|
|
Скачати 0.66 Mb.
|
|
4. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “КРИМІНОЛОГІЯ” ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Тема 1. Поняття, предмет та система кримінології. Методологія кримінології та методика кримінологічних досліджень Поняття кримінології. Кримінологія як загальнотеоретична наука та навчальна дисципліна. Соціологічний та правовий аспекти кримінології. Предмет кримінології. Загальна характеристика предмета кримінології. Злочинність, особистість злочинця, причини та умови злочинності, протидія злочинності як складові предмету кримінології. Завдання, які вирішуються кримінологами при їх дослідженні. Місце кримінології в системі юридичних та інших наук. Взаємодія кримінології з кримінальним правом та іншими науками кримінально-правового циклу: кримінальним процесом, криміналістикою, кримінально-виконавчим правом. Використання в кримінології даних кримінально-правової та інших галузей статистики. Зв’язок кримінології з іншими юридичними науками: цивільного права, сімейного, адміністративного, трудового правав. Зв’язок кримінології із суспільними та природничими науками: філософією, економікою, соціологією, демографією, психологією, соціальною психологією, психіатрією, біологією, генетикою, судовою статистикою та іншими науками. Система кримінології. Загальна та Особлива частини кримінології. Загальнотеоретичні проблеми, що включені до Загальної частини. Особлива частина - кримінологічна характеристика окремих видів злочинності. Завдання та функції кримінології. Поняття методології кримінології та методики кримінологічного дослідження. Загальна характеристика методів кримінології. Філософський діалектичний метод – основа методології кримінологічної науки. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження: аналіз, синтез, логічний, порівняльний, історичний, системно-структурний та інші методи. Міжгалузеві методи кримінологічного дослідження. Характеристика соціологічних, психологічних та статистичних методів. Спостереження, опитування та тестування. Експеримент в кримінології. Документальний метод. Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології Історія вчень про злочинність та її попередження. Становлення та розвиток кримінології як науки у ХІХ ст. Розвиток кримінології на Україні в 20-30 роках ХХ століття. Причини та наслідки припинення кримінологічних досліджень в середині 30-х років та їх відновлення в кінці 50-х років ХХ століття. Характеристика кримінологічної науки в Україні в період з 1960 року по 1990 рік. Головні здобутки вітчизняної кримінологічної науки за вказаний період. Сучасний стан кримінологічної науки в Україні, проблеми та перспективи її розвитку. Тема 3. Поняття та загальна характеристика злочинності. Поняття злочинності. Розвиток наукових позицій щодо розуміння сутності та природи злочинності. Співвідношення понять “злочинність” і “злочин”. Характеристика основних ознак злочинності. Основні якісно-кількісні показники злочинності: рівень, структура, динаміка злочинності. Виначення показників злочинності. Зміст та джерела статистичної інформації. Поняття рівня злочинності. Коефіцієнти злочинності. Значення визначення рівня злочинності при вивченні злочинності. Поняття структури злочинності. Питома вага окремих видів злочинності у струткруі злочинності. Підстави структурування злочинності. Значення вивчення структури злочинності для кримінологічних досліджень. Поняття та способи вимірювання динаміки злочинності. Науково-практична мета аналізу динаміки злочинності. «Географія» злочинності. Особливості якісних та кількісних показників за регіональною ознакою. Фактори, що обумовлюють особливості стану та розвитку злочинності в різних регіонах країни. Поняття та види латентної злочинності. Причини латентності злочинності, методи її виявлення. Рівні латентності окремих видів злочинів: високий, середній та низький рівні. Суспільна небезпека та «ціна» злочинності: зміст та співвідношення понять. Тенденції розвитку злочинності в Україні в сучасний період. Тема 4. Причини та умови злочинності Вчення про детермінізм як сукупність та взаємодію явищ, процесів. Причинність як одна з форм детермінації. Відмінність причинного зв’язку від інших видів зв’язку - зв’язку в часі, в просторі, функціонального, кореляційного, системно-структурного, зв’язку станів та інших. Методологічна база вивчення причинності в кримінології. Філософські підходи до розуміння структури причинного зв’язку та взаємодії причин та умов злочинності. Системний підхід до дослідження причин та умов злочинності. Співвідношення причин злочинності та конкретного злочину. Кримінологічне значення вивчення причин та умов злочинності. Характеристика наукових концепцій причин злочинності. Класифікація причин та умов злочинності. Визначення критеріїв класифікації причин та умов злочинності. Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі. Загострення економічної та соціальної ситуації. Політична нестабільність. Майнове та соціальне розшарування суспільства в умовах ринкової економіки як криміногенні детермінанти. Соціальні конфлікти. Криміногенно детерміновані форми психології суспільства як причина злочинності. Тема 5. Особистість злочинця Поняття особистості злочинця. Загальнофілософське поняття особистості та його зв’язок з кримінологічним поняттям особистості злочинця. Співвідношення понять “людина”, “особа” та “особистість”. Завдання та значення вивчення особистості злочинця. Межі вивчення поняття особистості злочинця. Рівні кримінологічного вивчення особистості злочинця - індивідуальний, груповий, загальносоціальний. Соціологічний та біологічний (антропологічний) напрямки вивчення особистості злочинця. Характеристика окремих наукових концепцій. Загальні закономірності формування криміногенної спрямованності особистості. Структура особистості злочинця. Кримінологічна характеристика особистості злочинця за окремими ознаками. Соціально-демографічна характеристика особистості злочинця. Характеристика особистості злочинця за соціально-рольовими ознаками. Морально-психологічні ознаки особистості злочинця. Характеристика особистості злочинця за кримінально-правовими ознаками. Типологія особистості злочинця і класифікація злочинців. Критерії класифікації та підстави типологізації злочинців. Практичне значення типологізації та класифікації злочинців. Тема 6. Причини та умови конкретного злочину. Поняття причин та умов конкретного злочину. Механізм злочинної поведінки: поняття та основні структурні частини Види механізму злочинної поведінки. Умови формування криміногенної спрямованості особистості та їх роль у вчиненні злочину. Криміногенний вплив на особу соціального мікро- та макросередовища. Поняття та роль конкретної життєвої ситуації у формуванні мотиву і мети злочину та реалізації рішення вчинити злочин. Види конкретних життєвих ситуацій. Віктимологічний аспект злочинної поведінки. Віктимність як сукупність властивостей потерпілого. Роль віктимної поведінки у механізмі злочинної поведінки. Види віктимної поведінки. Класифікація потерпілих від злочину. Тема 7. Протидія злочинності Поняття протидії злочинності. Співвідношення понять „протидія злочинності”, «попередження злочинів», «профілактика злочинів», “запобігання злочинності”, “припинення злочинів”, “боротьба зі злочинністю”. Мета, завдання та рівні протидії злочинності. Принципи здійснення превентивної діяльності. Організаційні та правові засади протидії злочинності. Загальна характеристика Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки. Система заходів протидії злочинності. Класифікація заходів протидії злочинності: загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи. Рання та безпосередня профілактика злочинів. Загальна характеристика системи суб’єктів протидії злочинності. Види суб’єктів протидії злочинності: загальні та спеціальні суб’єкти. Характеристика превентивної діяльності окремих суб’єктів протидії злочинності. Правоохоронні органи в системі суб’єктів протидії злочинності. Класифікація суб’єктів за характером провідної функції, виконуваної ними у сфері протитдії злочинності. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Тема 8. Організована злочинність Поняття та основні ознаки організованої злочинності. Відмінність організованої та групової злочинності. Кримінологічна характеристика організованих злочинних угруповань. Суспільна небезпека організованої злочинності. Стан та тенденції розвитку організованої злочинності в Україні. Латентність організованої злочинності. Особливості детермінації організованої злочинності. Зв’язок організованої злочинності з корупцією та тіньовою економікою. Кримінологічна характеристика особи керівника та учасника організованого злочинного угруповання. Кримінальний професіоналізм як характерна риса учасника організованого злочинного угруповання. Протидія організованої злочинності. Організаційні та правові засади боротьби із організованою злочинністю. Загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи протидії організованій злочинності. Зарубіжний досвід боротьби з організованою злочинністю. Тема 9. Злочинність неповнолітніх Поняття та основні ознаки злочинності неповнолітніх. Рівень, структура і динаміка злочинності неповнолітніх. Латентність злочинності неповнолітніх. Причини злочинності неповнолітніх. Роль факторів мікро- та макросередовища у формуванні криміногенної спрямованості неповнолітнього злочинця. Кримінологічна характеристика особистості неповнолітнього злочинця. Особливості морально-психологічних властивостей неповнолітніх злочинців. Протидія злочинності неповнолітніх. Суб’єкти протидії злочинності неповнолітніх. Система загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів протидії злочинності неповнолітніх. Тема 10. Економічна злочинність Поняття та структура економічної злочинності. Ознаки економічної злочинності. Стан та тенденції розвитку економічної злочинності в Україні. Латентність економічної злочинності в цілому та окремих видів злочинів у сфері економіки. Кримінологічна характеристика окремих груп злочинів у сфері економіки. Злочини у кредитно-фінансовій сфері. Злочини у сфері господарської діяльності, підприємництва та приватизації. Поняття «тіньової економіки». Кримінологічна характеристика хабарництва. Корупція - важливіша умова функціонування тіньової економіки. Поняття та причини корупції. Кримінологічна характеристика особи, яка вчинила злочин у сфері економіки. Особливості ознак та властивостей “економічних” злочинців залежно від виду злочину у сфері економіки. Причини та умови економічної злочинності. Соціально-економічні та правові фактори. Організаційно-управлінські фактори. Протидія економічній злочинності. Організаційні засади протидії економічній злочинності. Система загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів протидії економічної злочинності. Удосконалення національного законодавства в економічній сфері. Тема 11. Насильницька злочинність Поняття та структура насильницької злочинності. Суспільна небезпека насильницької злочинності. Рівень, структура та динаміка насильницьких злочинів і хуліганства. Кримінологічна характеристика умисних вбивств, тілесних ушкоджень, хуліганства і зґвалтувань. Побутові насильницькі злочини. Кримінологічна характеристика осіб, що вчинюють насильницькі злочини. Класифікація та основні типи насильницьких злочинців. Причини насильницької злочинності і хуліганства. Мотивація насильницьких злочинів. Міжособові конфлікти як причина насильницької злочинності. Види конфліктів. Криміногенна роль пияцтва та наркоманії. Протидія насильницьких злочинів і хуліганства. Суб’єкти та система заходів протидії насильницькій злочинності та хуліганства. Профілактика побутових конфліктів. Тема 12. Рецидивна та професійна злочинність Поняття рецидивної злочинності. Рецидив злочину і його види. Кримінально-правове і кримінологічне поняття рецидиву злочинів. Стан та тенденції рецидивної злочинності в Україні. Структура рецидивної злочинності. Латентність рецидивних злочинів. Причини та умови рецидивної злочинності. Кримінологічна характеристика особистості рецидивіста. Класифікація та типологія рецидивістів. Протидія рецидивній злочинності. Суб’єкти протидії рецидивній злочинності. Загально соціальні заходи протидії рецидивній злочинності. Особливості спеціально-кримінологічних заходів протидії рецидиву злочинів. Поняття «професії» та «кримінального професіоналізму». Ознаки кримінального професіоналізму. Поняття професійної злочинності. Стан та тенденції професійної злочинності в Україні. Структура професійної злочинності. Причини та умови професійної злочинності. Роль кримінальних традицій та звичаїв у відтворенні професійної злочинності. Кримінологічна характеристика особистості професійного злочинця. Кримінальний професіоналізм в сучасній злочинності, характеристика його ознак. Протидія професійній злочинності. Система суб’єктів та система заходів протидії професійній злочинності. Тема 13. Необережні злочини Поняття та структура злочинності, що утворюється злочинами, вчинюваними з необережності. Необережні злочини у сфері використання джерел підвищеної небезпеки. Латентність необережних злочинів. Причини та умови необережної злочинної поведінки. Причини та умови конкретного необережного злочину. Механізм необережної злочинної поведінки. Особливості мотивації необережних злочинів. Ситуація та її вплив на вчинення необережного злочину. Віктимогенні умови вчинення необережного злочину. Кримінологічна характеристика особистості необережного злочинця. Попередження вчинення необережних злочинів. Тема 14. Кримінологічна характеристика пияцтва, наркоманії та інших негативних явищ Поняття негативних «фонових» явищ та їх вплив на злочинність. Кримінологічна характеристика пияцтва та алкоголізму. Кримінологічна характеристика наркоманії. Проституція як «фонове» явище. Бродяжництво й безпритульність та їх вплив на злочинність. 5. ЗАВДАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Теми 1. Поняття, предмет та система кримінології. Методологія кримінології та методика кримінологічних досліджень І. Теоретичні питання 1. Дати визначення поняття кримінології, вказати на головні елементи предмету кримінології, дати їх загальну характеристику. 2. Розкрити завдання кримінологічної науки у вивченні злочинності, прични та умов злочинності, особистості злочинця та проблеми попередження злочинності 3. Яке місце посідає кримінологія у системі суспільних наук? 4. В чому полягає її зв’язок з юридичними науками (кримінальним правом, кримінальним процесом, криміналістикою та ін.)? Чи можна віднести кримінологію до юридичних наук? 5. З якими іншими науками пов’язана кримінологія? Чому кримінологію нерідко називають комплекною наукою? Чи вірно вживати таку назву? 6. Яку роль виконує кримінологія у боротьбі зі злочинністю? 7. Визначити поняття методики кримінології. В чому відмінність методики та методології кримінологічної науки? 8. Охарактеризувати систему методів, котрі застосовуються в кримінологічних дослідженнях. Пояснити, чим зумовлюється використання тих чи інших методів 9. Охарактеризувати соціологічні методи, котрі застосовуються в кримінологічних дослідженнях. Які з них найчастіше використовуються у дослідженнях? В чому переваги анкетного методу? Яку інформацію можна почерпнути з матеріалів кримінальних справ? Як здійснюється їх вивчення? Які психологічні методи використовуються в кримінології? 10. В чому необхідність та значення використання в кримінології методів статистики? Про які методи йдеться? 11. Що таке конкретне кримінологічне дослідження, які його завдання? Які головні етапи його проведення ? 12. Розкрити зміст програми та плану конкретного кримінологічнотго дослідження. ІІ. Практичні завдання Самостійно обрати будь-яку кримінологічно значущу проблему, дослідження якої можливе із застосуванням анкетного методу. Визначитися, в яких напрямах доцільно провести дослідження обраної проблеми, на які питання потрібно знайти відповіді. Підготувати анкету, за якою буде відбуватися збір емпіричного матеріалу. Провести невелике дослідження, узагальнити його результати. Скласти звіт про проведену роботу. Варіант: Провести подібне дослідження із застовуванням будь-якого іншого методу. Тема 3. Поняття та загальна характеристика злочинності І. Теоретичні питання 1. Дати визначення поняття злочинності та охарактеризувати її основні риси.
ІІ. Практичні завдання
а) кількість осіб, звільненених від кримінальної відповідальності з застосуванням заходів адміністративного або громадського впливу; б) кількість злочинів, вчинених в районі за минулий рік; в) питома вага насильницьких злочинів; г) кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності; д) питома вага злочинів, вчинених у співучасті; ж) питома вага злочинів, вчинених неповнолітніми на протязі останніх п’яти років (з розбивкою по роках).
Тема 4. Причини та умови злочинності І. Теоретичні питання
ІІ. Практичні завдання
- недоліки в економіці, протиріччя між окремими групами населення, розрив між потребами громадян та досягнутим рівнем виробництва; - порушення принципу оплати за працею; - недоліки в соціальній сфері; - наявність осіб, які страждають психічними аномаліями; - слабка виховна робота серед підлітків і молоді; - недоліки соціального контролю; - недоліки в законодавстві; - деформація моралі; - деформація моральної свідомості працівників правоохоронних органів; - наявність командно-адміністративної системи; - протиріччя між прихильниками і противниками перебудови; - загострення протиріч на національному грунті; - майнова нерівність; - наявність тіньової економіки. Визначити, які з перелічених обставин відносяться, а які не відносяться до загальних причин та умов злочинності. Тема 5. Особистість злочинця І. Теоретичні питання
ІІ. Практичні завдання З метою характеристики особистості злочинця необхідно ознайомитись з даними, одержаними при вивченні конкретних кримінальних справ та дати відповіді на поставлені запитання. Відповіді необхідно обгрунтувати. Іваненко 54 роки. В дитинстві ріс і розвивався нормально. Закінчив 8 класів, далі вчитись не бажав і поступив на роботу вантажником у продовольчий магазин. Особливого інтересу до роботи не проявляв, вільний час проводив з друзями, часто випивав. В 30 років одружився на продавщиці магазину, де працював. Від шлюбу народилося двоє дітей, до яких Іваненко відносився байдуже. Згодом він все більше і більше пив, часто з цієї підстави у Іваненка виникали сварки з дружиною. У 1986 році за ініціативою дружини шлюб було розірвано. Але Іваненко продовжував проживати в одній квартирі з сім’єю, пиячив. Його звільнили з роботи, а на нову він влаштуватись не прагнув. Джерелом існування Іваненка були випадкові заробітки та здавання порожніх пляшок. 30 жовтня 1997 року приблизно в 14-й годині Іваненко зайшов в кімнату колишньої дружини і приніс їй листа від сина, який на той час проживав за кордоном. Дружина прочитала листа і сказала Іваненку, що син живе добре і повертатись додому не бажає. Іваненко висловив образу за це на сина, на що колишня дружина відповіла, що до такого батька, як він, і приїжджати не варто. На цьому ґрунті між Іваненком і його колишньою дружиною виникла сварка. Після цього Іваненко пішов у свою кімнату, взяв сокиру і знову прийшов в кімнату колишньої дружини, погрожуючи їй вбивством. З метою вбивства він двічі вдарив жінку сокирою по голові, спричинивши їй тяжкі тілесні пошкодження. З акту судово-психіатричної експертизи випливає, що Іваненко пов-ністю здоровий, будь-яких відхилень в його психіці не виявлено. Нервова система в нормі. Поряд з цим в акті відмічається, що Іваненко в контакт вступав без бажання. В бесіді грубий, відмовляється відповідати на питання, посилається на те, що йому не цікаво розмовляти. Про себе і вчинений злочин повідомляв обставини, які суперечать одна одній, нещирий. Не засмучений тим, що відбулося. Мотив злочину пояснює тим, що колишня дружина виганяла його з квартири. У нього спостерігаються ознаки морально-етичного зниження, що характерно для хронічних алкоголіків. Стійких інтересів ні до чого не проявляв. По цих даних дати кримінологічну характеристику Іваненка та визначити, до якого типу злочинців можна його віднести. Тема 6. Причини і умови конкретного злочину І. Теоретичні питання
ІІ. Практичні завдання
В наведених прикладах визначити роль особистості злочинців і конкретної життєвої ситуації, а також види механізмів злочиної поведінки. Теми 7. Протидія злочинності І. Теоретичні питання
ІІ. Практичні завдання
а) співробітникам міліції стало відомо, що М., службова особа, запропонув громадянину К. дати хабара за надання місця для автомашини на платній автостоянці. В момент передачі громадянином К. хабара в сумі 500 доларів США громадянину М. останній був затриманий. б) робітник цегляного заводу П. був засуджений за систематичне розкрадання з заводу цегли, яку він вивозив з території заводу, використовуючи заводський автотранспорт. Слідчий, який розслідував цю справу, виніс на адресу адміністрації цегляного заводу подання, в якому серед заходів, спрямованих на недопущення подібних злочинів, вказав на необхідність ретельної перевірки всього транспорту, який виїздить з території заводу. в) робітники підприємства домовились між собою викрасти з приймальної директора комп’ютер, який мали збиралися перевезти з місця крадіжки на машині С. Останній згодився на участь у вчиненні вказаного злочину. Коли про готування злочину стало відомо співробітникам міліції, всі особи, які збирались прийняти участь у викраденні майна, були викликані в райвідділ міліції для дачі пояснень. 6. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Самостійна робота студентів передбачає самостійне вивчення студентами окремих питань з Загальної та Особливої частин кримінології, які не включені до планів лекцій та семінарських занять, але передбачені програмою навчальної дисципліни. Питання, які виносяться на самостійне вивчення, можуть бути включені до екзаменаційних білетів з кримінології. Самостійне вивчення окремих питань кримінології здійснюється з використанням основної навчальної літератури та додаткової спеціальної літератури з окремих проблем кримінологічної науки. 7. ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ З КУРСУ «КРИМІНОЛОГІЯ» Реферати для відпрацювання пропущених занять студенти пишуть по відповідних пропущених темах за планом семінарських занять з вирішенням усіх вправ і задач по темі. При підготовці до семінарських занять студенти можуть обрати тему реферату для більш поглибленого вивчення питань теми. Для цього можуть бути рекомендовані такі теми рефератів:
8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОНАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ З КРИМІНОЛОГІЇ Мета та призначення курсових робіт Виконання курсових робіт з кримінології передбачене навчальним планом для студентів юридичного факультету. Курсова робота – це одна з основних форм самостійних занять студентів. Головною метою написання курсових робіт є поглиблене вивчення студентами окремих питань курсу кримінології, оволодіння навичками самостійної роботи з теоретичними науковими джерелами, матеріалами правозастосовчої, перш за все судової практики, статистичними матеріалами. Написання курсових робіт є одним з етапів підготовки студентів до іспиту з кримінології, написання дипломних та магістерських робіт, проведення науково-дослідної роботи і самостійної практичної діяльності після закінчення університету. Тематика курсових робіт Тематика курсових робіт з кримінології складається викладачами кафедри кримінального права та кримінології згідно з навчальним планом відповідного курсу, обговорюється та затверджується на засіданні кафедри. Тематика доводиться до відома студентів на початку навчального року. Переліки тем курсових робіт з відповідних дисциплін не є вичерпними. Студент може виконати курсову роботу на тему, яка не зазначена в переліку, але становить науковий і практичний інтерес. В такому разі студент подає завідувачу кафедри заяву про затвердження такої теми з відповідним обгрунтуванням. При виборі теми студент може отримати консультацію викладачів кафедри кримінального права та кримінології. Основні вимоги до написання курсових робіт Курсова робота повинна являти собою системне та повне висвітлення обраної теми на основі наукових, нормативних джерел, вивченої правозастосовчої практики та судової статистики. Студенти при написанні курсової роботи повинні вміти правильно користуватися юридичною термінологією, робити самостійні висновки, демонструвати логічність і послідовність в побудові плану роботи, культуру мислення та мови. Після обрання теми курсової роботи студентам необхідно ознайомитись з рекомендованою науковим керівником літературою. Для вибору літератури рекомендується користуватися бібліографічними довідниками, програмами курсу з кримінології, довідниками літератури в учбових посібниках та монографічних наукових джерелах, бібліотечними каталогами тощо. Ознайомлення з джерелами включає вивчення та аналіз навчальної літератури, наукових монографічних робіт, нормативних матеріалів, матеріалів правозастосовчої практики та судової статистики. Рекомендується використовувати при написанні курсової роботи матеріали, вміщені в наукових журналах, збірниках, юридичній пресі тощо. При написанні курсової роботи з кримінології загальною вимогою є ознайомлення з результатами різноманітних кримінологічних та соціологічних досліджень та їх використання в роботі, задіяння матеріалів судової статистики та інших статистичних даних, які ілюструють стан злочинності в Україні в цілому чи окремих її видів, динаміку та тенденції її розвитку, матеріалів окремих кримінальних справ, інших джерел, у яких міститься кримінологічна інформація: а при дослідженні проблем попередження злочинності-також міжнародно-правових актів та національного законодавства, що регулює питання боротьби зі злочинністю та поводження зі злочинцями. Після опрацювання основних теоретичних джерел з теми курсової роботи студент повинен визначити і сформулювати питання, які становлять основний зміст курсової роботи і потребують дослідження. При цьому студент повинен проконсультуватися з викладачем (керівником) і погодити з ним коло питань. При висвітленні питань теми курсової роботи студент викладає основні науково-теоретичні положення, наводить окремі наукові позиції стосовно спірних проблем з того чи іншого питання, формулює власну точку зору на ці проблеми, проводить аналіз нормативних джерел, матеріалів правозастосовчої практики тощо. Курсова робота має визначену форму і при її написанні треба дотримуватися певних вимог. Кожна курсова робота повинна мати план, який складається з трьох частин – вступу, основної частини та висновків. При цьому основна частина має містити конкретний перелік питань, які будуть розглянуті в роботі. У вступі студент зазначає актуальність та наукову значимість обраної теми; в основній частині досліджуються включені до плану питання теми. Висновки, отримані в результаті дослідження та аналізу цих питань, зазначаются в останній частині курсової роботи – висновках. У всіх випадках використання нормативних матеріалів, теоретичних джерел, матеріалів судової практики та статистичних даних обов”язковими є посилання на відповідні джерела. При цьому в роботі повинні отримати відображення тільки фактично використані студентом джерела. Треба пам”ятати, що курсова робота є формою творчої самостійної роботи, отже суцільне списування з тих чи інших джерел є неприпустимим. Оформлювати посилання на джерела треба за певними правилами. Всі цитати необхідно звірити з першоджерелом, взяти в лапки. В тому місці тексту, яке потребує приміток, ставиться цифра або зірочка, які пишуться на півінтервала вище рядка тексту. Розділові знаки ставляться після цифри чи зірочки. Посилання на джерела (зноски) розміщуються в кінці сторінки і відділяється від основного тексту курсової роботи підкреслюючою лінією. Текст зносок пишеться через один інтервал (при написанні від руки відстань між рядками тексту зносок – не менше 10 мм). При написанні двох чи більше зносок між ними робиться інтервал. Всі тексти посилань на джерела розміщуються на тій сторінці, якої вони стосуються. Не рекомендується розривати зноски чи переносити на іншу сторінку. Список використаних джерел наводиться з дотриманням певних вимог по систематизації нормативних та теоретичних джерел. Спочатку у переліку зазначаються нормативні матеріали (як правило, за їх юридичною силою), далі вказується спеціальна література – монографії, підручники, коментарі, збірники статей тощо (як правило, в алфавітному порядку). Останніми зазначаються практичні матеріали – архівні кримінальні справи, матеріали прокурорської практики та статистичні дані. Використані джерела в списку, а також в текстових посиланнях (зносках) вказуються мовою оригіналу. Як правило, список використаних джерел розміщується в кінці курсової роботи. Титульна сторінка курсової роботи оформлюється за зразком (див. додаток ). Курсова робота виконується державною мовою. Сторінки тексту необхідно пронумерувати і залишити поля для зауважень рецензента. Курсова робота виконується на аркушах формату А-4 (210 мм х 297 мм) власноручно або може бути надрукована з дотриманням певних технічних вимог щодо розміщення тексту. Текст курсової роботи розміщується лише на одному боці аркуша . Текст друкується через два інтервали ( через півтора інтервали – при виконанні на принтері). Ліве поле повинно бути 35 мм, верхнє – не менше 10 мм, праве та нижнє – не менше 8 мм. Об”єм курсової роботи – 25-30 аркушів в залежності від обраної форми виконання – рукописної чи друкованої. Після написання курсової роботи студент підписує її та зазначає дату виконання. Закінчена курсова робота подається на кафедру кримінального права та кримінології для реєстрації та рецензування не пізніше як за один місяць до початку іспитової сесії. Керівництво курсовою роботою Керівництво курсовою роботою здійснюють викладачі кафедри кримінального права та кримінології. Основні форми керівництва включають попередні консультації , погодження плану курсової роботи, поточні консультації та перевірку курсової роботи. Керівник до початку безпосереднього написання студентом курсової роботи повинен проконсультувати студента про вимоги, які ставляться до курсових робіт, про методику їх написання, порядок подання до захисту; надати поради щодо бібліографії та рекомендації щодо використання в курсовій роботі матеріалів судової практики та статистичних даних. При ознайомленні із запропонованим студентом планом курсової роботи керівник дає оцінку плану роботи, формулює зауваження та пропозиції щодо плану і обговорює їх з студентом, дає рекомендації щодо опрацювання необхідних джерел. Поточні консультації проводяться під час безпосереднього написання курсової роботи. При поданні студентом закінченої курсової роботи керівник може повернути роботу на доопрацювання, якщо ця робота має суттєві недоліки змістовного чи редакційного характеру. Рецензування та захист курсових робіт Після реєстрації курсової роботи на кафедрі вона передається на рецензування. В рецензії зазначаються позитивні сторони роботи на її недоліки. Рецензія повинна містити попередню оцінку роботи, яка може бути уточнена при захисті. Якщо курсова робота визнана незадовільною, рецензент повинен вказати, на що треба звернути увагу при її доопрацюванні чи повторному написанні, які матеріали студенту необхідно вивчити додатково. Студент повинен ознайомитись із зауваженнями рецензента, а потім з їх урахуванням підготуватися до захисту курсової роботи. Захист курсових робіт проводиться на кафедрі кримінального права та кримінології відповідно до встановленого графіка. При захисті студенту можуть ставитися запитання з теми курсової роботи. Відповіді на них можуть впливати на остаточну оцінку. Курсова робота оцінюється після рецензування та з урахуванням захисту за 100-ю шкалою відповідно до кредитно-модульної системи. Оцінка виставляється в залежності від повноти викладу і розкриття теми, правильності висвітлення питань теми, ступеню використання необхідних джерел, грамотності, дотримання вимог по оформленню роботи, а також з урахуванням захисту курсової роботи. Оцінка записується в заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку студента. Якщо курсова робота не позбавлена недоліків і потребує доопрацювання, студенту надається 2 тижні для такого доопрацювання. У випадку незадовільної оцінки курсової роботи за результатами захисту (оцінка виставляється в заліково-екзаменаційну відомость) робота повертається студенту для повторного написання і захисту. Повторне написання і захист здійснюються в терміні, які встановлені для складання академічної заборгованості з дисциплін поточного семестру. Захищені курсові роботи зберігаються на кафедрі кримінального права чи кримінології протягом року, а потім передаються до архіву університету. Додаток Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ кафедра кримінального права та кримінології |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з курсу "Фінансовий менеджмент у банку"... Навчально-методичний комплекс з курсу "Фінансовий менеджмент у банку" для студентів V курсу фінансового факультету денної та заочної... |
ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ рефератІВ ТА ДОПОВІДЕЙ 18 Науково-методичний комплекс із спецкурсу: “Порівняльне правознавство” для студентів 5-го курсу юридичного факультету |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліні "ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБЮНИЦТВА"... Навчально-методичний комплекс з дисципліні "Організація виробництва" для студентів IV курсу заочної форм навчання / Укл., доцент... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни “Облік в бюджетних установах... Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Бухгалтерський облік і прийняття рішень у бюджетних організаціях” для студентів V курсу... |
| Західнодонбаський інститут економіки і управління Кафедра економіки... Навчально-методичний комплекс з дисципліні "Основи регіональної промисловості" для студентів IV курсу заочної форм навчання / Укл... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни “ СТАТИСТИКА” для студентів... Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Cтатистика” для студентів 2 курсу заочної форми навчання (Укл ст викладач кафедри прикладної... |
| Навчально-методичний комплекс для студентів магістратури Київ Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Національної академії прокуратури України (протокол № від 2012 року) |
Програма курсу: “ Історія України” (“Історія державності України”)... Програма курсу “Історія України” (“Історія державності України”) для студентів юридичного факультету |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ Затверджено України: навчально-методичний комплекс для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ /уклад. П. С. Гончарук, О.І. Путро, А. В. Святненко.... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ УКРАЇНСЬКА МОВА... Семененко Л. Л. ― старший викладач кафедри юридичного документознавства, кандидат філологічних наук |