Висновки
У ході аналізу психолого - педагогічної літератури та в результаті виконаної роботи можна зробити теоретичні та практичні висновки:
Інклюзивне навчання – це комплексний процесс забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям із особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально- пізнавальної діяльності таких дітей.
Успішне впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, потребує вирішення завдань на державному рівні, а саме: формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку, удосконалення законодавчої та нормативно - правової бази у відповідності до Конвенції ООН про права дитини, реалізації та поширення моделі інтегрованого та інклюзивного навчання дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах. Аналіз нормативної бази свідчить, що основні закони України про освіту в цілому забезпечують соціальний захист дітей та осіб інвалідністю, гарантують створення умов для спеціального, компенсуючого та інтегрованого навчання.
Навчання дітей з особливими потребами спільно з їхніми здоровими однолітками сприяє їх соціальній адаптації. Таке навчання є корисним також і для здорових дітей, бо вони вчаться розуміти проблеми інших, стають добрішими.
Освіта дітей з особливими потребами має передбачати включення їх у загальну діяльність разом з іншими дітьми, починаючи вже з дошкільного віку. Стратегічна мета цього процесу – формування нової філософії суспільства, державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку. Організація інклюзивного навчання вимагає пристосування до потреб дитини з особливими потребами не тільки приміщення, відповідно облаштованого робочого місця для занять, а й програмно-методичного забезпечення, надання додаткових послуг такій дитині, організації індивідуального підходу до неї.
Шляхом розвитку інклюзивного навчання пішла більшість розвинутих країн, в тому числі європейських. Західноєвропейські системи загальної середньої освіти, незважаючи на різноманітність типів та рівнів навчальних закладів, які опікуються освітою, в тому числі, й школярів з обмеженими можливостями, є одним із ключових елементів сучасної європейської моделі соціального устрою, яка виявляється привабливою для країн, що позбулися тоталітарних режимів, наразі й для України, з огляду на завдання та перспективи розв'язання назрілих педагогічних та соціальних проблем.
Згідно з гіпотезою нашого дослідження, успішна адаптація дітей з освітніми особливими потребами в загальноосвітньому закладі з можливостями інклюзії.
Тому, ми провели дослідження адаптації дітей та спроможності засвоєння дітьми з особливими потребами навчальної програми, проводилось в Конотопській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів № 10 протягом 2013 – 2014 та 2014 -2015 навчальних років. У дослідженні брали участь учні 1 класу (4 учні). Для виконання поставлених завдань ми використали такі методики: спостереження за рівнем адаптації дитини до школи на початку дослідження та протягом проведення корекційно – розвиваючої роботи, діагностика основних компонентів готовності до навчання у школі (Ю. З. Гільбух), діагностика адаптації дітей з освітніми особливими потребами, діагностику пізнавальних процесів ( пам'ять, увага, мислення, сприймання, уява),
корекційно – розвивальні робота за програмою Горбатько Л. М., для роботи з розумово відсталими дітьми та дітьми з затримкою психічного розвитку, повторна діагностика пізнавальних процесів (пам'ять, мислення, увага, сприймання, уява), емоційно – вольової та мотиваційної сфери.
Зіставлення результатів дослідження дало змогу об’єктивно проаналізувати ефективність проведеної корекційно – розвиваючої роботи.
На констатуючому етапі експерименту, ми вявили, що всі 4 учні не готові до шкільного навчання та мають низький рівень адаптації. Другий етап есперементу, дав змогу визначити на якому рівні знаходиться розвиток пізнавальних процесів в дітей з освітніми особливими потребами. Порівняльний аналіз свідчить, що всі учні знаходяться на низькому рівні розвитку пізнавальної сфери. Тому, для успішної адаптації та спроможності засвоєння дітьми з освітніми особливими потребами навчальних програм, та проходження процесу соціалізації ми провели корекційно – розвивальну роботу за програмою Горбатько, для роботи з розумово відсталими дітьми та дітьми з затримкою психічного розвитку. Програма має на меті розвиток пізнавальної діальності, емоційно – вольової сфери, моторики, удосконалення розумових операцій, узагальнення та комунікативних навичок у дітей з вадами розумового розвитку, затримкою психічного розвитку в умовах шкільного навчання.
Для з'ясування ефективності та результативності проведеної роботи, ми здійснили повторне дослідження пізнавальних процесів, емоційно – вольової та мотиваційної сфери. Аналіз отриманих результатів дав змогу виявити, що в учнів з освітніми особливими потребами значно збільшився рівень розвитку пізнавальної, мотиваційної та емоційно – вольової сфер.
Отже, аналіз отриманих результатів засвідчив позитивну динаміку ефективності розроблених методів та прийомів корекційно – розвиваючої роботи. Дані результати доводять гіпотезу нашого дослідження.
У результаті цього діти долучаються до всіх соціальних систем, структур, соціальних зв’язків, беруть активну участь в основних сферах життя і діяльності суспільства, готуються до повноцінного дорослого життя, самореалізації та розкриття як особистості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: 36. наукових праць. - К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с.
Дуликов В.З. Социально-культурная работа за рубежом: Учебное пособие/ В. З. Дуликов. - М.: МГУКИ, 2003.
Иваницкий С., Шумлянский Ф. Русско-украинский словар/Ф. Шумлянский, С. Иваницкий. – К.: Обереги, 2006. – 528 с.
Кананоя А. Основы социальной работы/А. Кананоя. – Петрозаводск, 1999. –
36 c.
Конституція України
Закон України "Про освіту"
Закон України "Про реабілітацію інвалідів в Україні"
Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
Закон України "Про охорону дитинства"
Указ Президента України від 20.03.2008 р. № 244 "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні"
Указ Президента України від 18.12.2007 р. № 1228 "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями"
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2008 р. № 1352-р "Про затвердження комплексного плану заходів з розвитку освіти в Україні на період до 2011 року"
Наказ МОН «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки»
Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія/А. А. Калупаєва. – К.: «Самміт-Книга», 2009. – 272 с.
Ляшенко В.І. Формування життєвої компетентності дітей-інвалідів у центрах ранньої соціальної реабілітації/ в. і. Ляшенко: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 /Луганський педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка – Луганськ, 2005. – 20 с.
Молчан О.І. Соціально-культурна реабілітація інвалідів юнацького віку в умовах дозвілля/ О. І. Молчан: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.06. – К., 2003. – 20 с.
Мирошніченко Н.О. Умови інтеграції осіб із функціональними обмеженнями у суспільство /Н. О. Мирошніченко // Соціальна робота в Україні. – 2005. – № 2. – С. 63 – 69.
Нормативно-правові акти та документи, розроблені на виконання Указу Президента України від 11 липня 2005р. № 1068 „Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей”. – К., 2005. – 103 с.
Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю з обмеженими функціональними можливостями / За ред А.Й. Капської. – К.: ДЦССМ, 2003. – 146 с.
Створення ресурсних центрів. Посібник для батьків дітей з особливими освітніми потребами. – К.: ФО-П Придатченко, 2007. – 216 с.
Тесленко В.В. Теорія і практика соціально-педагогічної підтримки дітей з обмеженими можливостями в промисловому регіоні/В. В. Тесленко: Автореф. дис. ... д. пед. наук.: 13.00.05. – Луганськ, 2007. – 42 с.
Ярская-Смирнова Е.Р., Наберушкина Э.К. Социальная работа с инвалидами/ Э. К. Наберушкина, Е. Р. Ярская – Смирнова. – СПб.: Питер, 2004. – 316 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Протокол №1
результатів дослідження готовності до навчання у школі
Об’єкт дослідження: учні з освітніми особливими потребами
Предмет дослідження: готовність до школи
Мета дослідження: виявити рівень розвитку фонематичного слуху, словникового розвитку, саморегуляції, короткочасної пам’яті, логічного мислення і розумової активності.
Місце проведення: кабінет психолога
Використана методика: Діагностична програма експрес – діагностики основних компонентів готовності до навчання у школі (Ю. З. Гільбух).
Форма проведення: фронтальна
Порядок роботи :
1) Діагностична програма експрес – діагностики основних компонентів готовності до навчання у школі (Ю. З. Гільбух).
Нами була використана індивідуальна форма проведення діагностики. Протягом кількох днів по 30 хвилин знімали основні компоненти готовності до школи, виявляючи рівень розвитку фонематичного слуху, словникового розвитку, саморегуляції, короткочасної пам’яті, логічного мислення і розумової активності.
Обробка отриманих результатів:
№
з/п
|
П. І. Б.
|
Фонем
слух
|
Саморег
|
Коротк
пам'ять
|
Слон. розвиток
|
Умов
|
Роз
акт
|
Рів
псих
розв
|
Готов до шк.
Навч.
|
1
|
Денис І.
|
н
|
с
|
н
|
н
|
н
|
н
|
н
|
Не готов
|
2
|
Даніїл К.
|
н
|
с
|
н
|
н
|
н
|
н
|
н
|
Не готов
|
3
|
Максим Н.
|
н
|
н
|
н
|
н
|
н
|
с
|
н
|
Не готов
|
4
|
Євгеній Н.
|
н
|
н
|
н
|
н
|
н
|
н
|
н
|
Не готов
|
Продовж. додатку А
Порівняльний аналіз діагностики основних компонентів готовності до навчання у школі свідчить, що 100% (4) учні не готові до шкільного навчання. Серед причин
низької готовності: недостатній рівень загального розвитку: короткочасної памяті, здатності робити умовивід низький рівень розумової активності, батьківське ставлення.
Додаток Б
Протокол №2
результатів дослідження адаптації до навчання у школі
Об’єкт дослідження: учні з освітніми особливими потребами
Предмет дослідження: рівень адаптації дітей з освітніми особливими потребами
Мета дослідження: вивчити мотиваційну сферу, ставлення до вчителя, однокласників, до навчання у школі, шкільну тривожність та загальний рівень адаптації до школи.
Місце проведення: кабінет психолога
Використана методика: «Опитувальник для вивчення рівня адаптації дитини до школи», розроблений Л. Ковальовою та Н. Тарасенко, проективна методика “Будиночки”, розроблений О. Орєховою, проективна методика “Школа звірів”, анкета «Мотивація до школи» за Лускановою.
Форма проведення: фронтальна
Порядок роботи :
Протягом кількох днів ми визначили рівень адаптації дітей з освітніми особливими потребами до школи.
№
з/п
|
П. І. Б.
|
Психосоматика
(показник)
|
ВК
|
Коефіцієнт
дезадаптації
|
Фактор
дезадаптації
|
Рівень
|
мотив
|
адапт
|
1
|
Денис І.
|
наявний
|
1, 1 ОП
|
нормальний
|
ГС, НГШ, І, НП, ПІД
|
в
|
н
|
2
|
Даніїл К.
|
наявний
|
0, 5
Х п
|
середній
|
ГС, НГШ, І, НП, ПІД
|
н
|
н
|
3
|
Максим Н.
|
наявний
|
0,85
К в
|
середній
|
ГС, НГШ, І, НП, ПІД
|
н
|
н
|
4
|
Євгеній Н.
|
наявний
|
0, 87
К в
|
середній
|
ГС, НГШ, І, НП, ПІД
|
н
|
н
|
Продовж. додатку Б
За результатами опитування за методикою Л. Ковальової, Н.Тарасенко 100% (4) учні мають високий коефіцієнт дезадаптації. В цих дітей соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них відмічаються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Найпоширенішими факторами дезадаптації є: ГС, ІНС, ПІД, НП, І, НМ, НШГ. Серед нихфактори дезадаптації:
НГШ — неготовність до школи;
І — інфантилізм;
ГС — гіперкінетичний синдром, надмірна розторможеність;
ІНС — інертність нервової системи;
НП — недостатня довільність психічних функцій;
НМ — низька мотивація навчальної діяльності;
ПІД — порушення інтелектуальної діяльності.
За результатами проективної методики “Будиночки” 23 % (3) учнів мають низький ВК (вегетативний коефіцієнт), у межах 0, 51 – 0, 91, що свідчить про стан компенсаторної втоми, який забезпечується періодичним зниженням активності, хронічною перевтомою, виснаженням, низькою працездатністю. Цим учням необхідна оптимізація режиму праці і відпочинку, постійне зниження навантаження.
Зробивши порівняльний аналіз проективної методики «Школа звірів» 75% (3) учні мають амбівалентне сприйняття процесу навчання, 25 % (1) учень має негативне ставлення до школи. 50% (2) учні - позитивне ставлення до вчителя, 50% (2) учні мають труднощі у відносинах з вчителем, та однокласниками. Також високий рівень мотивації отримало 1 учнь (25 %), 3 учні (75 %) мають низький рівень мотивації до школи (додаток Д).
Отже, бачимо, що 100 % учнів мають низький рівень адаптації.
Отримані данні свідчать про ряд проблем: низький рівень готовності до шкільного навчання, низька здатність організму до енерговитрат, повільність засвоєння способів і прийомів навчальної діяльності, емоційне сприйняття процесу навчання, наявність фізичних захворювань.
Додаток В
|