Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Адміністративне судочинство» для напряму «Право» спеціальності «Правознавство» Автор: Галай В. О., кандидат юридичних наук


НазваНавчально-методичний комплекс з дисципліни «Адміністративне судочинство» для напряму «Право» спеціальності «Правознавство» Автор: Галай В. О., кандидат юридичних наук
Сторінка8/21
Дата23.04.2013
Розмір1.92 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   21
ТЕМА.5.Учасники адміністративного судочинства

З дисципліни:Адміністративне судочинство.

Категорія студентів: студенти бакалаври.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо загальної характеристики учасників адміністративного судочинства; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу:2 год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських (практичних) занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративний процес, «СПОУ».

- забезпечувана дисципліна: «Адміністративне судочинство».

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика учасників адміністративного судочинства

2. Правовий статус третіх осіб у адміністративному судочинстві

3. Правовий статус осіб, які обслуговують позовне провадження

4. Правовий статус свідка, експерта та спеціаліст у адміністративно-позовному проваджені

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1. Поняття учасника адміністративного судочинства

2. Права та обов’язки сторін у адміністративному судочинстві

3. Права та обов’язки інших учасників адміністративному судочинстві

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1.Поняття учасника адміністративного судочинства

2.Права та обов’язки сторін у адміністративному судочинстві

3.Права та обов’язки інших учасників адміністративному судочинстві

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1.Учасник адміністративного судочинства, сторони адміністративного судочинства,

2. Треті особи, свідок експерт, спеціаліст в адміністративному судочинстві. (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1.Правовий статус третіх осіб та представників в адміністративному суді.

2. Визначення адміністративно - процесуальної правосуб’єктності та її зміст.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації.

До першого питання.

Учасником адміністративного судочинства є особа, яку чинним законодавством України наділено процесуальними правами та обов'язками щодо участі в адміністративній справі у адміністративних судах. Тобто це особа, яка може або повинна здійснювати процесуальні дії, спрямовані на досягнення мети процесу, хоча б в одній зі стадій даного провадження.

Отже, до участі у публічно-правових спорах, як із суб’єктивних так і об’єктивних причин залучаються різні за статусом та організаційною структурою суб’єкти: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, іноземці, особи без громадянства.

У зв’язку із значною кількістю суб’єктів, котрі вступають у адміністративні процесуальні відносини, важливе значення для вивчення існуючих видів учасників адміністративного судочинства, перш за все, має їх класифікація, яка не просто систематизує таких учасників у окремі групи, але й дозволяє навести специфічні ознаки, завдання, повноваження усіх хто так чи інакше причетний до адміністративної справи.

Зазначимо, що національним процесуальним законодавством урегульована не лише безпосередня реалізація конституційного права фізичних і юридичних осіб на судовий захист, але й визначено суб’єкта правовідносин, який поряд із фізичними та юридичними особами є одним із основних учасників адміністративного судочинства. Тобто у порядку адміністративного судочинства передбачена можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень (наприклад, ч. 2, 3 ст. 2 КАС України).

До другого питання.

Третіми особами визнаються учасники адміністративно-позовного провадження, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу між сторонами для захисту особистих прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Треті особи мають юридичний інтерес в результатах розгляду судом справи. Це пов'язано з тим, що рішення, прийняте судом у справі, може вплинути на правове становище цих осіб. Позиція третіх осіб у справі обумовлена тим, що вони намагатимуться, щоб суд виніс таке рішення у справі, яке б відповідало їх інтересам, що залежать від існуючих між ними і сторонами правовідносинами, або ж зміною їх на свою користь.

В зазначеному проваджені беруть участь два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, та ті які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору це учасники провадження, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу, заявивши позов на предмет спору до сторін, з метою захисту особистих прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити в адміністративну справу за своїм бажанням у будь-який час до закінчення судового розгляду. Для цього вони пред'являють адміністративний позов до сторін.

Адміністративний позов подається третіми особами, які заявляють самостійні вимоги, у формі позовної заяви, яка повинна відповідати всім вимогам ст. 106 КАС України. Позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, оплачується судовим збором (ст. 89 КАС України). У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – це учасники адміністративно-позовного провадження, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу на стороні або відповідача з метою захисту особистих прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин. Одна й та особа може брати участь в адміністративно-позовному провадженні у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці тільки однієї сторони.

Підставою виникнення юридичного інтересу в третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, є її до процесуальний зв’язок з однією із сторін адміністративної справи, в яку вона вступає. При розв'язанні і питання про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, суд повинен перевірити існування між цією особою ти однією з сторін правових відносин і можливість впливу рішення суду по справі між сторонами на цю особу.

Треба зазначити, що постановлене судом рішення по справі за участю третіх сторін, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, може насамперед вирішити наслідки взаємовідносин між сторонами та цими третіми особами, тобто вплинути на їх права та обов’язки щодо однієї з сторін.

До третього питання.

Інша група учасників даного провадження – це секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, спільним для них є те, що вони не мають юридичної заінтересованості у результатах вирішення адміністративної справи. Саме ознака наявності юридичного інтересу в результаті справи первісно відрізняє осіб, які беруть участь у справі від інших учасників провадження.

Разом з тим процесуальне положення інших учасників провадження не однакове, що дозволяє розділити їх на дві групи.

Перша — це особи, які обслуговують судове провадження. До них можна віднести секретаря судового засідання, судового розпорядника та перекладача.

Основними обов'язками цієї групи учасників адміністративного процесу є: надання кваліфікованої допомоги всім учасникам адміністративного процесу, забезпечення нормального ходу судового засідання із вживанням усіх передбачених законодавством засобів, тощо.

Друга група, яку можливо відокремити у адміністративному судочинстві, це особи, які сприяють розгляду справи. До неї відносяться: свідок, експерт та спеціаліст. Представники цієї групи повинні насамперед з'являтися за викликом суду та надавати у розпорядження суду всі дані, що стосуються справи.

ТЕМА.6. Докази, судові витрати, строки в адміністративному судочинстві.

З дисципліни:Адміністративне судочинство.

Категорія студентів: студенти бакалаври.

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо доказів, судових витрат та строків в адміністративному судочинстві; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу:6год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських (практичних) занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

- забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративний процес, «СПОУ».

- забезпечувана дисципліна: «Адміністративне судочинство».
Навчальні питання:

1. Докази в адміністративному судочинстві.

2. Судові витрати в адміністративному судочинстві.

3. Строки в адміністративному судочинстві.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

1. Показання свідків, висновки експертів, речові докази в адміністративному судочинстві

2. Принцип офіційності в адміністративному судочинстві

3. Джерела доказів в адміністративному судочинстві

Семінарське заняття №2 (2 год.):

1. Види судових витрат

2. Види строків в адміністративному судочинстві

3. Правила обчислення процесуального строків

Практичне заняття №1 (2 год.)

1. Вирішення тестових завдань.

Література:

1. Кодекс Адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747IV зі змінами, внесеними згідно із Законом N 5411VI від 02.10.2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. N3536, N 37. ст.446.

2. Задирака Н.Ю. Адміністративне судочинство в Україні: актуальні проблеми / Н.Ю. Задирака // Філософія Права. 2011. №3. С. 277281.

3. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

4. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с

5. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навчальний посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

7. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного унту / Ростислав Андрійович Калюжний (уклад.), Сергій Валерійович Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.

9. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник. Вид. 2ге, перероб. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.

10. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. Пос. К.: Атіка, 2007. 156 с.

11. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Курс лекцій. – К.: АТІКА, 2006. – 183 с.

12. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: [Навчальний посібник для юрид. вузів и фак. / Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.]; За ред. А.Т. Комзюка. Харків: Юстініан, 2008. — 144 с.

13. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. К.:КонусЮ, 2007. 272 с.

14. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

15. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, О.В. Горбач та ін.. / за ред. В.В. Коваленка. – 2011. – 395 с.

16. Посібник з основ адміністративного судочинства (для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К. 2006. 158 с.

Семінарське заняття №1 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1.Показання свідків, висновки експертів, речові докази в адміністративному судочинстві

2. Принцип офіційності в адміністративному судочинстві

3. Джерела доказів в адміністративному судочинстві

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1.Докази в адміністративному судочинстві,

2. Судові витрати в адміністративному судочинстві. (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (30 хв):

1.Обчислення процесуальних строків.

2.Поновлення та продовження процесуальних строків.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Семінарське заняття №2 (2 год.):

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (30 хв)

1. Види судових витрат

2. Види строків в адміністративному судочинстві

3. Правила обчислення процесуального строків

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1. Характеристика строків по КАСУ (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) (20 хв):

1.Докази у справі

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Практичне заняття №1 (2 год.)

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4.Вирішення тестових завдань (30 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей (30 хв):

1.Докази в адміністративному судочинстві.

2.Судові витрати в адміністративному судочинстві.

3.Строки в адміністративному судочинстві.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій адміністративного судочинства, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації:

До першого питання.

В адміністративному судочинстві джерелами доказів є пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів. Оскільки значна частина адміністративних справ пов’язана з оскарженням правових актів, то показання свідків, висновки експертів, речові докази в адміністративному судочинстві використовуються не так часто, як у цивільному судочинстві. Тут основним джерелом доказів є письмові докази.

На відміну від цивільного судочинства в адміністративному відсутня імперативна норма про те, що пояснення сторін, третіх осіб, їх представників є засобами доказування лише тоді, коли вони допитані як свідки. Однак сторони, треті особи, чи їхні представники, які дають пояснення про відомі їм особисто обставини, що мають значення для справи, можуть бути допитані за їх згодою як свідки. Оскільки при цьому суд попереджає таких осіб про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, ці пояснення набувають більш вагомого значення при оцінці доказів.

Визнання стороною в суді обставин, якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є для суду обов’язковим. Тобто це не виключає можливості суду перевірити ці обставини доказами (у тому числі зібрати їх за власною ініціативою), якщо у нього є сумніви щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. В адміністративному судочинстві таке правило обґрунтоване принципом офіційного з’ясування обставин у справі, що не властиве повністю змагальному цивільному судочинстві.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. А такий підхід значно посилює позиції невладної особи, якій бракує правових знань, щоб самостійно довести перед судом слушність своїх тверджень.

Обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності. Але з презумпції вини суб’єкта владних повноважень не випливає його автоматичний програш у справі, якщо він жодним чином не відреагував на позов або просто його не визнав.

Отже, коли особи, що беруть участь у справі, мають фактичні дані або повідомлення, які свідчать про те, що певні докази можуть бути вилучені або втрачені і ними ско­ристатися для вирішення справи по суті стане неможливим, або внаслідок їх втрати або знищення за актом унаслідок закінчення строків зберігання також неможливо вирішити справу, тоді такі особи мають звернутися до суду з клопотанням про забезпечення доказів. Це може здійснюватися шляхом клопо­тання або відображенням у позовній заяві такої вимоги.

Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі. Це означає, що забезпечення доказів здійснюється за заявою про забезпечення доказів особи, яка бере участь – справі, а до відкриття провадження у справі за заявою заінтересованої особи.

До другого питання.

Судовими витратами називають ті витрати по веденню справи у суді, оплата яких покладається законом на заінтересованих осіб. Статті 87—98 КАС закріплюють види судових витрат, які складаються із: 1) судового збору; 2) витрат, пов'язаних з розглядом справи (витрат на правову допомогу; витрат сторін та їхніх представників, пов'язаних із прибуттям до суду; витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрат, пов'язаних із проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи) та регламентує питання зменшення розміру судових витрат, звільнення від їх оплати, сплати та повернення судового збору, розподілу судових витрат, визначення розміру судових втрат тощо.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду, або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною заявою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір. Судовий збір, сплачений у більшому, ніж встановлено законом розмірі, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду в разі повернення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги, відмови у відкритті провадження у справі, а також у разі залишення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви залишено без розгляду внаслідок повторного неприбуття позивача або за його клопотанням).

Якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Вивчаючи особливості сплати кожного виду судових витрат, слід враховувати положення п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень КАС, яке встановлює, що положення КАС щодо звільнення особи від оплати правової допомоги та забезпечення надання правової допомоги, а також ч. З ст. 90 КАС набирають чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До третього питання.

Процесуальні строки — це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, — продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   21

Схожі:

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ КОНСТИТУЦІЙНЕ...
Формами проведення занять є такі: лекції, семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота. З даної дисципліни передбачено...
Перелік контрольних питань для проведення модульних контролів з навчальної...
Доцент кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності ОВС, кандидат юридичних наук, капітан міліції Логвиненко Б....
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ УКРАЇНСЬКА МОВА...
Семененко Л. Л. ― старший викладач кафедри юридичного документознавства, кандидат філологічних наук
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Факультет...
Адміністративне право – професор кафедри загально правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент Доненко В. В
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни “Облік в бюджетних установах...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Бухгалтерський облік і прийняття рішень у бюджетних організаціях” для студентів V курсу...
КАФЕДРА КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ...
Олійник А. Ю. – професор кафедри конституційного та міжнародного права НАВС, кандидат юридичних наук, професор
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «БІРЖОВЕ ПРАВО» Для освітньо-кваліфікаційного...
Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Біржове право» кафедри цивільних та кримінально-правових дисциплін для студентів Українського...
Навчально-методичний КОМПЛЕКС з дисципліни "ОБЛІК У БАНКАХ" для студентів...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни "Облік у банках " / Укл к е н., доц І. В. Вишнякова. Павлоград, 2008
АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ
Навчально-методичний комплекс вивчення курсу «ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО»
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Міжнародне право» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) “Правознавство” 030401),...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка