етапи розвитку науки.... |
Наука у соціокультурному вимірі Наука – це особливий вид пізнавальної діяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обґрунтованих знань... |
| закономірне чергування довгих і коротких складів Це водночас давня наука, яка зародилася в Індії, і новітня наука, що виникла на європейському терені з початку ХХ ст |
Постнекласична раціональність: пізнавальні стратегії в добу постнекласичної науки В останній четверті XX ст наука вступила в нову фазу свого розвитку − постнекласичну. Увів до наукового слововживання термін «постнекласична... |