МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи з курсу Практична діяльність юриста (Практичне право) Для підготовки фахівців заочної форми навчання за ОКР (бакалавр) галузь знань (напрям підготовки) 0304 «Право»

Скачати 1.77 Mb.

Назва	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи з курсу Практична діяльність юриста (Практичне право) Для підготовки фахівців заочної форми навчання за ОКР (бакалавр) галузь знань (напрям підготовки) 0304 «Право»
Сторінка	3/11
Дата	23.04.2013
Розмір	1.77 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Право > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

А.: Вам зручно?

А.: Звідки ви дізналися про нашу юридичну клініку? Ви колись зверталися за юридичною допомогою до юриста або в іншу юридичну клініку?

А.: Яке у вас було враження після роботи з юристом?

А.: Перш ніж вислухати Вас, я коротко розповім яку роботу ми виконуємо і на яких умовах. Ви згодні?

А.: Ми студенти ІV курсу юридичного факультету. Ми надаємо безкоштовні юридичні консультації всім громадянам, які не мають можливості оплатити послуги кваліфікованого юриста. Ми даємо роз’яснення законодавства, його застосування, надаємо допомогу в складанні документів, консультуємо по правових питаннях, і в деяких випадках при згоді клієнта ми робимо представництво в суді та інших державних органах. Ми працюємо під керівництвом викладачів, тому оказуємо досить кваліфіковану допомогу. Вся інформація, що Ви нам розповісте, залишиться конфіденційною, але доступ до неї будуть мати викладачі-консультанти клініки та слухачі. Ви повинні розуміти, що час дачі консультації буде довшим ніж би ви консультацію отримували у адвоката. Якщо ви згодні на такі умови, давайте підпишемо угоду про ваше обслуговування.

А.: Якщо ви погоджуєтесь на такі умови консультування пропоную підписати з нами угоду

А.: Тепер якщо ви не проти Ви мені надасте ваші анкетні данні.

А.: Сергій Миколайович, у моєму розпорядженні є приблизно година. А Ви маєте у своєму розпорядженні такий же час на бесіду із мною?

А.: Добре. Я думаю, години нам вистачить. А якщо ні, ми домовимося,

коли зможемо зустрітися знову."

А.: Сергій Миколайович! Я би хотів у вас запитати, ви не будете проти, якщо під час нашої розмови, я (мій товариш) буду занотовувати важливі моменти з вашої розповіді.

А.: Сергій Миколайович! Давайте домовимося в такий спосіб: Ви розповісте мені все про виниклим у вас проблеми. А я по ходу Вашої розповіді буду задавати Вам уточнюючі питання або перепитувати, якщо мені щось буде незрозуміло. І після з'ясування всіх ваших проблем ми разом обговоримо, як найкраще їх вирішити. Домовилися ?.

А.: Сергій Миколайович! Ще раз нагадую, ми дотримуємось правил конфіденційності, тобто всі відомості, повідомлені Вами, ми збережемо в таємниці. Але Ви повинні розуміти, що крім мене про справу будуть знати викладачі нашої клініки, а також інші студенти клініки, з якими ми будемо обговорювати ваші проблеми, але без посилення на ваше ім’я .

А.: То з якою проблемою Ви до нас прийшли, що у Вас трапилось?.

5. Техніка з’ясування проблеми клієнта:

А) вільна розповідь клієнта. Студент повинен розуміти, що таке вільна розповідь, і як себе треба поводити під час неї. Які психологічних методи треба застосовувати для отримання більш повної інформації. Види слухання їх характеристика, які існують перешкоди при пасивному слуханні їх характеристика і як їх уникнути, що таке активне слухання його плюси, які питання може задавати юрист в процесі слухання їх характеристика.

Головна формула цього етапу:

РОЗПОВІДЬ+УМІННЯ СЛУХАТИ=РОЗУМІННЯ [7, c. 3]

Виходячи з цього, особливо важливим при спілкуванні є вміння слухати. Вміння слухати – це дуже важлива навичка, який слід постійно вчитися. Слухання буває пасивним і активним, а також нерефлексійним та емфатичним:.

Пасивний слухач – він чує те, що хотів би почути від співрозмовника, а не те, що він йому розповідає.

Нерефлексійний слухач - тобто вислуховування клієнта без втручання з боку юриста, від нього потрібне вміння " уважно мовчати"

Активний слухач – навпаки, чує те, що йому розповідає співрозмовник.

Емпатичний^¹ слухач - це свого роду той, хто розуміє співрозмовника не "розумом, а серцем". Воно забезпечується тими ж засобами, що й нерефлексивне слухання, але при цьому вимагає прояву співпереживання, щирого співчуття до клієнта. Наприклад: Так, так. продовжуйте... ", "Треба ж!.. "; "Так, розумію... " і т.д.

Найбільш типові внутрішні перешкоди:

а) нудьга;

б) заклопотаність іншими проблемами або психологічна неуважність;

в) нетерплячість;

г) надлишок інформації;

д) упередженість (наприклад, ми схильні чути тільки ті відомості, які начебто б підтверджують нашу точку зору);

е) приділення підвищеної уваги зовнішності або манері мовлення клієнта;

ж) інтелектуальна зосередженість на мовній частині виступу й відсутність уваги до немовних (невербальних) сигналів і знаків, які можуть підкріплювати і підсилювати мовну інформацію або суперечити їй.
Б) уточнення проблеми. Студенти повинні знасвоїти, методи які застосовуються для уточнення отриманої інформації. Надати характеристику методів і випадки їх застосування.

На практиці дуже рідким є випадки, коли в процесі вільної розповіді клієнта юрист отримує достатньо інформації для з’ясування правових проблем клієнта, а також для з’ясування всіх юридично значущих фактів його проблеми. Тому у юриста майже завжди виникає необхідність поставити перед клієнтом запитання, які б сприяли отриманню від нього найбільш детальної і достовірної інформації.

1. Хронологія події.

Що сталося з клієнтом? (Місце події)

Коли сталося? (Час події)

Хто був учасником цих подій? (Суб’єкти)

Яким чином і в якій послідовності розгорталися події?(Обставини події)

Які наслідки вони потягли за собою?

“Технологія воронки”- при цьому вимагається повна відповідь на питання , наприклад, чи має право особа розпоряджатися майном?, коли була отримана квартира?, хто має право розпоряджатися майном?, хто проживає і прописаний в квартирі? хто власник цієї квартири?
“Камінний димар ”- запитання задаються для з’ясування інформації від часткового до загального поступово розширяючи подію, щоб мати можливість охопити проблему цілком.
“Технологія нагадування” – її можна використовувати на всіх етапах інтерв’ювання, для встановлення факту, чи правильно юрист зрозумів клієнта.
“Запитання асоціації” – застосовується тоді, коли клієнт не може пригадати конкретну подію чи конкретну годину, конкретну дату, чи пору року. Для цього студенту треба виділити подію яка має велике значення і виділити факти, що були до події і після неї. Наприклад: Пригадайте яке свято було в цей період?
“Запитання, які перевіряють достовірність інформації” – коли консультант не довіряє клієнту, бачить, що він не щиро представляє факти, придумує їх на свою користь, то можна задати питання, що раніше вже задавалось, але змінити формуліровку запитання. Але краще висловити свою недовіру до клієнта, і роз’яснити наслідки того, що буде, якщо він навмисно спотворив факти, розказав їх на свою користь.

Також дуже важливим в процесі інтерв’ювання є з’ясування питання про бачення клієнтом вирішення його проблеми. Наприклад: Я зрозумію вашу проблему краще, якщо ви мені скажете, як ви бачите її вирішення? Запитуючи клієнта про бажаний варіант вирішення проблеми, юрист отримує інформацію про клієнта і його очікування, а це дасть йому змогу оцінити реальність очікувань клієнта.

6.Резюмування проблеми клієнта. Студенти, повині розуміти значення стадії резюмування, для вдалого опитування. Звернути увагу на питання які треба піднімати під час цієї стадії. Студенти овинні чітко розуміти, що таке фабула справи, з чого вона складається, для чого вона потрібна.

Цей етап теж має велике значення. Оскільки на цьому етапі підводяться підсумки проведеного інтерв’ю. Завдання його полягає у складанні резюме, тобто заснованого на інформації, отриманої в ході співбесіди від клієнта, докладного, викладеного в хронологічній послідовності переказу юристом подій, що становлять правові проблеми клієнта. Краще всього використовувати при цьому питання фабули такі як: що сталося з клієнтом? (Місце події), коли сталося? (Час події), хто був учасником цих подій? (Суб’єкти), яким чином і в якій послідовності розгорталися події?(Обставини події), які наслідки вони потягли за собою?

Отже, студенти юридичних клінік повинні звернути особливу увагу на важливість цього етапу інтерв'ювання, тому що, таке переказування необхідно для встановлення зворотного зв'язка із клієнтом.

Завершення інтерв’ю. Студенти повинні звернути увагу на значення стадії завершення інтерв’ю та на питання які вирішуються на ній.

Після закінчення консультування юрист повинен:

з метою демонстрації своєї достатньої компетенції дати загальну характеристику проблеми, вказавши строк надання остаточної консультації;
подати список документів, які має принести клієнт;
призначити час наступної зустрічі;

Якщо консультації платні узгодити суму гонорару

Самостійна робота

Види запитань та їх характеристика;
Підготувати приклади трактування мови рухів;
Опрацювати обставини «Справи Гака» (задача № 2), зробити імітацію стадії інтерв’ювання та оформити справу клієнта (додатки А-Г) (без конфіденційної інформації для клієнта та юриста) та добірку нормативно-правових актів з адвокатської етики та трудового законодавства, яке врегульовує порядок звільнення працівників за прогул.

Додаток А.

УГОДА ПРО НАДАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЇ І ВЕДЕННЯ СПРАВИ №____

я, _________________________________________________________, погоджуюсь на ведення моєї справи (надання консультації) юридичною клінікою, усвідомлюючи, що юридична допомога надається студентами, які не є професійними юристами.

У випадку незадоволення отриманою консультацією вирішенням справи не на мою користь без вини представника зобов'язуюсь не мати претензій як до юридичної клініки, так і до представника.

Також погоджуюсь на використання юридичною клінікою матеріалів моєї справи в учбовому процесі без зазначення особистих даних (прізвище, ім'я, адреса та ін.).

Даю згоду і зобов'язуюсь після надання консультації вирішення справи проінформувати представника клініки стосовно якості послуг, які мені було надано.

Дата: " " 20 р. Підпис:______________________

Додаток Б

ВХІДНА АНКЕТА ПО СПРАВІ №_____

Дата проведення співбесіди: «____»_____________20____р.

Консультант________________________________________________________

ДАНІ ПРО КЛІЄНТА

П.І.Б.:_____________________________________________________________________

Дата народження: «___»__________________19_____р.

Адреса:_______________________________________________________________________

Контактний телефон

(вдень):

(ввечері):________________________

Місце роботи:_______________________________________________________________

Родинний стан:

Соціальний стан:

Документ, що підтверджує правовий статус клієнта: _______________________________

Черговість звернення:
ДАНІ ПРО СПРАВУ

Мета звернення: _______________________________________

Коротке викладення обставин справи:_____________________________________________

____________________________________________________________________________
Чи звертався раніше клієнт до юриста? Так чи Ні

Якщо так. то куди звертався і які результати отримано:

_______________________________________________________________

Рішення, які вже були прийняті з даної справи:

ДАНІ ПРО ПРОТИЛЕЖНУ СТОРОНУ У СПОРІ"

Чи ( опонент теперішнім або колишнім клієнтом клініки? Так чи Ні

РЕЗУЛЬТАТИ СПІВБЕСІДИ

Призначена повторна зустріч:

Чи є кінцевий термін по цій справі? Так чи Ні

Якщо так, то коли? «______» _________________20 р.

Надано копії документів:

1._______________________________________________________________

2._______________________________________________________________

3._______________________________________________________________

4._______________________________________________________________

5._______________________________________________________________

6._______________________________________________________________

7._______________________________________________________________

8._______________________________________________________________

9._______________________________________________________________

10.______________________________________________________________

ІНШЕ:
Підпис клієнта__________________
Додаток В

ПІДСУМОК ІНТЕРВ’Ю

Дата: «____»_________________20___р. Справа № __________

Повне ім’я клієнта:_______________________________________________

Адреса клієнта:___________________________________________________

Контактний телефон_______________________________________________

Ім’я опонента:_____________________________________________________

Питання що ставить клієнт:

1.________________________________________________________________________

2.________________________________________________________________________

3.________________________________________________________________________

4.________________________________________________________________________

5.________________________________________________________________________

Дата наступної зустрічі_________________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Національний університет державної податкової служби України
Юридичний факультет
ЮРИДИЧНА КЛІНІКА
«___» __________ 200_ р. Студент-консультант ___________________

Студент-консультант ________________________ ____________________

Підпис ПІБ

Викладач - консультант________________________ ____________________

Рекомендована література:

[ 1 ]; [2 ]; [3 ]; [4 ]; [ 5 ] [6]; [7]; [8 ]; [9 ]; [ 10 ] [11]; [12 ]; [ 14 ] [ 34 ].

Нормативно-правові акти – [ 3 ] ; [ 7 ] ; [35] ; [ 48 ]; [ 49 ] .

Тема 2.2. Аналіз матеріалів справи та вироблення позиції по ній.

Поняття та суть аналізу справи.
Аналіз фактичних обставин справи.
Аналіз правової основи.
Аналіз доказів
Вироблення позиції по справі.

1. Поняття та суть аналізу справи. Студент повинен дати визначення поняття аналізу справи та розуміти її значення для правильного вирішення. Методи та етапи проведення аналізу справи.

Юридичний аналіз справи – це процес дослідження окремих складових елементів справи, який відбувається за законами логіки з метою вироблення конкретної позиції по ній.

До елементів справи відносять:

факти – обставини реальної дійсності, які були з’ясовані в процесі збирання інформації – такий елемент становить – фактичну основу справи;
норми – які врегульовують правовідносини, з приводу яких звернувся клієнт. Такий набір норм, становить нормативну ос нову справи;
докази – відомості про факти, які підтверджують наявність або відсутність обставин, визначених у межах фактичної основи справи.

Отже, можна стверджувати, що проведений якісний аналіз вище зазначених елементів, може гарантувати успішність всесторонього аналізу справи в цілому.

Такий аналіз повинен відбуватись у чотири етапи:

1. етап – проведення всесторонього аналізу фактичних обставин справи;

2 етап – здійснення правової кваліфікації ситуації – тобто аналізу правової основи;

3 етап – здійснення аналізу вимог клієнта та правомірних можливостей досягнення таких вимог клієнта – тобто аналізу доказів;

4 етап – визначення механізму захисту прав особи, що звернулася - тобто вироблення позиції по справі.

Аналіз фактичних обставин справи. Студент повинне дати визначення фактичним обставинам справи. Чітко розуміти що таке фабула справи і чим вона відрізняється від фактичних обставин. Звернути увагу на класифікацію фактів їх характеристику.

Факти це події реальної дійсності, які мали місце в певний час, в певному місці та за певних обставин. Ті з них, які тягнуть за собою певні правові наслідки, називають юридичними.

Юридичні факти - це будь-які явища, які мають юридичне значення тобто приводять до виникнення і зміни в правах і обов'язках суб'єктів правовідносин.

Для виокремлення юридично значущої інформації від всієї інформації, що надав клієнт по справі, необхідно і скласти фабулу справи.

Це можна зробити, давши відповідь на п'ять запитань:

Групи обставин	питання
Обставини часу	Коли?
Обставини місця	Де?
Обставини, що вказують на учасників	Хто?
Обставини, що вказують на зміст події	Що?
Обставини, що вказують на спосіб вчинення	Як вчинив?

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі:

Методичні рекомендації до організації самостійної роботи з курсу... Методична розробка складена на основі робочої навчальної програми курсу «Релігієзнавство» затвердженої у 2011 році	Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної... Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
ЗАТВЕРДЖУЮ Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт призначені для підготовки бакалаврів галузі знань «Право» з напрямом підготовки...	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2-го КУРСУ ОКР «БАКАЛАВР» Косьмій М. М., Мельник П. В., Острогляд О. В. Кримінальне право України. Загальна частина. Методичні рекомендації для написання курсових...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ КОНСТИТУЦІЙНЕ... Формами проведення занять є такі: лекції, семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота. З даної дисципліни передбачено...	Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО» Він здійснюється у наступних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота, практична підготовка,...	Методичні рекомендації щодо оформлення дипломних робіт для студентів напряму підготовки “ Підсумковим етапом навчання в університеті, що дає право на присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму підготовки...
Методичні рекомендації щодо оформлення дипломних робіт для студентів напряму підготовки “ Підсумковим етапом навчання в університеті, що дає право на присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму підготовки...	Методичні рекомендації для проведення навчальної практики студентам... Методичні рекомендації для проведення навчальної практики студентам факультету обліку та аудиту денної форми навчання галузі знань...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання