Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра криміналістики


НазваТараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра криміналістики
Сторінка4/12
Дата05.04.2013
Розмір0.84 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


Загальний обсяг 72 год., в тому числі: лекцій – 36 год., семінарських занять – 26 год., самостійна робота студентів – 10 год.
*Самостійна робота студентів з курсу – не менше 20 % від загальної кількості годин, згідно з наказом ректора №266-32 від 18.04.2003 р.

IV. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ ЗА ТЕМАМИ

Змістовний модуль №1 “Загальнотеоретичні, організаційні та процесуальні аспекти досліджень у сфері судочинства”.
Тема №1. Актуальні проблеми організаційного, процесуального і методологічного забезпечення пізнавальних процесів у сфері сучасного судочинства
Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття і загальна характеристика правовідносин.

2. Юридичні факти як підстава виникнення, зміни і припинення правовідносин.

3. Проблема пізнання юридичного факту та обставин його вчинення.

4. Поняття і загальна характеристика правосуддя та судочинства.

5. Завдання судочинства і його організаційні, гносеологічні, аксіологічні, праксеологічні та процесуальні аспекти.

6. Проблемні аспекти організаційного, процесуального та гносеологічного забезпечення пізнавальних процесів у сфері сучасного судочинства.

Тема №2. Загальнотеоретичні аспекти пізнання та доказування в судочинстві
Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття і загальна характеристика пізнання (мета, завдання, суб’єкти, об’єкти). Пізнання як відображення: поняття відображення, об’єкти відображення та їх властивості і ознаки. Зміст та форми відображення.

2. Психофізіологічні аспекти пізнання та проблеми адекватності пізнавального відображення.

3. Поняття і загальна характеристика засобів наукового пізнання та проблема їх класифікації.

4. Види пізнання. Особливості пізнання у сфері судочинства: зміст, мета і завдання. Суб’єкти пізнання у сфері судочинства. Особливості процедури пізнання у сфері судочинства. Досудове розслідування злочинів і судовий розгляд справ як різновид пізнавальної діяльності. Пізнання і доказування. Пізнання, дослідження та доказування.

5. Засоби пізнання і доказування у сфері судочинства.

    1. Поняття та проблема формування доказів і їх процесуальних джерел та особливості їх використання в ході доказування.


Тема №3. Поняття і види досліджень у сфері судочинства,

їх загальна характеристика та фактичні і процесуальні підстави їх проведення
Питання, які виносяться на лекцію:

1.Поняття, мета, завдання і види досліджень у сфері судочинства, їх класифікація та фактичні і процесуальні підстави.

2.Поняття ідентифікації та загальна характеристика криміналістичної ідентифікації як засобу розв’язання пізнавальних завдань у сфері судочинства. Етимологічні аспекти понять “ідентифікація” та “ототожнення” та співвідношення понять “тотожність”, “ідентичність”, “схожість”, “подібність” та “групова (родова, видова) належність”. Ідентифікаційні ознаки та поля. Онтологічний зміст понять “ідентичність” і “тотожність”. Діалектичний характер тотожності і поняття ідентифікаційного періоду.

3.Мета ідентифікаційних досліджень. Значення процесуальної форми ідентифікаційних досліджень, правова регламентація їх організації і проведення та фактичні і процесуальні підстави. Поняття і особливості процесуальних і непроцесуальних ідентифікаційних досліджень та ідентифікаційних дій. Умови допустимості результатів ідентифікаційних досліджень у сфері судочинства.

4.Методи ідентифікаційного дослідження. Проблема використання в ідентифікаційних дослідженнях наукових засобів. Криміналістичні ідентифікаційні дослідження в системі загальнонаукових та прикладних ідентифікаційних досліджень.

5. Поняття і загальна характеристика неідентифікаційних досліджень та їх співвідношення з ідентифікаційними дослідженнями. Проблема класифікації неідентифікаційних досліджень. Загальна характеристика окремих неідентифікаційних досліджень.

6.Процесуальні особливості організації і проведення досліджень у сфері судочинства та використання їх результатів у суді.


Тема №4. Суб’єкти досліджень у сфері судочинства, їхня гносеологічна та процесуальна компетенція
Питання, які виносяться на лекцію:

1.Поняття та загальна характеристика суб’єктів досліджень у сфері судочинства. Особливості дослідження обставин злочину та формування доказів. Структура процесуальної діяльності, її суб’єкти та їх процесуальний статус. Суб’єкти доказування та їх функції в організації та здійсненні ідентифікаційних досліджень. Фактофіксуюча функція слідчого. Принцип недопустимості суміщення повноважень слідчого з виконанням функцій інших учасників процесу.

2. Процесуальні і непроцесуальні форми досліджень речових доказів у сфері судочинства.

3. Форми використання спеціальних знань у здійсненні досліджень у сфері судочинства. Поняття “спеціаліст” та “експерт”, їх процесуальний статус, функції та процесуальне значення їх діяльності.

4. Поняття, види і завдання експертних досліджень у сфері судочинства. Процесуальна регламентація їх організації і проведення, фактичні і процесуальні підстави. Судові експертизи та експертні дослідження.

5. Питання, що виносяться на розв’язання експерта. Вибір експерта. Особливості взаємодії слідчого (суду) і експерта.

6. Особливості підготовки матеріалів на експертне дослідження.

Особливості експертного дослідження та фіксації його ходу і результатів. Загальна характеристика наукових методів, експертних методик та спеціальних технічних засобів, що використовуються в експертних дослідженнях.

7. Поняття та види висновків експерта, їх оцінка та особливості їх використання у доказуванні.

Особливості експертних досліджень окремих об’єктів.

Особливості участі в дослідженнях інших учасників судочинства.

8. Суди як суб’єкти досліджень. Умови процесуальної діяльності суду та можливості здійснення досліджень при дослідженні окремих обставин і речових доказів у ході судового розгляду справ. Форми досліджень при здійсненні судового слідства. Судові дії. Особливості використання спеціальних знань у здійсненні судових досліджень.

Тема №5. Об’єкти досліджень у сфері судочинства.
Питання, які виносяться на лекцію:

1. Генезис уявлень про об’єкти досліджень у сфері судочинства та поняття просторового і якісного їх розуміння. Проблема операціонального визначення поняття “об’єкт дослідження”, “об’єкти ідентифікаційних та неідентифікаційних досліджень”.

2. Поняття та діалектичний характер взаємодії об’єкта і суб’єкта пізнання.

Об’єктивна дійсність як об’єкт пізнання. Матеріальні та ідеальні об’єкти. Індивідуальна визначеність об’єкта. Поняття і форми руху матерії. Агрегатні стани матеріальних систем. Простір і час як явища та об’єкти пізнання.

Тотожність як стан об’єктивної дійсності, її діалектичний характер.

3. Сутність і явище. Та, що сприймається органами чуття і та, що осягається розумом сторони об’єктів. “Річ в собі”. Якісна сутність об’єкта. Властивості та ознаки об’єкта. Групові та індивідуальні ознаки і їх кількісні характеристики.

4. Принцип взаємозв’язку і взаємозумовленості явищ об’єктивної дійсності. Поняття відображення. Причина і наслідок. Види відображень. Поняття “сліди” в широкому і вузькому значеннях. Види слідів. Поняття ототожнюваних і ототожнюючих об’єктів.

5. Процесуальні вимоги до об’єктів досліджень у сфері судочинства. Поняття і види речових доказів. Процесуальні та криміналістичні правила прилучення речових доказів до кримінальної справи та роботи з ними.

6. Види об’єктів досліджень у сфері судочинства та проблема їх класифікації. Ознаки, що використовуються при встановленні тотожності, групової належності та спільності джерела походження досліджуваних об’єктів. Особливості ототожнення ідеальних об’єктів. Поняття ідентифікаційної сукупності ознак та ідентифікаційного поля. Поняття та обставини, що детермінують особливості ідентифікаційного періоду.

7. Межі криміналістичного дослідження окремих груп об’єктів при розв’язанні питання про тотожність, групову належність і спільність джерела походження та вирішенні інших завдань.

Тема №6. Структура криміналістичних досліджень у сфері судочинства.
Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття і генезис уявлень про структуру криміналістичних досліджень. Загальна характеристика структури досліджень у сфері судочинства. Особливості структури непроцесуальних та процесуальних досліджень.

2. Особливості структури ідентифікаційних та неідентифікаційних досліджень.

3. Особливості структури експертного дослідження. Особливості структури досліджень, що здійснюються в формі інших процесуальних дій.

4. Особливості структури комісійних та комплексних досліджень.

Тема №7. Трасологічні дослідження.
Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття, об’єкти, завдання і можливості трасологічних досліджень.

Способи і особливості непроцесуальних трасологічних досліджень.

2. Поняття, завдання і види трасологічних експертиз, особливості їх призначення та організації. Типові питання, що виносяться на трасологічну експертизу.

3. Особливості підготовки матеріалів на трасологічну експертизу слідів рук, ніг, транспортних засобів, знарядь зламу тощо.

4. Методики експертних трасологічних досліджень. Види висновків експерта, їх оцінка та використання у доказуванні.

Тема №8. Дослідження документів, письма та почерку.
Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття, завдання і можливості дослідження письма, почерку та документів. Об’єкти дослідження.

2. Способи і особливості непроцесуальних та процесуальних досліджень письма, почерку і документів.

3. Поняття, види та завдання експертного дослідження письма, почерку і документів. Типові питання, що виносяться на розв’язання експертів. Особливості підготовки матеріалів на експертне дослідження.

4. Методики експертних досліджень письма, почерку і документів. Види висновків експерта, їх оцінка і використання у доказуванні.

Тема №9. Авторознавчі дослідження у сфері судочинства.
Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття, завдання та можливості авторознавчих досліджень.

2. Способи і особливості непроцесуальних та процесуальних авторознавчих досліджень.

3. Поняття, види та завдання експертних авторознавчих досліджень

Особливості організації авторознавчих досліджень. Типові питання, що виносяться на розв’язання експертів.

4. Методики експертних авторознавчих досліджень. Види висновків експерта та особливості їх використання в доказуванні.

Тема №10. Дослідження зброї, боєприпасів та слідів їх використання.
Питання, які виносяться на лекцію:

1. Зброя та сліди її використання як об’єкти досліджень у сфері судочинства, їх можливості та завдання.

2. Способи і особливості непроцесуальних та процесуальних досліджень вогнепальної зброї та слідів її використання.

3. Особливості призначення і організації експертних досліджень вогнепальної зброї та слідів її використання. Типові питання, що виносяться на розв’язання експертів. Особливості підготовки матеріалів для експертних досліджень.

4. Методики дослідження вогнепальної зброї та слідів її використання і особливості використання у них комп’ютерних технологій.

5. Особливості призначення і організації експертних досліджень холодної зброї та слідів її використання.

6. Види висновків експерта, особливості їх оцінки та використання у доказуванні.

Тема №11. Дослідження особистості.
Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття і завдання і види досліджень особистості у сфері судочинства.

2. Поняття та особливості дослідження особистості за зовнішніми ознаками. Класифікація зовнішніх ознак і правила побудови словесного портрета. Способи ототожнення за зовнішніми ознаками. Особливості використання даних ототожнення за зовнішніми ознаками у сфері судочинства.

3. Поняття, завдання, об’єкти та види пред’явлення для впізнання, особливості його підготовки і проведення. Процесуальна регламентація його організації і проведення.

Тактичні особливості організації і проведення пред’явлення для впізнання окремих об’єктів.

4. Психологічні аспекти пред’явлення для впізнання. Проблеми аналітичного і синтетичного впізнання. Особливості пред’явлення для впізнання особистості, трупа, предметів і документів, тварин, приміщень і ділянок місцевості.

Особливості фіксації ходу і результатів пред’явлення для впізнання та використання їх у доказуванні. Обстеження (освідування) особистості: поняття, завдання, особливості.

5. Судово-медичні, судово-психологічні, судово-психіатричні та інші види досліджень особистості: поняття, завдання, особливості.

Тема №12. Інші види досліджень у сфері судочинства.
Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття, завдання та можливості інших видів досліджень у сфері судочинства. Проблема класифікації інших видів досліджень. Об’єкти інших видів досліджень.

2. Поняття та загальна характеристика ґрунтознавчих, біологічних, екологічних, інженерно-технічних, економічних, товарознавчих, авто товарознавчих, оціночних, мистецтвознавчих експертиз та експертних досліджень.

3. Методики інших видів досліджень.

Тема №13. Особливості фіксації ходу та результатів досліджень у сфері судочинства та їх використання в процесі доказування.
Питання, які виносяться на лекцію:

1. Поняття, значення та способи фіксації ходу та результатів досліджень у сфері судочинства. Поняття процесуальних і технічних способів фіксації ходу і результатів досліджень у сфері судочинства.

2. Протокол слідчої дії як засіб фіксації її ходу і результатів. Процесуальні і технічні вимоги до складання протоколу.

3. Висновок експерта як спосіб фіксації ходу і результатів експертного дослідження: поняття, структура, види, процесуальні і технічні вимоги.

Особливості і зміст складових висновку експерта. Особливості ілюстративної частини висновку експерта. Технічні способи фіксації ходу та результатів процесуальних дій: поняття, види, особливості.

4. Особливості використання результатів окремих видів досліджень в доказуванні.

Модульний контроль по змістовному модулю №1.

Питання, які виносяться на модульний контроль знань
1. Розкрийте сутність:

- пізнання як відображення об’єктів та їх властивостей на місці події;

- психофізіологічні аспекти пізнання та проблеми адекватності пізнавального відображення.

2. Які види пізнання у сфері судочинства Ви знаєте?

3. Суб’єкти пізнання у сфері судочинства. Особливості процедури пізнання у сфері судочинства.

4. Досудове розслідування злочинів і судовий розгляд справ як різновид пізнавальної діяльності.

5. Розкрийте сутність: пізнання і доказування; пізнання, дослідження та доказування.

6. Які засоби пізнання і доказування у сфері судочинства Ви знаєте?

7. Перерахуйте види досліджень у сфері судочинства.

8. Розкрийте сутність ідентифікації як засобу розв’язання пізнавальних завдань у сфері судочинства.

9. Розкрийте етимологічні аспекти понять “ідентифікація” і “ототожнення”, та співвідношення понять “тотожність”, “ідентичність”, “схожість”, “подібність” і “групова (родова, видова) належність”.

10. Розкрийте онтологічний зміст понять “ідентичність” і “тотожність”.

11. Розкрийте поняття діалектичного характеру тотожності та ідентифікаційного періоду.

12. Яка основна мета і значення процесуальної форми ідентифікаційних досліджень, правова регламентація їх організації і проведення та фактичні і процесуальні підстави?

13. Яка сутність процесуальних і непроцесуальних ідентифікаційні досліджень та ідентифікаційних дій. Умови допустимості результатів ідентифікаційних досліджень у сфері судочинства.

14. Які методи ідентифікаційних досліджень Ви знаєте?

15. Як використовуються криміналістичні ідентифікаційні дослідження в системі загальнонаукових та прикладних ідентифікаційних досліджень?

16. Розкрийте поняття і дайте загальну характеристику неідентифікаційних досліджень та їх співвідношення з ідентифікаційними дослідженнями.

17. Які процесуальні особливості організації і проведення досліджень у сфері судочинства та використання їх результатів у суді?

18. Дайте загальну характеристику суб’єктів досліджень у сфері судочинства.

19. Процесуальна діяльність суб’єктів доказування та їх процесуальний статус.

20. Процесуальні і непроцесуальні форми досліджень речових доказів у сфері судочинства.

21. Розкрийте сутність поняття спеціальних знань при здійсненні досліджень у сфері судочинства.

22. Поняття “спеціаліст” та “експерт”, їх процесуальний статус, функції та процесуальне значення їх діяльності.

  1. Поняття, види і завдання експертних досліджень у сфері судочинства.

  2. Процесуальна регламентація організації і проведення експертних досліджень.

25. Які питання ставляться перед експертом, вибір експерта, взаємодія слідчого (суду) і експерта?

26. Особливості підготовки матеріалів на експертне дослідження.

27. Дайте загальну характеристику наукових методів, експертних методик та спеціальних технічних засобів, що використовуються в експертних дослідженнях.

28. Види висновків експерта, їх оцінка слідчим (судом) та використання у процесі доказування.

  1. Суди, як суб’єкти досліджень окремих обставин і речових доказів у ході судового розгляду справ.

30 Об’єкти досліджень у сфері судочинства та взаємодія об’єкта і суб’єкта пізнання.

31. Розкрийте поняття матеріальних та ідеальних об’єктів.

  1. Розкрийте поняття “Сутність і явище”. “Що сприймається органами чуття і що осягається розумом?”. “Річ в собі”.

  2. Як Ви розумієте властивості та ознаки об’єкта, групові та індивідуальні ознаки і їх кількісні характеристики?

  1. Розкрийте сутність поняття відображення, причини й наслідку, видів відображень.

  2. Поняття “сліди” в широкому і вузькому значеннях. Види слідів. Поняття ототожнюваних і ототожнюючих об’єктів.

36. Дайте загальну характеристику структури процесуальних та непроцесуальних досліджень у сфері судочинства.

37. Розкрийте сутність: поняття, об’єкти, завдання, методи трасологічних досліджень.

  1. Процесуальні та непроцесуальні дослідження письма, письмової мови, почерку та інших реквізитів документів.

  2. Методики експертних досліджень письма, почерку та інших реквізитів документів.

  3. Завдання і види досліджень особистості у сфері судочинства.

41. Класифікація зовнішніх ознак особистості та правила побудови словесного портрета. Способи ототожнення за зовнішніми ознаками.

42. Пред’явлення для впізнання, особливості його підготовки і проведення.

43. Психологічні аспекти пред’явлення для впізнання. Проблеми аналітичного і синтетичного впізнання.

44. Особливості пред’явлення для впізнання особистості, трупа, предметів і документів, тварин, приміщень і ділянок місцевості.

45. Обстеження (освідування) особистості: поняття, завдання, особливості.

46. Судово-медичні, судово-психологічні, судово-психіатричні та інші види досліджень особистості: поняття, завдання, особливості.

47. Способи фіксації ходу та результатів досліджень у сфері судочинства.

  1. Висновок експерта як спосіб фіксації ходу і результатів експертного дослідження.



Завдання для проведення модульного контролю знань №1
1. Провести організаційно-підготовчі дії по призначенню ідентифікаційної експертизи.

2. Провести організаційно-підготовчі дії по призначенню пред'явлення для впізнання.

Звіт подається у вигляді :

а) організаційного плану підготовчої роботи.

б) пакету необхідних процесуальних документів.


Список рекомендованої літератури до всіх тем

навчального змістовного модуля №1

Загальнотеоретичні, організаційні та процесуальні

аспекти досліджень у сфері судочинства”.
1. Ароцкер Л.Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве уголовных дел. – М.: Юрид. лит., 1964. – 203 с.

2. Бабаян Э.А., Гонопольский М.Х. Наркология: Учебн. пособие. – М.: Медицина, 1990. – 336 с.

3. Бахин В.П. Особенности расследования заказных убийств: Лекция. – К., 1999. – 48 с.

4. Бахин В.П., Карпов Н.С. Преступная деятельность как объект криминалистического изучения: Лекция. – К., 1999. – 22 с.

5. Бахин В.П., Михайлов М.А. Анализ криминальных взрывов (по материалам АР Крым). – Симферополь, 1999. – 44 с.

6. Бахин В.П., Биленчук П.Д., Кузьмичев В.С. Криминалистические приемы и средства разрешения следственных ситуаций: Учебн. пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1991. – 104 с.

7. Бедняков Ю.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. – М.: Юрид. лит., 1991. – 208 с.

8. Белкин Р.С. История отечественной криминалистики. – М.: НОРМА, 1999. – 496 с.

9. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т. 1: Общая теория криминалистики.– 408 с.

10. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т. 2: Частные криминалистические теории. – 464 с.

11. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т. 3: Криминалистические средства. приемы и рекомендации. – 480 с.

12. Белкин Р.С. Теория доказывания. Научно-методическое пособие. – М.: НОРМА, 1999. – 429 с.

13. Белкин Р.С. Собирание исследование и оценка доказательств: сущность и методы. – М.: Наука, 1966. – 295 с.

14. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М.: Юрид. лит., 1988. – 272 с.

15. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.

16. Белкин Р.С., Винберг А.И. Криминалистика: Общетеоретические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1973. – 264 с.

17. Белкин Р.С., Сегай М.Я. Равен сам себе. – К.: Лыбидь, 1991. – 144 с.

18. Берзин В.Ф. Некоторые спорные вопросы теории идентификации // Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 6. – К.: РИО МВД УССР, 1969. – С. 151–153.

19. Берзин В.Ф. Логический анализ задач и процесса криминалистического идентификационного исследования. – К.: РИО МВД УССР, 1974. – 34 с.

20. Берзин В.Ф. Логические основания формулирования выводов в идентификационных криминалистических исследованиях // Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 12. – К.: РИО МВД УССР, 1976. – С. 58–62.

21. Берзин В.Ф., Ковальчук З.А., Меленевская В.С. Об идентификационной задаче в комплексной экспертизе вещественных доказательств // Криминалистика и судебная экспертиза, 1983.-№27.–С.15-21.

22. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М.: МГУ, 1982. – 173 с.

23. Бонгард М.М. Проблема узнавания. – М.: Наука, 1967. – 293 с.

24. Бритвич Н.Г. Теоретические основы и практика предъявления для опознания: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук. – Харьков, 1968. – 22 с.

25. Бритвич Н.Г., Дидоренко Э.А., Бершадский А.Е. Вопросы теории и практики предъявления для опознания. – Ростов-на-Дону, 1972. – 106 с.

26. Бунак В.В. Антропометрия. – М.: Учпедгиз, 1941.

27. Варфоломеева Т.В. Производные вещественные доказательства. – М.: Юрид. лит., 1980. – 48 с.

28. Винберг А.И. Основные принципы советской криминалистической экспертизы. – М.: Юрид. лит., 1949. – 132 с.

29. Винберг А.И. Идентификационная, диагностическая и ситуационная криминалистические экспертизы // Сов. государство и право, 1978. -№ 9. – С. 71-75.

30.Винберг А.И., Малаховская Н.Т. Судебная экспертология (общетеоретические и методологические проблемы судебных экспертиз). – Волгоград: НИИ РИО Высшей следств. школы МВД СССР, 1979. – 183 с.

31.Виниченко И.Ф., Житников В.С., Зинин А.М. и др. Криминалистическое описание внешности человека. Учебн. пособие. – М.: МЮИ МВД России, Изд-во “Щит-М”, 1998. – 198 с.

32. Гаврилова Н.И. Человек как объект описания в свидетельских показаниях // Вопросы борьбы с преступностью. – Вып. 29. – М., 1978. – С. 127–139.

33. Гапанович Н.Н. Опознание в следственной и судебной практике (тактика). – Минск: БГУ, 1978. – 185 с.

34. Гапанович Н.Н. Опознание в судопроизводстве (процессуальные и психологические проблемы). – Минск: БГУ, 1975. – 176 с.

35. Герасимов М.М. Восстановление лица по черепу. – М., 1955

36. Гинзбург А.Я. Опознание в следственной, оперативно-розыскной и экспертной практике: Учебно-практическое пособие / Под ред. проф. Р.С. Белкина. – М., 1996. – 128 с.

37. Гинзбург А.Я. Тактика предъявления для опознания. – М.: Юрид. лит., 1971. – 63 с.

38. Глезер В.Д. Механизм опознания зрительных образов. –М.,1966.–219с.

39. Головецький М.О. Деякі питання пред’явлення для впізнання // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Вип. 1. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1996. – С.84–86.

40. Головецький М.О. Узнавання як прийом слідчої тактики // Актуальні проблеми сучасн. науки в дослідж. молодих учених. – Вип.2. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 65–69.

41. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве. – К.: Вища школа, 1980. – 160 с.

42. Гончаренко В.Г., Котюк І.І. Гносеологічна функція криміналістичної ідентифікації // Вісник Київ. ун-ту. Юридичні науки. Вип. 26. – К.: Вища школа, 1985. – С. 78–81.

43. Грановский Г.Л. Криминалистическая ситуационная экспертиза места происшествия // Рефераты научн. сообщений на теоретич. семинаре –криминалистических чтениях. – Вып. 16. – М., 1977. – С. 13–15.

44. Грановский Г.Л. Ситуалогическое исследование места происшествия // Программирование и ситуалогическе методики трасологич. исследований: Сб. научн. трудов ВНИИСЭ. – Вып. 37. – М., 1979. – С. 104–139.

45. Грановский Г.Л. Классификация задач комплексных экспертиз // Актуальные проблемы теории суд. экспертизы. – М., 1984. – С. 113–134.

46. Демидов В. Как мы видим то, что видим. – М.: Наука, 1987. – 128 с.

47. Дидковская С.П. Осмотр места происшествия при расследовании дел о насильственной смерти: Учебн. пособие. – К.: КГУ, 1982. – 86 с.

48. Дорофеев Р.В., Друян З.И., Салтевский М.В. Розыск преступника по портрету, нарисованному со слов потерпевших // Следственная практика. – Вып. 63. – М., 1963. – С. 35.

49. Дубягин Ю.П., Торбин Ю.Г. Использование данных внешности человека в раскрытии и расследовании преступлений. – М., 1987. – 89 с.

50. Зинин А.М., Виниченко И.Ф. и др. Криминалистическое описание внешности человека (функциональные и сопутствующие элементы и признаки). – М.: ВНИИ МВД СССР, 1988. – 242 с.

51. Зинин А.М., Дубягин Ю.П. Фиксация признаков внешности трупа. – М., 1976. – 124 с.

52. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. – М., 1961. – 562 с.

53. Зотов Б.Л. Идентификация в криминалистике. – М.:ВЮЗИ, 1973. – 25с.

54. Кентлер Р.А. Основные вопросы идентификации и новые возможности ее применения в криминалистике: Автореф. дисс. ...канд. юрид. наук. – Л., 1963. – 19 с.

55. Колдин В.Я. Идентификация при производстве криминалистических экспертиз. – М.: Юрид. лит., 1957. – 152 с.

56. Колдин В.Я. Идентификация и ее роль в установлении истины по уголовным делам. – М.: МГУ, 1969. – 149 с.

57. Колдин В.Я. Идентификация при расследовании преступлений. – М.: Юрид. лит., 1978. – 144 с.

58. Колмаков В.П. Идентификационные действия следователя. – М.: Юрид. лит., 1977. – 111 с.

59. Корухов Ю.Г. Предъявление для опознания на предварительном следствии и в суде. – М.: ВЮЗИ, 1968. – 30 с.

60. Корухов Ю.Г. Соотношение категорий экспертных задач: идентификационных, классификационных, диагностических // Актуальн. проблемы теории судебной экспертизы. – М., 1984. – С. 48–56.

61. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. Научно-практическое пособие. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА.М, 1998. – 288 с.

62. Котюк И.И. Криминалистическая идентификация как средство познания и доказывания в уголовном судопроизводстве. – Дисс.... канд. юрид. наук. – Киев, 1989. – 216 с.

63. Котюк И.И. Сущность тождества // Криминалистика и судебная экспертиза, 2001. – Вып. 50. – С. 24–35.

64. Котюк І.І. Теоретичні аспекти криміналістичної ідентифікації: Монографія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. – 208 с.

65. Котюк І.І. Діалектичний характер слідоутворення детермінує особливості класифікації слідів в криміналістиці // Вісн. Київ. ун-ту ім. Т. Шевченка. Юрид. науки. – 2005. – № 63. – С. 53–57.

66. Котюк І.І., Новак Я. Загальнонаукові методи пізнання в системі методів криміналістики (на прикладі дослідження зброї, боєприпасів та слідів їх використання) / Вісн. Київ. ун-ту ім. Т. Шевченка. Юрид. науки. – 2005. –

№ 64. – С. 97–100.

67. Котюк І.І. Теорія судового пізнання : Монографія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2006. – 435 с.

68. Кочаров Г.И. Опознание на предварительном следствии. – М.: Юрид. лит., 1955. – 136 с.

69. Кучеров И.Д. Соотношение тождества и различия (на материалах криминалистики). – Минск: Наука и техника, 1968. – 200 с.

70. Кучеров И.Д. Функции различий в практическом познании. – Минск.: Наука и техника, 1972. – 320 с.

71. Крестовников О.А. Система методологии криминалистики // Государство и право, 2007. – № 9. – С. 50–57.

72. Крикунов А., Маевский А. Тактика и психологические основы предъявления для опознания на предварительном следствии. – К.,1977. – 42с.

73. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. – М.: Юрид. лит., 1986. – 160 с.

74. Лейстер Л., Буйташ П. Химия в криминалистике: Пер. с венг. – М.: Мир, 1990. – 302 с.

75. Лисицин В.П. Пред’явлення для упізнання вимагає більш чіткої регламентації в нормах КПК України // Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики. – К., 1994. – С. 138–150.

76. Лисиченко В.К. Криминалистическое исследование документов (правовые и методологические проблемы) : Дисс. ... доктора юрид. наук. – Киев, 1974.

77. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1979. – 88 с.

78. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике: Учебн. пособие. – К.: КГУ, 1987. – 100 с.

79. Ложкевич А.А. Предъявление фонограмм для опознания личности. – М. 1978. – 84 с.

80. Лоуэн А. Язык тела / Пер. с англ. Н.Б. Буравовой. – Спб.: Академический проект, 1997. – 383 с.

81. Лузгин И.М. Моделирование при расследовании преступлений. – М.: Юрид. лит., 1981. – 152 с.

82. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. – М.: Юрид. лит., 1973. – 215 с.

83. Лузгин И.М. Расследование как процесс познания. – М.: НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1969. – 178 с.

84. Лук’янчиков Є.Д. Пред’явлення для впізнання. – Макіївка: Графіті, 1998. – 145 с.

85. Лук’янчиков Є.Д. Щодо видів пред’явлення для впізнання / Правничий часопис Донецького ун-ту, 1997. – Вип 1. – С. 35–38.

86. Лукьянчиков Е.Д. Криминалистическая идентификация объектов по следам памяти. – Донецк: Академия, 1968. – 112 с.

87. Максимов В.С. Следственные ситуации и организация очной ставки // Научные труды. – Вып. 41. – Свердловск, 1975. – 79 с.

88. Материалы научной конференции, посвященной вопросам установления групповой принадлежности вещественных доказательств в практике судебной экспертизы. – К.: КНИИСЭ, 1963. – 167 с.

89. Миралиев Б., Мирзажанов К. Участие общественности в предупреждении и расследовании преступлений. – Ташкент: “Фан”, 1984. – 135 с.

90. Митричев В.С. Криминалистическая экспертиза материалов, веществ и изделий. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1980. – 113 с.

91. Митричев В.С. Научные основы и общие положения криминалистических идентификационных исследований физическими и химическими методами // Дисс.... доктора юрид. наук. – М., 1971.

92. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. – К.: Вища школа, 1984. – 133 с.

93. Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 240 с.

94. Новоселова Н.А. Криминалистическая идентификационная экспертиза. – Минск: Беларусь, 1966. – 144 с.

95. Общее учение о методах судебной экспертизы. Сборник научных трудов. – М.: ВНИИСЭ, 1977. – 132 с.

96. Орлов Ю.К. Спорные вопросы теории идентификации (логико-гносеологические аспекты) – Проблемы теории судебной экспертизы. – М.: ВНИИСЭ, 1980. – № 44. – С. 42–58.

97. Орлов Ю.К. Классификация экспертных исследований по их задачам // Новые разработки и дискуссионные проблемы теории и практики судебной экспертизы: Экспресс-информация. – М.: 1985. – Вып. 1. – С. 13–18.

98. Павленко С.Д. Криминалистическое исследование оттисков печатных форм. – К.: РИО МВД УССР, 1971. – 83 с.

99. Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. – М.: Юрид. лит., 1973. – 144 с.

99. Палий В.М. Классификация экспертных задач в свете теории распознавания образов // Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 37, 1988. – С. 30–35.

100. Петренко В.М. Предъявление для опознания при расследовании преступлений. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1975. – 46 с.

101. Петуховский М.А. Тактические особенности предъявления для опознания при расследовании преступлений, совершенных осужденными в ИТУ. – Л., 1976. – 126 с.

102. Пиз Аллан. Язык телодвижений (Как читать мысли других людей по их жестам). – Луганск: Глобус, 1998. – 200 с.

103. Поль К.Д. Естественно-научная криминалистика: (Опыт применения научно-технических средств при расследовании отдельных видов преступлений): Пер. с нем. – М.: Юрид. лит., 1985. – 304 с.

104. Потапов С.М. Принципы криминалистической идентификации // Сов. государство и право. – 1940. – №1. -–С. 66–81.

105. Потапов С. Введение в криминалистику. – М.: РИО ВЮАКА, 1948. – 46 с.

106. Практика уголовного сыска: Научно-практический сборник. Составитель – А. Ваксян. – М.: Лига Разум, 1999. – 244 с.

107. Предмет и система криминалистики в свете современных исследований: Сборник научных трудов. – М., 1988. – 116 с.

108. Расследование контрабанды: Практ. пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 208 с.

109. Резник Г.М. Внутреннее убеждение при оценке доказательств. – М.: Юрид. лит., 1977. – 120 с.

110. Рейсс Р.А. Словесный портрет. Опознание и отождествление личности по методу А. Бертильйона. – М., 1911.

111. Рогинский Я.Я., Левин М.Г. Антропология. – М.: Высшая школа, 1978.

112. Розанов М.И. Теоретические основы идентификации целого по частям. Автореф. дисс. ...канд. юрид. наук. – М., 1970. – 18 с.

113. Романов Н.С. Диагностика как метод и задача судебно-экспертного исследования // Криминалистика и судебная экспертиза. Вып. 31. – К.: Вища школа, 1985. – С. 8–15.

114. Савинов А.В. Логические законы мышления (о структуре и закономерностях логического процесса). – Л.: ЛГУ, 1958. – 371 с.

115. Салтевский М.В. Следы человека и приемы использования их для получения информации о преступнике и обстоятельствах преступления. – Киев, 1983. – 126 с.

116. Салтевский М.В. Идентификация и установление групповой принадлежности. – Х.: ХЮИ, 1965. – 77 с.

117. Салтевский М.В. Криминалистическая одорология (работа с запаховыми следами): Лекция. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1976. –47 с.

118. Салтевский М.В., Головецкий М.А. Тактика опознания человека по походке // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: КНИИСЭ, 1993. – Вып. 46. – С. 57–62.

119. Самошина З.Г. Вопросы теории и практики предъявления для опознания на предварительном следствии. – М., 1976. – 163 с.

120. Самошина З.Г. Криминалистическое отождествление человека по признакам внешности. – М.: МГУ, 1963.

121. Сегай М.Я. Методология судебной идентификации. – К.: РИО МВД УССР, 1970. – 256 с.

122. Сегай М.Я., Стринжа В.К. Судебная экспертиза материальных следов-отображений (проблемы методологии). – К.: “Ін Юре”, 1997. – 174 с.

123. Седова Т.А. Проблемы методологии и практики нетрадиционной криминалистической идентификации. – Л.: ЛГУ, 1986. – 105 с.

124. Седых-Бондаренко Ю.П. Криминалистическая неидентификационная экспертиза. – М.: НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1973. – 52 с.

125. Селиванов Н.А. Актуальные теоретические вопросы криминалистической идентификации // Вопросы борьбы с преступностью. -Вып. 14. – М.:Юрид. лит., 1971. –С.133–147. -Вып.15. – М.:Юрид. лит., 1972. – С. 135–159.

126. Селиванов Н.А. Советская криминалистика: система понятий. – М.: Юрид лит., 1982. – 152 с.

127. Селиванов Н.А. Нужна ли криминалистике такая “диагностика”? // Соц. законность, 1988. – № 6. – С. 58–60.

128. Селиванов А., Эйсман А. Соотношение тождества и различия // Соц. законность, 1969. – № 6. – С. 92–95.

129. Следственные действия. Криминалистические рекомендации. Типовые образцы документов / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юристъ, 1999. – 501 с.

130. Слинько С.В. Розыск. Признаки внешности человека: Справочное пособие. – Х.: РИФ “Арсис” ЛТД, 1998. – 256 с.

131. Смирнов С.Д. Психология образа: проблемы активности психического отражения. – М., 1985. – 231 с.

132. Снетков В.А. Данные о внешнем облике человека и их использование в работе органов внутренних дел. – М., 1975. – 119 с.

133. Снетков В.А., Зинин А.М. ИКР – современное средство собирания данных о внешности человека. В сб.: Теория и практика собирания доказательственной информации техническими средствами на предварительном следствии. – Киев, 1980.

134. Современные проблемы судебной фоноскопической экспертизы (материалы специализированного семинара, состоявшегося 16.10.1998 г.). – Харьков., 1999. – 84 с.

135. Судебно-почерковедческая экспертиза. – М.:Юрид. лит.,1971. – 304с.

136. Терзиев Н.В. Криминалистическое отождествление личности по признакам внешности. – М.: ВЮЗИ, 1956.

137. Терзиев Н.В. Идентификация и определение родовой (групповой) принадлежности. – М.: ВЮЗИ, 1961. – 46 с.

138. Тертышник В.М., Слинько С.В. Теория доказательств: Учебное издание. – Х.: Арсис, 1998. – 256 с.

140. Тимошенко П.Ю. Проблеми діагностики слідів пам’яті людини в кримінальному судочинстві. – К., 1994. – 56 с.

141. Тихиня В.Г. Применение криминалистической тактики в гражданском процессе (при исследовании вещественных доказательств). – Минск: Изд-во БГУ, 1976. – 160 с.

142. Тихонов Е.Н. Криминалистическая экспертиза холодного оружия: Учебное пособие. – Барнаул: Изд. Алт. ун-та. – 1987. – 232 с.

143. Турчин Д.А. Теоретические основы учения о следах в криминалистике. – Владивосток: Изд-во ДВГУ, 1983. – 188 с.

144. Фурса В.И. Ассоциативный подход к восстановлению у очевидца следа памяти внешности устанавливаемого лица // Акт. вопросы суд. экспертизы. – Х.: Право, 1998. – С. 276–279.

145. Цветков П. Опознание на предварительном следствии. – М., 1995. – 125 с.

146. Цветков П.П. Предъявление для опознания в советском уголовном процессе. – Л.: ЛГУ, 1962. – 115 с.

147. Шевченко Б.И. Теоретические основы трасологической идентификации в крминалистике. – М.: МГУ, 1975. – 96 с.

148. Шейфер С.А. Следственные действия: Система и процессуальная форма. – М.: ЮЛ, 1981. – 128 с.

150. Шехтер М.С. Зрительное опознание (Закономерности и механизмы). – М.: Педагогика, 1981. – 245 с.

151. Шехтер М.С. Некоторые теоретические проблемы психологии узнавания // Вопросы психологии. – М., 1963. – № 4. – С. 35–46.

152. Шехтер М.С. Изучение механизмов симультанного узнавания //Доклады АПН РСФСР. – М., 1961. – № 1. – 380 с.

153. Шиканов В.И. Актуальные вопросы уголовного судопроизводства и криминалистики в условиях современного научно-технического прогресса. – Иркутск: Изд-во Ирк. ун-та, 1978. – 190 с.

154. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: Организация и проведение. – М.: Юрид. лит., 1979. – 188 с.

155. Шляхов А.Р., Орлова В.Ф. Принципы классификации задач криминалистической экспертизы // Современные проблемы судебной экспертизы и пути повышения эффективности деятельности судебно-экспертных учреждений в борьбе с преступностью: Тезисы республ. научн. конф. – К., 1983. – С. 61–64.

156. Щекин Г.Б. Как читать людей по их внешнему облику. – К.: Украина, 1993. – 240 с.

157. Яковлев Я.М., Булгарин В.А., Овруцкий И.Я. Назначение судебной автотехнической экспертизы. – Душанбе: Ифрон, 1964. – 135 с.

158. Якубович Н.А. Теоретические основы предварительного следствия. – М.: НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1971. – 142 с.


Змістовний модуль №2 “Теорія і практика криміналістичного дослідження документів”.
Тема № 1. Предмет, об’єкти, завдання, методи криміналістичного дослідження почерку

Питання, які виносяться на лекцію:

1. Предмет судово-почеркознавчої експертизи.

2. Письмо, письмова мова, почерк як об'єкти вивчення і дослідження судового почеркознавства.

3. Види об'єктів судово-почеркознавчої експертизи та їх систематизація.

4. Поняття задачі і завдання судово-почеркознавчої експертизи.

5. Методи експертного дослідження рукописних об’єктів

Рекомендована література по темі.

  1. Аверьянова Т.В. Содержание и характеристика методов судебно-экспертных исследований. – Алма-Ата, 1991.

  2. Бычкова С.Ф. Становление и тенденции развития науки о судебной экспертизе. – Алма-Ата, 1994.

  3. Винберг А.А., Шляхов А.Р. Общая характеристика методов экспертного исследования // Общее учение о методах судебной экспертизы : Сб. науч. трудов ВНИИСЭ. – М., 1977. – Вып. 28.

  4. Зинин А.М., Майлис Н.П. Судебная экспертиза. Учебник. – М.: Право и закон; Юрайт-Издат, 2002. – 320 с.

  5. Лисиченко В.К. Научные принципы судебной экспертизы // Кримииалистика и судебная экспертиза. – К.:РИО МВД УССР,1978.– Вып.17. – С. 23-28.

  6. Гончаренко В.Г. Исследование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. Учебное пособие. – К.: Выща школа, 1979. – 88 с.

  7. Орлова В.Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации // Труды ВНИИСЭ. – М., 1973. – Вып. 6. – 336 с.

  8. Орлова В.Ф., Шляхов А.Р. Принципы классификации задач криминалистической экспертизы // Актуальные проблемы теории судебной экспертизы. – М.:ВНИИСЭ, 1984. – С.49-67.

  9. Сегай М.Я. Методология судебной идентификации. – К.:РИО МВД УССР, 1970. – 256 с.

  10. Судебно-почерковедческая экспертиза. – М.:Юрид. лит.,1971. – 335 с.

  11. Судебно-почерковедческая экспертиза. Общая часть. Вып. 1 (Методическое пособие для экспертов, следователей, судей) – М.: ВНИИСЭ, 1988. – 125 с.

  12. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза. Организация и проведение. – М.:ВНИИСЭ, 1979. – 250 с.

  13. Энциклопедия судебной экспертизы. – М.: Юрист, 1999. – 552 с.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного і екологічного права
В.І. Андрейцев. Право екологічної безпеки. Навчально-методичні матеріали з еколого-правових дисциплін. Частина X. – Київський національний...
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний...
Робоча навчальна програма / М.І. Неліп, О. Б. Костенко, Н. А. Вангородська. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка / юрид ф-т. – К.,...
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра теорії та історії держави і права Укладачі
ВСТУП
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний...
Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка...
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра правосуддя
Робоча навчальна програма з дисципліни: „Актуальні проблеми кримінально-процесуального права”
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра господарського права
Укладачі: д ю н., доц. Рєзнікова В. В., к ю н., доц. Клепікова О. В., к ю н., ас. Кравець І. М
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Юридичний факультет Кафедра правосуддя
...
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра правосуддя Укладач: к ю. н., ас. Куйбіда Р. О
Викладачі: к ю н, доц. Гринюк В. О., к ю н., ас. Куйбіда Р. О., к ю н., ас. Крижанівський В. В., к ю н., ас. Мельник І. С., ас. Снідевич...
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного...
Змістовний модуль Регулювання земельних правовідносин органами публічної влади 15
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра адміністративного та фінансового права
Водночас з'явились нові види контролю, спрямовані на боротьбу з казнокрадством, нецільовим витрачанням бюджетних коштів та іншими...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка