|
|
Скачати 1.77 Mb.
|
КлопотанняНа виконання ухвали суду від _____________по справі № 2-437/10 від 25.01.2010, мною було зроблено доплату за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, у розмірі 80 грн (вісімдесят грн) згідно квитанції №___ від________, таким чином, загальна сума сплати за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу станове 120 грн (сто двадцять грн) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 825 про внесення змін до постанови Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 (1258-2005-п) “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”. Прошу суд прийняти цю доплату і рахувати, що за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу мною було сплачено 120 грн (сто двадцять грн) і справа була подана 25.01.2010. __________________ _______________________ Дата Підпис ___________________________________ Позивача: СПД ____________ За позовом про стягнення суми богу, неустойки та відшкодування моральної шкоди № _________ від ___________ КлопотанняПрошу викликати в суд свідка ____________________________, що проживає за адресою __________________________________________ та свідка __________________________, що проживає за адресою __________________________________ для підтвердження фактів по справі. __________________ _______________________ Дата Підпис Начальнику відділу державної виконавчої служби управління юстиції Святошинського району м. Києва адреса:м. Київ, вул. Гната Юри 9 Стягувача: Кирилішина Сергія Юрійовича, юр.адреса: 08200 Київська обл., м. Ірпінь, вул. ІІІ Інтернаціоналу 152, оф.308 тел. 045 97 54 261 Боржник: ПП Толстіков П.М. адреса: м. Київ, вул. Якуба Колоса 2 Скарга 25.10 2007 року Ірпінський міський суд ухвалив рішення про стягнення з гр. ПП Толстікова П.М. на мою користь 2985 грн за продаж неякісного товару ( мобільний телефон Siemens EF 81). На підставі зазначеного рішення я отримав виконавчий лист № 2-2231 від 25.10. 2007 року, який пред’явив на виконання до Відділу державної виконавчої служби управління юстиції Святошинського району м. Києва 23.09.2008 року. До сьогодні рішення суду не виконано, чим була порушена ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що виконавча служба зобов’язана провести виконавчі дії протягом 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, в цьому вбачаю бездіяльність Відділу державної виконавчої служби управління юстиції ____________________ району м. Києва. Була порушена ч. 1, 2 ст. 5 Закону України „ Про виконавче провадження ” де зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом. Крім того, жодного разу Відділом державної виконавчої служби управління юстиції ____________________ району м. Києва мене не було проінформовано про хід виконання рішення суду, а саме: я не отримував копії ні постанови про виконавче провадження, ні інших копій документів по своїй справі, чим було порушене ч.5 ст 24, 27 Закону України «Про виконавче провадження», це дає підстави вважати, що провадження взагалі не було відкрите, порушуючи при цьому ч.1. ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». На підставі викладеного й у відповідності з ч.1, 2 ст 5, ст..8, ст.. 11-1, ч. 1, ч.5 ст 24, ч 5 ст 25, ст. 27, 85 Закону України „ Про виконавче провадження ”, ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст. 383, ЦПК України прошу: Розібратися в ситуації, покарати винних та вжити заходи щодо забезпечення проведення виконавчого провадження за виконавчим листом № ________ від __________; Повідомити мене про хід виконання провадження за виконавчим листом № _____ від _________; В разі не отримання позитивного результату у встановлені законом терміни, вимушений буду звернутися за захистом своїх прав та законних інтересів до вищої інстанції ст. 8 Закону України „ Про виконавче провадження ” чи до органів суду згідно ст. 383 ЦПК України. „____”____________200__р. ____________ С.Ю. Кирилішина 4. Етапи складання документів. Студенти повинні знати етапи складання та їх характеристика. Значення кожного етапу для кінцевого результату. Американці, які мають досить великий ступінь практицизму, пропонують кілька етапів підготовки тексту юридичного документа. Етапи підготовки юридичного документа: 1. Визначення адресата документа. 2. Визначення загальної структури документа, систематизація матеріалу й аргументів по відповідним розділам. 3. Написання тексту документа. 4. Прогнозування й аналіз можливих наслідків. 5. Редагування матеріалу. Розглянемо основні етапи процесу підготовки юридичних документів, які можна застосувати для будь-якого документа. 1-й етап - Визначення адресата документа. Адресат документа - широке поняття. Для того щоб уявити собі адресата, ви повинні установити, хто буде читати документ і з якою метою. До адресатів документа відносяться всі особи, які будь коли, будуть з ним знайомитися. Це може бути широке коло читачів. Виходить, необхідно виявити специфічні особливості різних категорій адресатів, щоб підготовлений вами документ був доступний усім читачам. Особливості адресата визначають: стиль документа, використану лексику. Крім того, важливо визначити відношення адресата - дружнє/вороже, його освітній рівень і життєвий досвід, а також з якою метою буде використаний документ. 2-й етап - Визначення загальної структури документа, систематизація матеріалу й аргументів по відповідним розділам. Збір усіх фактів, які стосуються справи є необхідною умовою успішної підготовки документа. Іноді для з'ясування якогось факту досить подзвонити клієнту. В інших випадках може знадобитися додаткове вивчення питання. У будь-якому випадку неможливо підготувати точний документ, без знання всіх фактів, які стосуються справи. А які факти відносяться до справи, неважко визначити за допомогою шести простих питань: хто? що? де? коли? чому? як? Про ці питання вже говорилося раніше, при викладі тим "Інтерв'ювання клієнта", "Консультування", "Аналіз справи", "Вироблення і реалізація позиції в справі". Ці питання можуть бути корисні і при роботі над юридичним документом. Але їхній зміст у даному контексті буде трохи іншим. Відповідь на питання "хто? " дає уявлення про адресата та інші особи, яких може торкатися документ (позивач, відповідач, свідки і т.д.). "Що? " будуть "предмети", про які повинна йти мова в документі (наприклад, майно в заповіті і т.д.). "Де? " залежить від типу документа (наприклад, при складанні заповіту важливе значення можуть мати дані про місцезнаходження майна). "Коли?" припускає визначення часу вступу документа в силу (наприклад, з конкретної дати, з настання певного юридичного факту і т.д.). "Чому?" включає як мету (цілі) документа, так і наміри сторони, яка відповідає за створення цього документа. "Як?" повинний прояснити механізм досягнення очікуваних результатів. Тепер, перш ніж "одягати" документ у текстову форму, необхідно систематизувати, організувати матеріал і підготувати загальну структуру документа на підставі отриманої інформації. Тим самим можна уникнути ненавмисних пропусків і забезпечити логічну послідовність викладу. При цьому повинні бути також забезпечений не тільки логічний зв'язок між розділами документа, але і логічний розвиток думки в кожному розділі. 3-й етап - Написання тексту документа. Слід дотримуватися ясності і домагатися стислості викладу; при написанні документа важливо дотримуватись відповідної тональності. 4-й етап - Прогнозування й аналіз можливих наслідків. Вимагає ще раз звернути увагу на адресатів документа та зібрані факти, варіюючи їх один за одним, щоб спрогнозувати можливі наслідки; думкою осягнути операції або події, щоб переконатися?: 1. чи збереже документ юридичну дію; подумати, 2. чи досконалий документ із огляду на матеріальні та процесуальні права, етичні норми; 3. чи дотримана внутрішня послідовність з огляду на сутність документа. Необхідно перевірити організацію документа, щоб переконатися в його логічній побудові, мові документа огляду на точність, тональність і стислість. Не можна забувати і про візуальну привабливість документа. 5-й етап – Редагування матеріалу. Прочитайте уважно написаний текст. Переглянете, як розташований матеріал, як виглядає документ у цілому, кілька разів перечитайте його для виявлення і виправлення помилок, допущених на різних етапах процесу підготовки. Таким чином, дотримання цих правил, допоможе підготувати добре організований, всеохоплюючий короткий і точний документ. Як було відзначено, знання основ юридичної техніки може допомогти в розв'язанні двох завдань. Перше - написання документа, друга - аналіз документа, складеного кимсь іншим. Використовуючи запропоновані вище правила написання документа, спробуємо розглянути їх ще раз, але вже стосовно до роботи з готовим документом. Несумлінні юристи при підготовці юридичних документів закладають у них безліч положень "пасток". "Пастки" можуть з'являтися в тексті юридичних документів і через чи некомпетентність неуважності укладачів. Розпізнати "пастки" не так-то просто, але необхідно, тому що вони можуть вирішальним образом уплинути на результат правової суперечки. До найбільш типових "юридичних пасток" можна віднести:
5. Робота з готовими документами.
Навички використання юридичної техніки можна розвивати самостійно. Для цього треба знати особливості різних типів юридичної техніки і добре уявляти собі елементи юридичної техніки. Пропонуємо вам виконати ряд вправ з метою розвитку цих навичок. Рекомендована література: [2 ]; [7 ]; [ 13 ]; [ 23 ]; [27]; [ 29 ]; [ 30 ]; [31 ]; [33]; [34 ]. Нормативно-правові акти – [ 3 ] ; [ 7]; [ 8]; [9]; [10]; [ 11 ]; [ 14 ] ; [15];[16] ; [17]; [ 18]; [ 22 ]; [ 25 ]; [31 ] ; [ 32 ] ; [ 35 ]; [48. Тема 3.3. Ведення справи в суді. Особливості допиту свідків у цивільному та кримінальному процесі
4. Складання «дерева пиань» І. Студент повинен знати, адвокат повинен вирішити питання якого свідка і коли треба допитати і що ці свідки можуть сказати по справі. (навіть родичі: чоловік, дружина дитина брат, сестра можуть бути свідками ), але їх покази будуть враховуватись тільки разом з іншими доказами (суд може відхилити ці докази і наголосити, що ці особи зацікавленні у вирішенні справи, якщо не буде інших доказів). Відповідно до ЦПК не можуть бути свідком адвокати та інша особа , яка отримала відомості в разі службового становища Закон України «Про адвокатуру». Свідок викликається до суду поданням клопотання стороною, яка хоче його викликати на попередньому судовому засіданні. При цьому треба вказати в клопотанні загальних рисах, які обставини по справі може підтвердити цей свідок. Студент повинен пам’ятати , що необхідно працювати над списком свідка. Якщо є можливість треба вибирати в свідки особу, яка гарно говорить, має добру пам’ять, може описати чітко події, була безпосередньо присутня при подіях (особисто бачила, чула, приймала участь). Студент повинен знати, що послідовність допиту свідків міститься в ст. 177 ЦПКУ. Суд вирішує свідків якої сторони перших допитувати, а адвокат в якій послідовності вони підуть. (Необхідно кращих свідків ставить першими і останніми) Формування показань свідків поділяються на три стадії: 1. сприйняття; 2. запам’ятовування. 3. Відтворення;- це психічні процеси які дозволяють у майбутньому дізнатись про минуле. Враховуючи це при допиті в суді свідка, треба ставити перед собою такі завдання: 1. Отримати від свідка повних, правдивих і відображаючи істину свідчень; 2.Пояснення причин протилежності в свідченнях свідка на стадії досудового слідства і в судовому засіданні. 3.Виявлення невідповідності свідчень свідка матеріалам кримінальної справи, а також свідченням підсудного, потерпілого та інших учасників судового процесу. В судовому засіданні виявляється інші психічні обставини ніж при допиті в досудового слідства, тому що, якщо до стадії досудового слідства свідок один на один з тим хто його допитує, то в судовому засіданні присутні ті проти кого він свідчить та інші учасники процесу. До того задавати питання має право усі учасники судового процесу, а не один слідчий. Свідок – саме головне джерело по кримінальним справам. Від його свідчень залежить доля підсудного. Наприклад: В судовому засіданні (як і на судовому слідстві) обвинувачений К. свою провину признав частково. Він стверджував, що був впевнений, що постріли по потерпілим які він робив були не з бойового, а газового пістолета, який він знайшов в той день. Свідком була співмешканка Л., яка мала підтвердити факт знахідки К. саме газового пістолета. Захиснику необхідно було построїти тактику допиту так, щоб:
Допит підсудного, дещо відрізняється від допиту свідка. Потерпілий на відміну від свідків, не видаляється із зала суду, а весь час там знаходиться. Він чує свої свідчення під час прочитання обвинувального висновку і може ще раз їх проаналізувати. Потерпілий процесуально незалежна фігура в процесі. Його опитують і бояться тому, що в будь-який момент він може оскаржити вирок. Від свідчень потерпілого, буде залежить тяжкість покарання, розмір шкоди і її значимість. Потерпілі в справах про вбивство і зґвалтування край негативно настроєні проти підсудного і його адвоката. Тому допит потерпілого ведеться ще з більшою обережністю. Якщо адвокат баче різке негативне відношення до себе і до підсудного, краще зовсім відійти від будь-яких питань. В останній час, особливо після роз’яснення Конституційного суду, коли потерпілий став таким процесуальним учасником з яким приходиться рахуватись як з рівноправною стороною. Іноді в одній справі можуть з’являтись два потерпілих.
Існують правила допиту свідка, про які адвокат не повинен забувати, від дотримання їх залежить результат допиту: Перше правило: Заповідь “не нашкодь” сама основна в професії адвоката. Друге правило: “Вчасно зупинись” – воно особливо діє при допиті свідка чи потерпілого. Третє правило: Саме кращє питання – це те, що не задане! 2. Методика допиту свідка Методика допиту свідка - це логічні і психологічні правила, на основі яких заінтересована особа може допитати свідка і встановити необхідні для розгляду справи обставини. Тактичні прийоми допиту свідків тривалий час розглядаються у криміналістиці. Тому наявний арсенал зорієнтований на потреби кримінального процесу. Умови та порядок допиту свідка в цивільному процесі істотно відрізняються:
Через ці особливості серед усього арсеналу тактичних прийомів допиту свідка, наявних у слідчого, у цивільному процесі можна використати лише деякі. З урахуванням специфіки цивільного процесу можна виділити 8 стадій допиту свідка:
І. Підготовка допиту включає: 1.1.Визначення мети допиту. Мета допиту - одержати від свідка інформацію, що має доказове значення. Допит може проводиться з метою отримання нової інформації або перевірки чи уточнення наявної, отриманої з інших джерел. Коло обставин, що підлягають з'ясуванню під час допиту, називають предметом допиту. Він формується після вивчення та аналізу матеріалів справи. 1.2.Збір та вивчення відомостей про свідка. Потрібно встановити його стосунки з іншими учасниками процесу, соціальне оточення, психологічні особливості, місце роботи, коло спілкування. В ході допиту та оцінки показань свідка ці обставини потрібно враховувати. 1.3. Отримання спеціальних знань, які можуть знадобитися під час допиту. Це потрібно, коли проводиться допит спеціалістів та фахівців у певній сфері або з приводу обставин, які таких знань потребують. Знання ознак та закономірностей явищ, для з'ясування яких планується допит, дозволить правильно сформулювати запитання, обрати їх логічну послідовність і, при потребі, змінити тактику допиту. 1.4.Визначення тактичних та психологічних прийомів допиту. Прийоми підбираються індивідуально для кожного свідка, з урахуванням їх психологічних, статевих, професійних та інших особливостей. Доцільно обміркувати послідовність застосування тих чи інших прийомів допиту. 1.5. Складання плану допиту. План допиту включає питання, які потрібно задати свідкові для досягнення мети допиту. їх підготовку почати можна із запису фактів, що підлягають встановленню. 1.6. Прогнозування дій іншої сторони. Під час допиту свідка протилежна сторона також буде ставити йому запитання, можливо, навіть першою. Потрібно поставити себе на місце противника і сформулювати питання, які якого цікавлять. 1.7.Прогнозування поведінки допитуваного під час допиту. Потрібно підготуватися до різних варіантів розвитку ситуації під час допиту та обдумати можливі дії у відповідь. У разі необхідності можуть використовуватися й інші підготовчі дії, назвемо їх факультативними. 1.8. Попередня бесіда. Процесуальне законодавство не забороняє за інтересованим особам спілкуватися із свідком поза судом. Таке спілкування дозволяє скласти попереднє враження про свідка, про його настрій на справу. Під час бесіди свідок отримує інформацію, яка може спонукати його до зміни психологічної позиції у справі. 1) метод передачі інформації - цілеспрямована передача інформації про події, факти та знання. Цей метод сприяє корегуванню та спрямуванню у потрібний керунок розумових процесів свідка. Передача інформації підвищує психічну активність особи, дозволяє регулювати її розумову діяльність [27]. метод переконання; метод наказу [28]. 1.9. Зміна черговості допиту. Про цей тактичний прийом йшлося вище. Підготовка допиту свідка відбувається поза судом. 3.Вибір та черговість свідків. Відповідно до ст. 50 нового ЦПК, свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний з'явитись до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. Відповідно до ст. 136 нового ЦПК, у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Розшук свідка цивільним процесуальним законодавством не передбачений. Якщо свідка не вдалося ідентифікувати, його можна просити зголоситися через засоби масової інформації. Якщо запропонувати високу винагороду, таке прохання знайде адресата. Можливість залучення до процесу свідка не залежить від сплати обіцяної йому винагороди. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду. До нього може бути застосований навіть привід. Але невиконання обіцянок може вплинути на ставлення свідка до заінтересованої особи. Тактичні прийоми роботи із свідком можна поділити на дві групи:
1.1. Допит свідка в контрольованій обстановці Суть: Допитувати свідка у порядку забезпечення доказів. Застосування: За новим ЦПК свідок може бути допитаний до судового засідання лише в одному випадку - в порядку забезпечення доказів (ст. 133 нового ЦПК). Про це йшлося вище. На відміну від старого ЦПК, в новому не передбачено можливостей допиту свідків у місці їх проживання або перебування. Навпаки, зазначено, що виконання доручень щодо збирання доказів виконується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі (ч. З ст. 132 нового ЦПК). Винятків із загального правила про те, що судові засідання проводяться в спеціально обладнаному приміщенні суду — залі засідань, немає (ч. З ст. 158 нового ЦПК. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 130 нового ЦПК, питання про судові доручення щодо допиту свідків вирішуються за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. З урахуванням принципу змагальності, про допит свідка у місці його постійного проживання повинна клопотати особа, заінтересована у його показах, або сам свідок. Відповідно до ст. 132 нового ЦПК, в ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, перелік питань, поставлених особам, які беруть участь у справі, та судом свідку. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована. Важливо, що суд повинен наперед з'ясувати перелік питань, які слід з'ясувати у свідка, і навести їх в ухвалі. Це робить неможливим використання окремих методів допиту свідків, які ґрунтуються на раптовості питань. Судове доручення виконується у судовому засіданні за загальними правилами. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка не с перешкодою для виконання доручення. 2. Зміна черговості допиту свідків Суть: Перевагу у допиті свідка має той, хто допитує перший. Застосування: Відповідно до ст. 180 нового ЦПК, допит свідка починається з пропозиції головуючого розповісти все, що йому особисто невідомо по даній справі, після чого першим йому ставить запитання особа, із заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у і праві. Це - імперативна норма, тобто її виконання обов'язкове для суду. Першим ставить питання не той, кому вигідні пояснення свідка, а і ой, хто його викликав. Виклик свідка здійснюється за заявою (клопотанням) заінтересованої особи. Зі змісту ст. 136 нового ЦПК випливає, що таке клопотання мас бути заявлено письмово. На практиці часто буває, що заінтересована у показаннях свідка сторона приводить його безпосередньо в судове засідання, без попередніх к лопотань чи повідомлень. Так досягається ефект раптовості доказів. Про черговість допиту не думається. Спрацьовує поширений стереотип: першим свідка допитує сторона, яка його привела. Однак за законом це не так. Якщо відповідач знає, хто буде свідком зі сторони позивача, він може перший викликати його до суду, подавши суду відповідну заяву. При визначенні порядку допиту свідка це буде вирішальним. Буває, що відповідач не має достатньої Інформації про свідків, не знає, наприклад, їх місце проживання або по батькові. Тоді у заяві потрібно зазначити, що відомості про свідка, яких не вистачає, може надати позивач. ЦПК не передбачає порядку допиту свідка, викликаного з ініціативи обох сторін. Вважаю, що пріоритет матиме той, хто ті їв йди і а заявив про його виклик. Зміна послідовності допиту свідка дозволяє поламати тактику протилежної сторони. Це дезорієнтує свідка. Як правило, він має чітку установку - розповісти, що знає, відповісти на лагідні питання «своєї» сторони, а під час допиту іншої сторони - піти у глухий захист. Якщо першим допитує «ворожа» сторона, лагідних питань не буде. 3. Обирання черговості допиту декількох свідків Суть: Першим допитувати найслабшого свідка, який може змінити позицію у справі. Застосування: Свідки допитуються окремо. Недопитані свідки не можуть зноситися із допитаними. Якщо у справі є декілька свідків, то найкраще першим допитати свідка, який у психологічному плані є найслабшим. Отриману від нього інформацію можна використовувати для психологічного впливу на свідків, шо допитуватимуться пізніше. Відповідно до ч. 10 ст. 180 нового ЦПК, кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін. Тому допитаний раніше свідок чує, що пояснює наступний свідок. 4. Одночасний допит декількох свідків, повторний допит свідка Суть: Якщо показання свідків суперечать одне одному, потрібно встановити причину. Застосування: У ч. 12 ст. 180 нового ЦПК передбачено можливість одночасного допиту свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях. Порядок проведення цієї процесуальної дії нормами цивільного процесуального законодавства не регламентується. Через це очна ставка практично не використовується. Вважаємо, що тут має застосовуватися аналогія закону. Очну ставку потрібно проводити за правилами, встановленими КГІК України. Саме лише загроза одночасного допиту може стати емоційним поштовхом до зміни свідком своїх показань. 4. Приклад «Дерева запитань»:
Тобто ви сказали: що ділянка була вільна ; була в жахливому стані; і бажання користуватися нею після прокладання газопроводу у вас не виникало до 2003 року;
Таким чином, Ви були згодні з межами земельної ділянки у 1997 році, а як відомо з документації що була передана суду та Висновком експерта площа земельної ділянки Кравченко у 1995 році дорівнювала 972 м2. Тобто ви не заперечували користування Кравченко земельної ділянки де проходив Ваш газопровід у 1997 році?
Виходячи із цього Ваші вимоги безпідставні і необґрунтовані нормами матеріального права. Самостійна робота Скласти письмово «дерево питань» до 2-х будь-яких учасників процесу по запропонованих фабулі. Рекомендована література: [2 ]; [7 ]; [ 9 ]; [ 10 ]; [12 ]; [28]; [ 33 ]; [ 34 ]. Нормативно-правові акти – [1]; [ 3 ]; [ 7]; [ 8]; [9]; [16]; [ 18]; [21] ; [ 25 ]; [28]; [ 35 ]; [ 42 ]; [ 43 ]; [48 ]; [49 ]. |
| Методичні рекомендації до організації самостійної роботи з курсу... Методична розробка складена на основі робочої навчальної програми курсу «Релігієзнавство» затвердженої у 2011 році |
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної... Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності |
| ЗАТВЕРДЖУЮ Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт призначені для підготовки бакалаврів галузі знань «Право» з напрямом підготовки... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2-го КУРСУ ОКР «БАКАЛАВР» Косьмій М. М., Мельник П. В., Острогляд О. В. Кримінальне право України. Загальна частина. Методичні рекомендації для написання курсових... |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ КОНСТИТУЦІЙНЕ... Формами проведення занять є такі: лекції, семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота. З даної дисципліни передбачено... |
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО» Він здійснюється у наступних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота, практична підготовка,... |
Методичні рекомендації щодо оформлення дипломних робіт для студентів напряму підготовки “ Підсумковим етапом навчання в університеті, що дає право на присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму підготовки... |
| Методичні рекомендації щодо оформлення дипломних робіт для студентів напряму підготовки “ Підсумковим етапом навчання в університеті, що дає право на присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму підготовки... |
Методичні рекомендації для проведення навчальної практики студентам... Методичні рекомендації для проведення навчальної практики студентам факультету обліку та аудиту денної форми навчання галузі знань... |