|
Скачати 377.28 Kb.
|
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний факультет Кафедра теорії та історії держави і праваУкладачі: к.ю.н., доц. Малишев Б.В. к.ю.н. доц. Цвєткова Ю.В. Порівняльне правознавствоРОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для студентів спеціальності 6.030401 «Право» Затверджено на засіданні кафедри Протокол № 7 від „25” грудня 2008 р. Декан факультету ________ Гриценко І.С. Київ - 2009Науково-методичний комплекс із спецкурсу: “Порівняльне правознавство” для студентів 5-го курсу юридичного факультету Укладачі: к.ю.н., доц. Малишев Б.В. к.ю.н. доц. Цвєткова Ю.В. Рецензенти: д.ю.н., проф. Безклубий І.А. к.ю.н., проф. Котюк В.О. Затверджено: кафедрою теорії та історії держави і права юридичного факультету: Протокол № 2 від 25 вересня 2008р. Рекомендовано до друку: рішенням Методичної комісії юридичного факультету “____” ____________2008р. ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА 4 ЗАСТОСУВАННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 6 ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЧастина 1 8Частина 2 12 ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ РЕФЕРАТІВ ТА ДОПОВІДЕЙ 18ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ 19 ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ 20 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 23 ПЕРЕДМОВА Вивчення порівняльного правознавства, історії зародження та розвитку права, особливості західної та східної правової традиції в сучасних умовах існування України та її євроінтеграційних тенденцій розвитку є важливою умовою еволюції її правової системи. Курс „Порівняльне правознавство” розрахований на студентів-бакалаврів, які навчаються на юридичних факультетах вищих навчальних закладах на здобуття кваліфікації магістр правознавства. Курс охоплює часові рамки з ІІІ тисячоліття до н.е. до сьогодення. Протягом цього часу розглядаються загальні тенденції еволюції західної та східної традицій права та зародження, формування та перспективи розвитку правових сімей сучасності. Предметом курсу є дослідження загальних закономірностей зародження, еволюційного розвитку правових систем, галузей та інститутів права держав, аналіз відомих дослідникам пам’яток права, усвідомлення студентами нерозривності європейсько-правової та світової традицій, яка має беззастережний вплив на формування правової системи України. Навчальний курс пов’язаний з такими дисциплінами як „історія держави і права зарубіжних країн”, „звичаєве право”, „право Європейського Союзу”. Метою курсу є заглиблене вивчення світової правової спадщини, тенденцій та закономірностей її розвитку та її відповідний вплив на формування правової системи України. Спеціальний курс складається з двох частин. В першій частині викладач повинен визначити основні тенденції розвитку права в кожний період з історії формування правових традицій та правових сімей, показати чинники, що впливають на його специфіку, ознайомити студентів з найяскравішими джерелами пам’ятками права. Друга частина присвячена остаточному формуванню правових сімей сучасності, доктринам їхнього розмежування, особливостям, тенденціям та перспективам їхнього розвитку. Протягом семінарських занять студенти повинні не тільки самостійно визначити зазначені тенденції, а й показати свої власні наукові можливості, проаналізувавши одну чи декілька джерел пам’яток права. При проведенні семінарських занять для студентів магістрів можливе відхилення від запропонованого плану семінарських занять у випадках підготовки студентами-магістрами самостійних наукових доповідей по загальній тематиці курсу. Курс „Порівняльне правознавство” розрахований на 38 годин теоретичних та 16 годин практичних занять. Так як курс викладається магістрам, на нашу думку є необхідною самостійна наукова робота студентів у вигляді написання рефератів та підготовки доповідей з зазначеної тематики. ЗАСТОСУВАННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Навчальна нормативна дисципліна “Звичаєве право” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП). Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS). Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в другому семестрі складають іспит. Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль. Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою. За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали. Максимальна кількість балів, що може набрати студент у першому семестрі за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів, що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (залік) (КПМ). Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою
і мають такі складові:
Приклад розрахунку оцінки знань студента: 12 балів ЗМ1 + 10 балів ЗМ2 + 60 балів КПМ = 82 бал – оцінка знань студента за семестр. За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”. Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:
СК= к1 * ЗМ1(Оцінка в балах)+ к2 * ЗМ2(Оцінка в балах) + к3 * КПМ(Оцінка в балах) У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу. Шкала оцінювання
ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ 1 ЧАСТИНА Тема № 1 Право Європи в період античності (2 год.) Загальна характеристика держави і права країн античності. Вплив політико-правової думки філософів античності (Платон, Аристотель, Цицерон) на формування права. Цивільне та шлюбно-сімейне право. Кримінальне право та судовий процес. Джерела права Стародавньої Греції: право Мікенської та Мінойської держав, Закони Драконта (621 р. до н.е.), Закони та реформи Солона, Афінський закон проти тиранії (336 р. до н.е.), Закони та реформи Лікурга. Джерела права Стародавнього Риму: Закони ХІІ таблиць (450 р. до н.е.), Інституції Гая (143 р. до н.е.), Міланський едикт Костянтина Великого (313 р. н.е.), Кодифікація Юстиніана (528 – 534 р. н.е.) Семінарське заняття 1. Право Європи часів античності (2 год)
Тема № 2 Право феодальної Європи (6 год.) Загальні риси феодального права. Вплив звичаєвого, канонічного та римського права на формування західно-європейської правової традиції. Види права феодальної Європи. Джерела права Візантії: Еклога (726 г.), Прохирон (870 – 879 г.), Василики (888 г.), Номоканони Іоанна Схоластика та Фотія, Шестикнижжя Арменопулу Варварські правди Європи: Вестготська, Бургундська, Салічна, Алеманська, Баварська, Рипуарська, Саксонська. Джерела права феодальної Англії: Збірки донормандського періоду: Закони Етельберта, Іне, Кнута, Альфреда, Асизи Генриха ІІ: Кларендонська (1166 р.), Нортгемптонська (1176 р.), “Про озброєння” (1181 р.), Велика Хартія Вольностей (1215 р.), Оксфордські та Вестмінстерські провізії (1258 р.), Акт “Про супрематії” Генриха УІІІ (1534 р.) Джерела права феодальної Франції: Кутюми Бовезі (ХІІІ ст.), “Великий березневий ордонанс” (1357 р.), Великий кутюм Франції (1389 р.), Болонський конкордат Франциска І (1516 р.), Нантський едикт (1598 р.), Кодифікація Кольбера (1667 – 1681 рр.) Джерела права феодальної Німеччини, Австрії, Італії та Іспанії: Саксонське (1220 р.) та Швабське зерцала ХІІІ ст., Золота булла 1356 р., Кароліна (1532 р.), Терезіана (1768), Збірки міського права, „Книга звичаїв” Мілана 1216 р., Акти Кремони Х – ХІІІ ст., Звичаї Барселони 1068 р., Конституції італійських міст: Мілану 1541 р., Неаполя 1562 р., статути Болоньї 1569 року, “Звичаї Антверпена” 1578 р. Право Скандинавії: Кальмарська унія 1397 – 1523 рр., “Старший Вестйоталаг” 1220 –ті рр., Закони Гуталатінга 1150 р., Закони Фростатинга 1190 р. Канонічне право Західної Європи: папська революція, декрет Граціана 1140 р., Corpus juris canonici 1580 р., Правові норми 4-го Латеранського собору 1215 р., Правові норми Тридентського собору 1545 – 1563 р. Джерела права Східної Європи: Закон судний людем ІХ – Х ст. (Болгарія), Законник Стефана Душана ХІУ ст. (Сербія), Золота Булла ХІ ст. (Угорщина) Семінарське заняття 2. Феодальне право Східної Європи (2 год)
Семінарське заняття 3. Феодальне право Західної Європи (2 год)
5. Види феодального права Тема № 3 Право Європи нового часу (6 год.) Загальні риси та тенденції розвитку права Європи в буржуазний період. Вплив протестантизму на еволюцію європейського права. Формування континентальної та англо-американської правових систем. Право Голландії: Утрехтська унія 1579 р., Звернення міської опозиції до Генеральних Штатів 1576 р. Право Англії: Петиція про право 1628 р., Трьохрічний акт 1641 р., Навігаційний акт, Бредська декларація 1660 р., Habeas Corpus Act 1679 р., Акт про дійсність колоніальних законів 1865 р., Біль про права 1689 р., Закон про престолоспадкування 1701 р., Акт про Британську Північну Америку (конституція Канади) 1867 р. Право Франції, Швейцарії та Італії: Декларація прав людини і громадянина 1789 р., Акт “Про знищення залишків феодального режиму” 1792 р., Конституції 1791 та 1793 р., Конституційні закони ІІІ-ї республіки 1875 р. (“Про організацію сенату”, “Про організацію державної влади”, “Про відносини між державною владою”), Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. та його подальша рецепція в різних державах Європи, Торгівельний кодекс Франції 1808 р. та його прийняття в Бельгії, Нідерландах, Португалії, Греції, Іспанії, у деяких частинах Італії та Швейцарії, Конституція Швейцарії, Цивільний кодекс Швейцарії 1912 р., Конституція Італії 1860 р., Устав цивільного судочинства італійського королівства Право Німеччини та Австро-Угорщини: Союзний акт 1815 р., Конституція Прусії 1850 р., Закон про дуалістичну монархію в Австро – Угорщині 1867 р., Конституція Німецької імперії 1871 р., Австрійське цивільне уложення 1811 р., Цивільне уложення Німецької імперії 1896 р. та його сприйняття в Австрії, Греції, Польщі, Угорщині, Югославії та Скандинавських країнах Право Скандинавії, Данії та Бельгії: Конституція Бельгії 1831 р., Конституція Данії, Кодифікації Данії 1683р., Кодифікації Норвегії 1687 р., Кодифікації Швеції та Фінляндії 1734 р. Семінарське заняття 4. Право Європи нового часу (4 год)
Тема № 4 Право Європи новітнього часу (6 год.) Загальні тенденції в еволюції європейського права в новітній час. Остаточне розмежування та формування галузей права. Право Італії: Латеранський пакт 1929 р. про суверенітет Ватикана, Конституція 1947 р., Цивільний та Трудовий кодекси Право Франції: Конституція 1946 р., Конституція 1958 р. Право Іспанії: Конституція Іспанії, Цивільний та Трудовий кодекси Право Великобританії: Акт про парламент 1911 р., Вестмінстерський статус 1931 р., Акт про народне представництво 1918 р., 1928 р., 1948 р., 1969 р. Право Ірландії: - Конституція Ейра 1937 р. Право Німеччини: Веймарська конституція 1919 р., Закон про перебудову імперії 1934 р., Указ про німецьке громадянство 1934 р., Закон про ліквідація рейхсрату 1934 р., Основний закон Федеративної Республіки Німеччина 1949 р. Право Скандинавських країн Право країн Східної Європи. Загальні риси права країн Східної Європи між І та ІІ Світовими війнами. Вплив радянських правових тенденцій на право східно-європейських соціалістичних країн. Право Східної Європи в останні десятиліття ХХ ст. Семінарське заняття 5. Право Західної Європи новітнього часу (4 год)
Семінарське заняття 6. Право Східної Європи новітнього часу (2 год)
2 ЧАСТИНА Тема 1. Поняття порівняльного правознавства як науки та навчального курсу (2 години). Термінологічна дискусія про найменування науки: порівняльне право, порівняльне правознавство тощо. Дискусія про при роду порівняльного правознавства: самостійна наука, метод пізнання права, допоміжна наукова дисципліна в рамках загальної теорії права. Комплексний та міжнаціональний характер порівняльного правознавства. Предмет порівняльного правознавства. Принципи порівняльного правознавства. Аксіоми порівняльного правознавства. Функції (значення) порівняльного правознавства. Місце порівняльного правознавства у системі юридичних наук. Семінарське заняття 1. Поняття порівняльного правознавства як науки та навчального курсу (2 години).
Тема 2. Методологічні засади порівняльного правознавства (2 години). Порівняльний метод як основний метод порівняльного правознавства. Проблема вибору об’єктів для порівняльного дослідження у сфері права. Види порівняння у сфері права: нормативне і функціональне; діахронне та синхронне; практичне і теоретичне; макро порівняння та мікро порівняння; внутрішньо національне, між системне та внутрішньо системне. Стадії порівняльно-правового дослідження. Семінарське заняття 2. Методологічні засади порівняльного правознавства (2 години).
Тема 3. Класифікація національних правових систем (2 години). Правова система: поняття, ознаки, структура. Множинність правових систем. Необхідність класифікації правових систем. Правова сім’я. Проблема критеріїв класифікації правових систем. Класифікація правових систем Р. Давіда. Класифікація правових систем К. Цвайгерта і Х. Кьотца. Класифікація правових систем К. Осакве. Поняття “західне право” у класифікаціях Р. Давіда, К. Цвайгерта, Х. Кьотца. Семінарське заняття 3. Класифікація національних правових систем (2 години).
Тема 4. Романо-германська правова сім’я (4 години). Поняття романо-германської правової сім’ї. Романська та германська підгрупа правової сім’ї. Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї. Історичні передумови формування романо-германської правової сім’ї. Рецепція римського права. Цивільний Кодекс Франції. Структура права романо-германської правової сім’ї. Джерела(форми) права романо-германської правової сім’ї. Кодифікація галузей права як ознака романо-германської правової сім’ї. Юридична освіта та юридичні професії у Франції і Німеччині. Семінарське заняття 4. Романо-германська правова сім’я (2 години).
Тема 5. Англо-американська правова сім’я (2 години). Поняття англо-американської правової сім’ї. Англійська та американська підгрупа правової сім’ї. Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї. Історичні передумови формування англо-американської правової сім’ї. Структура права англо-американської правової сім’ї. Джерела(форми) права англо-американської правової сім’ї. Судовий прецедент як ознака англо-американської правової сім’ї. Юридична освіта та юридичні професії в Англії та США. Семінарське заняття 5. Англо-американська правова сім’я (2 години).
Тема 6.Прецедентне право: основні поняття (2 години). Структура судового прецеденту. Поняття і структура прецедентної норми права. Судовий прецедент як джерело (форма) права. Співвідношення судового прецеденту і нормативно-правового акту у системі джерел права у державах англо-американської правової сім’ї. Поняття і основні характеристики прецедентного права. Складові прецедентного права. Значення професійної правосвідомості суддів для функціонування прецедентного права. Деклараторна та позитивістська концепція прецедентного права. Англійські вчення про право і судовий прецедент: шляхи взаємовпливу. Запобігання зловживання суддями своїми повноваженнями у сфері правотворчості. Семінарське заняття 6. Прецедентне право: основні поняття (2 години).
Тема 7. Англійська доктрина застосування судового прецеденту (2 години). Еволюція застосування принципу stare decisis. Теоретико-правові особливості застосування норми прецедентного права. Винятки з доктрини обов’язковості прецеденту. Фактори, які забезпечують функціонування доктрини застосування судового прецеденту: судові звіти, ієрархія органів судової влади, особливий стиль юридичного мислення. Інтуїтивна та логічна складова стилю юридичного мислення, який обумовлений принципом stare decisis. Тема 8. Правова система США (2 години). Формування правової системи США. Специфічні риси правової системи США. Вплив федеративності на правову систему США. Відмінності правової системи США від правової системи Англії. Структура права США. Найбільш значимі конституційні прецеденти США. Систематизація федерального законодавства США. Уніфікація законодавства штатів. Єдиний торговельний кодекс 1952р. Семінарське заняття 7. Правова система США (2 години).
Тема 9. Релігійна правова сім’я (2 години). Поняття релігійної правової сім’ї. Іудейське право. Різні підходи до визначення іудейського права. Особливості іудейського права. Принципи іудейського права. Джерела (форми) іудейського права. Мусульманське право. Особливості мусульманського права. Принципи мусульманського права. Джерела (форми) мусульманського права. Тлумачення Корану. Сучасні релігійно-правові школи. Сучасна структура мусульманського права. Правова ідеологія мусульманського права. Семінарське заняття 8. Релігійна правова сім’я (2 години).
Тема 10. Соціалістична правова сім’я (2 години). Поняття соціалістичної правової сім’ї. Виникнення соціалістичного права та природа соціалістичного права. Характерні риси соціалістичного права. Ідеологічна складова соціалістичного права. Джерела (форми) соціалістичного права. Правова система СРСР. Правова система Китаю. Семінарське заняття 9. Соціалістична правова сім’я (2 години).
Тема 11. Традиційна (африканська) правова сім’я (2 години). Поняття традиційної (африканської) правової сім’ї. Етапи формування африканської правової сім’ї. Загальна характеристика звичаєвого африканського права. Джерела (форми) звичаєвого права Африки. Колонізація як зовнішній вплив на звичаєве право Африки. Тенденції розвитку правових систем держав Африки після здобуття ними незалежності. Способи вирішення конфліктів у звичаєвому праві Африки. Тема 12. “Змішані” правові системи (2 години). Поняття “змішаної” правової системи. Правові системи Скандинавських держав (Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція). Спільні історичні передумови формування правових систем Скандинавських держав. Погляди на класифікацію правових систем Скандинавських держав. Джерела (форми) скандинавського права. Далекосхідна правова сім’я. Морально-релігійні витоки далекосхідної правової сім’ї. Вплив конфуціанства та доктрини легізму на далекосхідну правову сім’ю. Формування японського права. Реставрація Мейдзі. Вплив європейського та американського права у Японії до і після Другої світової війни. |
Орієнтовні теми доповідей з АПКПП Механізм реалізації норм міжнародно-правових договорів як джерела кримінального процесуального права України |
Основна тематика есе, рефератів, доповідей, виступів, творів Наукові досягнення лауреатів нобелівських премій з економіки і їхнє застосування для аналізу причин і шляхів подолання світової фінансово-економічної... |
ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ САМООСВІТИ ПРАЦІВНИКІВ ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Психологічні умови, що забезпечують ефективне застосування індуктивно-дедуктивних методів навчання |
Теми рефератів для ПБз-21-24 Особливості прийняття, набрання чинності та внесення змін до конституцій зарубіжних країн |
Теми рефератів з дисципліни «Маркетинг» |
Теми рефератів з дисципліни «Логістика» |
Теми рефератів з дисципліни «Правознавство» |
Теми рефератів з дисципліни «Економічна теорія» |
Теми рефератів з дисципліни «Підприємницька діяльність» |
Теми рефератів з дисципліни «Охорона праці» |